1 3179
“Я сам”, або Без паніки: криза трирічного віку Січень 10th, 2017 Ірина Залеська
shutterstock_2592224

Криза трьох років – один із найскладніших моментів у житті дитини. Це насамперед руйнування усталених соціальних стосунків, усвідомлення та відокремлення свого “Я”. У цьому віці малюки переходять від мимовільного наслідування до формування власних поведінкових звичок, вияву своїх емоцій. Тому завдання дорослих – підтримати свого нащадка у прагненні стати особистістю.

Феномен “Я сам” означає не лише виникнення зовні помітної самостійності, а й, так би мовити, відокремлення дитини від дорослої людини. Якщо ж нові стосунки з малюком не складаються, його ініціатива не заохочується, самостійність постійно обмежується – у дитини виникають кризові явища, що негативно позначаються на взаєминах із дорослими, а іноді й з однолітками.

Батькам, які мають трирічних малюків, безперечно, цікаво буде ознайомитись із 7 ознаками кризи, що вперше була розкрита в роботі Ельзи Келер «Про особистість трирічної дитини»:

скачанные файлы (3)Негативізм. Дитина взагалі не хоче підкорятися дорослим. Головне – зробити навпаки, прямо протилежне тому, що їй запропонували. Негативізм не слід ототожнювати з неслухняністю, що буває у більш ранньому віці.

Упертість. Дитина наполягає на своїй вимозі, на власному рішенні. Малюк починає усвідомлювати себе як особистість і хоче, щоб на це зважали. Упертість не слід плутати з наполегливістю.

imagesНоровистість. Близька до негативізму й упертості, має специфічні особливості. Норовистість має більш генералізований і більш безособовий характер. Це протест проти порядків, що існують удома.

Свавілля. Прагнення емансипації – звільнення від залежності, скасування будь-яких обмежень, зрівняння у правах із дорослим. Дитина хоче бути самостійною. Це дещо нагадує кризу першого року, але тоді було прагнення фізичної самостійності, а тепер ідеться про глибший рівень – самостійність наміру, задуму.

Знецінювання дорослих. Діти перестають вбачати в дорослих абсолютний авторитет. Можуть дозволити собі назвати батька чи матір, скажімо, «дурником».

images (1)Протест-бунт. Виявляється в частих сварках із батьками. Стосунки дитини з навколишніми набувають протестних форм, постійного конфлікту.

Деспотизм. Здебільшого ця проблема виникає в родинах, які мають одну дитину. Дитина виявляє деспотизм до всього оточення та вишукує для цього безліч приводів та способів.

Під впливом стосунків із дорослим розвиваються соціальні емоції дитини, виявляється емпатія до інших людей. Крім того, атмосфера в родині, оціночні вислови дорослих формують і майбутню самооцінку. Треба зважати, що у цей період розвитку особистості відбувається й становлення самолюбства, що ґрунтується на почутті гордості за власні досягнення. А в результаті невдач, коли існує загроза не отримати схвального відгуку або втратити любов дорослого, у дитини поступово виникають і закріплюються емоції страху, сорому. Тому важливо адекватно реагувати на вчинки своїх малюків, щоб не закласти підґрунтя для нарцисизму чи комплексу неповноцінності.

Освітній портал “Педагогічна преса” 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарi

  1. Тут зачіпається обширна тема дитячої кризи 2-3 років. Але проблеми висвітлені дуже поверхнево, і ще менше наведено рекомендацій для батьків. А тим часом, дуже непросто пройти з гідністю і стриманням ці роки, коли йде становлення дитячої особистості. Скільки ми можемо бачити навколо себе знущань, принижень, насилля з боку батьків до своїх малят, у важкі хвилини прояву цього дитячого “ні”. Тут виявляється наша бутьківска лінь, егоїзм і байдужість. Зробила свій вклад і стара, людиноненависницька система виховання імперських часів, коли людина вважалася лише розхідним матеріалом, а діти й поготів не мали ніяких прав.
    Для батьків, які по-справжньому хочуть бути хорошими батьками (а не катам своїх дітей), рекомендую почитати про вироблення сили волі у дитини. Непогана стаття є у відкритому доступі, якщо пошукаєте по фразі: сила воли у ребенка наши карапузики