0 6198
Е-підручник – це не просто PDF Жовтень 10th, 2018 Погорєлов Дмитро

99% українських учнів та студентів є “регулярними інтернет-користувачами”, тобто заходять в мережу щонайменше раз на місяць.

Такими є дані української інтернет-асоціації від травня цього року.

Відсоток настільки високий, адже ці люди – молодь, яка зростала “в ногу” із технологіями.

Освітня галузь вчиться оперативно реагувати на їх виклики та можливості, а також залучати діджитал-інструменти до навчального процесу.

Невипадково й до списку 8 ключових компетенцій для навчання впродовж життя (lifelong learning) Європейського Парламенту та Ради включено цифрову.

Цього року Міносвіти розпочало масштабну реформу – Нову українську школу.

Водночас почався процес розробки національної освітньої електронної платформи. Це сайт, на якому будуть розміщені е-підручники й не тільки.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Таку інновацію вже давно запровадили у різних країнах.

Наприклад, в Естонії діє платформа з назвою e-schoolbag. Це портал з онлайн-матеріалами, розробленими естонським Міносвіти.

Започаткована у 2016 році платформа стала частиною eKool – системи менеджменту шкільної освіти. Її в свою чергу розробили ще у 2002. До системи входять різноманітні програми та мережі, такі як електронний щоденник, класний журнал, розклад тощо.

В Україні у перспективі буде схожа модель. Національну електронну освітню платформу планується повністю ввести в експлуатацію у 2020.

До 2024 – маємо інтегрувати її з іншими системами освіти та сервісами е-врядування.

Зокрема, серед можливих опцій створення шкільної інформаційної системи – з даними про навчальні заклади, обліком дітей, електронним журналом з оцінками, видачею довідок тощо.

Таким чином за прикладом естонців ми створимо цілісну діджитал-систему, яка керуватиме різними процесами шкільної освіти.

У Торонто (Канада) існує спеціальна платформа для місцевих шкіл.

Фактично, це сайт, відеокурси з якого школярі старших класів можуть пройти та зарахувати як звичайний шкільний предмет.

Всього платформа має три основні напрямки роботи: онлайн-курси для школярів, для дорослих людей, а також літня онлайн-школа для учасників від 14 до 20 років.

США також мають розвинену практику онлайн-освіти. І це не лише всесвітньо відомі Coursera та edX.

Наприклад, штат Північна Кароліна використовує власну платформу електронної освіти. Зокрема, вона пропонує програми для школярів від першого класу до випускників старшої школи.

Також є відеокурси для студентів та дорослих, які хочуть удосконалити знання у певній галузі.

Деякі школярі навіть записуються на програми коледжу і самостійно опановують предмети для студентів.

Проект публічної віртуальної школи в Північній Кароліні розпочався у 2005 році. Окрім державних шкіл, він співпрацює і з приватними навчальними закладами, а також з дітьми на домашньому навчанні.

Серед контенту української Національної освітньої платформи також будуть представлені відеокурси, які доповнюють та поглиблюють навчальну програму.

 

Важливий момент – усі матеріали не будуть розробкою МОНу, однак всі без винятку – ним схвалені.

Творцями електронного контенту Міносвіти бачить різноманітні структури, що на відкритих умовах долучаться до виробництва.

Читайте також: Навчальний електронний посібник “Природознавство 1-2 клас”

Місія міністерства у процесі – рецензування та оплата матеріалів.

Припускаю, це дасть суттєвий поштовх до виробництва різного освітнього контенту.

У Фінляндії, середню освіту якої вважають взірцем у всьому світі, керівний принцип навчання – явище-орієнтована освіта (Phenomenon-based learning).

У такій системі діти пізнають світ не за принципом розподілу дисциплін, а завдяки тематичним блокам. Виходить, що діти всебічно ознайомлюються з певною темою, одночасно розглядаючи її з різних ракурсів у зрізі “класичних предметів”.

Фіни використовують сучасні технології для демонстрації та залучення дітей до процесу навчання. Наприклад, вивчаючи тему стихійних лих школярі переглядають відео-реконструкцію виверження Етни, а також створюють модель Помпеїв, знищених вулканом Везувієм, за допомогою 3D-принтера.

В країні також діє національна асоціація фінських центрів електронної освіти. Вона фінансується з різних джерел і надає електронні освітні послуги.

УКРАЇНСЬКА ПЛАТФОРМА

В Україні досі електронна освіта не була широко розповсюджена.

Згідно з аналізом офісу ефективного регулювання BRDO з майже 4-х мільйонів українських школярів лише 4,5% є користувачами електронного освітнього контенту.

Цю ситуацію час змінити. Експеримент з впровадження електронного підручника стартує цьогоріч і триватиме до 2021 року.

У положенні про Національну електронну освітню платформу визначено, що вона включає в себе спеціальний інформаційний ресурс у мережі інтернет, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безкоштовні електронні версії підручників або е-підручники для здобуття повної загальної середньої освіти.

Модель Національної освітньої електронної платформи досить схожа на естонську.

Ідея – позбавити вчителів та школярів необхідності самотужки в мережі відшуковувати необхідні матеріали – відео, графіку та курси.

Діти, отримавши завдання у школі підготувати реферат, зараз не поспішають до бібліотек – вони вбивають пошуковий запит у Google. Національна освітня електронна платформа буде базою перевірених та верифікованих матеріалів для освітнього процесу.

Таким чином ми нарешті почнемо модернізувати освіту щодо потреб та вподобань сучасних дітей.

Паперові книги – це далеко не єдине джерело інформації для них. І матеріали національної платформи дадуть їм ту альтернативу, яку вони самостійно шукали в інтернеті дотепер.

На платформі вчителі матимуть можливість створювати колекції матеріалів та поширювати їх для інших користувачів.

Окрім е-підручників та репозатирію звичайних підручників, платформа міститиме також додаткові джерела та освітні стандарти, навчальні програми, методичні матеріали тощо.

НЕ ПРОСТО PDF!

Варто пояснити різницю між е-підручниками та електронними версіями підручників. Останні – сучасні паперові шкільні книги у онлайн-вигляді. Е-підручник, у свою чергу, – це зовсім не PDF-версія звичайного друкованого. Це інтерактивний підручник, який існує в режимі онлайн та містить різні мультимедійні матеріали: відео, графіку, відеокурси тощо.

Положення про електронний підручник роз’яснює нам, як він має виглядати. Мультимедійна книга складатиметься з різних модулів. Вона має бути доступна на кількох операційних системах, з них щонайменше дві – мобільні.

Планується, що доступ до е-підручників у дітей та викладачів має бути як удома, так і у школі.

Приклад: Електронний навчальний посібник “Економічна і соціальна географія світу” для 10 класу (також 9 клас “Україна і світ за новою програмою) від ДНВП “Картографія”

Однією з важливих рис платформи має стати доступність її завантаження на пристрій і роботи без інтернет-з’єднання.

А також е-підручники конкретних користувачів можуть бути прив’язані до акаунтів педагогів. Ті у свою чергу матимуть право вносити зміни у послідовність модулів, тим самим адаптуючи програму для конкретного класу.

Сам е-підручник може існувати у вигляді повноцінної програми або ж файлу, який відображається за допомогою однієї програми.

В ньому також мають бути інструменти для роботи з текстом – нотатки, закладки, друк частини підручника або пошук серед його матеріалів.

СУЧАСНИЙ СВІТ – СУЧАСНА ОСВІТА

Наші діти давно задивляються в екрани своїх гаджетів. Тож настав час не боротися з цим явищем, а очолити процес і безпечно провести за руку маленьких українців у світ цифрових технологій.

Тим більше, що вони здатні відкрити для наших дітей небачені раніше освітні можливості.

Феномен фінської освіти та тематичного опанування великою мірою завдячує мультимедійним інструментам. Саме завдяки ним на явище можна подивитися з максимальної кількості сторін.

Раніше про якісь явища діти могли прочитати у підручнику, максимум – подивитися на мапу та ілюстрацію в книзі. Тепер нам доступні інші технології.

Безглуздо словами описувати те, що наочно можна показати. Завдяки мультимедіа-матеріалам з’являється змога правдиво показати дітям сучасну науку.

Звісно, у кожній школі не обладнати повноцінну наукову лабораторію, але при цьому відео з неї продемонструвати можливо з легкістю.

Також передбачена взаємодія з іншими, зокрема й міжнародними, освітніми платформами.

Так ми нарешті забезпечимо нашим дітям змогу ознайомитися з новинками наукових досягнень замість того, щоб давати їм підручники, які за момент перевірки, друку та доставки до школи вже застаріли своїм змістом.

 

Варто згадати й про вимоги щодо інклюзивного освітнього середовища. Національна платформа як фундаментальна основа е-освіти здатна суттєво покращити якість освіти для дітей з інвалідністю, адже доступ до навчальних матеріалів з будь-якої точки, де є інтернет, робить процес інтеграції до освітнього процесу в рази легшим.

Електронні матеріали дадуть змогу значно більш різносторонньо ознайомитися з явищем – адже можна прочитати текст, згодом подивитися на ілюстрації, після цього – переглянути відеореконструкцію. А завершити ознайомлення з темою – твором мистецтва, який зображує явище чи подію.

Такий перебіг навчального процесу не просто робить його більш всеохопним та цікавим. Він просто природній для дітей, які виросли з гаджетом у руці та з малих років стикалися з проблемою “кліпового мислення” – сприйняттям інформації короткими шматками та швидким переключенням з теми на тему.

Для цих дітей зміна картинки та задіяння різних органів чуття – це шлях до успішного засвоєння теми. Натомість монотонне читання підручника (яким цікавим би він не був) – шлях в нікуди.

Нам потрібно перестати дорікати дітям за те, що вони не хочуть вчитися у форматі минулого століття, опрацьовуючи параграф за параграфом. Настав час українській освіті запропонувати для дітей цікаві матеріали, спираючись на можливості сучасних технологій.

І з Національною освітньою електронною платформою у нас з’являється такий шанс.

Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП.Життя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *