0 2454
У Миколаївському національному університеті ім. В. Сухомлинського відбулася Міжнародна археологічна конференція Травень 10th, 2018 Юлія Осіння

Днями у Миколаївському національному університеті імені В. Сухомлинського відбулася ІІ Міжнародна археологічна конференція «Ольвійський форум (пам’яті В. В. Крапівіної)» присвячена 150-річчю дослідження Ольвії.

Організаторами конференції стали викладачі кафедри історії, етнології та археології Навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського; Інститут археології НАН України (відділ античної археології); Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія»; Миколаївський обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми».

Свої наукові доповіді представили понад 50 дослідників, представників провідних наукових та музейних установ України та зарубіжних країн.

Учасники конференції працювали за такими напрямами:

1. Музеєзнавство та історико-археологічні дослідження доби фінальної бронзи та раннього залізного віку.

2. Ольвія та античний світ.

3. Археологія степової зони (скіфо-сарматська археологія).

Відкрив конференцію та привітав її учасників ректор Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, академік НАПН України Будак Валерій Дмитрович.

З вітальними словами до археологів звернулися начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Михайло Дмитров, директор Миколаївського обласного краєзнавчого музею Володимир Михайлов.
За підсумками роботи та перспективами розвитку кафедри історії, етнології та археології університету виступила Рижева Надія Олександрівна. Перший день роботи конференції продовжився пленарним засіданням, та секційними доповідями провідних археологів з України та зарубіжжя. За результатами роботи секції конференції найбільш знаковими виступами науковців  стали доповіді:

  • Потєхіної Інни (Інститут археології НАН України): Звідки прийшли люди з візками: антропологія й археогенетика ямних поховань сугоклейського кургану;
  • Twardecki Alfred (National Museum in Warsaw): Polish archaeological mission «Olbia» of the national museum in Warsaw. Activity in seasons 2016–2017;
  • Самойлової Тетяни (Національний комітет ІКОМОС): Основные принципы музеефикации многослойных античных памятников на примере античной Тиры;
  • Никоненка Дмитра (Інститут археології НАН України): Пам’ятки нижнього Подніпров’я II ст. до н.е. – II ст. н.е., як об’єкти музеєфікації культурної спадщини;
  • Гаврилюк Надії (Інститут археології НАН України): Лощеная керамика, изготовленная степными мастерами.
  • Одріна Олександра (Інститут історії України НАН України): Работоргівля і рабовласництво в Ольвійському полісі;
  • Іванчика Аскольда (Інститут «Авзоній», Бордо, Франція): Полисы и царская власть на Боспоре эпохи спартокидов;
  • Пашкевич Галини (Інститут археології НАН України): Палеоетноботанічні дослідження Північного Причорномор’я.
  • Lech Pawel (Institute of Archaeology, Universitet of Warsaw): Some reflections on Hellenistic table pottery from polish excavations in Tanais;
  • Burgunder Pascal (Université de Lausanne) Unepyramide à Nymphaion Forme et intégration du monument funéraire de Glykareia;
  • Ліфантій Оксани (Національний музей історії України) Образи Горгони медузи, змієдіви та Афіни на коштовних аплікаціях одягу скіфів;
  • Козленка Романа (Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського) Фрагменти теракот римських воїнів з Ольвії.

 

Третій день роботи форуму проходив на території укріпленого поселення «Дикий Сад». Для усіх учасників керівник археологічної експедиції університету Кирило Горбенко провів екскурсію. Науковців вразила масштабність розкопок та наукова значимість археологічного об’єкту. Усі присутні зазначили, що «Дикий Сад» заслуговує на збереженість та охорону, як знакове поселення періоду фінального бронзового віку (ХІІ–Х ст. до н.е.).

Конференція стала вагомою подією в сфері археологічних досліджень. Усі доповіді підготовлені на високому професійному рівні та розкривали актуальні проблеми археології доби фінальної бронзи, раннього залізного віку, скіфо-сарматського періоду та античності. За підсумками роботи конференції учасниками було прийнято резолюцію рекомендувати кращі доповіді до повного друку у наукометричному щоквартальному журналі «ЄМІНАК», провести ІІІ – форум у 2020 році, підтримати створення археологічного музею під відкритим небом на базі пам’ятки епохи фінальної бронзи Дикий Сад.

Організатори дякують усім учасникам за активну участь та плідну роботу.

За інформацією прес-служби МНУ ім. В.Сухомлинського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *