3 25599
Для майбутніх вступників математика та фізика мають бути пріоритетними: зміни у вступній кампанії-2019 Вересень 17th, 2018 Погорєлов Дмитро

Олег Шаров: “Ми просимо тих, хто хоче здобути вищу освіту, пріоритетно вивчати математику і фізику”

Як проходитиме майбутня вступна кампанія.

Не встигла влягтися курява за вступною кампанію-2018, що промайнула швидким болідом, як уже розпочалася підготовка до вступу-2019. 

Міністерство освіти і науки оприлюднило для громадського обговорення проект Умов прийому до закладів вищої освіти на 2019 рік. Це своєрідна конституція вступної кампанії. Керуючись нею, кожен університет складе свої Правила вступу.

Після того як громадськість обговорить пропозиції робочої групи, що працювала при Міністерстві освіти, проект Умов прийому пройде остаточне узгодження (зокрема і Спілкою ректорів), а потім буде затверджений наказом МОН.

Зважаючи на все, аж надто революційних новацій не передбачається. Однак є цікаві нововведення. Про них DT.UAрозпитувало генерального директора директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олега Шарова. 

шаров

— Олеже Ігоровичу, перед тим як почалася робота над Умовами прийому до закладів вищої освіти на 2019-й рік, МОН зверталося до всіх охочих надсилати пропозиції. Чи багато було пропозицій?

— Чесно кажучи, очікували більше, але вступна кампанія-2018 пройшла спокійно, без збоїв і організаційних колізій. На труднощі встигали оперативно реагувати та долати їх силами директорату вищої освіти і освіти дорослих, департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, працівників ДП “Інфоресурс”.

— Хто входить до робочої групи, що працювала над текстом правил майбутньої вступної кампанії, який виставили зараз на публічне обговорення?

— На цьому етапі працювали чотири працівники міністерства, і плюс ми постійно перебуваємо в електронному спілкуванні з групою понад десяти експертів з різних закладів освіти, органів влади і неурядових організацій, яким надсилаємо всі матеріали і все відпрацьовуємо в спільному файлі. Це дало змогу підготувати перший варіант проекту Умов прийому в 2019 році ще в канікулярний період. Тепер після громадського обговорення отримаємо досить багато пропозицій, і тоді вже наказом міністра буде створено велику робочу групу за участі представників Спілки ректорів для відпрацювання остаточного варіанту Умов прийому. На початку жовтня це питання також планує обговорити Комітет з науки і освіти Верховної Ради України.

— Тобто до затвердження ще можуть бути зміни? 

— Звичайно. Наразі пропозиції Міністерства освіти і науки України на громадському обговоренні.

— Обговорімо деякі пропозиції щодо майбутніх Умов вступу. Зрозуміло, що це не особисто ваша позиція, а консолідована позиція робочої групи, але хотілося б зрозуміти аргументацію деяких ідей. Наприклад, на певні спеціальності можна буде вступити, лише отримавши не менш ніж 150 балів за ЗНО. Минулого року ця вимога поширювалася тільки на тих, хто вступав на медицину, стоматологію і педіатрію. У майбутню вступну кампанію цю ідею Мінздоров’я вирішили підхопити ще кілька міністерств. Тепер вимога “по 150” пошириться на “спеціальності з особливо високим рівнем суспільної відповідальності”. 

— Так, за пропозицією Міністерства охорони здоров’я така норма також поширюватиметься на спеціальність 226 “Фармація, промислова фармація”. Також Міністерство юстиції запропонувало (це вельми активні учасники наших обговорень) запровадити поріг у 150 балів при вступі на спеціальності 081 “Право” і 293 “Міжнародне право”, а відтак і всі спеціальності галузі 29 “Міжнародні відносини” і 28 “Публічне управління та адміністрування”. Вимогу отримання не менш ніж 150 балів на ЗНО передбачається поширити лише на перший і другий конкурсні предмети. Чому не на всі три предмети, з яких треба подати сертифікати ЗНО при вступі? Не треба поспішати, система має запрацювати і продемонструвати, що це дає ефект. Стосовно медичних спеціальностей, то МОЗ результатами 2018 року задоволений. Але треба розуміти, що вимогу 150 балів можна ставити лише на ті спеціальності, де стабільно високий конкурс і попит вступників. На некон’юнктурних спеціальностях це не спрацює.

— Я саме хотіла спитати, чому вимогу “не менш ніж 150 балів за ЗНО” не поширили на майбутніх учителів. Галузь “середня освіта” — це не кон’юнктурні спеціальності.

— Вимога у 150 балів потрібна не на всі спеціальності. Наприклад, вона не є необхідністю при вступі на спеціальності, за якими йде підготовка фахівців з професій, що регулюються ринком. Тому, наприклад, немає потреби в запровадженні такого бар’єру для вступу на економічні спеціальності, але це необхідно для лікарів. Якість освіти економіста — то є проблема професіонала і його роботодавця, а якісна підготовка лікаря — це вже проблема пацієнта та суспільства загалом, там соціальна відповідальність держави зовсім інша.

— Але вчителі — це теж професія суспільно відповідальна. Відбір майбутніх педагогів мав би бути жорсткішим.

— З учителями ситуація у нас поки що складніша. Хоча мене більше дивують песимістичні заяви, що в нас ніхто не хоче іти в учителі. На деяких вчительських спеціальностях були шалені конкурси і прохідні бали. Наприклад, на середню освіту прохідний бал на англійську мову був 170 і вище, українську мову і літературу в середньому 160 балів, історію — 170 балів, біологію — 153 бали. Як бачите, там усе зовсім непогано. Проблеми під час набору студентів були на чотирьох спеціалізаціях: математика, хімія, трохи менше — інформатика, і зовсім складно — фізика. Університети просто не можуть виконати державне замовлення на підготовку вчителів з фізики за браком охочих навчатися — минулої вступної кампанії було заповнено менш як половину виділених державою бюджетних місць.

— Тобто всі, хто хотів вступити і подавав документи, пройшли на бюджет, і ще залишилися вільні місця?

— Так. Прохідний бал 105 у майбутнього вчителя з фізики означає, що з нижчими балами просто нікого не було. Ті, хто склав ЗНО на 100 балів рівно (це мінімум, необхідний для вступу), на фізику документи не подавали, а віддали перевагу більш простій, на їхній погляд, гуманітарній або економічній спеціальності. Розраховуючи, звичайно, тільки на контракт.

— Чому умови вступу прив’язані саме до цифри 150 балів? У інтерв’ю нашій газеті директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій говорив, що цього робити не варто, бо бали за ЗНО — це рейтингова оцінка. Краще не прив’язуватися до конкретної суми балів, а брати, наприклад, 20 відсотків найкращих абітурієнтів, які здобудуть право вступати на певні спеціальності. (Див. Вадим Карандій: “Не можна макове зернятко виміряти лінійкою з сантиметровою поділкою”, DT.UA від 23 червня 2018). 

— За великим рахунком, поріг у 150 балів — це лише запобіжник. Але його легко зрозуміти всім. Якщо брати, наприклад, 20 відсотків найкращих, то це буде з одного предмета 172 бали, з іншого 163 тощо. І як ви будете пояснювати суспільству цю різницю?

— Можна так і сказати суспільству: беремо на суспільно важливі спеціальності 20 відсотків найкращих абітурієнтів.

— І відразу відповідати на настійні запитання: чому не 15 і чому не 25 відсотків. Система з 150 балами найпростіша. Я не хочу сказати, що вона найбільш досконала, надалі знайдеться досконаліша, але буде потрібно пояснювати її людям.

— Наступної вступної кампанії ті, хто вступатиме на медичні і педагогічні спеціальності і погодиться відпрацювати не менш ніж три роки в селі, дістануть право на першочергове зарахування. Це сумна практика, про яку давно говорили: невже село не заслуговує на хороших спеціалістів? Якби підняли зарплатню, дали хороше житло, сплатили проїзд тощо, можливо і не було б потреби у таких заходах. 

— Сільським учителям дуже непогано підвищили зарплати, створили умови для роботи, відкрили опорні школи, впроваджується програма з розвитку сімейної медицини в сільській місцевості. Норма, про яку ви запитуєте, введена в Умови прийому на підставі закону, ухваленого Верховною Радою України. Парламент ухвалює чимало законів, спрямованих на поліпшення функціонування соціальної сфери в сільській місцевості. І це один із них. Будемо сподіватися, що він працюватиме.

— Як для цих пільговиків виділятимуться бюджетні місця — їх “відкушуватимуть” від загального обсягу місць, які держава виділила кожному вишу? 

— Так. Але якщо додаткові місця дадуть обласні ради у форматі регіонального замовлення, то це буде просто чудово.

— Однак місцеві влади і так дають місця на регіональне замовлення. 

— Вони дають досить мало бюджетних місць для університетів, дуже нерівномірно по регіонах, а деякі регіони взагалі нічого не дають. От, скажімо, ректори Одеського регіону постійно скаржиться, що їм бракує державного замовлення і розповідають про великі потреби при суперечливих результатах ЗНО в місцевих школах, але при цьому обласна рада не дає на університети жодного місця для регіонального замовлення — хай держава піклується. Проте децентралізація — це коли місцеве самоврядування дбає про підготовку фахівців для свого регіону. Сьогодні Уряд передав чималі гроші на місця, і самоврядування визначає свої пріоритети їх використання. На жаль, освіта не завжди є серед цих пріоритетів.

— У нову вступну кампанію залишаються коефіцієнти (сільський, галузевий, регіональний), які штучно трохи підвищують конкурсний бал певних категорій вступників. Хоча цю ідею часто і критикували — мовляв, вступати треба виключно за знаннями. 

— У нас часто думають, що коефіцієнти все вирішують. Коефіцієнт — це коригувальний засіб. Якщо вступник сильний, то він повинен отримати бюджетне місце незалежно від того, є в нього коефіцієнт чи немає. Якщо вступник слабкий, він не повинен отримати бюджетне місце незалежно від коефіцієнтів. Але якщо абітурієнт опинився в напівпрохідній “сірій” зоні, коефіцієнти можуть його підтягнути на бюджетне місце .

Особливо багато можна почути про сільський коефіцієнт. У зв’язку з цим дозволю собі певну статистику. Близько 40 відсотків випускників шкіл, які подавали документи на вступ, отримали рекомендації на бюджетні місця за адресним розміщенням (ще частина вступників отримала рекомендації для вступу до мілітарних, правоохоронних вишів, на молодшого спеціаліста, що не входить до адресного розміщення). Серед вступників із сільським коефіцієнтом отримали рекомендації на бюджетні місця 33 відсотки Тобто тут катастрофи немає, і питання не в тому, чи працює сільський коефіцієнт, чи ні. Він працює, бо без нього було б менше успішних вступників на бюджетні місця із сіл.

Періодично з’являються цифри на кшталт “лише дванадцять відсотків тих, хто закінчив сільську школу, отримали рекомендації на вступ”. Тут відбувається маніпуляція інформацією. У нас приблизно половина випускників сільських шкіл взагалі не подають документи на вступ до університетів, і причина абсолютно в іншому. Учень, який навчається в селі і хоче здобути університетську освіту, намагається закінчити сильну школу. Якщо в селі сильна школа, це добре. Якщо ні, дитина йде до опорної школи або до ліцею чи гімназії в районному центрі чи в якомусь найближчому місті, де навчають краще. Тому більшість із тих, хто залишається в слабкій сільській школі, — це молоді люди, які свідомо не прагнуть відразу після школи вступити до університету. У них інші життєві плани: хтось іде в коледж, хтось в ПТУ, хтось іде працювати. Тому в нас великий відсоток тих, хто закінчив сільські школи і навіть не подає документів на вступ. Отже, не можна говорити, що сільська дитина не має доступу до вищої освіти. Інша річ, що її шлях до вищої освіти може бути складнішим.

— Сільський коефіцієнт критикують за те, що він не є допомогою сільським дітям здобути якісну освіту. Допомога — це створити умови якісної освіти в селі, щоб якість освіти не залежала від місця проживання. Чому ми підтримуємо цих дітей при вступі, а не до вступу? 

— Але ж тільки тепер почали підтримувати якісну освіту для сільських дітей (опорні школи, старша профільна школа тощо), і поки реформа дасть очікуваний ефект, мине кілька років. Тому зараз необхідно дати дітям додаткову підтримку.

— У майбутню вступну кампанію на певні спеціальності трохи зміниться перелік предметів, з яких треба складати ЗНО.

— Там будуть мінімальні зміни, більше стане фізики і математики.

— Але ж ви міняєте перелік предметів за півроку до вступу. Дітям доведеться змінювати свої плани, коли до ЗНО рукою сягнути. 

— Зазвичай саме зараз батьки і діти формують свої плани підготовки до вступу. Вони готуються до тестування переважно в одинадцятому класі.

— Не зовсім. Дехто визначається в десятому класі. Я читала коментарі деяких батьків, вони кажуть: ми за шість місяців фізику вже не вивчимо. Ви самі говорили про те, яка велика проблема з учителями фізики, а отже, і з викладанням фізики. 

— Загальний рівень знань з фізики сьогодні в країні справді низький. І прохідний бал у виші, і мінімальна кількість правильних відповідей, необхідних, щоб отримати позитивний результат ЗНО, невисокі, тож на такому рівні фізику вивчити точно можна. З іншого боку — вибачте, будь ласка, а в чому ми тоді розписуємося? У тому, що діти взагалі шкільну програму з фізики не опановують?

— Можливо, треба було попередити про зміни в переліку предметів ЗНО за кілька років? Підвищити рівень знань з фізики і з математики (поліпшити рівень викладання, переглянути програми і методики), а вже потім міняти щось у вступі?

— Зміни, які ви назвали, відбуваються у своєму ритмі. Цього року десяті класи, наприклад, перейшли на новий Державний стандарт старшої школи. Відповідно укладені нові програми і видаються підручники. Крім того, хочу зауважити, що, по-перше, перегляд предметів стосується лише дуже невеликої кількості спеціальностей, він не має широкого характеру. По-друге, Умови прийому встановлюють перелік конкурсних предметів тільки для навчання на бюджеті. Перелік конкурсних предметів на контракт заклади вищої освіти формують самостійно.

— Отже, розширення переліку конкурсних предметів на користь фізики і математики має стимулювати їх вивчення?

— Звичайно. Гадаю, ні для кого не секрет, що за останні десятиліття серйозно виріс рівень знань випускників шкіл з української мови і літератури, з історії, іноземної мови. На жаль, натомість знизився рівень з математики, фізики і хімії. Звичайно, якщо ми думаємо про технологічне майбутнє нашої країни, про те, що це має бути сильна, впевнена в собі й багата держава, то повинні мати достатній рівень технологічної, технічної і природничо-математичної освіти. І це, передусім, починається зі шкільних курсів математики, фізики і хімії.

— Я з вами абсолютно згодна. Але мені здається, що введення обов’язкового ЗНО — це трошки не той метод, яким треба поліпшувати якість знань зі шкільних предметів. 

— Вибачте, обов’язкове ЗНО для державної підсумкової атестації буде введено не так швидко. Сьогодні йдеться про перелік предметів для вступу до вишів, а це абсолютно інша річ. Вища освіта в нашій країні не є обов’язковою. Готуючи Умови вступу, ми стимулюємо вивчення математики і фізики і просимо тих, хто хоче здобути вищу освіту, пріоритетно вивчати математику і фізику. Причому зверніть увагу, що фізика зазвичай йде третім конкурсним предметом. Вона стоїть з якимось іншим предметом як альтернатива. Для частини гуманітарних спеціальностей так само з математикою. Наразі з викладанням математики ситуація в країні краща, ніж з фізикою. Не можна допустити істотного погіршення рівня знань з математики. Цей предмет не потребує лабораторного забезпечення, тому його викладання може бути ефективно поставлене і в містах, і в селах, аби був добрий вчитель і діти, які вмотивовані до навчання.

— Рівень знань з природничо-математичних дисциплін треба підвищувати, так. Але створюється враження, що це завдання зараз переклали на плечі батьків і репетиторів: “ми поставимо фізику і математику як обов’язкові для вступу, і ви будете вчити”. 

— Про репетиторів — це рішення і бажання батьків та дітей. А що стосується того, що Міністерство таким чином мотивує дітей до вивчення певних предметів, то це абсолютно однозначно. Проте щодо всіх таких спеціальностей залишається ще можливість навчання на контракті, де зовсім інший перелік вступних предметів. А якщо хочете отримати бюджетне місце, яке фінансується державою, будь ласка, піддавайтеся мотивації.

— Одне із нововведень, які пропонуються на майбутню вступну кампанію, — творчі іспити тепер проводитимуть до початку сесії ЗНО. Раніше їх складали, коли у абітурієнтів уже були на руках сертифікати незалежного тестування.

— Це зроблено для того, щоб не було навіть натяку на залежність результатів творчих іспитів від ЗНО. У дослідженнях доброчесності в українській освіті зазвичай згадують про творчі конкурси як чинник ризику.

Так це чи не так, але в суспільстві існує доволі серйозне сприйняття ризиків необ’єктивності оцінювання творчих здібностей. Тут є дві проблеми. Кажуть, що оцінки узалежнені від результатів ЗНО. Потрібним вступникам можуть ставити вищий бал, іншим — нижчий. Ще раз підкреслюю — це вельми поширена думка, про яку багато говорять. І друга проблема (це абсолютно неприпустима річ, яку буду вимушений підтвердити): графіки творчих конкурсів складаються якимось таким дивним чином, що пройти навіть у двох закладах творчий конкурс вкрай складно, у трьох — неможливо взагалі. Чомусь усі конкурси проводяться абсолютно одночасно. Щоб об цього уникнути, МОН розпочав реформу творчих конкурсів. Про це попередили мистецькі заклади ще рік тому. Там, де творчий конкурс не є принциповим, його замінили на творчій залік, і це дуже добре спрацювало. Більш того, з журналістики на наступний рік взагалі не плануємо творчих випробувань. Заклади вищої освіти, маючи вибір робити творчий залік з журналістики чи ні, його просто не проводили, а прохідний бал на бюджет з журналістики становив понад 180 балів, і цього виявилося більш ніж достатньо. У найближчу вступну кампанію творчі конкурси мають бути завершені до початку ЗНО, але буде певна кількість вступників, які вирішать вступати на творчі спеціальності в останній момент. Тому Умови дозволятимуть вишам проводити додатково творчі конкурси з 1 по 22 липня, але без права вступу на бюджет, тільки на контракт.

— Коли мають бути оприлюднені остаточно затверджені Умови вступу на наступний рік?

— За законом, не пізніше 15 жовтня. Ми налаштовані оптимістично, громадське обговорення розпочалось четвертого вересня, гадаю що до кінця вересня у нас ще опрацюють ці умови робочі групи, потім буде правова експертиза і — затвердження.

— В ідеалі ми з вами мали б сьогодні обговорювати зміни в Умовах вступу не на 2019-й, а на 2020-й чи 2021-й рік. Це якщо попереджати абітурієнтів про будь-які зміни за кілька років. Щоб і вони, і вчителі шкіл, і батьки розуміли перспективи і знали, до чого готуватися.

— Сьогодні суспільство потребує змін, і сьогодні освіта — це та галузь, де зміни насправді відбуваються. Думаю, що казати про стабільні на кілька років Умови прийому до закладів вищої освіти ще передчасно. Можливо, колись і прийде такий час стабільності. Головне, щоб така стабільність не трансформувалася на застій. Якщо ніхто не ініціюватиме зміни в освіті, то вона не буде розвиватися. Освіта потребує, щоб були ініціатори змін, і сьогодні Міністерство освіти і науки реально реформує галузь.

 

ОКСАНА ОНИЩЕНКО

Дзеркало тижня

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарi

  1. Моя дитина готує біологію і хімію з 10 класу, як нам бути.??? Дівчинка в істериці, а це її здоров’я і нерви. Не робіть це з нашими дітьми, будь ласка, дай їм шанс у цьому нелегкому у житті досягти мети. Введіть з 2020 року, щоб діти і батьки були в курсі до чого готуватися….

  2. Що ви творите???? Як можна в медицину вибирати між хімією й біологією!!!???? Дайте дітям цього року здати предмети, по яким готувалися 2 роки!!! З хімії готоватися почали з 10!!!!! А ви пропонуєте вивчити математику або фізику( 3 предмет) за 7 місяців?????? Що за підстава???

  3. Ця криса хоче перекласти всю відповідальність за підготовку учнів у школах з математики та фізики на батьків учнів. Бо підхід простий – ми (міністерські криси) дозволимо вступати на педспеціальності з фізики і математики з балами зно рівними 100, “підготуємо” вам вчителів які нікого нічому навчити не зможуть, а ви батьки шукайте репетиторів на зно дітям. Скільки вже можна терпіти цих крис: Гриневич, шарова та інших, які одержали свої посади не як фахівці, а як подяку за роботу на посадах помічників депутатів. Вони вміють тільки порішати, а створити щось мудре – розуму не вистачає. Ганьба цим криса!