0 1030
Гендерну специфіку досвіду в часи війни обговорили історики Березень 22nd, 2016 Ірина Залеська
историки1

На історичному факультеті Запорізького національного університету презентували збірку наукових праць «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства», що вийшла за підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Зараз триває проведення серії публічних дискусій на основі цього видання.

Презентували видання його авторки: Гелінада Грінченко, історик, науковий редактор часопису «Україна Модерна», професор кафедри українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії; Катерина Кобченко, історик, науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член правління Української Асоціації дослідників жіночої історії, і Тетяна Пастушенко, старший науковий співробітник Національної академії наук України.

Гості детально зупинилися на акцентах розвідок, представлених у виданні, та дійшли висновку, що важливою ідеологічною причиною подій на сході України є і факт недостатнього вивчення досвіду Другої світової війни.

Структурно книга складається з 10 розділів, серед яких зустрічаємо розріз таких тем: жінки у Другій світовій війні, радянські жінки, жінки-військовополонені, жіноцтво в УПА, підпіллі та партизанському русі, життя в окупації, гендерні виміри Голокосту, жіночі обличчя примусової праці, тіло і влада: сексуальне насильство під час війни та спадок війни і повоєнні долі жінок.

У збірнику свої розвідки представили не тільки вітчизняні, а й зарубіжні дослідниці. Особливістю видання є висвітлення маловивчених питань участі жінок у бойових діях, насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни. Крім того, упорядники намагаються вийти за рамки стереотипного бачення жінки в межах трикутника «зрадниця-жертва-героїня». Так вони показують складну й суперечливу картину жіночого повсякдення в надзвичайних історичних обставинах. Тож читач має нагоду отримати уявлення про сучасні феміністські підходи до вивчення теми «жінка і війна».

У збірнику «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства» саму проблему жіночого досвіду війни й було вперше поставлено в центр наукового обговорення. Тим більше, на маргінесі дослідницького поля залишалися такі групи жінок, чий досвід війни не вписувався в героїчний наратив великої перемоги: ОУН-УПА, Голокосту, примусової праці на території Третього рейху. До речі, початок новому погляду на власне жіночий досвід війни, включно з його раніше замовчуваними сторінками, поклала в середині 80-х публікація спогадів жінок-червоноармійок, яку видала нобелівський лауреат Світлана Алексієвич.

Прокоментувати роботу над кількома своїми розділами книги змогли під час презентації кожна з дослідниць-гостей Запорізького національного університету. Так, Гелінада Грінченко зупинила увагу на пошуках мобілізаційних засобів, що мали порушити найчутливіші струни людської душі та засліпити бійців ненавистю до ворога (42-43-ті роки). Тож радянська пропаганда вдалася до експлуатації нечуваної для радянської людини тих часів теми сексуального рабства полонених жінок.

Тетяна Пастушенко відзначила, що в роки війни кількість жінок у Червоній армії була безпрецедентною. Вони ставали льотчицями, танкістками, снайперками, зв’язківцями, медпрацівницями. Саме з цим образом жінки-ворога особливо боролися німецькі загарбники. У літературі навіть з’явився термін «баба з рушницею» («Flintenweib»). До нього участь у збройних конфліктах була протиприродною для жінок, таку поведінку вважали виявом надзвичайної жорстокості, яка не личить жінці. Вона підривала традиційний гендерний лад. Тож не дивно, що в наказі Головного командування 4-ї армії Групи армій «Центр» від 29 червня 1941 року «Про становище радянських військовополонених» прямо зазначалося: «жінок в уніформі необхідно розстрілювати».

Доречними паралелями завершився виступ ще однієї доповідачки, а саме Катерини Кобченко. Вона презентувала кілька доль жінок-героїнь, а наостанок прослідкувала їх увіковічення в пам’ятниках сьогодення, зокрема, на прикладі Києва. Крім того, згадуючи про льотчиць-динамівок радянського часу пані Катерина не змогла оминути увагою й очевидну паралель із сучасною українською героїнею Надією Савченко.

Наприкінці заходу зі щирою подякою звернулася до спікерок керівник Центру гендерної освіти, доцент ЗНУ Тетяна Голованова, яка зазначила, що ця презентація увійде в історію як непересічна і знакова подія. Вона також запросила усіх охочих на Гендерний форум Запоріжжя, що відбудеться 28 березня.

Прес-центр ЗНУ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *