0 3068
Про це: як дітям у різних країнах розповідають про секс? Лютий 9th, 2018 Юлія Осіння

Головний аргумент дорослих, які виступають проти сексуального виховання дітей та підлітків, звучить так: “Вони і так все знають”. Та попри цю “обізнаність” проблеми підліткової вагітності, ВІЛ та ранніх абортів в Україні не втрачають актуальності. Як в інших країнах дітям розповідають про секс, венеричні хвороби та домагання повідомляє EtCetera.

ШВЕЦІЯ стала першопрохідцем у справі секс-просвіти.Тут ще у 1933 році була створена Асоціація сексуальної освіти (RFSU), а з 1955 року уроки статевого виховання увійшли до обов’язкової шкільної програми. З тих пір викладання “складних” тем лише удосконалювалось, проте не заборонялось і не викликало бурхливих дискусій. Сьогодні шведські школярі, наприклад,  на питання про те, звідки вони дізналися інформацію про методи контрацепції, у своїй більшості називають шкільні уроки статевого виховання.

Однією з перших країн світу Швеція почала розповідати школярам про прояви сексуальної ідентичності та вчити дітей толерантному ставленню до представників ЛГБТ. Крім того, сьогодні показник підліткових пологів у Швеції один з найнижчих в світі – 2,7 на 1000 підлітків.

НІДЕРЛАНДИ. Тут сексуальна освіта починається з 4 років: дітям розповідають про повагу до іншої статі, про близькість та безпеку. У 8 – про гендерну ідентичність та стереотипи, в 11 – про контроль народжуваності. У країні формується позитивне ставлення до підліткової сексуальності і до мастурбації як одного з її проявів. У школах розповідають не тільки про вагітність, інфекції та контрацепцію, але й про сексуальні цінності та кордони, повагу до партнера, види статевих стосунків.
До речі, попри таку розкутість (за нашими мірками), нідерландська програма статевого виховання приносить гарні плоди. Наразі на 1000 підлітків тут припадає лише 5 випадків ранніх пологів та менше 9 абортів. Крім того, в країні один з найменших відсотків захворюваності на ВІЛ/СНІД.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ. Програми статевої освіти є в кожній школі Великобританії, проте вони відрізняються в залежності від формату закладу: у світських діє одна версія програми, у релігійних – інша. Але обидві побудовані по типу лекцій і не передбачають ніякої форми контролю знань. Крім того, батьки можуть написати відмову від відвідування дитиною таких занять.

Уроки в основному присвячені фізіології сексуальних стосунків і вагітності. Питання ж контрацепції та безпечного сексу вчитель піднімає на власний розсуд.

США. Американська статева освіта цікава тим, що тут немає загальнодержавного підходу до її впровадження. Кожен штат може керуватися власними підходами та баченням того, як має викладатися тема статевих стосунків. В цілому є два підходи. Один (повний) містить розгорнуту інформацію про секс, розвиток підлітків, вагітність, гендерну ідентичність та контрацепцію. Другий підхід – орієнтований на утримання від сексу до шлюбу, тому такі курси зазвичай коротші, ніж “повні” (всього два роки проти семи) і не містять інформації, яка передбачає, що підліток займається чи планує зайнятися сексом.

До речі, в деяких штатах навіть за умови “повного” курсу сексуального виховання під час проходження теми контрацепції не можна демонструвати дітям, як застосовувати презервативи.

СВОЇ НЮАНСИ. Проблема відсутності чи недостатності статевого виховання дуже характерна для країн Африки та Азії, де на освіту чиниться високий релігійний тиск або тиск традицій.

В ІНДІЇ, наприклад, протягом тривалого часу намагаються впровадити статеву просвіту, але це питання активно блокується правими партіями. Такі курси розглядають з позиції “пропаганди розпусти”.

Табу на тему сексу і в КИТАЇ. Дослідження показують, що юні китайці дізнаються про секс з порнографічних фільмів та роликів. Тим не менш, проблема педофілії та підліткових зґвалтувань змусила китайських освітян зосередитись хоча б на фізичній безпеці дітей. Наприклад, у країні просувається цикл освітніх мультиків про ризик сексуальних домагань.

А школярам та студентам в НЕПАЛІ та ПАКИСТАНІ взагалі не розповідають про секс та контрацепцію. Вкраїнах Африки цією проблемою опікується хіба що Червоний Хрест, і заняття тут орієнтовані в основному на запобігання розповсюдженню ВІЛ/СНІДУ та протидію зґвалтуванням.

Джерело

Читайте також: Секс у 13 років – рано чи пізно?

Читайте також: У вересні провінція Квебек почне сексуальну освіту дітей з дитячого садка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *