0 18015
Серпнева нарада. Про навчальний рік і нову українську школу Серпень 19th, 2016 Юлія Осіння
IMG_1877

Під час педагогічної конференції «Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти у 2015/2016 навчальному році та завдання на 2016/2017 навчальний рік», що відбулась у Будинку уряду, презентували проект Концепції нової української школи.

На порядку денному були поточні питання функціонування галузі освіти, а також презентація оновлених програм початкової школи. У режимі відеоконференції до обговорення долучились освітяни з регіонів.

 Доступ до дошкілля

Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів, який головував на конференції, акцентував увагу на оперативних даних регіональних органів управління освітою, за якими до кінця 2016 року в дошкільних навчальних закладах планується створити додатково 25 тисяч місць для дітей дошкільного віку. Станом на 1 серпня поточного року уже створено 10 тисяч 521 місце.

При цьому на кінець 2015 року понад 90 тисяч дітей перебували у черзі на влаштування у дитячий садок. Охоплення дітей дошкільного віку (3–5(6) років) дошкільними навчальними закладами по Україні становить 74%. Найкраща ситуація з охопленням дошкільною освітою у Хмельницькій, Черкаській і Сумській областях, де цей показник сягає 93 %.

Але є сумніви щодо цих показників, – зауважила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. – Разом із Держкомстатом маємо виробити серйозні критерії статистичної звітності. Адже таке враження, що різні області застосовують різні критерії.

Перший віце-прем’єр нагадав, що МОН разом із МОЗ розробили новий санітарний регламент, яким передбачено спрощені вимоги до дошкільних навчальних закладів усіх форм власності. Його нова редакція має сприяти створенню дитячих садків, у тому числі приватних, корпоративних, розташованих у житлових та нежитлових приміщеннях. Степан Кубів закликав владу на місцях використати відповідні можливості та сприяти приватній ініціативі.

Лілія Гриневич нагадала, що міністерство розробило проект змін до Закону України «Про дошкільну освіту» – щодо розширення можливостей для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності.

IMG_1682

 Про опорні школи і підручники

1 вересня 2016 року вперше сядуть за парти 393,7 тисячі першокласників, із них у сільській місцевості – 123,4 тисячі (що становить 31,3 відсотка).

Як констатувала Лілія Гриневич, діти з села отримують гірший доступ до якісної освіти, ніж їхні міські однолітки – про це свідчать, зокрема, результати зовнішнього незалежного оцінювання. Тому антикризових заходів не уникнути.

Степан Кубів нагадав, що уряд розпочав програму із підвищення якості освіти у сільській місцевості. Проведено реорганізацію 378 загальноосвітніх навчальних закладів, більшість із яких стали філіями опорних шкіл. Планується, що з першого вересня розпочнуть роботу 142 опорні школи. Але потрібно ще вирішити питання довезення дітей. Уряд наприкінці минулого року виділив субвенцію областям в розмірі 200 мільйонів гривень для покращення матеріально-технічної бази опорних шкіл, а також 600 мільйонів на придбання автобусів на засадах співфінансування з місцевими органами влади.

Степан Кубів закликав місцеву владу прискорити процес створення освітніх округів, опорних ЗНЗ, а також провести на місцях роз’яснювальну роботу серед батьків і учнів малокомплектних шкіл, які закриваються, щодо необхідності та важливості навчання дітей середніх та старших класів у школах з потужнішою матеріально-технічної базою та досвідченішими вчителями.

Перший віце-прем’єр також зауважив, що наприкінці цього року буде розглянута можливість скерування значної суми нерозподілених коштів резерву освітньої субвенції на підтримку створення опорних шкіл.

Урядовці поінформували, що вже надруковано практично всі підручники для восьмого класу. Особливу увагу також приділено забезпеченню підручниками дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі сліпих дітей підручниками шрифтом Брайля. Для цих дітей видано 24 назви підручників загальним накладом 26 595 примірників.

Ситуація із забезпеченням підручників для учнів 4-х і 7-х класів є складнішою. На цьому акцентували увагу і Степан Кубів, і Лілія Гриневич. За кошти державного бюджету у 2015 році забезпечено підручниками для 4-х та 7-х класів 50 % учнів, інші 50 % забезпечуються за кошти освітньої субвенції у розмірі 80 мільйонів гривень, що надійшли в області на початку року, та 42,9 мільйона – із місцевих бюджетів. Але на сьогодні реалізувати кошти та забезпечити повним обсягом учнів підручниками не спромоглася жодна з областей. Степан Кубів закликав обласні державні адміністрації взяти на особистий контроль питання забезпечення учнів підручниками для 4-х і 7-х класів.

Лілія Гриневич акцентувала увагу на освіті дітей з особливими потребами. «Нам подали статистику, що 62 % закладів архітектурно доступні для дітей з інвалідністю, – зауважила міністр. – Це ще одна, на мою думку, статистична маніпуляція, адже те, що людина у візку може заїхати на перший поверх, не означає повну доступність. Учень повинен мати можливість заїхати до туалетного приміщення, безперешкодно пересуватись усім закладом».

Лілія Гриневич закликала органи місцевого самоврядування, які цього року з Фонду регіонального розвитку вкладають значні кошти у реконструкцію і будівництво дошкільних і загальноосвітніх закладів, одразу передбачати відповідні умови.

 

 Професійно-технічна освіта

Залишається актуальним питання фінансування ПТНЗ. Нагадаємо, цьогоріч воно здійснюється з обласних бюджетів та бюджету Києва, а також із бюджетів міст обласного значення.

На думку Степана Кубіва, цей крок змусив місцеву владу вперше серйозно звернути увагу на цю ланку освіти. Проте в невеликих містах обласного значення отриманий додатковий ресурс не покривав усіх видатків на фінансування професійно-технічних навчальних закладів.

Для врегулювання питань фінансування ПТО Кабінет Міністрів України виділив кошти стабілізаційної дотації у розмірі 500 мільйонів гривень у лютому та 98 мільйонів у липні.

Остання дотація виділялась тим 20 містам обласного значення, які не спроможні фінансувати ПТНЗ, оскільки питома вага видатків на ці навчальні заклади є більшою, ніж 20 відсотків від загального обсягу видатків місцевого бюджету.

Були виявлені факти, коли окремі міста, які повинні опікуватись питаннями фінансування профтехосвіти, отримавши освітню субвенцію, штучно накопичували заборгованість по виплаті заробітної плати та стипендій, – розповів перший віце-прем’єр.

У результаті децентралізації місцеві бюджети отримали додаткові доходи (в цілому 23 мільярди), але при цьому отримали й багато додаткових повноважень, – зауважила Лілія Гриневич. – І про це не варто забувати. Але трапляються випадки, коли у місті обласного значення нам показують дефіцит на потреби ПТО у чотири мільйони гривень, а на депозиті у них знаходиться 185,5 мільйона. Відповідальність за повноваження все-таки повинна бути.

Очікується, що наступного року ПТО управлятиметься на обласному рівні. Також відбувається передача на місця власності. Але, як зауважив Степан Кубів, у держбюджеті–2017 планується передбачити кошти на здобуття учнями ПТНЗ загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти за професіями загальнодержавного значення.

При цьому на обласному рівні треба передбачити видатки з місцевих бюджетів на здобуття ПТО за професіями, необхідними для регіонального ринку праці.

Степан Кубів також нагадав, що МОН підготувало проект постанови Кабміну «Про затвердження Переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету».

Наприкінці цього року ми розглянемо можливість скерування певної суми з нерозподілених коштів резерву освітньої субвенції на закупівлю обладнання та сільгосптехніки для реалізації пілотного проекту щодо підготовки робітників з трьох гостродефіцитних професій – «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування», «Швачка. Кравець. Закрійник», – повідомив перший віце-прем’єр.

 Перспективи закону

Сьогодні в парламенті очікує на розгляд базовий законопроект «Про освіту». На думку Степана Кубіва, це – документ, який забезпечить справжню реформу освіти, визначить основні зміни в усіх її ланках.

Важливо його якнайшвидше проголосувати, оскільки він дасть змогу вирішити чимало проблемних питань, пов’язаних із децентралізацією фінансування і управління освітою, – резюмував перший віце-прем’єр. – Крім того, з’явиться можливість підвищити соціальний статус педагога.

 Нова школа

Проект Концепції нової української школи, презентований на конференції, простою мовою пояснює ідеологію змін, закладених у проект закону «Про освіту». Лілія Гриневич констатує, що в суспільстві зазвичай сприймають реформу школи просто як механічне додавання одного року навчання. Але за такої умови у реформуванні не було б жодного сенсу.

Отже, діалог щодо стратегії змін тривав понад три роки. Він розпочався ще за парламенту минулого скликання. Долучились усі зацікавлені групи – освітяни, батьки, роботодавці, політичні сили та владні інституції, незалежні експерти та міжнародні організації. Усього – кількасот експертів. Про що ж ідеться у концепції?

Як і 10, 20, 50 років тому пересічний український школяр отримує в школі суму знань. За останні роки, як зауважують автори концепції, ця сума знань збільшилася, адже значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні спроможні лише відтворювати знання, проте часто не отримують вміння застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.

Лілія Гриневич наводить цитату одного з директорів шкіл: «Сьогодні у нас дві проблеми в навчанні. Перша – це перевантаженість предметами. Такого обсягу не може бути. І друга проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал. Випускник нашої української школи не вміє застосувати здобуті знання у житті. Він як фарширована риба: нібито і риба, але не плаває».

Якщо ми хочемо справжню реформу освіти, то нам потрібна реформа змісту і орієнтація на нові результати, які необхідні людині у XXІ столітті, – наголошує міністр.

 Формула і компоненти

Отже формула нової школи, яка представлена у проекті, складається з 8 ключових компонентів.

Перший – новий зміст освіти, заснований на формуванні необхідних для успішної самореалізації в суспільстві компетентностей.

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Так це поняття сформульоване у проекті базового закону.

Отже, автори проекту виділили 10 ключових компетентностей:

  • спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
  • спілкування іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентність у природничих науках і технологіях;
  • інформаційно-цифрова компетентність;
  • уміння навчатись упродовж життя;
  • соціальні і громадянські компетентності;
  • підприємливість;
  • загальнокультурна грамотність;
  • екологічна грамотність і здорове життя.

Через ці компетентності проходять наскрізні вміння: уміння читати і розуміти прочитане, уміння висловлювати думку усно і письмово, критичне мислення і здатність логічно обґрунтовувати позицію, ініціативність, творчість, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність до співпраці в команді.

Другий компонент – умотивований учитель, який має свободу творчості і професійно розвивається. Міністр наголошує: учитель має неприпустимо низький соціальний статус, і влада має подумати, як уже в держбюджеті 2017 року хоч трішки «підняти» його по тарифній сітці. У проекті базового закону пропонується поступовий шлях – яким чином підвищувати соціальний статус учителя.

Третій компонент – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві учня, учителя і батьків. Школа має ініціювати нову глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини, йдеться у проекті концепції.

Четвертий компонент – наскрізний процес виховання, який формує цінності. Автори зауважують, що ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня як особистості, громадянина і фахівця.

П’ятий компонент – децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію. Передбачається, що адміністративні та навчально-методичні повноваження делегуватимуться на рівень закладу освіти. Автономія передбачає, що школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів відповідно до стандартів середньої освіти, обирати підручники, методики навчання і виховання.

Шостий компонент – справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

Сьомий – нова структура школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст навчання і набути компетентності для життя.

Реформа передбачає суттєву зміну структури середньої школи, щоб максимально урахувати фізичні, психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи. Законопроект «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти: початкова освіта (4 роки), базова середня (5 років), та профільна середня (3 роки), яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти залежно від обраної учнем освітньої траєкторії.

Восьмий компонент – орієнтація на потреби учня в освітньому процесі і дитиноцентризм. Усе життя нової школи, як зауважують автори, повинно бути організованим за моделлю поваги до прав людини, демократії.

У нас є школи, які працюють за такими принципами, але наше основне завдання – щоб ми могли дати кожній дитині доступ до якісної освіти, – резюмує міністр.

Війна на сході, фінансово-економічна криза – все це, за словами міністра, зумовило формування песимістичного графіка впровадження концепції. Скажімо, початок роботи початкової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі заплановано на 2018 рік, базової – на 2022-й, а перший дванадцятий клас нової школи – не пізніше 2029 року.

 Як долучитись?

Поки що концепція є проектом, який можна і варто обговорювати. У МОН запрошують усіх небайдужих долучитися до дискусії щодо реформи середньої школи. Свої думки щодо концептуальних засад реформи середньої школи можна надсилати на електронну скриньку novashkola@mon.gov.ua. У темі листа вказуйте «Обговорення концепції». У листі обов’язково зазначайте назву розділу, абзац і номер сторінки, яких стосуються ваші думки.

 Фінансове підґрунтя

Основою якісної освіти є мотивований учитель, переконаний Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Тож, на його думку, плануючи нову школу, необхідно запланувати і підвищення заробітних плат. А Кабінет Міністрів повинен вплинути на Мінфін щодо фінансового забезпечення майбутніх реформ. Олександр Володимирович також зауважив, що реформування повинно бути системним, адже, скажімо, поєднання нової моделі фінансування зі старою освітньою структурою не дасть очікуваних результатів, як це сталося з профтехосвітою. Дуже важливим елементом проведення реформ в умовах децентралізації народний депутат вважає налагодження тісного контакту з регіональною владою.

Якщо ми і далі продовжуватимемо наші реформи і зменшуватимемо фінансування, то якісної освіти ніколи не буде, – сказав Олександр Співаковський.

Потенційне збільшення фінансування може стати результатом спільної роботи уряду, депутатів, профільного комітету і президента, переконаний Степан Кубів.

Коли ми обговорюватимемо цю проблематику, то повинні обрати майданчик для дискусії – і це має бути комітет. Треба залучити експертів, провести дискусію – і тоді буде знайдене правильне рішення, – зауважив Степан Іванович.

Про питання соціального захисту педагогів вела мову заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко. За її словами, нині гостро стоїть питання працевлаштування вивільнених під час оптимізації учителів. Вона також говорила про загрози дефіциту освітньої субвенції для фінансового забезпечення навчальних закладів.

Економія на освіті, а отже – на дітях та майбутньому держави, є не тим шляхом, яким має рухатися суспільство, – переконана Любов Андріївна.

За допомогою відеозв’язку до наради долучився директор Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Олексій Полторацький.

У області підтримали реформу – ми вже створили 15 укрупнених опорних шкіл у сільській місцевості, – розповів Олексій Володимирович. – Вони отримують підтримку на розвиток матеріально-технічної бази, придбання кабінетів, мультимедійних комплексів. Державні кошти були доповнені коштами з обласного бюджету. Ми розуміємо, що оптимізація спрямована на якість освіти, а не на економію бюджетних коштів, адже в «порожня» школа не може дати якісних знань.

Окремим питанням було фінансування закладів професійно-технічної освіти, адже в Дніпропетровській області функціонує 60 ПТНЗ. За словами директора департаменту, цьогоріч усі видатки стосувалися утримання, тож про розвиток не йшлося. Актуальним залишаються, зокрема, питання власності майнових комплексів, кадрової та організаційної роботи. На це Степан Кубів відповів, що ці проблемні питання скоро будуть вирішені.

Стосовно бюджету: є різні позиції, триває внутрішньоурядова дискусія, – підсумував віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. – Але я думаю, що уряд і парламент спільно вийдуть на позицію підтримки освіти, а не урізання коштів, бо це буде недержавницьким підходом.

 Початкова школа. Оновлені програми.

Під час конференції також презентували оновлені навчальні програми для 1 – 4 класів. Відповідні зміни запровадять у школах 1 вересня.

Серед ключових змін – знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Тепер учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення та регіональні особливості. Також знято дублювання змісту у навчальних предметах «Основи здоров’я», «Я у світі» і «Природознавство». Крім того, здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових особливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження. Також уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.

Завдання місцевих органів управління освітою, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти – забезпечити роботу методоб’єднань учителів початкової школи, курсів підвищення кваліфікації, щоб усі ці зміни були донесені до кожного вчителя початкової школи, – зауважила Лілія Гриневич.

 Максим Короденко і Дмитро Шулікін, газета «Освіта України»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *