0 635
Кременецька ОГПА ім.Тараса Шевченка зміцнює науковий потенціал Лютий 4th, 2016 Ірина Залеська
1

ХІІ Звітна наукова конференція професорсько-викладацького складу академії за 2015 рік засвідчила посилення науково-педагогічного потенціалу навчального закладу, продемонструвала масштаби, розкрила напрями і підтвердила високий рівень науково-дослідницької роботи кафедр і, що головне, – висвітлила перспективи розгортання науково-аналітичних пошуків як у форматі стратегічних дослідницьких проблем, так і стосовно кожного окремого науково-педагогічного працівника. Саме на цьому наголосив у своєму вітальному слові ректор академії, професор А. М. Ломакович. Він зазначив, що основними імперативами, які визначають форми і зміст діяльності нашого навчального закладу, є історична самобутність та освітньо-наукові традиції: вони обумовлюють оптимізм науково-педагогічного колективу у поступальному русі до регіонального університету.

Результати наукової діяльності професорсько-викладацького складу минулого року стали вагомим аргументом утвердження нашого навчального закладу в статусі академії. Науково-кадрове зміцнення академії як один із найголовніших пріоритетів нашої діяльності здійснюється і в майбутньому здійснюватиметься шляхом посилення штату науково-педагогічних працівників власними докторами наук і професорами та розширення корпусу доцентів. У цьому напрямі маємо певні стартові досягнення: над планами-проспектами докторських дисертацій працюють 20 науковців академії; Н. М. Савелюк, М. С. Курач, Д. Ч. Чик – докторанти престижних національних університетів; 36 викладачів спрямувалися на здобуття наукового ступеня доктора філософії у різних галузях знань. Підвищуються вимоги до тематики дисертаційних досліджень: надалі здійснюватиметься диференційований підхід до вибору тематики дисертацій із урахуванням конкретних науково-теоретичних і методико-прикладних потреб підготовки фахівців. Ця робота покладається на наукову частину і кафедри академії.

З огляду на останнє, а також з урахуванням того факту, що завідувачі кафедр мають стати флагманами кадрової політики в контексті зміцнення науково-педагогічного потенціалу академії, вважаємо необхідною умовою та однією з першочергових вимог роботу очільника кафедри над докторським дисертаційним дослідженням. Таку перспективу бачимо за завідувачами кафедр, доцентами В. А. Голубом, Л. М. Кравець, О. Г. Легкун, Н. В. Приймас, Т. С. Фасолько, О. А. Фурман та іншими. Додамо, що нам необхідне започаткування власних наукових шкіл з підготовки докторів філософії з наукових галузей, пов’язаних із нашими ліцензійними спеціальностями. Таку роботу покликані здійснювати насамперед ті завідувачі кафедр, які перебувають на професорських посадах.

Окреслюється відповідна перспектива розширення професорського корпусу академії власними науковими кадрами. Критеріям і вимогам присвоєння вченого звання професора відповідають науково-педагогічні працівники, які опублікували наукові праці та керували дисертаційними дослідженнями молодих науковців. Найвищі шанси в цьому плані мають кандидати наук, доценти О. В. Пасічник, Н. М. Савелюк, О. В. Василишин, А. В. Янков.

Зауважимо, що наукове керівництво підготовкою власних науково-педагогічних кадрів, опонування при захисті дисертаційних досліджень на спеціалізованих учених радах в інших ВНЗ, рецензування фахової наукової продукції поступово стають нормою діяльності професорсько-викладацького складу академії. Нові можливості щодо присвоєння вченого звання професора відкрилися перед науково-педагогічними працівниками мистецьких спеціальностей. Вивчається питання про присвоєння цього звання доценту кафедри методики викладання мистецьких дисциплін В. Я. Яричу, який має почесні звання народного художника України і заслуженого діяча мистецтв України.

Упродовж минулого року ефективно здійснювалась підготовка кандидатів наук (за новою термінологією – докторів філософії з окремих галузей знань): Р. О. Дубровський здобув науковий ступінь доктора філософії з філологічних наук, А. П. Нападій – з фізичного виховання та спорту, Н. М. Волянюк – з мистецтвознавства; М. В. Божик, Н. А. Бодруг, І. М. Галаган, І. Є. Клак, М. П. Олексюк, О. В. Омельчук, В. В. Терпелюк – з педагогічних наук. До докторів філософії висувають високі ліцензійні вимоги: вони повинні викладати тільки ті навчальні дисципліни, які передбачені науковою галуззю їхнього наукового ступеня. Саме тому ректорат рекомендує науково-педагогічним працівникам при виборі тематики дисертаційних досліджень враховувати профіль спеціальності відповідного факультету і кафедри.

У штаті науково-педагогічних працівників академії зміцнюється корпус доцентів. За минулий рік Вчена рада нашого ВНЗ розглянула 15 атестаційних справ щодо присвоєння вченого звання доцента. Згідно з рішенням Атестаційної колегії МОН України це звання присвоєне Н.В.Бабій, В.В.Павелко, Д.О.Польовому, В.В.Слюсарчуку, В.А.Голубу, Я.І.Кравчуку, С.Б.Шабазі, М.Л.Швидківу, В.І.Банаху. В МОН України перебувають атестаційні справи В.Є.Ткачука, О.І.Чик, О.А.Марунько, О.Г.Легкун, О.О.Бережанського, М.В.Сиротюка.

З 1 січня 2016 року вступив у дію новий ”Порядок присвоєння вчених звань“, за яким від претендента на вчене звання доцента вимагається сертифікат на знання іноземної мови згідно із Загальноєвропейською рекомендацією з мовної освіти; документи, що підтверджують міжнародний науковий досвід претендента, та публікації наукових праць у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН України.

На сьогодні в академії на посадах професора кафедри працюють О.В.Василишин, А.В.Янков, Л.М.Невідомська, а на посаді доцентів кафедри – О.Г.Панфілова, Т.С.Семегин, Н.В.Янусь, Р.Т.Гарматюк, Н.І.Яценюк, Т.Є.Бондаренко, В.П.Заболотна, яким необхідно активізувати роботу з виконання нових вимог щодо отримання вчених звань.

Окреслилась позитивна динаміка у видавничій діяльності науково-педагогічних працівників. Протягом року опубліковано 292 наукових праці, з яких 23 навчальні програми, 16 навчально-методичних посібників (4 – з відповідним Грифом МОН України), 84 публікації у фахових вітчизняних і 44 – у фахових зарубіжних виданнях, тези доповідей у збірниках матеріалів науково-теоретичних і науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів. Наведені статистичні дані спонукають нагадати науково-педагогічним працівникам, що підготовка й оприлюднення наукових і навчально-методичних праць є обов’язком кожного науковця вищого закладу освіти, свідченням його особистого рейтингу та рейтингу навчального закладу.

Підвищенню наукового рейтингу нашої академії сприяли публікації, що тримали Гриф МОН України: ”Українські народні рухливі ігри, забави та розваги“ (О.О.Яловська) , ”Організація освітнього процесу в різновіковій групі дошкільного навчального закладу“ (О.І.Бочелюк, Т.В.Романюк), ”Основи охорони праці: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ“ (С.Б.Шабага, І.А.Білосевич, М.П.Олексюк), ”Тренінг особистісного зростання: посібник для студентів ВНЗ“ (І.А.Білосевич), а також монографії Г.Й.Стронського ”Поляки на російській службі на Півдні України на рубежі ХІХ – ХХ століть у світлі спогадів Євгеніуша Янішевського“, О.О.Безносюка ”Безперервна освіта: математична модель“ (російською мовою), Н.В.Бабій ”Моделі процесів дифузійного переносу і методи оцінювання параметрів у багатокомпозитних наноплівках“, Н.І.Цицюри ”Біологічні особливості родини Cupressaceae F. Neger у зв’язку з інтродукцією на Волино-Поділлі“, О.Н.Дем’янчука ”Виховання дітей у національних громадах Волині у ХІХ – на початку ХХ століття“ і світлої пам’яті В.І.Чопика ”Флора Українських Карпат“. Наголошуємо на зростаючих вимогах до наукових праць викладачів вищої школи: такі праці мають бути інтегровані у міжнародні наукометричні бази, містити результати досліджень у міжнародному науковому просторі. Крім цього,  нагадуємо, що, згідно із новими ліцензійними вимогами 5 зарубіжних публікацій викладача прирівнюють його до статусу професора. Більше того, поява якісної наукової продукції фахівця у зарубіжному чи вітчизняному виданні, внесеному до наукометричної бази, може стати запрошенням до виконання роботи за певним міжнародним ґрантом.

Академія володіє значним інтелектуальним ресурсом, що дає змогу консолідувати зусилля провідних науковців кафедр на виконання ґрантових програм. З цією метою створена робоча група, заплановано проведення наукових семінарів щодо активізації міжнародного напряму наукової діяльності в академії.

Символічно, що 2016 рік знаменується новими ювілейними датами та подіями. Наша академія – історичний спадкоємець навчально-освітніх установ, витоки яких сягають 1636 року, коли з ініціативи Петра Могили у Кременці було засновано школу-філію Києво-Могилянської академії. Відзначення 380-ліття першовитоків становлення освіти в нашому краї визначає відповідні завдання перед колективом навчального закладу. Справою честі нашої академії, кожного її науковця стає дослідження історії книгодрукування на Волині, до чого зобов’язує 380-річчя видання в 1638 році у друкарні братської школи ”Кременецької граматики“ – одного з найдавніших навчальних посібників української мови. Цю роботу необхідно розпочинати вже тепер, щоб до ювілейного 2018 року забезпечити ґрунтовну підготовку такого вагомого наукового дійства. На 24 – 25 листопада 2016 року запланована Всеукраїнська наукова конференція ”Творчість Михайла Вериківського у контексті української музичної культури та освіти“, присвячена 120-річчю від дня народження видатного композитора-кременчанина. Для підготовки до цього ювілею створено організаційний комітет, який готує програму науково-академічних і культурно-мистецьких заходів.

До програми Звітної  наукової конференції 107 науковців академії запропонували 91 тематичну доповідь, 5 із яких прозвучали на пленарному засіданні, а решта були оприлюднені у секційному форматі. Розпочав роботу пленарного засідання доктор педагогічних наук, завідувач кафедри методики викладання мистецьких дисциплін, професор О.Н.Дем’янчук доповіддю ”Мистецтво слова у навчально-виховному процесі як засіб формування естетичної культури та загальнолюдських цінностей“. Особливу наукову зацікавленість викладацької аудиторії викликало дослідження ”Релігійний дискурс сучасної студентської молоді (на прикладі таїнства молитви)“, з яким виступила кандидат психологічних наук, докторант Східноєвропейського НУ ім. Лесі Українки, доцент кафедри педагогіки та психології Н.М.Савелюк. Кандидат педагогічних наук, професор кафедри педагогіки вищої школи О.О.Безносюк висвітлив тему ”Проблема якості освіти в європейській і світових системах підготовки фахівців“. Конкретну педагогічну навчально-виховну проблему ”Створення позитивного психологічного клімату як чинник формування позитивної мотивації до навчальної діяльності майбутніх вчителів іноземної мови“ аналізувала кандидат педагогічних наук, член кафедри англійської філології І.Є.Клак. Кандидат педагогічних наук, докторант Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, доцент кафедри теорії і методики технологічної освіти та інформатики М.С.Курач дав своєрідний теоретичний майстер-клас на тему ”Навчання художнього проектування майбутніх учителів технологій у контексті реалізації сучасної освітньої парадигми“.

Викладачі суспільних дисциплін працювали в секції ”Місце і роль Волині та Галичини в історичних, політичних, соціально-економічних і культурних процесах України“ (керівник секції – доктор історичних наук І.Б.Скакальська; секретар – кандидат історичних наук Г.Я.Сеньківська).

”Психолого-педагогічні проблеми навчання і виховання у системі безперервної освіти“ вивчали члени другої секції (керівник – кандидат педагогічних наук Л.М.Кравець; секретар – І.Ф.Лизун), до якої увійшли науковці кафедр педагогіки та психології і кафедри педагогіки вищої школи.

Науково-педагогічні працівники кафедри теорії та методики дошкільної освіти об’єднались у секцію, що зосередилась на темі ”Актуальні напрямки розвитку дошкільної та початкової освіти“ (керівник – кандидат педагогічних наук Т.С.Фасолько; секретар – Н.В.Андріюк).

”Пріоритетні шляхи формування комунікативної та соціокультурної компетенції вчителя філології“ досліджувала четверта секція, до якої ввійшли викладачі української та іноземної філології (керівник – кандидат філологічних наук О.В.Василишин; секретар – кандидат філологічних наук О.В.Сафіюк).

Продовжують залишатися в центрі уваги науковців природознавчого профілю ”Еколого-біологічні проблеми та методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя біології“ (керівник – доктор біологічних наук М.М.Ільєнко; секретар – А.С.Красовська).

Викладачі-музикознавці, члени кафедри гри на музичних інструментах і вокально-хорових дисциплін, висвітлювали ”Шляхи вдосконалення викладання музичних дисциплін у процесі підготовки майбутнього вчителя музики“. Роботою цієї секції керували кандидати мистецтвознавства О.Г.Легкун (керівник) і О.М.Бойчук (секретар).

У секцію № 7 (керівник – доктор педагогічних наук О.Н.Дем’янчук; секретар – Б.О.Гуменюк) увійшли викладачі образотворчого мистецтва, члени кафедри методики викладання мистецьких дисциплін, які вивчали ”Традиції народного образотворчого мистецтва західного регіону України“.

”Оптимізація фізичного виховання в системі педагогічної освіти“ стала тематикою наукових повідомлень членів кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і кафедри теорії та методики фізичного виховання, котрі працювали у восьмій секції (керівник – кандидат біологічних наук О.М.Довгань; секретар – Г.В.Кедрич).

Члени кафедри теорії і методики технологічної освіти та інформатики сформували секцію ”Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя технологій“ (керівник – кандидат педагогічних наук О.А.Фурман; секретар – А.М.Костюченко).

За матеріалами ХІІ Звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу академії за 2015 рік готується Збірник наукових праць.

          Інформаційний центр Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *