0 336
Мовна стаття закону “Про освіту” не шкодить нацменшинам Жовтень 24th, 2017 Погорєлов Дмитро

Протягом останніх тижнів новий український закон “Про освіту” став популярної темою, що піднімалась як у європейських ЗМІ, так у коридорах установ ЄС та Ради Європи.

Насправді закон – наш основний інструмент модернізації української освіти, її наближення до стандартів ЄС.

На жаль, деякі європейські політики використовують його, як можливість додати декілька балів до свої електоральної підтримки та продовжують поширювати неправдиві аргументи, стверджуючи, що він нібито створює загрозу дотримання прав національних меншин.

Дозвольте мені прояснити ситуацію

Мультикультуралізм та різноманітність  лежать в основі української держави.

Наша непроста історія та своєрідне географічне розташування роблять Україну домівкою для великої кількості національних меншин, які володіють різними мовами та зберігають свою культуру в межах нашої держави – на заході, на сході та на півдні.

Україна також є єдиним домом для корінних народів – караїмів, кримських татар, кримчаків. Вони роблять нашу культуру та спадщину ще більш багатими.

Ми надаємо освіту для національних меншин у 735 початкових і середніх школах по всій країні.

Близько 400 000 школярів, що належать до національних меншин, використовують свою рідну мову для здобуття загальної середньої освіти. Найбільш поширені мови, крім української, – польська, російська, румунська, болгарська, угорська та молдовська.

Головний принцип формування освітньої політики України – рівний доступ до якісної освіти, незалежно від етнічного походження.

Не має значення, чи школяр в українській школі має українське, польське або угорське етнічне походження.

Всі громадяни нашої країни мають право мати рівні шанси в житті.

Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах, щільно населених національними меншинами. Там діти виростають у закритому мовному середовищі, де державна мова практично не використовується.

Зокрема, такою є ситуація в громадах російських, угорських та румунських меншин.

Багато років у школах з мовою навчання, що належить до мов національних меншин, всі предмети вивчаються мовою меншини, в той час як на вивчення державної відводиться лише дві години на тиждень, і вона вивчається як предмет.

Немає української – нема університету

Такий стан справ серйозно шкодить освіті дітей.

Наприклад, 55% школярів з румунської національної меншини та 62% з угорської не змогли подолати поріг склав/не склав на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови у 2017 році.

ЗНО є обов’язковим випробуванням для всіх випускників української школи для подальшого доступу до вищої освіти.

Отже, ці результати означають, що більше половини дітей з меншин не мають шанс вступити до університету в Україні.

Більше того – вони позбавлені можливості отримати роботу на державній службі, у органах місцевого самоврядування чи на інших високих посадах у всіх регіонах України.

Це не просто перешкоди в житті дітей. Це грубе порушення їхніх конституційних прав.

На відміну від деяких угорських політиків, Україна не зацікавлена в збереженні мовних гетто.

Знання державної мови є і повинно бути фактором соціальної згуртованості та інтеграції всіх громадян України в суспільстві.

Закон “Про освіту” спрямований саме на усунення цієї згубної ситуації. Поступово збільшуючи кількість предметів, що вивчаються українською мовою, ми хочемо покращити рівень володіння державною мовою протягом усього шкільного періоду.

Таким чином закон дозволяє нам запровадити мовну політику, яка вже використовується деякими країнами ЄС – гнучка двомовна освіта.

З першого до четвертого класу діти вивчатимуть предмети рідною мовою, а українську вивчатимуть як предмет. Протягом початкової школи школярі мають оволодіти державною мовою бодай на рівні А2. Двомовна освіта розпочнеться у п’ятому класі.

Частина навчання відбуватиметься на державній мові, тоді як декілька предметів вивчатимуться рідною мовою меншини.

Співвідношення між предметами українською та рідною мовою буде поступово змінюватися з п’ятого по дванадцятий клас. В ідеалі він повинен сягати 60%/40% після дев’ятого класу.

Спростування угорських “міфів”

Дозвольте мені розвіяти міфи, які Угорщина активно поширює щодо нового закону.

Не буде заборони для навчання на жодній з мов нацменшин. Ці мови будуть і надалі використовуватися в школах разом з українською.

Жодна школа національної меншини не буде закрита.

Учителів також не звільнятимуть. На 2018 рік вже закладено бюджетні кошти на підвищення їх кваліфікації, в тому числі з української мови.

Україна цінує цивілізований діалог та конструктивну дискусію з нашими міжнародними партнерами.

Венеціанська комісія матиме свою думку про відповідність закону “Про освіту” міжнародним зобов’язанням України, і ми готові розглянути її рекомендації.

Проте закликаємо всіх зацікавлених міжнародних партнерів спільно працювати над життєздатним та ефективним виконанням прогресивного закону.

Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України

Оригінал тексту був опублікований у Euobserver (Переклад)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *