0 2371
Наука – це весело! Підсумки роботи Першої Web-STEM-школи Вересень 8th, 2017 Юлія Осіння

Навчання у Web-STEM-школі проходило дистанційно у віртуальному просторі 24 години щодня безкоштовно, аби кожен учитель зміг долучитися до участі у зручний для нього час. З 22 до 29 серпня 2017 року педагоги, методисти й науковці дізнавалися більше про STEM-підходи.

Що таке STEM, як створити STEM-середовище і які ресурси для цього потрібні, що таке проектна культура та як організувати проектно-дослідну діяльність учнів – на ці та інші запитання впродовж тижня відповідали 20 експертів-практиків і вчителів-новаторів. Організаторами дистанційного навчання виступили відділ STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», видавничий дім «Освіта» і ДВНЗ «Університет менеджменту освіти».

Головні теми виступів наших експертів стосувалися впровадження STEM-підходів під час вивчення предметів природничо-математичного циклу, в дошкільній та початковій освіті, у проектно-дослідній діяльності, – розповідає під час онлайн-трансляції на освітньому порталі «Педагогічна преса» Олена Патрикеєва, начальник відділу STEM-освіти ІМЗО. – Для учасників Web-STEM-школи була підготовлена добірка авторських методичних матеріалів, рекомендацій, прикладів уроків і програм зі STEM-елементами. Також були представлені технології, необхідні для реалізації дидактичних принципів Нової української школи та формування у школярів ключових компетентностей ХХІ століття.

Олена Олександрівна наголошує: завдяки системі навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика) діти розвивають системне мислення та технічну грамотність, навчаються вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками. Вона переконує, що STEM-навчання дасть змогу зміцнити та вирішити найактуальніші проблеми майбутнього.

На міжнародному рівні визначено наступні ключові заяви, з якими не можуть не погодитись українські фахівці. STEM-освіта має починатися з раннього дошкільного віку і тривати у студентські роки, – розповідає вона. – Мова науки – англійська. Зауважте: найбільш значимі наукові ресурси публікуються англійською мовою, у 60 зі 196 країн світу англійська має статус офіційної мови. Саме англійська відкриває широкий доступ до знань: вона є лідером серед мов інтернету (можемо говорити про 800 млн користувачів). До того ж англійською мовою публікуються 80% усіх наукових видань у світі. Ми ж в Україні керуємося «Стратегією розвитку України – 2020», де зазначено, що в 2020 році 75% випускників середніх шкіл будуть володіти двома іноземними мовами.

Звісно ж, каже пані Олена, STEM-освіта має ґрунтуватися на патріотизмі й любові до своєї країни.

Незважаючи на те, що в науці немає кордонів, важливо виростити хорошого фахівця, який приносить користь своїй державі, – стверджує вона. – Та найголовніше: наука повинна захоплювати кожного, а дослідницька діяльність – бути цікавою, доступною та приносити радість. Влучно кажуть: science is fun! Наука – це весело!

За словами Олени Олександрівни, сьогодні в Україні вже робляться перші кроки з упровадження системи навчання STEM.

Якщо йдеться про початкову школу, то це формування навичок дослідницької діяльності (звичайно, у формі, доступній для певного віку, психічного і ментального розвитку), закладення основ обізнаності зі STEM-галузями і професіями, стимулювання інтересу учнів до подальшого опанування навчальних курсів, пов’язаних зі STEM, – каже вона. – У середній школі вводяться міждисциплінарні програми навчання, збільшується поінформованість учнів зі STEM-предметів і професій. У профільній школі забезпечується навчання з акцентом на підготовку учнівської молоді до успішної післяшкільної зайнятості й освіти. Водночас на будь-якій стадії ця система «наводить мости» і з’єднує шкільні й позашкільні можливості та форми навчання.

Запитань до спікерів було чимало. Незважаючи на напружений графік роботи кожен коментар на YouTube-каналі або запитання у Facebook отримав розгорнуту відповідь. Найбільшу кількість запитань отримала Ганна Дудич, учитель англійської мови, заступник директора з упровадження STEM-освіти НВО «Спеціалізований навчальний заклад I ст. «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» (м. Кропивницький). Минулого року педагог увійшла до найкращих педагогів світу за рейтингом Всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize.

Для нас, організаторів, є дуже важливим зворотний зв’язок. Він допомагає визначити ті напрямки, які у подальшій роботі слід розкрити більш глибоко, – зазначила Олена Олександрівна. – Web-STEM-школа – це передусім соціальний проект, який реалізовується на волонтерських засадах. Участь у ньому – безкоштовна. Тож дякуємо спікерам і партнерам за те, що у наш досить прагматичний час вони поділилися своїми напрацюваннями та новаторськими ідеями.

ТРИДЕННИЙ ХАКАТОН

Сергій Дзюба, заступник директора столичного навчально-виховного комплексу №141 «Освітні ресурси та технологічний тренінг», один з тих, хто зголосилися взяти участь у Web-STEM-школі й розповісти про результативний досвід запровадження STEM-навчання. У навчальному закладі, де він працює, започаткували проведення хакатонів і конкурсів.

Хакатони – це та форма навчання, яка відрізняється від класно-урочної системи, до якої всі звикли, – розповів він. – Ми використали методику Hackathon Playbook, яку представила американська транснаціональна компанія Cisco (провідний виробник телекомунікаційного обладнання). Її особливістю є проведення триденного хакатону, пов’язаного з інтернетом речей. Учні в командах працюють над вирішенням певних проблем, що об’єднуються спільною тематикою. А в підсумку роботи створюють працюючий прототип інтернет-пристрою, який може під’єднуватися до інтернету і вирішувати означену проблему.

За словами експерта Web-STEM-школи, окрім технологічного рішення зі сфери робототехніки і програмування, учні вирішують такі проблеми, як представлення бізнес-концепції свого проекту, мистецтво презентації створеного проекту членам журі. До речі, додає Сергій Миколайович, журі не бачить процесу триденної праці учнівських команд і має оцінити роботу за інформативністю презентації.

Хочу зазначити, що ми провели вже два такі хакатони. Восени, у жовтні, відбудеться третій. Тож запрошуємо всіх охочих прийти і подивитися на перебіг змагання, поспілкуватися з учнями, – каже Сергій Дзюба.

На думку заступника директора, щоб запроваджувати популярний напрям STEM-освіти – робототехніку, не обов’язково мати великі кошти. Адже сьогодні на ринку є багато мікроконтролерів, на базі яких можна створити власного робота за індивідуальним дизайном.

Педагоги нашого навчального закладу роблять предметні кейси для впровадження робототехніки в інваріантну і варіативну складові на різних рівнях, класах, предметах, розповідає Сергій Миколайович. – Ми намагаємося допомогти школам впровадити і надати учням можливості для реалізації проектів.

Також на численні запитання слухачів щодо запровадження STEM-освіти у початковій школі, мотивації учнів до дослідницької, ігрової діяльності, використання комп’ютерних ігор під час навчання відповідали спікери Ольга Коршунова та Наталья Гончарова.

ІДЕЇ НА ДОПОМОГУ

Ідея проведення «Web-STEM-школи» вже давно обговорювалася відповідно до Плану заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016–2018 роки. І лише цьогоріч вдалося її реалізувати. Департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН підтримав цю ініціативу.

Ми свідомо організували Web-STEM-школу перед початком навчального року, – розповіла координатор проекту, завідувач сектора підготовки вчителів STEM-освіти Ірина Василашко. – Відібрані нами 25 відеоматеріалів мали надихнути вчителів новими ідеями щодо впровадження STEM-навчання. Переглянувши зміст відео, кейси додаткових матеріалів, кожен учасник обирав тематику, яку згодом розглядав детальніше.

Загалом у Web-STEM-школі зареєструвалися понад тисячі вчителів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, а також близько чотирьох сотень студентів і батьків, які переймаються змістом сучасної освіти. Кількість переглядів відеоматеріалів сягнула 15 тисяч. Узагальнені статистичні дані, на думку організаторів, допоможуть методистам ОІППО, обласних та районних управлінь освіти скласти уявлення про запит цієї інформації в регіонах. І, за потреби, налагодили співпрацю з організаторами Web-STEM-школи та представляти досвід роботи навчальних закладів на всеукраїнському рівні.

Відеоматеріали Web-STEM-школи, розміщені на платформі «Якість освіти», будуть доступні аудиторії ще деякий час. Це дасть змогу, наприклад, обговорити їх під час засідань методоб’єднань і нарад. До речі, під кожним відео є чат для дискусії. Долучайтеся до обговорення! – спонукає освітян Ірина Павлівна. – Наприкінці роботи ми пропонуємо виконати підсумкове тестове завдання. Успішні результати стануть підставою для отримання сертифіката учасника Web-STEM-школи. Але це для нас не головне. Найважливіше – як саме педагоги запроваджуватимуть STEM-підходи, проектну діяльність і запропоновані методики. Отже, ми чекаємо на відгуки, готові до спілкування!

Ірина Василашко розповідає: вже найближчим часом, у вересні, відбудеться установчий вебінар для методистів з питань розвитку STEM-освіти, під час якого плануватимуться спільні заходи. Зокрема, 23 вересня у Києві, Одесі, Запоріжжі та Кропивницькому планується провести Всеукраїнський STEM-фестиваль у рамках якого пройде «Марафон STEM-уроків». У жовтні в рамках Міжнародного форуму «Інноватика в сучасній освіті» відбудуться дві конференції, на яких обговорюватимуться питання впровадження STEM-освіти. Згодом проведуть  навчання тренерів команд із робототрафіку, пройде конкурс «Краща STEM-публікація». Дедалі, за її словами, набирає потужності проект «STEM на Дніпрі» (у рамках впровадження в навчальних закладах Дніпропетровської області дослідно-експериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти»).

Досвід першої Web-STEM-школи довів: педагоги активно долучаються до обговорення ідей учителів-новаторів щодо використання проектно-дослідної діяльності у навчально-виховному процесі. Тож із 1 грудня розпочнеться прийом заявок від педагогів до участі в наступній сесії Web-STEM-школи, яка відбудеться у січні 2018 року, під час зимових канікул. Науковці, методисти, педагоги матимуть нагоду підвищити свою фахову майстерність, ознайомитися з досвідом запровадження STEM-освіти, дізнатися про реалізацію STEM-підходів.


ІДЕЯ ДЛЯ WEB-STEM-ШКОЛИ

Міжнародний англомовний екологічний проект «Змінимо світ на краще. В затишній оселі і життя веселе»

(автор – Ганна Дудич, учитель англійської мови, заступник директора з впровадження STEM-освіти, НВО «Спеціалізований навчальний заклад I ст. «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт»», м. Кропивницький)

Мета проекту: виховувати ініціативність, активну громадянську позицію, шанобливе ставлення до навколишнього середовища; навчити учнів свідомо і відповідально споживати природні ресурси, окреслювати проблеми суспільства і знаходити шляхи їх вирішення;

Вік учасників: діти 12–14 років.

Тривалість проекту: 3 місяці.

Міжпредметні зв’язки: англійська мова; екологія; суспільствознавство; комп’ютерна грамотність; образотворче мистецтво; економіка; географія.

Опис проекту

Перший етап: учитель пояснює, що метою проекту є створення веб-сторінки, присвяченої вирішенню реальних проблем суспільства. Учні мають зібрати дані, що описують певну проблему, і нанести їх на інтерактивну карту на сайті MapYourWorld (http://mapyourworld.org/). Розмістивши інформацію на міжнародному сайті MapYourWorld, діти матимуть змогу побачити, які ще учні в інших країнах світу мають схожі проблеми, налагодити спілкування з ними і спільно розробити шляхи вирішення. За допомогою мозкового штурму школярі формулюють проблему в навколишньому середовищі, яка їх турбує. (До речі, учні Ганни Дудіч присвятили свій проект темі «В затишній оселі і життя веселе»: дослідили, як саме температурний режим у класі впливає на успішність і відвідування, дали поради щодо утеплення класної кімнати.)

Другий етап: клас ділиться на міні-групи, діти формулюють по 5–7 запитань, які допоможуть зібрати інформацію і вивчити громадську думку щодо даної проблеми. На мобільні пристрої (телефони або планшети) учні завантажують застосунок для збору й обробки даних ODKCollect.

Третій етап: учні збирають інформацію про стан утеплення класних кімнат в освітніх закладах міста. Дані розміщують на сайті MapYourWorld (http://mapyourworld.org/). Учні створюють англомовний блог, присвячений обраній проблемі, де описують і аналізують дані, додають фотографії, будують схеми і графіки.

Четвертий етап: учні презентують зібраний матеріал у класі англійською мовою. Результати обговорюються, вносяться пропозиції щодо шляхів вирішення даної проблеми, обираються найкращі пропозиції. Діти створюють англомовну медіа-кампанію на підтримку свого проекту.

П’ятий етап: учні презентують шляхи вирішення обраної проблеми на сайті MapYourWorld (http://mapyourworld.org/), проводять агітаційні заходи серед однолітків і показують, що активні громадяни здатні самостійно змінити суспільство на краще. (Учні Ганни Дудич вирахували, скільки коштує утеплити вікна у класній кімнаті, прорахували, наскільки збільшиться відвідуваність і результативність навчання в теплому класі, наскільки зменшиться захворюваність. Усі долучилися до створення плакатів і агітаційних пісень, описали свої результати англійською мовою на блозі MapYourWorld.)

Очікувані результати:

Проект сприяє формуванню в учнів активної громадянської позиції і навичок ХХІ століття, виховує культуру споживання й екологічну культуру, розвиває творчі здібності, створює ситуацію успіху, виховує успішних, упевнених у собі особистостей. Учні навчаються самостійно визначати проблеми і вирішувати їх. Діти працюють у команді задля досягнення спільної мети.

Проект може бути використаний як учителями англійської мови, так і іншими предметниками упродовж навчання і в позаурочний час, а також під час організації літнього мовного табору.

Дарина Матат, газета «Освіта України» №34, 2017р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *