0 7170
Усе про новації Умов прийому до вищих навчальних закладів Жовтень 25th, 2017 Юлія Осіння

Про основні новації Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2018 році розповідає директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров. Про це пише газета “Освіта України”.

Основні новації стосуються не вступу на бакалаврат, до якого прикута найбільша увага, а вступу до магістратури, – розповідає Олег Ігорович. – Під час минулого інтерв’ю ми вели мову про те, що МОН узяло курс на забезпечення доброчесності доступу до магістерських програм. І влітку відбувся всеукраїнський експеримент, єдине фахове вступне випробування з права, з загальних навчальних правничих компетенцій для вступу до магістратури зі спеціальності 081 «Право». Наступного року ця система розширюється. Тобто такі випробування – тести у форматі ЗНО з права, тести з загальних навчальних правничих компетенцій – стосуватимуться не лише згаданої спеціальності, але і 293 «Міжнародне право», бо здобуття магістра із цих спеціальностей дає змогу отримати вищу юридичну освіту. Також, поки як експеримент, для вступу до магістратури для низки галузей запроваджується єдиний фаховий вступний іспит з іноземної мови. У 2018 році він не охоплюватиме всі спеціальності, ми його повинні передусім відпрацювати, переважно на гуманітарних спеціальностях – щоб у 2019 році запровадити для всіх вступників до магістратури.

– Йдеться про рівень володіння іноземною В1 і В2?

Поки що орієнтуємося на те, що рівень цього іспиту буде один. Наразі не плануємо організовувати якийсь занадто складний іспит, нам потрібно провести апробацію. Найімовірніше, це буде рівень В1.

Календар вступу

– Розкажіть про строки вступної кампанії до вишів у 2018 році.

Реєстрація електронних документів вступників на основі повної загальної середньої освіти та завантаження до них необхідних документів розпочнеться 2 липня 2018 року і закінчиться 25 липня о 18-й годині. Прийом заяв та документів розпочнеться 12 липня. Особи, які вступатимуть до закладів вищої освіти на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів, зможуть подавати заяви до 20 липня. Абітурієнти, які вступатимуть тільки на основі сертифікатів ЗНО, – до 26 липня. Творчі конкурси відбудуться у декілька сесій, загальний термін їх проведення дещо подовжили: ВНЗ можуть їх проводити з 14 по 26 липня, вступні іспити – з 21 по 26 липня, співбесіди – з 21 по 23 липня. Цьогоріч з’являється нова форма вступного випробування в окремих випадках – творчі заліки. ВНЗ зможуть їх проводити з лютого по 26 липня 2018 року.

Ключове ж завдання для ВНЗ – до кінця цього календарного року розробити й оприлюднити власні правила прийому. Адже в новому році розпочнеться реєстрація на ЗНО і вступники мають знати, до чого їм готуватися.

– Сертифікатами ЗНО яких років можуть послуговуватися абітурієнти?

У 2018 році можна буде використовувати сертифікати ЗНО 2016, 2017, 2018 років у будь-якій комбінації за винятком іноземної мови. Наголошую: з іноземної мови враховуватимуться лише сертифікати 2018 року, це пов’язано зі зміною формату цього ЗНО.

Зауважу, що на наполегливе прохання Міністерства охорони здоров’я на лікарські спеціальності встановлено мінімальний прохідний бал ЗНО – 150 балів з біології, хімії або математики.

У зв’язку з тим, що 1 лютого цього року були внесені зміни до переліку спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців з вищою освітою, МОН дещо розширило перелік спеціальностей, яким надається особлива підтримка – тобто тим, на які можна давати додаткові бали слухачам підготовчих курсів, додаткові бали за успіхи в усеукраїнських олімпіадах тощо. До цього переліку додані такі спеціальності: 187 «Деревообробка», 194 «Гідротехнічне будівництво» і частина спеціалізацій 106 «Географія», що стосуються фізичної географії.

– Чи є зміни щодо вступу абітурієнтів пільгових категорій?

– З пільговими категоріями – немає змін порівняно з 2017 роком.

Широкий конкурс

Наступний важливий момент – застосування широкого конкурсу для педагогічних спеціальностей. Він демонструє розширення використання принципу «місце йде за вступником». Цей принцип запроваджено в 2016 році, але він не включав медичні й педагогічні спеціальності. В 2017-му медичні спеціальності долучили до широкого конкурсу, а державне замовлення на педагогічні спеціальності надавалося у фіксованих обсягах. В 2018 році передбачається запровадити широкий конкурс і для педагогічних спеціальностей, і для спеціальності «Журналістика» (для педагогічних він буде трохи регульованим міністерством, щоб уникнути неконтрольованих перерозподілів обсягів між регіонами).

Вступники можуть подати до семи заяв на місця державного та регіонального замовлення в закритих (фіксованих) та відкритих конкурсних пропозиціях не більше ніж із чотирьох спеціальностей. Чому таке рішення?

Ви знаєте, ще два роки тому було аж 15 заяв, але вступників на бюджетні місця за 12-ю – 15-ю пріоритетностями практично не було – це були одиниці. Тож стало зрозуміло, що після переходу до адресного розміщення держзамовлення зникла потреба в такій кількості заяв – усі заяви обробляються одночасно. Тоді 15 заяв подавалося, бо більшість людей так перестраховувалися, бо заяви оброблялися незалежно одна від одної. Коли заяви обробляються одночасно, цієї проблеми немає. І в нас різко впала кількість людей, які вступають за низькими пріоритетностями. Зокрема, абітурієнти переважно не скористалися можливістю вступити на держзамовлення на спеціальність із низькою пріоритетністю, а обирали контрактне навчання на спеціальності з вищою пріоритетністю. Як наслідок, ми скоротили з 15 до 9 заяв у 2017 році й побачили, що і по 9, і по 8 пріоритетностям кількість людей, які скористалися бюджетними пропозиціями, є мінімальною. Тому міністерство, за пропозицією закладів вищої освіти, скоротило кількість заяв до семи, не більше ніж на чотири спеціальності. З одного боку, це дає змогу вступникам реалізувати свої різноманітні бажання щодо вступу, з іншого – стимулює до професійної орієнтації та свідомого вибору навчального закладу.

Перелік конкурсних предметів

– У документі є перелік конкурсних предметів, творчих заліків і творчих конкурсів для вступу на бакалавра. Розкажіть про це.

Упродовж попередніх років у нас не фіксувалися конкурсні предмети – їх встановлював навчальний заклад відповідно до розроблених міністерством правил. МОН, у принципі, було готове продовжувати цю практику, але ВНЗ, зокрема Спілка ректорів ВНЗ України, досить жорстко наполягала на тому, щоб був запроваджений фіксований список конкурсних предметів. Упродовж тривалого часу громадськість і профільний комітет ВРУ також вимагали від міністерства впровадження цього переліку. Тож  міністерство було вимушене піти на це, розуміючи певну недосконалість такої ідеї, адже вона обмежує автономію університетів. Нині цей перелік підготовлений, він пройшов громадське обговорення, був доопрацьований і оприлюднений. Він передбачає для кожної спеціальності фіксований другий предмет і третій – на вибір із двох, у деяких випадках – із трьох предметів. Предмет обирає вступник.

– Частина майбутніх абітурієнтів і їхніх батьків були занепокоєні можливою зміною предметів ЗНО, необхідних для вступу на омріяні спеціальності. Чи можна вважати, що цей список буде таким самим і в наступному році?

Вочевидь, він не буде такий самий, але будь-яка його зміна може викликати серйозні дискусії. Розповіді про те, що хтось готується до ЗНО три – п’ять років, звичайно, можна взяти до уваги. Але система вступу повинна мати певну динамічність, і якщо вона десятиліттями не змінюватиметься, то закостеніє, що призведе до негативних наслідків. Тому ми вважаємо, що МОН має право і повинно щороку вносити до правил певні зміни. У будь-якому разі залишається майже 9 місяців, аби належно підготуватися до ЗНО.

– В умовах дозволені власні переліки на небюджетні пропозиції не тільки для приватних, а і для державних закладів?

– Так, вишам будь-якої форми власності дозволяється створювати власні переліки предметів ЗНО для вступу. Але вступники, коли писатимуть заяву, вказують, що претендують лише на місця за кошти фізичних і юридичних осіб. Зауважу, що вступники на ці програми, навіть якщо вони належать до пільгових категорій, не матимуть права переводитися на місця державного чи регіонального замовлення.

– Остаточно конкурсний бал абітурієнта множиться на регіональний, галузевий, сільський і першочерговий коефіцієнти. Розкажіть про них детальніше.

– Цьогоріч уперше була застосована низка коефіцієнтів до конкурсного бала. Регіональний, галузевий, сільський. За результатами їх застосування проведено вивчення цієї практики – її вивчали міністерські структури, громадські організації. Зокрема, хочу подякувати фахівцям аналітичного центру CEDOS і особисто Єгору Стадному, які доклали серйозних зусиль для незалежного, часто досить критичного, але конструктивного вивчення цих коефіцієнтів.

З одного боку, коефіцієнти спрацювали саме так, як і були задумані: жоден із них не може «зламати» ситуацію – і людину, яка дуже «слабко» склала ЗНО, «втягнути» на бюджетні місця неможливо. І зовсім не може призвести до того, що людина, яка «сильно» склала ЗНО, бюджетне місце втратить, бо хтось «підніметься» на коефіцієнтах. А от у певній «напівпрохідній» зоні ці коефіцієнти підтягують шляхом позитивної дискримінації ті категорії вступників чи ті заклади освіти, які потребують підтримки. Не можна думати, що ці коефіцієнти можуть, скажімо, вдвічі чи навіть на 50 відсотків змінити результат. Але кілька відсотків вони можуть змінити і це, у принципі, є їхнім завданням.

Інша справа, що цей механізм застосовано вперше і, справді, він ще підлягає вдосконаленню, глибокому вивченню. Думаю, що кілька років поспіль він трансформуватиметься, поки не буде знайдена модель, близька до оптимальної.

Відповідно і до цього в наступному році є певні зміни у тому, як застосовуватимуться регіональний, сільський і галузевий коефіцієнт.

Регіональний коефіцієнт

Що стосується регіонального коефіцієнту – міністерство орієнтується на дослідження, зроблені фахівцями CEDOS, про мобільність вступників між регіонами. І розписали цей коефіцієнт не на чотири градації, як було в минулому році, а на три, це дещо спрощує систему. Наприклад, до столичних вишів їдуть з усієї країни (а з Києва майже нікуди не їдуть), тому регіональний коефіцієнт тут дорівнює одиниці.

Регіональний коефіцієнт Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Херсонської, Хмельницької і Чернігівської областей становить 1,04, адже там є високим відсоток виїзду на навчання в інші регіони. Для решти випадків регіональний коефіцієнт – 1,02. Припускаємо, що за підсумками кожної наступної вступної кампанії  ці показники можуть змінюватися.

Галузевий коефіцієнт

Галузевий коефіцієнт зменшений з 1,03 до 1,02, тобто він не повинен бути «сильнішим» за регіональний коефіцієнт для «середньої» групи регіонів. Він поширюватиметься не тільки на першу пріоритетність, але і на другу. Це – компроміс. Адже під час дискусій були сильні аргументи як за те, аби зберегти першу пріоритетність, так і за те, щоб його розділити на першу, другу і третю пріоритетності.

Вочевидь, галузевий коефіцієнт є корисним для природничих і технічних спеціальностей відповідних технічних університетів, але є і певні застереження щодо його застосування у низці випадків.

Сільський коефіцієнт

Що стосується сільського коефіцієнту, то в нових умовах до нього є дві основні зміни. Перша – те, що для спеціальностей галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» він становитиме 1,05, для решти випадків – 1,02. Друга зміна – чіткіше прописані вимоги до тих, хто має право на сільський коефіцієнт. У минулому році він ураховувався для вступників із сіл і селищ, які не є селищами міського типу чи не є селищами в межах міст. Насправді існує елемент певної адміністративної невизначеності щодо цього, яка посилилася, зокрема, через процес визначення статусів селищ у складі ОТГ. Цьогоріч ми плануємо, що сільський коефіцієнт застосовуватиметься лише для осіб, зареєстрованих у селах не менше двох років (що підтверджується довідкою про реєстрацію до дня завершення подачі заяв про вступ) і які здобули повну загальну середню освіту в навчальних закладах, що знаходяться на території сіл, у рік вступу. Тобто стали трохи жорсткішими правила визначення для отримання сільського коефіцієнту, що, на наш погляд, зменшить можливості маніпулювання ним, спроби якого, на жаль, були у 2017 році.

– Які новації прийому на молодшого спеціаліста?

– У відповідних Умовах прийому змін небагато, там немає фіксованого переліку конкурсних предметів. Минулоріч міністерству закидали досить пізнє затвердження цих умов, цьогоріч вони затверджені одночасно з умовами на бакалавра. Важливо, що це вже окремі умови і поступово починає набиратися розбіжність між умовами бакалавра і молодшого спеціаліста. А це і є шляхом до поступового переходу до того, що молодший спеціаліст із набору 2020 року – вже буде не вища, а фахова передвища освіта.

 Спілкувався Максим Короденко, “Освіта України” №41-42, 2017р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *