0 538
Учні Київської Малої академії наук прослухали лекцію професора Хойера Листопад 23rd, 2017 Юлія Осіння

20 листопада у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбулась відкрита лекція відомого німецького вченого Рольф-Дітер Хойера в рамках спільного проекту «Лекції майбутнього», започаткованого Малою академією наук України та Громадською спілкою «Європейська мала академія наук».

Професор Рольф-Дітер Хойер з 2009 по 2015 рік очолював найбільший у світі міжнародний дослідницький центр CERN (скорочення фр. «Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire» – Європейська рада з ядерних досліджень), а у даний час він є президентом Німецького фізичного товариства та членом Групи наукових консультантів високого рівня (High Level Group of Scientific Advisors – SAM), що нещодавно була створена Європейською комісією.

Лекція професора Хойера була присвячена діяльності CERN та відкриттям співробітників центру і називалась – «Побачити частинку Бога: які горизонти відкриває CERN та світова наука». Така гучна назва не випадкова – саме Рольф-Дітер Хойер 2012-го року зробив історичне оголошення про експериментальне відкриття співробітниками CERN на Великому Адронному Колайдері бозона Хіггса, яке підтвердило теорію Браута-Енглера-Хіггса і стало одним з найбільших наукових відкриттів ХХІ ст. Бозон Хіггса – це елементарна частинка, що згідно зі Стандартною моделлю виникає внаслідок хіггсового механізму спонтанного порушення електрослабкої симетрії і наділяє масою інші елементарні частинки. Інакше кажучи, без бозона Хіггса жодна елементарна частинка не мала б маси, тобто не існував би й світ. Через це хіггсов бозон і називають інколи «частинкою Бога», або «Божественною частинкою».

Аудиторія мала змогу отримати відомості про найсучасніші наукові дослідження й відкриття, що називається «з перших вуст»: професор Хойер розповів про принципи роботи Великого Адронного Колайдера, про організацію на його детекторі ATLAS експерименту з такою ж назвою, участь у якому беруть понад 3 000 фізиків та інженерів з 40 країн. На цьому детекторі науковці, серед іншого, досліджують нині і властивості бозона Хіггса, бо, як зауважив лектор, відкриття цієї елементарної частинки – то не остаточне відкриття, а лише початок нової роботи з вивчення законів творення матерії.

Однак головною думкою у виступі Рольфа-Дітера Хойера була теза про науку як про потужний міжнародний об’єднавчий фактор, адже сучасні фундаментальні дослідження в царині фізики елементарних частинок за обсягами фінансування і своєю сутністю не до снаги жодній національній програмі чи науковій установі. Тож CERN і є тим майданчиком, на якому наука напрацьовує навички спільної конструктивної діяльності для всього людства. Одним із позитивних прикладів практичного застосування результатів такої спільної діяльності, за його словами, стала адронна терапія, яку нині вважають найперспективнішим методом лікування злоякісних пухлин – вона вже дозволила повернути здоров’я більш як 100 тисячам людей. Звідси, до речі, витікало ще одне принципове положення, на якому акцентував увагу слухачів професор Хойер, – про те, що не можна розривати коло фундаментальних і прикладних досліджень, бо такий розрив неминуче призводить до втрати і фундаментальної, і прикладної науки.

Насамкінець професор Рольф-Дітер Хойер відповів на численні запитання слухачів, які цікавилися особливостями експериментів на Великому Адронному Колайдері, властивостями бозона Хіггса і навіть тим, що входило до кола обов’язків лектора, коли він очолював CERN.

Повідомляє департамент освіти і науки КМДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *