0 3405
Сьогодення і майбутнє ЗНО Березень 27th, 2017 Юлія Осіння

Проблеми та перспективи зовнішнього незалежного оцінювання, низка законопроектів щодо підтримки абітурієнтів-кримчан, урегулювання питання регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів у ПТНЗ і відзначення пам’ятних дат – які рішення ухвалив профільний парламентський комітет на розширеному засіданні

Без сумніву, ЗНО – одна з найуспішніших реформ, які втілено в Україні. Про це свідчить і рівень довіри суспільства.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій під час свого виступу зауважив, що практика використання зовнішніх незалежних іспитів є характерною для більшості розвинутих країн світу.

ЗНО розвивалось еволюційним шляхом пошуку компромісів: між прагненням особи і державною політикою, між традиціями і новаціями, між інтересами у сфері вищої і загальної середньої освіти, між теорією і практикою, технологіями і ресурсами, відкритістю та конфіденційністю системи, – розповів Вадим Анатолійович.

З 2009-го по 2014 рік ЗНО було вступним іспитом до ВНЗ. Як наголосив директор УЦОЯО, європейські країни у більшості випадків надають доступ до вищої освіти за фактом набуття особою загальної середньої освіти. Але зовсім інша традиція склалася спочатку в СРСР, а потім і в незалежній Україні – після отримання атестата потрібно було складати вступні іспити. Отже, коли запроваджували ЗНО, передбачалося, що воно реально оцінює рівень навчальних досягнень, необхідних для продовження навчання.

 Чи потрібні пороги?

Тенденція, яку окреслив Вадим Карандій, – результати ЗНО почали потужно впливати на розвиток системи загальної середньої освіти.

Ще один компроміс, якого довелось досягати, – між педагогічною та ресурсною ефективністю тестування. «У 2009–2010 роках тести ЗНО стали вступними, при цьому через кризу 2008 року значно скоротилося фінансування УЦОЯО, тому ми повинні були шукати можливість проводити тестування за ті кошти, що виділяються. Скажімо, ми відмовились від відкритої частини у тесті з математики», – розповів директор УЦОЯО.

Чи потрібні пороги «склав/не склав»? Вадим Карандій переконаний, що потрібні. «Ми готові відповідати за показники, які встановлюються, але за великим рахунком для того, аби зберігати ЗНО як інструмент вимірювання, рішення щодо встановлення порогів мають бути відділені від системи ЗНО», – зауважує Вадим Анатолійович.

 Перспективи розвитку

Щодо перспектив – директор УЦОЯО згадав про пілотування нового тесту з іноземних мов і підготовку до моніторингу початкової освіти. А також розповів, що фахівці центру вже сьогодні думають, як організувати ЗНО для випускників 9-х класів.

На думку фахівців УЦОЯО, серед головних напрямів розвитку ЗНО на найближчу перспективу мають стати: посилення ролі зовнішнього оцінювання як основного іспиту для випускників ЗНЗ, удосконалення інструментарію тестування, розробка технології його проведення для випускників основної школи. А також – розбудова цілісної національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти.

Вадим Карандій повідомив, що підготовка до ЗНО-2017 відбувається у штатному режимі.

Віце-президент Київської школи економіки і колишній перший заступник міністра освіти і науки  Інна Совсун представила учасникам засідання дорожню карту «Освітні вимірювання в Україні», яка, зокрема, окреслює перспективи розвитку ЗНО.

_DSC1286

 Провідний напрям

Перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець запропонував включити до проекту рішення комітету кілька пунктів. Зокрема, на його переконання, Національна академія педагогічних наук повинна активізувати дослідження з педагогічних вимірювань, причому не силами однієї лабораторії, як це є зараз. «Педагогічні вимірювання – це один з провідних напрямів досліджень в освітніх науках, – зауважив Володимир Віталійович. – В Україні цього фактично немає. Ми все робимо руками донорів, водночас маючи фахівців, які можуть проводити таку роботу».

Одним із серйозних недоліків, які погіршують предметну валідність тестів (особливо з математики), перший заступник міністра вважає відсутність завдань відкритого типу.

Ми розуміємо, що без різних форм ЗНО підвищення якості освіти неможливе, – наголосив Володимир Ковтунець. – Тому й продовжуємо запровадження вступного іспиту до магістратури з права за технологією ЗНО. В перспективі нам потрібні незалежні загальнодержавні кваліфікаційні іспити у вищій освіті як мінімум для магістрів із права, медицини та менеджменту.

 Резонансна ситуація

Не оминули на засіданні й резонансної ситуації, що склалася з підробкою результатів ЗНО кілька років тому. Як зауважив Володимир Ковтунець, треба дякувати Богові за те, що наслідки такої фальсифікації не стали масштабними. Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Генеральної прокуратури України Олександр Новіков у своєму виступі повідомив, що підробка результатів ЗНО почалася ще з 2008 року, коли таке тестування стало обов’язковим при вступі до ВНЗ, і звернув увагу на роль у цьому процесі тодішнього керівництва центру.

_DSC1285

Олександр Новіков також наголосив на важливості поновлення прав потерпілих від такої фальсифікації. Він розповів, що з двохсот осіб, які вступили до вишів за сфальшованими результатами, понад 100 уже відраховані, й потерпілі, які мали на це реальне право, зараховані на бюджетні місця.

Дискусія засвідчила, що ЗНО було, є і буде, – резюмував обговорення перший заступник голови Комітету ВРУ з питань науки і освіти Олександр Співаковський. – Воно має розширюватися. Треба запроваджувати його і після 9-го класу – щоб зорієнтувати дитину, батьків, школу, куди учневі йти далі, за яким профілем навчатися. У нас склалася ситуація, коли маємо фактично один інструмент вимірювання – і це саме ЗНО.

Народні депутати, враховуючи чималу кількість зауважень і пропозицій, вирішили доопрацювати проект рішення і винести остаточний його варіант на наступне засідання комітету.

_DSC1297

 Для абітурієнтів із Криму

Члени комітету одноголосно рекомендували парламенту прийняти за основу законопроект № 6116 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України».

Цей проект передбачає, що для кримчан, які отримали документ про загальну середню освіт, прийом на навчання до одного з вищих навчальних закладів, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, здійснюватиметься на конкурсній основі за результатами вступних випробувань у межах встановлених квот.

Розмір такої квоти автори законопроекту пропонують встановити в обсязі 1000 місць державного замовлення. Передбачається, що вона розподілятиметься між ВНЗ чотирьох областей у порядку, визначеному Кабміном. Прикінцеві і перехідні положення пропонують доповнити новим підпунктом: «Забезпечити поглиблене вивчення української мови особами, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та які прийняті на навчання до одного з ВНЗ, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей».

 «Узаконення» регіонального замовлення

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців і робітничих кадрів №5547 народні депутати рекомендують парламенту ухвалити за основу.

У законопроекті пропонується поряд з державним замовленням на підготовку фахівців та робітничих кадрів запровадити регіональне замовлення, зокрема шляхом внесення відповідних змін до законів України «Про освіту» і «Про професійно-технічну освіту. Зауважимо, що цей законопроект чіткіше визначає відповідні повноваження місцевих органів виконавчої влади.

 Про рамковий закон і рекомендації слухань

Комітет ухвалив рішення внести до порівняльної таблиці законопроекту «Про освіту» додаткові пропозиції народних депутатів ф розглянути їх у встановленому порядку під час підготовки цього проекту до другого читання.

Також парламенту рекомендовано прийняти за основу і в цілому постанову про рекомендації парламентських слухань на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні». Нагадаємо, що цей документ уже розглянули у сесійній залі 22 лютого 2017 року, але голосів народних депутатів забракло і цю постанову не прийняли.

Комітет також рекомендував парламенту за основу і в цілому ухвалити проект постанови №5675 – про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Документ передбачає відзначення ювілею на загальнодержавному рівні, утворення оргкомітету на рівні Кабміну, видання повного зібрання творів видатної письменниці тощо.

 Дмитро Шулікін, газета «Освіта України» №11, 2017 р.

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *