0 1440
Довіра суспільства – вагомий чинник збереження ЗНО, – Вадим Карандій Серпень 9th, 2016 Юлія Осіння
198670

Про виклики, які доводилось долати під час цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, про те, чому відтермінували запровадження дворівневого тесту з англійської, а також про цьогорічний експеримент із вступом до магістратури з права з використанням технології ЗНО розповів директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

Вадиме Анатолійовичу, одне з останніх опитувань фонду «Демократичні ініціативи» показало, що 90 % учасників тестування довіряють системi ЗНО. І це при тому, що ЗНО-2016 відбувалося в умовах безпрецедентних викликів, що були пов’язані із ситуацією навколо УЦОЯО. Розкажіть, як вашій команді вдалося їх подолати.

– Такий показник довіри – це вагомий чинник збереження ЗНО. Справді, попри всі проблеми, які були (деякі й нині зберігаються), рівень довіри суспільства до зовнішнього незалежного оцінювання залишається стабільно високим. Мабуть, інші альтернативні форми оцінювання, зарахування до ВНЗ – іспити, конкурси – на сьогодні, з погляду абітурієнтів, їхніх батьків, є більш проблемні. Загалом ідеальних процесів не існує, але з-поміж усіх обирають найкращий. ЗНО таким залишається.

Виклики, що виникли у 2016 році, справді були безпрецедентними. Нам довелося стикнутись із браком часу, а також досвіду, адже певна частина колективу або була відсторонена від роботи, або звільнилась. Унаслідок цього досвід, накопичений УЦОЯО протягом дев’яти років, був фактично втрачений.

Отже, основним напрямом роботи було обрано відновлення системи, що продуктивно працювала в попередні роки. Це відбувалося в доволі жорстких часових рамках. Багато процесів і функцій ми запускали день у день – саме тоді, коли у них була найбільша потреба. Якби ми робили це в умовах розробки нової системи, то постали б перед багатьма іншими ризиками: своєчасність підготовки, питання, пов’язані з тестуванням, упровадженням нового програмного забезпечення, а також працездатністю системи в цілому.

Треба розуміти те, що фізично інформаційна система як така в УЦОЯО перестала існувати в липні 2015 року. Довелося з нуля відтворювати систему безпеки, серверну. Але результат є: ЗНО відбулося спокійно, згідно з графіками, як були заплановані заздалегідь. Тут треба віддати належне і тогочасному міністру освіти і науки Сергію Квіту, і голові профільного комітету Лілії Гриневич, і віце-прем’єру В’ячеславу Кириленку, колективам Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, Агентству з міжнародного розвитку США.

 – Чи всі проблеми організаційного і технічного характеру вже подолано?

– Зараз проблема полягає в іншому: нам треба остаточно стабілізувати роботу УЦОЯО, зробити так, аби центр міг працювати, зокрема в умовах поступального розвитку. Не секрет, що ЗНО проведене успішно завдяки підтримці, зокрема, Агентства з міжнародного розвитку США, що оплатило відповідні послуги ІТ-компаній, які допомогли відновити інформаційну систему і збудувати її захист. Наше завдання – зробити так, аби ми могли самостійно утримувати систему й розвивати її далі.

Щодо IT-компаній. Під час нашої попередньої розмови одним із викликів Ви назвали кадровий «голод». Чи вдалося знайти відповідних фахівців?

– Ми залучили фахівців, які змогли організувати експлуатацію системи. Я не кажу, що нам вдалося відшукати програмістів, які зможуть її розвивати, це  доволі складно. Але існують і інші способи розвитку спеціалізованих програмних продуктів УЦОЯО. Зокрема, і шляхом замовлення послуг, у тому числі й у IT-компаній. З погляду безпеки, це виправданий момент, адже розробка програмного продукту і його експлуатація мають бути двома відокремленими видами діяльності. Наприклад, для того, щоб убезпечитися щодо конфіденційності, достовірності даних тощо.

Проте переважну більшість робіт далі плануємо виконувати власними силами. При поступовому, планомірному розвиткові системі ЗНО це абсолютно можливо. І, як показав рік, що минув, в УЦОЯО й регіональних центрів є достатня команда, яка за умови набуття відповідного досвіду може адекватно відповідати на виклики, що стають.

– До речі, чи повернули органи слідства все «залізо» і програмні засоби?

– Якщо говорити про матеріальні речі, наприклад сервери, то не повернули майже нічого. Тільки «дрібниці» – декілька ноутбуків, регістр відеоспостереження, сховище «бекапів» (резервні копії). Але все основне обладнання залишається в органів слідства. Це все – частина доказової бази, на яку вони сьогодні спираються. За процесуальними нормами це обладнання не може бути повернуто до завершення розгляду справи в суді. Проте ми віднайшли резерви у нашому центрі, довелося докупити невелику частину техніки. В цілому, обладнання було, його потрібно було лише перегрупувати і більш оптимально організувати використання. Програмні засоби нам повернули у вигляді, що давав можливість їх модернізувати й адаптувати до умов проведення ЗНО-2016. Проблема була в реалізації задумів, оскільки на систему не було жодного техніко-експлуатаційного документа. Для відновлення довелося здійснити досить масштабні дослідження всього отриманого «спадку».

 – Які були оперативні проблеми під час цьогорічного ЗНО? Чи не було в учасників претензій до змісту завдань? Якщо так, то чи відрізнялась їхня кількість від середньостатистичних показників?

– Оперативні проблеми виникають щороку. Передусім – випадки незгоди абітурієнтів з окремими завданнями. Цього року також були відповідні приклади, але ми намагалися не коментувати їх на емоціях, а  старалися робити це на основі даних обробки результатів. Лише на підставі отриманої психометрії тестових завдань приймали рішення щодо зауважень, які висловлювали учасники ЗНО. Зокрема, у нас була ситуація із завданнями тесту з історії України. Як показали дані психометрії, певні завдання були складні, але вони і від початку планувались укладачами тесту як такі. Основна їхня задача була диференціювати абітурієнтів із високим рівнем навчальних досягнень. Були певні проблеми з тестом з англійської мови, хоча в цілому за рівнем складності він не відрізнявся від минулорічного.

 – Щодо тестування з англійської, то ми знаємо, що було прийнято рішення відтермінувати запровадження зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов з використанням дворівневих предметних тестів на 2018 рік. Чому так сталося?

– Ще в жовтні на підставі аналізу ситуації щодо відновлення роботи УОЦОЯО було ухвалено рішення – оскільки технологічний комплекс не був готовий для організації відповідного тестування, у 2016-му році провести лише апробацію таких тестів. Її результати розглянули на колегії МОН, яка вирішила, що потрібен додатковий етап апробації. Проблема полягає в тому, що потрібно відкалібрувати відповідні тести за рівнем складності – В1 і B2.

Нам потрібно створити тести, які б одночасно давали повну інформацію про рівень володіння мовою, оцінювали результати навчання випускника в середній школі (тобто були б оцінкою ДПА) і щоби водночас їх результати можна було використовувати для рейтингування вступників до ВНЗ.

Коли цього року провели апробаційне тестування, то побачили певні складнощі. Зокрема, тест рівня B2 для учнів, які навчаються у спеціалізованих класах, виявився досить легким. А ось тест рівня B1, який ми апробували на випускниках звичайних ЗНЗ, виявився для них заскладним. Сподіваюся, що на наступний рік нам удасться вирішити це питання.

Щодо аудіювання, то ми побачили проблему з технічними засобами, з допомогою яких має здійснюватися відтворення аудіофайлів в аудиторіях, де проводиться тестування. Також на якість відповідного тесту впливає рівень підготовки персоналу.

В умовах, коли кількість учасників є відносно невеликою, з більшістю викликів нам вдалося впоратися. Потрібно ще додатково змоделювати ситуацію щодо можливості організації проведення такого тестування в масштабах країни – а це 70–80 тисяч учасників.

 – Чи виправдане проведення одразу двох додаткових сесій?

– З організаційної точки зору розробити і підготувати тестування і для одного, і для ста тисяч – це одне і те саме. З фінансово-економічної точки зору це невигідно. Але в обставинах, у які потрапила наша країна, маємо бути справедливими і толерантними, з розумінням ставитися до абітурієнтів, які опинилися на окупованих і неконтрольованих територіях. Тому стосовно проведення повторної додаткової сесії ЗНО є цілком виправданим. Ми вже плануємо календар ЗНО-2017. Очікуємо, що додаткова сесія буде більше відтермінована від основної і більше наближена до вступної кампанії. Таким чином ми уникнемо ситуації, що зумовлює проведення третьої сесії.

 – Нещодавно відбувся експеримент – іспит при вступі на магістратуру з права за технологією ЗНО. Як Ви по гарячих слідах оціните його проведення? Чи є перспективи розширити таку практику?

– З організаційної точки зору експеримент відбувся досить успішно. Було дуже багато дискусій на етапі підготовки до такого тестування. Вважаю, для того, щоб підготувати і провести таке випробування, одного року замало. Проте маємо досить пристойні результати за підсумками експерименту.

Рішення про проведення такого тестування було прийнято рядом університетів за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя». Приємно, що саме виші розуміють: потрібно щось змінювати в системі проведення іспитів до магістратури.

У процесі дискусій, що відбулися восени 2015 року, УЦОЯО запропонували взяти на себе реалізацію проекту. Але враховуючи загальні проблеми організації ЗНО-2016, приділити додаткову увагу розробці повної процедури цього тестування в нашого центру можливості не було. Отже, за статусом це був вступний іспит, адмініструвати проведення якого ми допомагали вишам.

Зробити цей тест було непросто, адже право – багатогалузеве. Як скомпонувати тест, аби він передбачав можливість цілісно перевірити знання абітурієнтів при вступі до магістратури, – це питання вузькоспецифічне, потрібно, щоб над його створенням працювали професіонали, які розуміються як на праві, так і особливостях його викладання.

Врешті-решт роль розробників узяли на себе фахові групи, які були утворені самими університетами. За попередньою статистикою результатів виконання тестів можна зробити висновок, що тест вийшов досить непоганим.

Варто відмітити, що такий іспит не нав’язано згори органами управління – це більше ініціатива самих університетів за підтримки проекту USAID. Наші провідні виші цьогоріч стовідсотково організували вступ до магістратури з права саме у такий спосіб. Це є хороший приклад плідної співпраці між усіма учасниками процесу – університетами, міністерством, Українським і регіональними центрами оцінювання якості освіти.

Спілкувався Дмитро Шулікін, «Освіта України»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *