0 2532
Тест ЗНО – інструмент для ранжування абітурієнтів, які хочуть вступити до ВНЗ Серпень 11th, 2017 Юлія Осіння

Директор Українського центру прокоментував результати державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання учасників тестування 2017 року.

«Порівнявши результати ДПА з української мови 2016 та 2017 років, можна стверджувати, що частка випускників, які отримали оцінки достатнього та високого рівнів навчальних досягнень, тобто бали в атестаті від 7 до 12, збільшилася на 2,4% та 1% відповідно. Водночас на 5% зменшився показник початкового рівня навчальних досягнень (1-3 бали) (8,3% у 2017 році, 13,2% – у 2016)», – зазначив Вадим Карандій.

Цьогоріч результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника зараховувалися випускникам поточного року як результати державної підсумкової атестації (ДПА). Для зарахування оцінок ДПА можна було обрати й математику, й історію України.

Як і в минулому році, більшість випускників загальноосвітніх навчальних закладів поточного року під час вибору навчальних предметів для складання ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання надали перевагу історії України – 72% (у 2016 році – 64%), ДПА з математики складали 40,9% випускників (у 2016 – 36%).

У поточному році 49,1% випускників отримали оцінки достатнього та високого рівнів навчальних досягнень із математики, що на 2,6% більше, ніж у минулому році, з історії України цей показник становить 39,1%, що на 4,1% вищий від минулорічного.

«Отже, порівнявши результати випускників з цих предметів за два роки спостерігаємо позитивну динаміку, але маємо констатувати, що результати з історії України і математики все ж нижчі за очікувані», – підсумував пан Карандій.

Випускники міських загальноосвітніх навчальних закладів з усіх навчальних предметів, обраних для складання ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання, здебільшого демонструють  достатній та високий рівні навчальних досягнень. Зокрема, частка випускників міських загальноосвітніх навчальних закладів, які проходили ДПА з української мови та отримали оцінки достатнього і високого рівнів навчальних досягнень, становить 70,6%, мешканців селищ міського типу – 55%, випускників навчальних закладів, які розташовані в селах – 36,2%.

Кращі результати зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів демонструють  випускники загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року, трохи нижчі – випускники минулих років, найнижчі – у випускників поточного року інших навчальних закладів системи загальної освіти (професійно-технічних навчальних закладах, спеціальних загальноосвітніх шкіл, спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, шкіл соціальної реабілітації, коледжів, вечірніх шкіл).

Найбільше учасників, які з української мови за результатами ДПА мають достатній і високий рівні навчальних досягнень, зафіксовано в м. Києві (76,5% від загальної кількості випускників) та Львівській області (70%). Випускники загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва та Львівської області також лідирують за результатами ДПА з історії України і математики.

«У регіональному розрізі результати зовнішнього незалежного оцінювання корелюють з результатами ДПА. Частка учасників, які отримали результати зовнішнього незалежного оцінювання від 160 до 200 балів з української мови і літератури, історії України, математики, англійської мови і біології також є найбільшою в м. Києві та Львівській області», – повідомив Вадим Карандій.

Директор Українського центру зазначив, що є стала тенденція щодо невтішних результатів з природничих дисциплін: «Прослідковується прямий зв’язок між результатом ЗНО з навчального предмета та переліком предметів, що встановлюють виші для участі у конкурсному відборі. Варто повернутися до практики затвердження стандартного переліку предметів ЗНО, які прийматимуться для вступу до вищих навчальних закладів».

Для більш ґрунтовного аналізу результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2017 році пропонуємо користуватися деперсоналізованими статистичними даними, які розміщено на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Інформація є важливою для педагогічної спільноти, експертів, аналітиків, які проводять дослідження якості середньої освіти, а також аналізують рівень навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Із офіційним звітом про проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання  результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, можна ознайомитися в розділі «Дослідження та аналітика/Офіційні звіти» на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко поінформував про показники якості предметних тестів зовнішнього незалежного оцінювання і проаналізував тести 2017 року за основними характеристиками (складність, розподільна здатність та надійність).

«У перші роки проведення пріоритетним завданням ЗНО була боротьба з корупцією при вступі та забезпечення рівних умов для абітурієнтів, незалежно від їхнього соціального статусу, місця народження чи здобуття середньої освіти. Однак, перш за все тест ЗНО – це інструмент, який має чітке завдання: проранжувати або вибудувати рейтинг абітурієнтів, які хочуть вступати до вищих навчальних закладів. Ранжування учасників передбачає, що будуть ті, які ЗНО не складуть, складуть дуже добре і ті, які знаходитимуться посередині рейтингу. Це визначальний принцип. Якби тест склали усі учасники ЗНО, це б означало, що розробники тестів не виконали покладених на них завдань, тобто не підготували надійний інструмент для ранжування абітурієнтів», – сказав Валерій Бойко.

Якість та ефективність тестів зовнішнього незалежного оцінювання щороку перевіряється за допомогою наукових статистичних методів, результати дослідження аналізуються та враховуються фахівцями Українського центру оцінювання якості освіти при підготовці тестів наступних років.

Аналізуючи якість тестів зовнішнього незалежного оцінювання, фахівці Українського центру оцінювання якості освіти послуговуються методами та інструментами, які пропонує психометрія. Дослідження тестів зовнішнього незалежного оцінювання проводиться за допомогою програмного забезпечення SPSS.

Дані психометричного аналізу тестів зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року показують, що складність 11 з 12 предметних тестів є оптимальною. Тест із фізики визначено складним.

Дуже хорошу розподільну здатність мають сертифікаційні робити з німецької, іспанської, французької мов, математики, англійської мови, хімії, української мови і літератури, російської мови. Тести з фізики, географії, історії України та біології мають хорошу розподільну здатність.

Тести зовнішнього незалежного оцінювання з німецької, іспанської, французької мов, української мови і літератури, англійської мови, математики, хімії, російської мови й історії України мають відмінні показники надійності; надійність тестів із географії, фізики та біології належить до категорії «дуже хороша».

«Отже, можна констатувати, що тести зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року – це надійний інструмент вимірювання, оптимальні за складністю, мають дуже хорошу та хорошу розподільну здатність», – узагальнив Валерій Бойко.

Психометричний аналіз тестів зовнішнього незалежного оцінювання в цілому та кожного завдання окремо з усіх навчальних предметів представлено в другій частині офіційного звіту про організацію та проведення зовнішнього незалежного оцінювання на сайті Українського центру оцінювання якості освіти в розділі «Дослідження та аналітика/Офіційні звіти/Том 2».

Також директор Українського центру та заступник директора відповіли на питання журналістів. Зокрема, представників ЗМІ цікавили новації 2018 року та тести з іноземної мови нового формату.

Відповідаючи на питання журналістів, Вадим Карандій розповів про основні новації 2018 року: ДПА у формі ЗНО складатимуть учні (студенти, слухачі) професійно-технічних навчальних закладів, коледжів, технікумів тощо. З 2018 року буде впроваджено ЗНО з іноземних мов із використанням дворівневих (В1 і В2) предметних тестів із завданнями нового формату (аудіювання). Тести з української мови і літератури, математики, історії України будуть адаптовані для осіб з вадами зору.

Валерій Бойко пояснив, що предметні тести рівня В1 складатимуть випускники, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, тести рівня В2 – випускники, які вивчали іноземну мову на профільному рівні. Підготовка до впровадження інновації тривала 2 роки. Відбулося 2 етапи апробації тестів. За результатами апробації завдання систематизуються за складністю, визначається їхня розподільна здатність, обчислюється надійність тесту.

Інформує прес-служба УЦОЯО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *