0 585
У ЗНУ з Днем археолога привітали талановитих учених Серпень 16th, 2018 Юлія Осіння

15 серпня в Україні своє професійне свято відзначають археологи. Представники Запорізького національного університету від усього серця вітають усіх причетних до цієї професії, бажають їм нових професійних успіхів і цікавих знахідок! Адже серед викладачів, студентів і випускників історичного факультету вишу – чимало тих, хто присвятив себе цій нелегкій, але цікавій справі. Уже упродовж тридцяти років щоліта – студенти, які перейшли на другий курс, під у керівництвом завідувача археологічною лабораторією, кандидата історичних наук Геннадія Тощева та викладачки історичного факультету ЗНУ Світлани Андрух проводять розкопки унікального археологічного комплексу – Мамай-гори.

Проте щороку археологи повертаються із практики не лише із цінними знахідками, але й із невтішними прогнозами: на жаль, дослідникам залишається все менше часу, адже води Каховки руйнують гору. За останні 30 років у водосховищі зникли близько 400 метрів берегу зі всіма його древніми таїнами.

Саме тому вони докладають максимум зусиль, аби зберегти для нащадків якомога більше знань про цей унікальний куточок України. У цій важливій справі дослідників ЗНУ підтримає адміністрація вишу, зокрема ректор Микола Фролов. Завдяки його всебічній підтримці та сприянню, цього року на території Мамай-гори археологічні розкопки тривали у дві зміни. Традиційно у них взяли участь не лише другокурсники, але й студенти старших курсів і випускники вишу, які, за доброю традицією, щороку охоче приєднуються до польових досліджень.

Напередодні професійного свята до запорізьких археологів завітав проректор з наукової роботи ЗНУ Геннадій Васильчук. Він привітав усіх учасників експедиції зі святом від імені ректорату й побажав їм подальших звершень. Крім того, Геннадій Миколайович дізнався про наукові здобутки цього, 31-го, сезону розкопок й ознайомився з колекцією артефактів.

«Я приємно вражений натхненням представників ЗНУ, їхнім науковим ентузіазмом, прагненням до нових відкриттів і бажанням докладати всіх зусиль, аби досягти поставленої мети, – зазначив він, розповідаючи про свій візит до Мамай-гори. – Думаю, один із секретів успіху й такого настрою експедиції – неповторна робоча атмосфера, яку створили співробітники археологічної лабораторії пі керівництвом її завідувача Геннадія Тощева. На сьогодні це – єдина така аудиторії на півдні України, яка функціонує завдяки підтримці ректорату ЗНУ. Її діяльність, без перебільшення, має велике значення не лише для нашого університету чи для запорізького регіону, але й для всієї України. Тож, сподіваюся, попереду у вчених-істориків вишу – нові вагомі наукові відкриття».

Нагадаємо, що упродовж щонайменше вісьмох тисячоліть Мамай-гора, розташована на території сучасної Запорізької області, була центром тяжіння племен і народів. Нині для порятунку її унікальних артефактів об’єдналися сотні людей. Найвища точка місцевості, Мамай-гора, здіймається на 80 метрів над рівнем Каховського водосховища. Панорама захоплює – дзеркало води, протилежний берег майже губиться у спекотній літній димці, за нею ледве видно нікопольські труби. Ця гора височіла із незапам’ятних часів, коли дзвеніли тут річки та простягалися унікальні зелені землі тутешнього Едему, пізніше названого Зеленим Лугом. Біля річок упродовж тисячоліть оселялися чи зупинялися десятки племен та народів, що пройшли степами Євразії. Найвищу ж точку ще з часів неоліту – вісім тисяч років тому – древні люди обрали для поховань. Чому гору назвали Мамай, невідомо, але існує легенда про прекрасну Білозерку та хана Мамая. За часів татаро-монгольських нашесть володаркою цією місцевості була прекрасна Білозерка. І ось одного разу посватався до неї хан Мамай. Але Білозерка не схотіла йти за нього. Уночі вона завантажила скарб, скот, усіх своїх людей на човни, і вони втекли рікою. Коли Мамай прийшов, не було тут нічого і нікого. Розлютився хан, почав крушити гору. З того часу й отримала вона його ім’я. А річка, що котить свої води неподалік, зветься Білозеркою.

Після затоплення місцевості Каховським водосховищем наприкінці 1950-х років усі древні стоянки, поселення, житла древніх людей, до того часу майже не досліджені, назавжди зникли під водою. Дослідникам лишилася Мамай-гора, що від неоліту до середньовіччя слугувала кладовищем. У Європі майже немає рівних цьому могильнику за щільністю поховань. Кількість одних лише скіфських могил робить його найбільшим на Півдні – від Казахстану до країн Східної Європи.

Розкопки на Мамай-горі відбуваються з 1988 року. Проводить їх археологічна лабораторія Запорізького національного університету, під беззмінним проводом завідувача лабораторією, кандидата історичних наук Геннадія Тощева та викладачки історичного факультету ЗНУ Світлани Андрух. Дослідження розпочали після того, як жителі Кам’янки-Дніпровської – райцентру, на території якого розташована гора, – забили на сполох через кістки, які з’являлися на поверхні унаслідок руйнації гори. Тоді ж було проведено аерофотозйомку місцевості, археологи побачили світліші місця на чорній землі. Для науковців ці плями не були білими, вони свідчили, що землю колись розкопували і закопували.

Відтоді були викопані та досліджені тисячі артефактів. Окрім кісток в місцях поховань знаходили зброю та прикраси, посуд та кінську збрую. Так, цього року серед знахідок дослідників – поховальний комплекс, який спеціалісти віднесли до умовного “половецького” періоду. Серед інвентарю – фрагмент бронзового дзеркальця з циркульним орнаментом, а також неідентифікований виріб із дроту. І, найцікавіше, знайдено дуже рідкісний артефакт – берестяну бокку. Це специфічний головний убір знатних жінок, що складався з декількох частин. Доповненням до бокки був капелюшок, що фіксував її на голові. Жіночі головні убори з конусоподібною берестяною основою добре відомі в золотоординській археології. На всій території України було знайдено лишень 5 подібних знахідок – всі на Лівобережжі (Полтавщина, Дніпровщина, Запоріжжя – 3 шт.), 2 з них на Мамай-горі. Тепер Мамай-гора подарувала нам і третю унікальну бокку! Знахідка допоможе історикам, що спеціалізуються на середньовіччі, у відтворені подій, що відбувалися на наших землях. Також вони знайшли під час розкопок грецькі амфори, скіфські горщики тощо.

Ще однією визначальною рисою цих наукових пошуків стало те, що вони все більше набувають рис громадського проекту. Так, цього року фонд, у який об’єдналися випускники історичного факультету, вирішив надати важливу підтримку експедиції. Завдяки їх зусиллям, на допомогу археологам пощастило орендувати бульдозер. І через застосування техніки цей рік став особливо вдалим для учасників експедиції.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *