0 1053
МОН разом із НАН України планують створити Київський академічний університет Березень 28th, 2016 Юлія Осіння
spilne-zasidannya-25.03.16-1.9cc9b7bf3438cab9d2b18d210cc1e81a7602

25 березня 2016 року під головуванням президента Національної академії наук України Бориса Патона і за участю міністра освіти і науки України Сергія Квіта, заступника міністра Максима Стріхи відбулося спільне засідання Президії НАН України та Колегії МОН України.

Учасники засідання заслухали доповідь віце-президента НАН України академіка Анатолія Загороднього і директора департаменту вищої освіти МОН України Олега Шарова щодо створення Київського академічного університету НАН України і МОН України.

За словами академіка Анатолія Загороднього, академічний університет має стати навчальним закладом нового типу, в основу роботи якого буде покладено поєднання навчального процесу з активним залученням викладачів і студентів до наукових досліджень інститутів Національної академії наук України.

Директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров зазначив, що питання створення Київського академічного університету розглядається в контексті реформи вищої освіти, серед пріоритетів якої – забезпечення якості вищої освіти та розвиток автономії вищих навчальних закладів. Важливою складовою цього процесу є підвищення конкурентоспроможності українських навчальних закладів, що супроводжується модернізацією мережі ВНЗ.

Також створення академічного університету є необхідним для забезпечення підготовки наукових кадрів для наукових установ і вищих навчальних закладів, формування нової генерації національної наукової еліти природничо-математичної та інженерно-технічної сфер, створення можливостей для самореалізації талановитої молоді в Україні. «Створення такої установи сприятиме інтеграції вітчизняної освіти і науки у світовий  науковий простір», –  наголосив Олег Шаров.

Київський академічний університет пропонується створити з урахуванням практики діяльності Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України, відомого раніше як Київське відділення Московського фізико-технічного інституту, що працювало в Україні за системою «фізтеху». Сьогодні необхідно переглянути практику співпраці з університетом країни-агресора та реорганізувати роботу навчально-наукового центру. Київський академічний університет здійснюватиме набір студентів на бакалаврську програму на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, починаючи із заочної фізико-технічної школи для старшокласників Малої академії наук України на умовах ретельного відбору. Набір на освітні магістерські програми Київського академічного університету буде реалізовуватися у співпраці з профільними науковими установами НАН України. На думку Олега Шарова, в підготовці бакалаврів академічного університету має також взяти участь НТУ «Київський політехнічний інститут», класичні технічні університети Харкова, Львова, Дніпропетровська, Одеси. Наступним етапом мають бути освітні програми третього циклу вищої освіти, які реалізовуватиметься на базі академічних інститутів НАН із подальшим рівнем конкурсного відбору.

Київський академічний університет як державна наукова установа буде підпорядковуватися Міністерству освіти і науки і НАН України. За словами директора департаменту, важливою складовою формату академічного університету має стати створення міжнародної наглядової ради, що стане запорукою реалізації кращого світового досвіду підготовки наукової еліти, інтеграції української науки до європейського та світового дослідницького простору.

Державна наукова установа «Київська академічний університет» – це пілотний проект, і в разі його успіху будуть створені регіональні академічні університети в Харкові, Дніпропетровську, Львові та Одесі. У 2016 році планується здійснити перший набір магістрів у кількості 100-150 осіб. «Це повинен бути конкурсний відбір молоді, яка готова і прагне наукової кар’єри», – наголосив Олег Шаров.

Під час засідання було розглянуто питання про необхідність удосконалення вимог до наукових фахових видань України та підвищення рівня українських наукових видань.

Як повідомив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха, сьогодні налічується 1117 фахових видань МОН України. За галузями науки лідирують технічні науки. 51 українське наукове видання входить до міжнародної реферативної і наукометричної бази даних Scopus, 16 – до Web of Science.

Заступник міністра погодився, що  перелік наукових видань слід удосконалювати. «Спільно з НАН України необхідно переглянути вимоги до наукових видань і усунути все те, що перешкоджає інтеграції українських наукових видань у світовий науковий простір», – зазначив Максим Стріха.

Водночас, допоки українські дисципліни, зокрема гуманітарні, не будуть інтегровані в світову наукову систему, скасовувати переліку видань не можна. «Це призведе до появи зливи недобросовісних наукових робіт. Порядок – це є вимушений крок, оскільки з ним пов’язані захисти дисертацій», – зауважив заступник міністра.

Максим Стріха зазначив, що вимоги до наукових журналів покликані забезпечити якість видань і наголосив на важливості проекту «Українські наукові журнали», який здійснюється під егідою академії наук вищої школи Олександром Наконечним і підтриманий Міністерством. Цей проект реалізовується на громадських засадах, у ньому беруть участь 600 наукових видань. Сьогодні сайт «Українські наукові журнали» відвідали понад 10 тисяч користувачів. На цій інтернет-сторінці можна отримати інформацію про вартісні наукові українські журнали. «Це своєрідна спроба зробити загальну національну платформу, що стала б передумовою національної бази і слугувала б верифікації журналів, стимулювала б редакції до відкритості», – додав заступник міністра.

За словами голови Науково-видавничої ради НАН України академіка Ярослава Яцківа, сьогодні важливим питанням є упорядкування реєстрації наукових видань. В Україні видається більше 2300 періодичних видань, що більше ніж у Росії, Польщі та інших країнах. НАН України має 339 періодичних наукових видань. Із них 95 – наукових журналів, більше 40 видань входить до Scopus, більше 30 видаються англійською мовою, а понад 20 мають цифрові індикатори статей. Також у 133 виданнях засновником є  Національна академія наук України.

На думку академіка, необхідно внести зміни до порядку формування переліку наукових фахових видань України, розробити рекомендації щодо шляхів вирішення підвищення рівня українських наукових видань.

Під час засідання також розглянули питання завершення будівництва джерела нейтронів у ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», про стан виконання окремих рішень спільного засідання Президії НАН України та Колегії МОН України від 28 грудня 2015 року, стан імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Також обговорювали питання про проблеми із забезпеченням Північного Приазов’я водою та фінансування Національної академії наук України у 2016 році.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *