0 262
Україна працює над новою візією науково-дослідницьких пріоритетів, – Лілія Гриневич Жовтень 8th, 2018 Юлія Осіння
 Сьогоднішній світ завдяки сучасним технологіям стає меншим, зараз добробут практично кожної країни залежить від добробуту країн-сусідів, тому ми всі зацікавлені у зростанні одне одного. Одними з найбільших перепон розвитку в Україні науки, технологій та інновацій є війна та “brains drain”.  Про це зазначила міністр освіти і науки України на міністерському круглому столі  щодо розвитку S&Т у межах 15-го STS форуму сьогодні, 7 жовтня, у м. Кіото (Японія).

 

Сьогоднішній світ завдяки сучасним технологіям стає меншим, зараз добробут практично кожної країни залежить від добробуту країн-сусідів, тому ми всі зацікавлені у зростанні одне одного. Одними з найбільших перепон розвитку в Україні науки, технологій та інновацій є війна та “brains drain”.  Про це зазначила Міністр освіти і науки України на міністерському круглому столі  щодо розвитку S&Т у межах 15-го STS форуму сьогодні, 7 жовтня, у м. Кіото (Японія).

Так, учасники круглого столу зосередили дискусію навколо різних позитивних і негативних впливів розвитку науки, технологій  та інновацій на досягнення Цілей сталого розвитку.

«Ми зараз реформуємо системи управління та фінансування науки та інновацій в Україні. Цього року ми створили Новий Координаційний орган високого рівня для вироблення відповідної політики. Це Національна рада з питань розвитку науки і технологій під головуванням Прем’єр-міністра України. Ми також створили Національний фонд досліджень для надання науково-дослідних проектів. Цей фонд є незалежним від міністерств та національних академій наук. Окрім цього, Україна працює над новою візією науково-дослідницьких пріоритетів (R&D priority), які б сприяли досягненню Цілей сталого розвитку до 2030 року»,- розповіла Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що розвиток науки, технологій та інновацій безпосередньо залежить від наявного в країні людського капіталу.

«Ми переконані, що досягнення Цілей сталого розвитку через науку, технології та інновації потребує створення суспільства освіченого загалу. Наші зусилля спрямовані на започаткування реформи початкової та середньої освіти «Нова українська школа», яка є фундаментальною для наступних рівнів освіти, розвитку науки та досліджень та переходу на економіку творчих знань. Ми хочемо перейти від школи знань до школи, що розвиває компетентності»,- повідомила Міністр освіти і науки.

Водночас Україна потерпає від російської агресії – приблизно 8% території країни окуповано, майже 2 мільйони людей були переміщені з окупованих територій, серед них 12 тис – це науковці.

За словами Міністра, Україна також потерпає і від втрати людського капіталу.

«Ми повинні визнати, що Україна займає не дуже високе місце в міжнародному інноваційному рейтингу. На жаль, сьогодні наша держава перебуває серед так званих «повільних новаторів». Однією із причин цього є її географічне положення. Розташована поруч з ЄС, регіональним лідером з розвитку науки технологій та іновацій та атрактором талантів, Україна страждає від значного “brain drains”, особливо серед молодих вчених”, – пояснила Міністр.

Лілія Гриневич закликала присутніх на круглому столі представників 22 держав до співпраці для розвитку науки, технологій та інновацій для спільного досягнення Цілей сталого розвитку.

По завершенню круглого столу Міністр мала короткі зустрічі з представниками 3 держав.

З державним Міністром політики у сферах науки і технологій Японії Такуя Хіраі говорили про підписання договору між профільними міністерствами України та Японії у сферах науки та інновації.

З міністром освіти, молоді і спорту Чехії Лілія Гриневич обговорила наявну співпрацю з Державною службою якості освіти Чехії, що наразі допомагає у створенні української Держслужби якості. Міністри також погодилися, що двом країнам слід інтенсифікувати співпрацю у сфері вищої освіти.

Крім цього, відбулися переговори з Патріком Веленсом, головним радником Уряду Великобританії з питань науки. Йшлося про світовий досвід державного стимулювання інвестицій у RsD, як варіант – податкове стимулювання.

Нагадуємо, що щонайменше на 22 % скоротиться паперова робота для школи – до дня Працівника освіти набула чинності нова інструкція з діловодства для закладів загальної середньої освіти

Довідково: 

«Цілі сталого розвитку» (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) — ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань.

Офіційний документ (Резолюція) Генеральної Асамблеї ООН зветься «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року» (англ. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development), прийнятий 25 вересня 2015 року та оголошує новий план дій, орієнтований на виведення світу на траєкторію сталого та життєстійкого розвитку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *