0 302
Вчені України та НАТО спільно шукають, як протидіяти кіберзагрозам Липень 5th, 2017 Юлія Осіння
mg-1271-04.07.2017.9cc9b7bf3438cab9d2b18d210cc1e81a13087

Протидія кіберзагрозам, гуманітарне розмінування та розвиток телемедицини – це пріоритетні напрями спільних наукових проектів України і НАТО. Про це розповів заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха перед 15-м засіданням Спільної робочої групи Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля.

За його словами, у межах програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» (SPS) наразі Україна виконує 39 багаторічних проектів. Їхня сумарна вартість для українських учасників становить понад 10млн євро.

«Це вагома підтримка для української науки та не менший внесок для спільної справи – зробити світ безпечнішим. Нас оточує багато загроз – і відверта агресія на сході України, і прикрий урок з кібератакою… Тож дуже важливо, що в межах наукових проектів ми шукаємо відповіді на нагальні питання – як рятувати поранених українських бійців, протидіяти кіберзагрозам, виявляти міни тощо», – відзначив Максим Стріха.

Спільна робоча група проходила під співголовуванням заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Соріна Дукару. Він нагадав, що з 2014 року Україна є найбільшим бенефіціаром програми SPS – як в якісному, так і в кількісному показниках. Три роки тому обсяг коштів, що виділяється Україні в межах програми, було подвоєно.

«Серед ключових причин, чому Україна стала одним з головних бенефіціарів, – якість наукової еліти України, високий рівень підготовки фахівців, які беруть участь у розробках. Але, звісно, не можна відкидати політичну та стратегічну цінність України, яку визнають країни НАТО. За останні 3 роки ми започаткували 45 багаторічних програм, 4 спеціалізовані програми навчання та 8 передових семінарів. 280 молодих українських науковців взяли участь у проектах з обміну досвідом, ще 120 таких вчених отримали наші стипендії, щоб розпочати власні дослідження», – повідомив Сорін Дукару.

Він наголосив, що всі спільні проекти не є відірваними від реального життя, а мають швидкий практичний результат, який корисний для населення України. Наприклад, нові розробки в гуманітарному розмінуванні допоможуть швидше та безпечніше очистити територію в зоні конфлікту від мін та вибухових пристроїв.

Над одним з таких проектів зараз працюють українські та норвезькі вчені – вони розробляють 3D міношукач, аналогів якого немає в світі. Прилад дозволить виявляти під землею пристрої, виготовлені не лише з заліза, а й з пластику, виводитиме їх зображення на екран та порівнюватиме з наявними в базі об’єктами.

Довідково: Співпраця між Україною і НАТО в науковій сфері розпочалася 1991 року. За весь час в ній взяла участь майже одна тисяча українських учених.

З 2004 р. Наукова програма НАТО була замінена програмою «Наука заради миру та безпеки» (SPS). Програма збирає разом дослідників і фахівців з України і країн НАТО, які розв’язують питання безпеки за допомогою наукового співробітництва. Крім застосування наукових розробок у сфері боротьби з тероризмом і новими загрозами, пріоритетними є розвиток інформаційних технологій, сфери біології клітин і біотехнології, нових матеріалів, захист довкілля та раціональне використання природних ресурсів.

mg-1426-04.07.2017

Міністерство освіти і науки України є головним виконавцем ряду основних заходів підпункту «Наука» щорічних національної програм співробітництва Україна – НАТО.

Ключовим механізмом забезпечення координації співробітництва між Україною та НАТО в сфері науки є Спільна робоча група (СРГ) Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля, яка була утворена у 2000 р. Засідання СРГ проходять раз на рік, по черзі в Брюсселі та Києві відповідно. Головою Української частини СРГ є заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

mg-1332-04.07.2017

У межах можливостей Міністерство освіти і науки частково співфінансує спільні науково-дослідні проекти, які виконуються у Програмі. Так, в 2015 році МОН надало фінансування на загальну суму близько 3млн гривень 15 проектам, 8 з яких виконуються науково-дослідними інститутами НАН України.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *