0 652
Про вступну кампанію і освіту в умовах АТО Жовтень 17th, 2017 Юлія Осіння

Результати і проблеми цьогорічної вступної кампанії і виконання рішень щодо освіти в умовах антитерористичної операції – такі питання розглядались на початку жовтня на засіданні профільного парламентського комітету. Також було ухвалено рішення щодо низки законопроектів.

Перший заступник міністра Володимир Ковтунець розповів про попередній аналіз вступної кампанії до магістратури з права з використанням технології ЗНО за два останні роки.

Позитиви і негативи

Так, досвід минулого року показав, що прогностична валідність ЗНО складає 43%, натомість іспитів у вишах – 30%. Аналіз вступної кампанії до правничої магістратури цього року показав цікаву тенденцію. «Досить часто ми маємо ситуацію, коли випускники непрофільного бакалаврату (менеджмент, економіка) показували кращі результати, ніж правники, – зауважив Володимир Ковтунець. – Найнижчі показники мають випускники ВНЗ, що підпорядковані Міністерству внутрішніх справ».

Перший заступник міністра переконаний: змінювати систему адресного розміщення державного замовлення на підготовку бакалаврів підстав немає. «Якщо середня освіта повинна бути максимально наближена до місця проживання особи, то вища освіта здобувається на конкурсних засадах», – додає він.

Також МОН пропонуватиме розширювати права вступників. Наприклад, не обмежувати абітурієнтів у виправленні власних технічних помилок до певного часу, коли це технічно не порушує процес вступу.

Поінформував Володимир Ковтунець і про напрацювання робочої групи щодо умов прийому Умовами вступу-2018. Зокрема, він акцентував увагу на тому, що пропонується запровадити фіксований перелік конкурсних предметів.

Серед позитивних моментів вступної кампанії перший заступник голови профільного комітету Олександр Співаковський назвав те, що цьогоріч уперше за багато років переглянуто пріоритети фінансування держзамовлення, як-от його збільшено на природничі, технічні, аграрні й педагогічні спеціальності. Серед інших важливих моментів він відзначив використання при вступі сертифікатів ЗНО 2016 та 2017 років; збереження квот для пільговиків і переселенців замість позаконкурсного вступу, який скасовано у 2016 році; впровадження нових коефіцієнтів (регіонального, галузевого та сільського) до конкурсного бала; вступ до магістратури на спеціальність «Право» за результатами єдиного фахового іспиту у форматі ЗНО; розповсюдження широкого конкурсу на всі медичні спеціальності; розширення можливостей здобуття української вищої освіти для вступників із Криму та Донбасу, врахування специфіки переміщених вищих навчальних закладів.

Серед негативних тенденцій Олександр Співаковський назвав зниження успішності з природничо-математичних предметів (кількість успішних учасників ЗНО з математики скоротилася на 15,3%, хімії – на 20,4%, фізики – на 21,3%.), невиконання плану державного і регіонального замовлення професійно-технічними навчальними закладами, дисбаланс між обсягами підготовки фахівців у ВНЗ і робітничих кадрів у ПТНЗ; доступ сільської молоді до вищої освіти внаслідок низької якості знань вступників із сільської місцевості, поглиблення внутрішньої (міжрегіональної) міграції абітурієнтів.

Однією з проблем є суттєві диспропорції у державному фінансуванні вищої освіти у регіонах України, що спричинено впровадженням системи розподілу місць державного замовлення за принципом широкого конкурсу, – вважає Олександр Володимирович.

Серед інших проблем він також озвучив відсутність поінформованості абітурієнтів про обсяги держзамовлення до початку вступної кампанії, а також збої у роботі системи електронного вступу й обмеження функціональних можливостей роботи програмного забезпечення системи ЄДЕБО.

 Пропозиції щодо вдосконалення

У рішенні комітету з цього питання висловлено низку рекомендацій. Зокрема, Верховній Раді – пришвидшити розгляд та прийняття законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації)».

Кабміну рекомендовано переглянути строки затвердження держзамовлення для своєчасної організації і проведення вступної кампанії, а також підготувати та внести до парламенту проект змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо впровадження сучасних моделей фінансування вищої освіти.

МОН рекомендовано забезпечити стабільність умов прийому впродовж не менш як трьох років, за винятком, якщо зміни зумовлені прийняттям відповідних законів; вжити заходів для усунення технічних проблем, які виникли при роботі з програмним забезпеченням ЄДЕБО, й удосконалення роботи бази.

Низку пропозицій комітет додав до Умов прийому – наприклад, розглянути можливість збільшення терміну дії сертифікатів ЗНО до трьох років, передбачити можливість прийому на заочну форму навчання за результатами вступних випробувань осіб, які здобули повну загальну середню освіту до 2007 року включно, скорочення кількості ВНЗ і спеціальностей, на які абітурієнт може подавати заяви, – до шести вишів на три спеціальності тощо.

Багато говорили на засіданні і про підготовку в українських вишах іноземних студентів. МОН рекомендовано розробити програму розвитку експорту освітніх послуг вищої освіти, в якій передбачити створення мережі закордонних інформаційних центрів, контроль якості набору іноземців та їхньої підготовки, розроблення системи заохочення ВНЗ за результатами залучення іноземних студентів і обсягу отриманих коштів.

 У надзвичайних умовах

Комітет розглянув питання про виконання рішень виїзних засідань: «Про освітні потреби різних категорій громадян у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 8 квітня 2015 року; «Про практику застосування законодавчих актів у Донецькій області щодо функціонування освітньої сфери в умовах проведення антитерористичної операції» від 23 грудня 2015 року; «Про роботу органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування Луганської області щодо дотримання законодавства України про освіту для забезпечення функціонування та якості дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої освіти» від 19 жовтня 2016 року. Загалом у цих рішеннях було висловлено близько 130 пропозицій.

Комітет констатує: в основному вони виконані. МОН, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей з відповідальністю ставляться до оперативного вирішення освітніх потреб громадян у зоні проведення АТО. Поступово вирішуються проблеми щодо забезпечення належних умов навчання та виховання дітей, які виїхали до інших населених пунктів України з окупованих територій, районів проведення АТО, та сприяння батькам у влаштуванні дітей до навчальних закладів за місцем тимчасового перебування.

Так, для всіх випускників закладів освіти Донецької та Луганської областей (і тих, які проживають на контрольованих українською владою територіях, і тих, хто проживає в зоні проведення АТО чи виїхали до інших регіонів), а також АР Крим створено умови для завершення навчального року у формі екстернату, проходження ДПА, отримання документів про освіту, реєстрації та складання ЗНО і вступу до українських вишів. Також своєчасно оприлюднюється перелік опорних шкіл для складання ДПА у формі екстернату й отримання атестата.

Водночас комітет зосереджує увагу на деяких проблемах, наприклад, функціонування переміщених вишів. Як акцентують нардепи, цим закладам бракує навчальних приміщень, кваліфікованих кадрів тощо. Також народні обранці звертають увагу на необхідність прискорення робіт із капітального будівництва та відновлення закладів освіти, їх матеріально-технічної бази, забезпечення безперебійного підвезення дітей і педагогічних працівників до місць навчання та роботи, організацію харчування і контролю за станом здоров’я дітей, закріплення на законодавчому рівні суттєвих соціально-економічних пільг і підвищення заробітної плати для педагогічних і науково-педагогічних працівників, які працюють у зоні проведення АТО тощо.

Цікавий факт: у загальному рейтингу ЗНО Донецька область посідає шосте, а Луганська – десяте місце в Україні. Як зауважили під час засідання комітету директор департаменту освіти і науки Луганської ОДА Юрій Стецюк і його колега, заступник профільного департаменту Донеччини Тетяна Сєдашева, це означає, що освітяни Донбасу працюють на високому рівні.

Отже, як ідеться у рішенні комітету, системна робота щодо забезпечення освітніх потреб різних категорій громадян у зв’язку з проведенням АТО повинна продовжитися. Крім того, 24–25 жовтня у Слов’янську і Краматорську, що на Донеччині, відбудеться виїзне засідання комітету, присвячене цій тематиці.

 Стипендійний законопроект

Законопроект №6092 про внесення змін до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (щодо визначення частки студентів, які мають право на отримання академічної стипендії) передбачає встановити, що розмір стипендіального фонду ВНЗ повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів) денної форми занять, які навчаються на бюджеті.

Також він пропонує, щоб академічні стипендії призначались не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії.

Як зауважив Володимир Ковтунець, МОН не підтримує цей законопроект. Водночас міністерство вважає слушною ініціативу щодо поширення гарантованого права на виплату соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної, на осіб, один з батьків яких загинув у зоні проведення АТО, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту. В підсумку комітет рекомендував парламенту ухвалити цей законопроект за основу.

 Дмитро Шулікін, газета «Освіта України» №39, 2017 р.

Фото автора

Нагадаємо, що 13 жовтня 2017 року МОН затвердило Умови прийому на навчання до вишів у 2018 році.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *