0 54240
Як вступатимуть до ВНЗ у 2017 році Листопад 30th, 2016 Юлія Осіння
sharov

Про особливості Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2017 році розповідає директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.

– Цьогоріч, мабуть, як ніколи за останні роки увага громадськості була прикута до розроблення Умов прийому, – констатує Олег Ігорович. – Вважаємо це дуже корисним, адже нині напрацьована певна база реформ, які зроблено у системі вступу. І потрібно було цю базу вмістити у принципово новому тексті Умов прийому, впорядкувати його, передбачити противаги певним негативним тенденціям. Тому для нас дуже важливо, щоб цей документ був зрозумілим, об’єктивно і позитивно сприймався освітянською спільнотою.

– Саме тому до обговорення кінцевого тексту Умов прийому долучилися не тільки фахівці міністерства, а й представники ректорського корпусу та інші експерти?

– Так, цьогоріч дуже активну участь у розробленні Умов прийому взяли представники як Спілки ректорів України, так і експертного середовища. Упродовж 2015–2016 років МОН реалізувало найбільші, ключові інновації щодо вступу, закладені в Законі «Про вищу освіту». У 2015 році реалізовано самостійне встановлення вишами конкурсних предметів і коефіцієнтів при них, запроваджено автоматизований розподіл абітурієнтів, у 2016­му – вступ на освітні програми й адресне розміщення державного замовлення. Разом це створило нову ситуацію в системі прийому до ВНЗ, яку необхідно було осмислити, краще врахувати особливості різних категорій вступників і навчальних закладів. Якщо хочете, то був потрібний «тюнинг» новацій, аби вони не просто реалізовували принципові напрацювання закону, а й природно інтегрувалися до загальної політики реформування освіти. Це було нашим найпершим завданням.

– Вочевидь, особливу увагу приділили запобіганню потенційних проблем у майбутньому перебігу вступної кампанії 2017 року?

– Звісно, було діагностовано причини певних проблем, які спостерігалися під час кампанії 2016 року. Наприклад, у перші чотири дні абітурієнтам було вельми непросто зареєструватися. Надалі вони зареєструвались і жодної скарги про те, що хтось узагалі не встиг цього зробити, не було. Але висновки необхідно було зробити для уникнення схожих труднощів у майбутньому.

ПОЧАТИ РАНІШЕ

У 2017 році прийом заяв проходитиме виключно в електронній формі – з 12 до 26 липня (крім вступників, які мають спеціальні права на участь у конкурсі, право на зарахування за квотами, а також тих, у кого є розбіжності в документі, що посвідчує особу, та сертифікаті ЗНО). Наступного року шкільні атестати будуть вручені випускникам у третій декаді червня, і вже з 29 червня для них відкривається можливість реєструвати свої електронні кабінети, завантажувати туди скановані копії необхідних документів. Розраховуємо, що до 11 липня це зробить більшість вступників, що дасть змогу зменшити пікове навантаження, яке триває перші два­-три дні вступної кампанії.

Розкажіть, чим Умови прийому до ВНЗ у 2017 році відрізнятимуться від цьогорічних?

– Радикальних змін не передбачається. Абітурієнтів відбиратимуть на основі результатів ЗНО, середнього бала атестата, вступних іспитів чи творчого конкурсу (у випадках, передбачених законодавством), бала за успішне закінчення підготовчих курсів вишу (для окремих спеціальностей) і коефіцієнтів, про які розповімо далі.

Для вступників, напевне, найпомітнішим стане зменшення кількості заяв, які вони зможуть подати на місця держзамовлення: 9 заяв на 4 спеціальності, а не 15 на 5, як було цьогоріч. Зауважу, що йдеться тільки про заяви на місця, що фінансуються за кошти державного та регіонального замовлення, на контракт­ну форму навчання кількість заяв не обмежується.
Існують раціональні причини такого зменшення. Так, за розподілом місць державного замовлення у 2016 році ми побачили, що багато вступників, які отримали місця за 10–15 пріоритетностями, ними не скористалися – вони віддали перевагу навчанню у привабливіших для них закладах на контракті.

Друга причина полягає в тому, що у зв’язку із запровадженням механізмів широких конкурсів у переважній більшості ВНЗ прохідний бал на певну спеціальність є однаковим, тому немає необхідності подавати велику кількість заяв до різних закладів. Нарешті, МОН прагне підтримати вступників, які відповідально ставляться до вибору своєї майбутньої професії.

Наступного року будуть прийматися сертифікати ЗНО 2016 і 2017 року. Українська мова і література залишиться обов’язковим предметом, другий обов’язковий предмет – математика, історія України чи біологія, залежно від університету і спеціальності, третій визначатиметься вишем, який може запропонувати вступникам два предмети на вибір.

Продовжать працювати освітні центри «Крим­Україна» і «Донбас­Україна». МОН максимально сприятиме вступу до наших вишів громадян, які проживають на тимчасово окупованій і непідконтрольній Україні території.

«ПІДТЯГУВАННЯ» СПИСКІВ І КВОТИ ПІЛЬГОВИКАМ

– Після цьогорічної вступної кампанії від представників вишів лунали пропозиції відновити так зване підтягування списків абітурієнтів.

– До 2016 року таке «підтягування» фактично здійснювалося в ручному режимі за рейтинговими списками вступників. Переконаний, що навчальні заклади ухвалювали найкраще з можливих для них рішень, хоча це не завжди було очевидним ззовні.
У 2015 році не встигли забезпечити виконання законів України щодо вступників, кот­рі отримали певні пільги від держави, яких не було раніше. Підстави для надання цих пільг – абсолютно нові обста­вини, що були відсутні до 2015 року. Адже нині є близько 250 тисяч учасників бойових дій, яким надано пільги. І їхнім дітям – також. Є інваліди війни, кількість яких, на жаль, постійно зростає, маємо понад 1,3 мільйона внутрішньо переміщених осіб, для яких також передбачено певні пільги.

У 2016 році держава повинна була забезпечити ці пільги. При цьому МОН було вимушено це робити за відсутності порядку реалізації Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-­технічної та вищої освіти», ухваленого в 2015 році.

Це призвело до того, що пільги щодо вступу надавалися без критеріїв абсолютно всім, хто під них підпадав. Це не завжди є правильним, справедливим підходом – повинні бути критерії, прозора і зрозуміла система. Наприклад, є категорія дітей загиблих – для них держава зобов’язана створити максимальні можливості. Проект постанови уряду, яка покликана врегулювати ці питання, незабаром буде винесено на його розгляд. У зареєстрованих Міністерством юстиції Умовах прийому буде передбачена реалізація цих механізмів.

Умови прийому передбачають, що ВНЗ після основного етапу зарахування бюджетників будуть зараховувати пільговиків. А на ті місця, що залишаться, і тільки зі спеціальностей, на яких досить важко набирається «контракт» (це переважно спеціальності інженерно­-технічного і природничо­-математичного спрямувань з певними винятками), відбуватиметься подальше «підтягування списків».

Хочу звернути увагу на те, що наразі створено систему реалізації пільг, яка є чесною по відношенню до учасників загального конкурсу. Є невеликі квоти, що виділяються для певних категорій відповідно до законодавства, – і це не обговорюється. Що стосується інших пільговиків – а їх знач­но більше, – то вони можуть претендувати на місця, що не заповнюються вступниками на загальних підставах, які їх отримали внаслідок участі у прозорому національному конкурсі. Тобто уникаємо протиставлення пільговиків звичайним вступникам.

ЗА ШИРОКИМ КОНКУРСОМ

– Цього року не всі виші брали участь у широкому конкурсі. Чи пошириться цей конкурс на такі заклади?

– Передбачається, що в 2017 році широкий конкурс буде розповсюджено на всі медичні спеціальності, а також – загалом на заочну форму навчання. Ще одна проблема залишається неподоланою: окремі державні замовники, які мають у сфері управління один навчальний заклад, у 2016 році фактично організували окремий конкурс. Із такими замовниками будемо працювати після новорічних свят, щоб домовлятися про їх включення до широкого конкурсу. Але законодавство наразі поділяє державне замовлення між різними відомствами.

Як стимулюватимуться виші, до яких прийшли абітурієнти з найбільшими балами?

– Це стимулювання відбуватиметься за рахунок використання ключового показника – максимального обсягу державного замовлення. У 2017 році ВНЗ зможуть узяти цей показник на рівні минулого року або збільшити його на 10 відсотків, якщо вони стовідсотково отримали рекомендації в 2016­-му. За­уважу, що у країні таких програм не так уже й багато. Але минулоріч чимало відповідальних університетів, навіть маючи можливість збільшити максимальний обсяг, цього не зробили. Адже мають зважати на місткість лабораторій, кількість висококваліфікованих викладачів і місць у гуртожитках. Наприклад, КНУ імені Тараса Шевченка, попри високу популярність, поставив менший відсоток зростання, ніж міг би, адже там беруть до уваги власні ресурсні можливості. І це – добре, бо навчальні заклади повинні бути відповідальними перед своїми вступниками за забезпечення належних умов для здобуття по-справжньому якісної вищої освіти.
Узагалі, для вишу повинно бути важливим, аби його прохідний бал був вищий, ніж середній прохідний бал по країні, бо це є ознакою його затребуваності серед успішних вступників. Звісно, немає закладу, в якому на всі програми підготовки були б найвищі прохідні бали. Але є багато ВНЗ, у яких більша чи менша кількість програм стали «топовими».

НОВІ КОЕФІЦІЄНТИ

– В Умовах прийому 2017 року впроваджено чотири коефіцієнти до конкурсного бала – регіональний, галузевий, сільський і першочерговий.

Регіональний коефіцієнт орієнтований на те, щоби створити кращі можливості для вступників, які обрали ВНЗ у регіонах України. Він складає 1,0 для Києва, 1,01 – для Дніпра, Львова, Одеси, Харкова, 1,03 – для Донецької та Луганської областей і переміщених вишів, 1,02 – в інших випадках. Галузевий коефіцієнт – 1,03 – використовуватиметься лише для поданих заяв з першими пріоритетами на інженерно-­технічні та природничо­-математичні спеціальності, які потребують підтримки. Якщо вступник обирає такий пріоритет, та ще і в одному з регіональних вишів, то це помітно підвищує його шанси на вступ.

Поява першочергового коефіцієнта пов’язана з тим, що нещодавно Президент України Петро Порошенко підписав Закон №1662­VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників». Документ надає право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів за державним замовленням особам, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Тож з’являється четвертий коефіцієнт, який є дуже високим – 1,10. Сільський коефіцієнт – 1,02 – стосуватиметься осіб, які здобули повну загальну середню освіту в навчальних закладах на території сільських населених пунктів у рік вступу. Зрозуміло, що це не може повністю компенсувати ту різницю, яка нині є в якості освіти і яку можна спостерігати, порівнявши результати ЗНО учнів міських і сільських шкіл. Але такий підхід не може бути єдиним інструментом вирішення такої складної проблеми. Адже якщо його використовувати дуже активно, то виникне новий фактор погіршення якості вищої освіти в цілому. Потрібно більше зусиль націлити на покращення якості освіти в сільських школах.

СТИМУЛ ДЛЯ РЕГІОНІВ

Тепер існуватиме важливий мотиватор для навчальних закладів і для регіональних еліт. Останніми роками відчувалося, що в певних регіонах упродовж тривалого періоду погіршувалася ситуація з результатами ЗНО. Нині ж за умови широкого національного конкурсу створюються передумови, коли кожен регіон розумітиме: що вищими тут будуть результати ЗНО, то більше в регіоні буде місць держзамовлення для випускників цих шкіл. І це створюватиме стимули – для вишів і педагогів, яким варто більш тісно співпрацювати з місцевою системою середньої освіти. І для самої системи середньої освіти, оскільки якщо вона не забезпечуватиме поважний результат вступу на бюджетну форму навчання, то отримуватиме негативну оцінку місцевої спільноти. Для органів управління освітою з’явиться цілком конкретний вимірний індикатор успішності результатів роботи. Тобто це – інструменталізація ЗНО як загальнонаціонального інструменту вимірювання, який повинен також давати можливість спільнотам побачити свої проблеми. І, відповідно, формувати шляхи їх вирішення.

– На що Ви радите звернути увагу керівникам вищих навчальних закладів?

– Передусім – на розробку конкурсних пропозицій і затвердження Правил прийому, а також на проведення профорієнтаційної роботи. Нині для неї створюється новий простір: по­-перше передбачені коефіцієнти до конкурсного бала, по­-друге – впроваджуються олімпіади, які проводять виші. Певні преференції передбачатимуться для переможців таких змагань, однак йдеться лише про спеціальності інженерно­технічного та природничо­-математичного спрямувань, які потребують підтримки. Оскільки вступники самостійно визначають свої пріоритетності, то ВНЗ повин­ні створювати власні інструменти для залучення майбутніх студентів.

КОНКУРЕНЦІЯ, АЛЕ СПРАВЕДЛИВА

Часом можна почути, що МОН не повинно ставити навчальні заклади в конкурентні умови. Але система вищої освіти є сильною, висококонкурентною галуззю, адже тут зосереджено потужний організаційний та інтелектуальний потенціал. Тому казати, що виші не повинні змагатися між собою, означає ховати голову в пісок. Інша справа, що ця конкуренція має бути цивілізованою і справедливою, а правила – прозорими. Власне, як і для конкуренції вступників, студентів, науково­-педагогічних працівників.
Уряд України, зі свого боку, виконує дуже важливу функцію. Адже обсяги державного замовлення за спеціальностями визначає КМУ. І він, відповідно до потреб економіки та суспільства, визначатиме, скільки у наступному році за державні кошти навчатиметься економістів і математиків, агрономів і лікарів. Так ми підходимо до системи, в якій гармонізуються інтереси різних учасників. З одного боку – уряд, який визначає обсяги державного замовлення, з іншого – виші, які називають конкурсні предмети і коефіцієнти при них, проводять профорієнтацію, з третього – вступники, які визначають пріоритетності своїх заяв. А загальні засади цього процесу встановлюються на рівні законодавців.

– Повернімося до новацій в Умовах вступу – чим ще вони відрізнятимуться?

– При вступі на магістратуру абітурієнти, які отримали міжнародний сертифікат, що підтверджує володіння іноземною мовою на рівні, не нижчому за В1, зможуть не складати іспит – його зарахують як максимально високий бал. Вступ на магістратуру за спеціальністю «Право» плануємо проводити лише за результатами єдиного фахового іспиту в форматі ЗНО. Людина, яка не має достатньої правової підготовки, не може навчатися на магістратурі з права.

У Перехідних положеннях Закону «Про вищу освіту» передбачено, що останній набір молодшого спеціаліста в системі вищої освіти проводитиметься в 2016 році. У Верховній Раді України зареєстровано кілька законопроектів, які змінюють цю дату – один з 2016 на 2018 рік, другий – з 2016 на 2020-­й. Аби не втрапити у правову колізію, МОН розділяє два документи – «Умови прийому до вищих навчальних закладів» і «Умови прийому для отримання освітньо-­кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста». Останні вже пройшли громадське обговорення. Розраховуємо на те, що незабаром робоча група узгодить усі пропозиції і відповідний документ буде затверджено і направлено на державну реєстрацію.

Найважливіше у ньому – те, що спільнота коледжів і технікумів отримує можливості якнайкраще врахувати особливості своєї роботи із вступниками, а прийом документів на молодших спеціалістів на базі 11 класів закінчиться після того, як будуть розподілені місця держзамовлення на прийом бакалаврів.

Це все можна назвати налагодженням, тюнингом системи вступу. Впродовж 2015–2016 ро­ків було реалізовано реформи, передбачені Законом «Про вищу освіту», тепер необхідно цю систему вдосконалювати, щоб вона працювала як годинник. І при цьому кожний рік маємо впроваджувати назрілі новації, оскільки подальший розвиток освітніх реформ є необхідною складовою забезпечення якості вищої освіти.

Спілкувався Максим Короденко, газета «Освіта України» № 46, 2016 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *