0 2272
Ефект метелика. Ліцеїсти хочуть змінити і своє селище, і всю країну Вересень 10th, 2015 Ірина Залеська
4

Переможна глибинка

Учні ліцею № 1 Верхнячки Христинівського району Черкащини хочуть змінити і своє селище, і всю країну. Школярі вже не перший рік дивують журі українських і міжнародних конкурсів. Діти видобувають енергію з моху,  майструють вітряк для отримання електроенергії, пропонують екологічні рішення для села і всієї країни. І ці рішення не по-дитячому ефективні.

Біля входу до школи  «ростуть» стосики старих книжок. Тут і старезні, ще радянські підручники, і журнали, і навіть повне зібрання творів Леніна. Останньому давно пора на смітник, але в школі вирішили – хай із цього мотлоху надрукують підручники за новими програмами. Чудовий символ дерадянізації!

Трохи далі –  символічний макет Майдану в Києві. Випускники школи були на центральній площі столиці з першого і до останнього дня Революції гідності. Вони й привезли до школи три камінчики з бруківки – «зброю», якою в ніч на 19 лютого захищалися від наступу «беркутівців». Біля них учнівський напис: «Ніколи не здавайся!»

Чашка-нагадайко

1Директор школи Людмила Денисюк розповідає: їх ліцей – особливий. Із 2011 року він бере участь в освітньому проекті SPARE, започаткованому Норвезьким товариством охорони природи. В Україні проект діє за підтримки Міністерства освіти і науки.

У рамках цього проекту учениця ліцею Юлія Ткаченко на початку червня відвідала міжнародний табір біля Тянь-Шаню в Казахстані. Школярка представила свій проект «Чашка – тайм-менеджер», що виборов друге місце у  конкурсі молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище». Друзі називають чашку «нагадайком», бо на ній намальований циферблат, навколо якого позначені незавершені справи. Наприклад, кран із водою, лампочка, газ тощо. Перед тим, як вийти з дому, треба перевірити, чи вимкнена вода і світло, чи закрита кватирка. Коли у чашку наливаєш окріп, малюнки починають світитися. Посередині циферблата – земна куля у вигляді яблука.

Порахувати протяги

Одне з перших учнівських досліджень у рамках проекту SPARE, в якому з ентузіазмом узяли участь майже всі школярі – «Комплексна оцінка експлуатаційних можливостей будівельних матеріалів». Майже рік у найнесподіваніших місцях будівлі – підвалах, підсобках, на горищі – можна було зустріти заклопотані гуртики школярів різного віку. Вони фотографували, вимірювали, складали графіки зношеності матеріалів.

– Порахували всі протяги, – усміхається директор школи Людмила Денисюк. – З’ясували, чому в підвалі температура взимку піднімається до 27 градусів, а у деяких кабінетах – лише плюс п’ять, чому порушена водостійкість даху та деяких стін. Разом з учителями склали енергетичний паспорт школи. Це дослідження надзвичайно важливе, адже для того, щоб упроваджувати енергоефективність, треба досконало вивчити стан будинку. У 2013 році проект посів третє місце в конкурсі «Енергія і середовище».

Після детальних розрахунків школярі дійшли висновку, що енергоефективність  можна підвищити на 12–15 % лише шляхом усунення окремих незначних дефектів. І всі разом узялися за справу. Заклеїли шпарини у вікнах, утеплили їх, змінили систему освітлення.

 Гроші з тирси і гною

Відтоді ліцей із глибинки – серед щорічних переможців всеукраїнських конкурсів і змагань. Учні та педагоги здобувають призові місця в номінаціях з енергозбереження, енергоефективності, відновлюваної енергетики, інформування суспільства та майстерності вчителів.

4

У 2014 році одинадцятикласники Еліза Запарована й Іван Дорощук посіли призове місце в конкурсі «Енергія і середовище» з проектом «Перспективи виробництва і використання біогазу на прикладі місцевих сільськогосподарських підприємств». Вони не тільки спроектували біоустановку з виробництва газу, але й порахували, що сировини та відходів із місцевих фермерських господарств вистачить для опалення всього села. Адже біогаз можна виробляти з перегною, посліду тварин і птиці, з силосної кукурудзи. Місцеві підприємці вже зацікавилися проектом і нині всерйоз обдумують можливість «здобуття» енергетичної незалежності у Верхнячці.

Ще один учень – Олександр Воєдилов розробляє проект із використання для опалення стебел соняшнику – однієї із найбільш поширених нині сільгоспкультур.

– Треба використовувати те, що «валяється під ногами», – каже Сашко. – Стебла соняшнику, наприклад,  просто спалюють.

У номінації «Інформування суспільства» учень ліцею з Верхнячки Андрій Пустовий із календарем «Енергозбереження на щодень» посів перше місце. Людмила Денисюк розповідає: навіть не сподівалися на перемогу. Просто нотували справи, які для учнів школи уже є звичними. Потім переклали тематичний екологічний календар російською й англійською. І – здивували колег з України й міжнародне журі.

Мальви на стінах

3У ліцеї приємно дивують не тільки роботи учнів. І дизайнові, і учнівській та вчительській проактивності можуть позаздрити найкращі столичні школи.  А все оформлення і коридорів, і класів зроблено своїми руками.

Директор Людмила Миколаївна пояснює: енергоефективність – не тільки економія світла і газу, а й використання вторинних матеріалів.

Саме тому в кабінеті праці, де навчаються дівчатка – на стінах «ростуть» мальви, «в’ється» барвінок. А в кутку примостився майже справжній гарбуз. Усе зроблено з непотрібних, використаних матеріалів: шматочків тканини, ниток зі старого светра, пінопласту, гіпсу. І будівельники, і батьки з радістю віддають використані матеріали в школу. Знають, що з них тут зроблять справжні шедеври.

2Особливо подобається сучасний дизайн молодшим учням. У кімнаті «тихих ігор» (так тут називають тиху годину) під стелею – різнокольорові абажури, стилізовані під Земну кулю. В іншій – виліплене на стіні яблуко, гусінь та метелики з фотографіями учнів. Поруч – веселий напис: «Гриземо яблуко науки, щоб крила знань нести в житті». У «зеленому дизайні» допомагають і самі діти, і батьки, і вчителі. Директор школи запевняє: ці дива тут уміють робити всі.

Енергозбережувальні технології неможливі без екологічного виховання. Тож один із проектів школи має назву «Саджанці». Нещодавно учні разом із учителькою біології Олександрою Коломієць висадили по сто саджанців червоного дуба, липи, сосни. Коли деревця підростуть, їх пересадять на вулиці селища.

Нещодавно колектив школи взяв участь і в міжнародному конкурсі з планування дитячих змін для табору «Молода гвардія». Спільно з іншими колегами із проекту «SPARE» розробили план тематичної зміни з енергозбереження – цей проект на другому місці. Нині одна зі змін у таборі працює за програмами школи з «глибинки».

Школярі та вчителі ліцею Верхнячки переконані: їхні дії – це «ефект метелика», коли маленькі зміни, звички та активності породжують ланцюжок подій, що ведуть до змін великомасштабних.

Вітряк на… даху

У 2013 році  Верхняцький НВК визнано пілотним закладом із реалізації проекту «SPARE». Цей шкільний проект із раціонального використання ресурсів і енергії запрошує разом шукати відповідь на запитання: як задовольнити потребу людства в енергії без небезпечних наслідків для природи? Проект не тільки дає знання, а й запрошує школярів до проведення самостійних досліджень, формує активну соціальну позицію.

Працювати в ліцеї – надзвичайно цікаво.  Нещодавно сюди повернулись троє випускників, які закінчили школу п’ять років тому. Молодь бере приклад із директора, авторські уроки якого – одні з кращих в освітньому середовищі країни: урок у номінації «Фізика»  – «Чайна церемонія з елементами гри «Монополія»  – виборов перше місце на конкурсі «Енергія і середовище». Під час уроку восьмикласники з’ясовують основні закони теплових явищ, аналізують їх вплив на процеси, які відбуваються у природі та зміни клімату. І – пропонують  рішення з урегулювання цих проблем.

Людмила Денисюк розповідає, що уроки фізики у школі відбуваються без використання «мережевої» електрики. Вчитель Сергій Сабадин використовує сонячні батареї та міні-вітряк. Його разом зі школярами збудували після уроків. Він має потужність 2-3 кіловати. Цього достатньо для освітлення кількох кімнат.

Більш потужний вітряк планують установити на даху школи і забезпечувати електроенергією кабінети природничих дисциплін. Також у планах – сонячні колектори, зелений фотосинтез. А в розмовах школярів можна «підслухати» і більш глобальні  мрії:  як збудувати «розумний» будинок, який не тільки забезпечуватиме себе електроенергією, але й ділитиметься нею з селом чи містом.

Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»
Київ-Верхнячка-Київ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *