0 1765
Модернізація правничої освіти. Перші кроки Вересень 27th, 2016 Юлія Осіння

Які висновки можна зробити за підсумками експерименту зі вступу у 2016 році до магістратури з права за технологією ЗНО? По-перше, попри певні недоліки, він відбувся успішно. По-друге, таку практику підтримали провідні вітчизняні правничі школи. Це засвідчив і круглий стіл з участю представників міністерств, вишів і професійних спільнот, що відбувся нещодавно у столиці. Під час заходу також презентували проект Концепції вдосконалення юридичної освіти в Україні.

Круглий стіл організували Міністерство освіти і науки й Міністерство юстиції за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні і проекту USAID «Справедливе правосуддя». Останні дві інституції долучилися і до експерименту, і до розробки згаданої концепції.

У МОН мету пілотного проекту окреслили як запровадження стандартизованого тестування – механізму відбору якісного контингенту студентів для навчання в магістратурі, а відповідно – і випуск кваліфікованих фахівців із права, яких потребує держава. Ще одним завданням було зробити вступ до магістратури більш прозорим, а ще – убезпечити вступників від корупційних ризиків.

mg-0143.cr2-15.09.2016

Планувалося також, що ця практика спростить процедуру вступу як для ВНЗ, так і для вступників, які складають один іспит, бо результати прийматимуть одразу дев’ять вищих навчальних закладів. І, звісно, здійснення цього експерименту передбачало апробацію застосування технологій ЗНО до проведення вступних випробувань на магістратуру. В перспективі така практика може поширитися не лише на бакалаврів-правників, а й на студентів інших спеціальностей.

 ДЕВ’ЯТЬ «СМІЛИВЦІВ»

Вступні випробовування передбачали складання фахового іспиту й іспиту з іноземної мови. Фаховий іспит передбачав два субтести: по-перше, тестування щодо загальної навчальної правничої компетентності, по-друге – тестування з дисциплін «Конституційне право України», «Цивільне право України», «Цивільне процесуальне право України», «Кримінальне право України», «Кримінальне процесуальне право України», «Адміністративне право України». Завдання формували представники провідних вітчизняних правничих шкіл.

У круглому столі взяли участь представники усіх вишів-учасників експерименту. І жоден із них не оцінив його проведення та результати негативно. Від початку (адже участь була добровільною) бажання долучитися до проекту висловлювали мало не 70 ВНЗ, але у підсумку залишилось дев’ять. Однак у цьому переліку зустрічаємо справді провідні правничі школи.

Отже, дев’ять «сміливців»: Львівський національний університет імені Івана Франка; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Національний університет «Одеська юридична академія»; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» й Одеський національний морський університет.

Як показали результати, з 1746 студентів, які зареєструвались до участі, 1550 були рекомендовані до зарахування. «Тобто якість освіти в принципі не така низька, як нам здавалось, – коментує ці цифри заступник міністра освіти і науки Роман Греба. – Єдине – вибірка в нас була не дуже великою, адже в такому ЗНО взяли участь лише 9 із майже 300 вишів, що готують юристів. Тобто для отримання повної картини треба поширити таку практику на більшу частину закладів».

Учасники круглого столу визнають: експеримент показав певні проблеми з освітніми програмами в навчальних закладах, і ВНЗ уже намагаються їх усунути. Але, як наголосив член робочої групи з розробки Концепції розвитку юридичної освіти, член Вищої ради юстиції, декан юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка у 2003–2015 роках Андрій Бойко, цей проект показав і бажання академічного середовища бути активним суб’єктом змін у сфері юридичної освіти. Експерт визнає: при запровадженні новацій завжди є певні побоювання. Але життя розставляє усе на свої місця. Варто хоча б згадати, якої критики від початку запровадження зазнавало зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл.

За словами Андрія Бойка, пілотний проект, по-перше, дав можливість технологічно реалізувати проведення таких іспитів із широким колом суб’єктів і безпосередніх учасників. По-друге – напрацювати механізми об’єктивного добору на навчання за магістерськими програмами. Ще один висновок, який робить експерт, – технологічно експеримент був складним, але завдяки участі провідних правничих шкіл вдалось отримати якісну тестову базу.

 БАКАЛАВРУ – ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ

Під час дискусії неодноразово лунала думка – не завжди інтереси навчальних закладів збігаються з кінцевою метою, що лежить в основі впровадження цього ЗНО. Вже стало притчею во язицех «закріпачення» окремими вишами власних випускників-бакалаврів, яких неохоче відпускають до магістратури в інші ВНЗ. Проте учасники експерименту взяли на себе певну частину ризиків.

Я задоволений цим ЗНО як процесом, якщо говорити не про вузькокорпоративні інтереси, а про процес модернізації і вдосконалення правничої освіти в Україні, – зауважує декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Денис Азаров. – Мені здається, що цей іспит має чимало позитивних наслідків. Серед них – створення додаткових можливостей для випускників бакалаврату вступати за єдиним іспитом до магістратури вишів – учасників проекту. Ні для кого не секрет, що зараз бакалаври вступають переважно до власної альма-матер. Причини різні: і складність процедури, і зневіра в можливості вступу, і низька ймовірність потрапляння на бюджетні місця. Експеримент показав, що такий вступ є реальним.

Це засвідчили й результати експерименту в Полтавському юридичному інституті Національного юридичного факультету імені Ярослава Мудрого. Саме цей підрозділ (а не весь ВНЗ) узяв участь у проекті. Отже, випускниця вишу посіла перше місце в загальноукраїнському рейтингу. Випускники-бакалаври цього ВНЗ отримали рекомендації для зарахування і до «Могилянки», і до КНУ. Погодьтеся, непогане вікно можливостей.

Позитив я вбачаю у тому, що всі наші випускники стовідсотково успішно склали тест із права, – розповідає директор інституту Наталія Гуторова. – Але були проблеми з іноземною мовою. На відміну від права, підтягнути рівень іноземної за 4–5 місяців майже неможливо. У нас було 8 студентів (переважно заочної форми навчання), які не склали цього іспиту.

Ще одна проблема, яку означили директор інституту і представники інших вишів, полягала в тому, що студенти завчасно не були поінформовані про правила, за якими відбуватиметься вступ. Скажімо, у полтавському ВНЗ були передбачені держіспити з теорії держави і права, а також трудового права. А перелік галузей, з яких відбувалося тестування, був значно ширший. Тож, як зауважує Наталія Гуторова, студенти не змогли підготуватися завчасно. Так само – з іноземною. «Якщо випускники-бакалаври  складатимуть професійну англійську, маємо повідомити про це студентів заздалегідь», – резюмує директор інституту.

Національний університет «Одеська юридична академія» також узяв участь в експерименті частково – «пілотним майданчиком» обрали факультет адвокатури. Але навіть цей досвід, за словами директора Центру з організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи НУОЮЯ Олесі Ващук, приніс чимало позитивних результатів і зумовив певні кроки: «Ми побачили «якість» випускників порівняно з іншими вишами. Також тепер  маємо викладачів з досвідом роботи у сфері тестології, які, в свою чергу, започаткували в нашому університеті окремий відділ, що проводить організаційну роботу щодо тестового забезпечення навчальних дисциплін. Ми вже започаткували робочі групи з організації проведення вступних випробувань до магістратури в 2017 році».

mg-0141-15.09.2016

 УДАР ПО КОРУПЦІЇ

Декан юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Петро Пацурківський прямо назвав цей експеримент «ще одним ударом по корупції». До речі, такої думки дотримуються не всі учасники круглого столу. Частина фахівців вважає, що система вступу і раніше була прозорою.

«Після запровадження ЗНО при вступі на бакалаврат центр корупції перемістився до магістратури, – зазначив Петро Пацурківський, – Тому вважаю, що такий експеримент треба перетворити на правило для всіх вишів, які готують юристів».

Схожі думки висловлювали й більшість учасників дискусії з провідних правничих шкіл. Зокрема – і декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Гриценко. При цьому він визнає: якщо таке ЗНО стане обов’язковою процедурою, цей крок не підтримає більшість ВНЗ. Іван Гриценко прогнозує: якщо таку практику зробити всеохопною, то в перспективі в Україні залишаться лише кількадесят вишів, які готують юристів.

Наступним кроком після запровадження такого іспиту має стати доопрацювання ліцензійних умов для юридичних навчальних закладів, а також акредитаційних вимог до діяльності юридичних факультетів ВНЗ – таке переконання висловив голова Державної інспекції навчальних закладів Руслан Гурак. Визнаючи, що на першому етапі експерименту зі вступу до магістратури за технологією ЗНО можуть бути певні недоліки, Руслан Васильович зауважив, що це ще один важливий крок для підвищення якості юридичної освіти. Також голова ДІНЗ повідомив учасникам круглого столу про результати перевірок, які засвідчили, що під час вступної кампанії саме при вступі до магістратури виявляється мало не найбільше порушень і маніпуляцій.

 Роль УЦОЯО

Адміністрування тестування цьогоріч лягло на плечі Українського центру оцінювання якості освіти. Відповідна процедура вимагає певного ресурсу, зокрема режиму секретності. Директор УЦОЯО Вадим Карандій детальніше розповів про технічні й технологічні моменти експерименту.

За його словами, пропозицію долучитися до проекту центр отримав у жовтні минулого року. Це був досить складний період, коли питання – бути чи не бути ЗНО – взагалі стояло досить гостро.

«Моя позиція була такою: на якісну підготовку такого проекту потрібно два роки, – зауважив Вадим Анатолійович. – Проведення у стислі терміни є результатом того, що рішення щодо проведення експерименту не було нав’язане згори».

Як ми вже згадували, тести створювала робоча група. Певні застороги, за словами Вадима Карандія, виникали через те, що коли одна група створює тест, а інша має його адмініструвати, то можуть виникнути проблеми у взаємодії, особливо – в питаннях збереження конфіденційності інформації. Але цей виклик спільними зусиллями було подолано.

Мабуть, треба погодитися з пропозиціями, що в майбутньому певна асоціація, окрема юридична особа візьме на себе розробку тесту й утримання банку тестових завдань, – зауважив Вадим Анатолійович.

Також у процесі експерименту верифікацію даних усіх осіб, які вступали до магістратури, фактично віддали приймальним комісіям. Ще одна особливість пов’язана з роботою пунктів тестування. Річ у тому, що УЦОЯО, як правило, створює монопредметні тести, які адмініструються досить просто. Особливість тесту під час експерименту полягала в тому, що він складався із трьох частин, які треба було чітко адмініструвати в часі.

Вадим Карандій запевняє, що УЦОЯО готовий до подальшої співпраці, і зауважує, що в разі розширення такої практики ЗНО з права певні підходи треба буде переглянути. Насамперед це стосується термінів реєстрації абітурієнтів.

 ІНТЕРЕСИ СУСПІЛЬСТВА

Роман Греба запевнив, що пропозиції провідних правничих шкіл, зокрема щодо запровадження обов’язкового іспиту до правничої магістратури, будуть враховані під час доопрацювання Умов прийому до ВНЗ-2017. Але при цьому заступник міністра зауважив, що хоча МОН і підтримує ідею такого всеохопного тестування, вибірка вишів, які взяли участь в експерименті, не є досить репрезентативною.

За такої кількості навчальних закладів ми ніколи не знайдемо єдиної позиції, яка влаштувала б усіх, – зауважив Андрій Бойко. – Модель юридичної освіти повинна бути спрямована насамперед на якість підготовки правника, а не на наповнення позабюджетних коштів навчального закладу чи утримання викладачів. Безумовно, інтереси навчальних закладів треба узгоджувати, модель юридичної освіти, зокрема механізми оцінювання якості підготовки чи доступу до певних освітніх програм, повинні враховувати певні інтереси вишів, але ми не маємо забувати про інтереси суспільства.

Проблеми юридичної освіти є комплексними, і навряд чи їх можна вирішити лише зміною форми вступних випробувань чи атестації. Така теза пролунала під час круглого столу кілька разів. «Очевидно, треба змінювати зміст освіти, замислитись над тим, як викладаються дисципліни впродовж навчання. Це питання, зокрема, стандарту юридичної освіти, який сьогодні розробляється», – наголошує декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Бурдін.

Саме необхідністю реальних, а не косметичних змін у сфері юридичної освіти і зумовлена поява проекту концепції її вдосконалення.

 БАЖАНА ДИТИНА

Вісім років тому, працюючи в ОБСЄ і проводячи тренінги для суддів, для мене стало очевидно, що в системі є певна помилка, яка потім не дає змоги перевчити служителів Феміди, – поділилася з учасниками круглого столу член робочої групи з розробки Концепції і віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Саме тоді й виникла ідея створення такого документа. Спочатку до роботи приєднувалися окремі викладачі, а потім і самі правничі факультети висловлювали бажання долучитися до процесу. Учасники заручились підтримкою проекту USAІD «Україна. Верховенство права», а нині – «Справедливе правосуддя», що допомагав, зокрема, й оцінкою міжнародних експертів. Кілька років тому до розроблення проекту доєднались й інституції, котрим це «на роду написано» – МОН і Мін’юст, які й стали провідниками цієї ідеї.

Концепція – це «бажана дитина, яка виношувалась» майже вісім років. Звісно, можна говорити про те, що може бути інша концепція, ідеальної моделі немає у світі, – зауважила Оксана Сироїд. – Але концепція – це продукт консенсусу, досягнутого десятками і навіть сотнями людей упродовж восьми років.

КОМПЕТЕНТНОСТІ І ЄДИНИЙ ІСПИТ

Розробка проекту Концепції вдосконалення юридичної освіти збіглася з імплементацією Закону «Про вищу освіту». За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, згідно з ним нині оновлюються стандарти вищої освіти.

У проекті концепції йдеться, що стандарт правничої освіти має забезпечувати у здобувачів правничої освіти формування інтегральної, загальних і спеціальних компетентностей.

Загальні компетентності, зокрема, охоплюють здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, творчого мислення і генерування нових ідей, аналізу і синтезу; вміння планувати, організовувати і контролювати свою діяльність; знання і розуміння природи етичних стандартів, у тому числі етичних стандартів правничої професії та здатність діяти на їх основі; знання державної мови та однієї з офіційних мов Ради Європи на рівні, що забезпечує можливість як усного, так і письмового їх застосування, зокрема у професійній сфері; вміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати; прагнення до утвердження академічної доброчесності.

Окремий пункт проекту концепції присвячений новим методикам викладання у правничих школах. Зокрема, йдеться про обмеження методики постатейного відтворення нормативно-правових актів як такої, що негативно впливає на набуття студентами правничих аналітичних навичок, а натомість – упровадження мережевих освітніх технологій та елементів методики навчання для дорослих (постановка навчальних цілей, робота в малих групах з використанням кейсів, обговорення практичних аспектів застосування набутих знань під час навчання). Навчальні заняття з професійно-орієнтованих дисциплін освітньої програми підготовки правника, як зауважують автори документа, повинні містити розв’язання практичних завдань, розгляд судової практики, підготовку письмових робіт (зокрема, процесуальних документів).

Практичній складовій у підготовці правника у концепції приділено особливу увагу. Автори зазначають, що її слід здійснювати не лише під час безпосереднього проходження практики – правничі школи повинні забезпечити набуття студентами практичних навичок шляхом запровадження нових методик викладання, як-от: юридична клініка, лабораторія, імітація судового процесу тощо.

Одна з ключових новацій, що пропонується в концепції, – відмовитися від практики складання державних іспитів у межах правничих шкіл і запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності «Право». А його адміністрування пропонується здійснювати державній правничій екзаменаційній комісії, сформованій як незалежний колегіальний орган.

«Здійснювати зовнішню оцінку якості освітніх послуг, які надають правничі школи, та приймати рішення про акредитацію повинен окремий підрозділ незалежного колегіального органу з якості правничої освіти – галузева експертна рада Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», – йдеться в тексті проекту.

img-0086.-15.09.2016

Попри величезну роботу, яку здійснили автори концепції, широка дискусія лише стартує. Деякі проблемні питання порушувались і під час круглого столу. Скажімо: яка модель нам потрібна – двоступенева «бакалавр – магістр» чи наскрізна магістерська програма? Без сумніву, й далі триватимуть дискусії і щодо модуля концепції, присвяченого якості правничої освіти. Отже, робоча група, як наголосила Оксана Сироїд, не припиняє свою діяльність. Навпаки, перед нею постають нові завдання.

 Пряма мова. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич:

Після Революції гідності ми можемо налагодити нормальне життя країни, коли в нас буде справедливе правосуддя і коли буде забезпечено верховенство права. Це одне з першорядних завдань, і його неможливо здійснити без нової якості фахівців.

Ми постали перед тим, що є сфери освіти, які потребують концептуальних змін, – такими ми вважаємо юридичну, медичну і педагогічну. Юридична освіта завдяки попереднім напрацюванням, співпраці з міжнародними організаціями виявилася на крок уперед, адже вже є напрацьована концепція.

 Дмитро Шулікін, газета «Освіта України»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *