6 22272
Якою буде початкова школа? Нові ідеї Січень 13th, 2016 Юлія Осіння
immunitet-shkolnika

17 грудня 2015 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся круглий стіл «Концепція розвитку початкової освіти у контексті реформування загальної середньої освіти», основні положення якої розробили співробітники відділу початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, а доповнили їх члени творчої групи.

Інститути підвищення кваліфікації вчителів організовуватимуть роботу творчих груп і та надсилатимуть свої пропозиції.

Завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН Анжеліка Цимбалару висловила сподівання, що концепція буде сприйнята педагогічною та батьківською громадськістю. Під час круглого столу «Концепція розвитку початкової освіти у контексті реформування загальної середньої освіти» вона презентувала представникам обласних управлінь освіти та інститутів післядипломної педагогічної освіти нові ідеї для початкової школи.

Саме вона закладає стартовий освітній капітал дитини, що визначає успішність навчання на наступних рівнях, – розповідає Анжеліка Дмитрівна. – У процесі підготовки проекту ми зважали на міжнародний досвід: опрацювали документи освітньої галузі Сполученого Королівства Великої Британії, Республіки Польща, Болгарської Республіки, Республіки Білорусь. Чільне місце надали українському передовому педагогічному досвіду, насамперед тих навчальних закладів, що запровадили нові ідеї у практику. Це, наприклад, і вальдорфські школи, і навчальні заклади, що працюють за програмою «Інтелект України».

Ми врахували положення попередньої концепції 2001 року, оскільки вона не була реалізована повністю. Адже тоді відбувся перехід від 12-річної школи до 11-річного терміну навчання, – наголошує Анжеліка Цимбалару. – У результаті роботи ми отримали унікальний український продукт. Він – чіткий і практикоорієнтований.

ІНШИЙ КОНТЕНТ

Анжеліка Цимбалару розповідає:

– Зміст початкової освіти вирізняється міжпредметною інтеграцією і практичною спрямованістю. Це дасть змогу краще врахувати характерну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і пізнання навколишньої дійсності. А головне – запобігти їхньому перевантаженню.

Для забезпечення практичної спрямованості урізноманітнюються організаційні форми навчання, пропонуються інтегровані заняття, практична робота, міні-дослідження, екскурсії, навчальні проекти, зокрема екологічні і соціокультурні акції.

– Ми запропонували проект базового плану навчально-виховного процесу, – деталізує фахівець, – де пропонується інтегрований курс, що охопить зміст предметів «Природознавство», «Основи здоров’я» і «Я у світі». Науковці, до речі, не дійшли єдиної думки щодо назви курсу і поки що дали йому робочу назву «Світознавство». Спільне рішення планують виробити під час фахового обговорення.

Ще одне питання для обговорення – об’єднання уроків української мови і літературного читання в один предмет «Українська мова». Цей підхід базується як на врахуванні європейського досвіду, де мова викладається цілісно, так і нашого, українського. Наприклад, при вивченні іноземної або мов нацменшин не відбувається розподіл на мову і читання.

Цілісному засвоєнню змісту початкової освіти сприятиме наскрізна інтеграція курсу «Мистецтво». Скажімо, на уроках математики учні малюватимуть, а, опановуючи українську мову, вивчатимуть мистецькі твори.

До речі, кількість годин на «об’єднані» предмети не зменшуватиметься.

– Навчальні предмети українська мова, математика, «світознавство» у початковій школі викладає учитель-класовод. Решту навчальних предметів (фізична культура, технології, курси за вибором) за письмової згоди вчителя-класовода можуть викладати вчителі-предметники. Мову національних меншин та іноземну вчителі-класоводи викладають за наявності відповідної педагогічної освіти, – конкретизує Анжеліка Дмитрівна.

РОЗВАНТАЖИТЬ І ЗАЦІКАВИТЬ

Завдяки запропонованим у проекті концепції підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти наймолодших школярів. Зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками. Також науковці прагнули впоратися із навчальним перевантаженням школярів, що суттєво впливає на стан їхнього здоров’я.

– Основні зміни стосуються доцільності запровадження різноманітних проектів та експериментів. Не є секретом, що вони нарощують обсяг і дублюють зміст освіти, – каже вона. – Чимало змін стосуватимуться підручникотворення і розроблення засобів навчання для молодших школярів. А ще – індивідуалізації освітнього середовища та організації виховного процесу в початковій школі.

Поточний, тематичний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учнів вчитель здійснюватиме на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності школярів. У першому-третьому класах педагог оцінюватиме сформованість складників предметних та ключових компетентностей вербально. А в четвертому – таблиці успішності доповнюватимуться графою з оцінками.

– У четвертому класі запроваджується оцінка навчальної діяльності учнів, що аргументується вчителем, усвідомлено сприймається учнем і фіксується у класному журналі. Оцінка може виражатися словами-символами: В – відмінно (високий рівень); Д – добре (достатній рівень); З – задовільно (середній рівень); П – потребує покращення (початковий рівень), – розповідає науковець. І наголошує: для вирішення проблеми вирівнювання стартових позицій першокласників доцільно формувати окремо класи учнів 6-річного віку і 7-річного (звісно, якщо є необхідна кількість дітей).

– До 1 класу вступають діти, яким станом на 1 вересня виповнюється 6-7 років та які за результатами психолого-педагогічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, – додає вона. – Діагностування готовності дитини до навчання у школі здійснюється комісією у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затверджених МОН положення та інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі.

Важливо закріпити норму, що наповнюваність класів у початковій школі не має перевищувати 25 учнів, в інклюзивних класах – не більше 15 учнів.

Усі ці положення, що прописані в проекті концепції, потребують широкого обговорення у педагогічних колективах. А пропозиції, що з’являться у результаті обговорення, Анжеліка Цимбалару просить надсилати на електронну адресу для їх узагальнення робочою групою.

Дарина МАТАТ, «Освіта України»

Завантажити проект Концепції початкової освіти

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарi

  1. Пропозиції
    до проекту нової концепції початкової школи
    1. Пропонуємо залишити по1 годині на образотворче мистецтво та трудове навчання.
    Вивчення даних навчальних предметів не викликає у дітей певних зусиль та труднощів. Навпаки, на цих уроках діти відпочивають та мають можливість проявити і розвивати свої таланти та здібності.
    Дослідженнями вчених встановлено, що рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості, тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені у відповідності з віком, то і мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми.
    На уроках з цих предметів відбувається тренування рухів пальців рук, що є важливим фактором, який стимулює мовленнєвий розвиток дитини, сприяє покращенню артикуляційної моторики, підготовці кисті руки до письма і, що не менш важливо, могутнім засобом, який підвищує працездатність кори головного мозку.
    2. Предмети «Основи здоров’я» та «Я у світі» радимо об’єднати у єдиний предмет «Світознавство» і відвести 1 годину на його вивчення.
    3. На виховні заняття достатньо відвести 1 годину на тиждень, тому що на кожному уроці реалізовується виховна мета, виходячи з теми конкретного уроку.
    4. Залишити 1 годину музичного мистецтва, тому що, як зазвичай, цей предмет викладають вчителі-предметники. Виникає питання щодо здійснення оплати його праці в умовах проведення інтеграції навчання.
    Музичне мистецтво – це один з тих предметів, де вчитель має можливість виявити обдарованих та здібних дітей і створити умови для реалізації індивідуальних творчих здібностей школярів. Саме уроки музичного мистецтва є свого роду підготовчим етапом до проведення виховних заходів.
    5. Пропонуємо залишити 3 години на тиждень для уроків фізичної культури, тому що за статистикою наші діти в позаурочний час ведуть малорухомий спосіб життя, що призводить до виникнення низки захворювань.
    6. Предмет «Природознавство» пропонуємо не поєднувати з іншими предметами, тому що саме під час вивчення даного предмету діти здобувають елементарні знання про єдність і розмаїтість навколишньої природи, її охороні, знайомляться із картинами природи нашої Батьківщини, одержують загальне уявлення про організм людини, на основі чого формуються гігієнічні навички, настільки потрібні в житті кожної людини. Саме природознавство займає важливе місце у системі екологічного виховання. Знання, отримані на уроках природознавства є підґрунтям для вивчення в основній школі таких предметів, як природознавство, біологія, географія.
    7. Інформатику пропонуємо вивчати з другого класу, тому що в наш час інформатизації ми повинні якомога раніше спрямувати діяльність дитини на правильне використання комп’ютера у навчальних цілях.
    8. Пропонуємо залишити окреме використання як підручника, так і робочого зошита. Запропоноване введення в навчальний процес підручника-зошита буде вимагати його щорічної заміни, придбання нового. Забезпечення навчальними підручниками-зошитами, необхідними для виконання навчальних програм з предметів робочого навчального плану, буде цілком лягати на плечі батьків. Українські родини не настільки фінансово забезпечені, щоб кожного року закупати такі навчальні посібники. Ми впевнені, що не всі батьки будуть мати можливість своєчасно закупати такі підручники-зошити, що буде викликати низку проблем під час організації навчально-виховного процесу у закладах освіти.
    9. Зважаючи на те, що якісне викладання предметів: англійська мова, фізична культура, музичне мистецтво, інформатика здійснюється вчителями-предметниками, вважаємо за необхідне залишити ставку вчителям початкових класів на рівні 18 годин на тиждень.
    10. Перед впровадженням в життя нової концепції початкової школи просимо дати конкретні роз’яснення щодо наступних питань:
    – як здійснювати тарифікацію роботи педагогічних працівників згідно нової концепції початкової школи, які викладають в 1-х класах (перші 4 тижні і наступний період навчання першокласників);
    – конкретно розкрити посадові обов’язки педагога-вихователя (помічника/асистента вчителя);
    – представити педагогічним працівникам нові критерії оцінювання учнів 4-х класів словами-оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «потребує покращення».

    1. мама початківця

      У вашому коментарі увага зосереджена на ставці вчителя, а не на перевантаженості учня. На мою думку, уроки музики у ЗОШ не виконують опмсаної вами мети. На цих уроках зазвичай діти співають з комп’ютером. Такі уроки дітям відвідувати краще у спецшколах. Інформатику краще вивчати з 5-го класу, а безпеку спілкування у кіберпросторі – інтегрувати у “Світогляд” чи “Основи здоров’я”. Інформатика “дається” у вивченні дитині значно легше, ніж математика. Конче необхідно “розвантажити” математику. Дитину потрібно навчити оперативному володінню цифрами і числами, логічному мисленню, причинно-наслідковим зв’язкам, а не “забивати” дитячу голову правилами. Циркуль – не найнеобхідніший інструмент для 2-гокласника. Дитина потребує збільшення годин на закріплення матеріалу і зменшення – на нові теми. Іноземну мову у початкових класах доцільно вивчати у розмовному режимі. Дітей важливо навчити розмовної мови, а не “чужої” граматики. Також доцільно об’єднати трудове навчання і образотворче мистецтво. Діти дійсно відпочивають на цих уроках, але часто вони дублюються. Письмо і читання теж доцільно об’єднати. Природознавство, згідна з вами, необхідно залишити окремим предметом.
      Оцінювання початківців, згідна з вами, досить обмежити 4-ри бальною шкалою.
      Для того, щоб дитина вела більш рухливий спосіб життя і мала можливість розвивати власні творчі таланти її потрібно розвантажити.
      У школі потрібно давати основи знань, а інтеграли, логарифми, невживані часи іноземних мов і ще багато “спецтем” кожен, кому потрібно, вивчить в інституті…

  2. Очень противно читать подобные статьи…ничего не меняется…где возможно ознакомиться с полным списком разработчиков этого проэкта, где именно можно следить за развитием событий, почему сначала науковці разрабатывают…а только потом обсуждают с педагогическим коллективом?????
    Вся статья…сплошная вода…
    Когда же вы начнете привлекать профессионалов и снизойдете до прямого, настоящего общения с педколлективами и школами!!!
    Поверьте) им есть, что вам сказать и посоветовать!
    Мама ученика 3 класса. Киев.
    Очень жду ответы на мои вопросы.

  3. А, можливо, кращою була б інтеграція, де предмету Математика нема?!? На уроках Музики учні порахують нотки, на Образотворчому мистецтві – намалюють геометричні фігурки. Для чого тоді уроки математики?
    Не можна інтегрувати навчальний предмет і ніщо. Якщо існуватимуть уроки мистецьких дисциплін, їх можна буде інтегрувати з іншими предметами виконуючи програму обох предметів. Якщо предмета нема, то це вже не інтеграція, це використання певних елементів, де нема мови про системність, наступність, доступність і т.п. Співаючи зрідка пісеньки та малюючи ілюстрації на уроках мови не можна говорити про розвиток мистецьких здібностей, тут не буде систематичних занять.
    НЕ МОЖНА ВИЛУЧАТИ МИСТЕЦЬКІ ДИСЦИПЛІНИ З ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ!!!

  4. Відкритий лист батьків, вчителів, методистів освітньої галузі «Мистецтво» та студентів – майбутніх вчителів мистецтва

    Життя без праці – злодійство,
    життя без мистецтва – варварство.
    Народна мудрість

    Останнім часом ми, українці, позиціонуємо себе як демократична європейска держава, де всі інститути владного олімпу дослуховуються до думки громадськості – людей, які нині працюють на майбутнє, не зважаючи на складний час. Це, мабуть, не про нас – педагогів духовної сфери суспільства.
    Відповідно до проекту «Концепції початкової освіти», яка була оприлюднена в МОН України перед всеукраїнською аудиторією 17 грудня 2015 року, і яку нині хочуть «проштовхнути» до впровадження в навчальні заклади України, освітня галузь «Мистецтво» ліквідована під виглядом інтеграції з усіма іншими предметами. За всі роки незалежності України державні стандарти передбачали неперервну мистецьку шкільну освіту, охоплюючи учнів з першого по одинадцятий класи. Україна пишалася таким значним світовим досягненням вітчизняної педагогіки.
    Невже нашому суспільству не потрібні культура, естетика, духовність? Чи можливо ті, хто писав цю концепцію, вважають, що саме ці предмети перевантажують наших дітей? Невже вони не були дітьми?
    Про які національні цінності, гармонійний розвиток особистості ми можемо говорити, якщо предметів освітньої галузі «Мистецтво» нема в «Концепції початкової освіти». Невже на уроках математики, природознавства дітям будуть розповідати про музику М.Скорика, В.Івасюка, чи, можливо, на уроках читання будуть слухати М.Леонтовича, М.Лисенка та інших композиторів, або на уроках української мови будуть навчати практичним навичкам роботи у різноманітних техніках візуального мистецтва, вивчати основи кольорознавства, знайомити з картинами Т.Шевченка, Г.Нарбута, Й.Бокшая, К.Білокур, перлинами світової та української архітектури. Адже, на думку психологів, у початковій школі саме предмети мистецтва розвивають творчу особистість з нестандартним мисленням, впливають на емоційний інтелект, і в той же час «розвантажують» розумову діяльність дитини.
    Без культури немає нації. Це наше з Вами обличчя перед світом. Завдяки мистецтву світове співтовариство знає Україну з позитивного боку та поціновує нас як висококультурну націю. Знищуючи мистецьку складову в початковій школі під виглядом інтегрування з математикою або іншими предметами, ми знищуємо майбутню українську культуру європейського народу.
    Не всі батьки можуть оплачувати позакласні музичні й художні заняття своїх дітей, а саме на уроках мистецтва вчителі виявляють талановитих учнів. Для багатьох дітей це єдина можливість розвивати свої здібності й таланти для майбутнього престижу України у світі.
    Завдяки так званому «інноваційному» підходу щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу, запропонованому «Концепцією початкової освіти», тисячі вчителів, що виховують дітей на цінностях мистецтва, будуть звільнені та змушені шукати іншу роботу. А студентам мистецьких педагогічних закладів чому сьогодні не говорять, що вони вчаться даремно? Адже з таким підходом професія вчителя музичного чи образотворчого мистецтва зникне найближчим часом.
    Багато запитань… Відповідь, мабуть, мають дати автори концепції та МОН України.
    Сподіваємося, що крик нашої душі за майбутнє наших дітей та освітньої галузі «Мистецтво» буде почутий та вирішений на користь підростаючого покоління українців.