0 1270
Як вижити під час ядерного удару Червень 19th, 2019 Єфіменко Олександр

Зараз, все частіше й частіше, в масовій культурі зустрічається тематика постапокаліпсису. Фільми, ігри, книги представляють нам випалену ядерним вогнем землю, в якій люди, на диво, знаходять певний шарм і красу. Будемо сподіватися, що людство продовжить воювати лише в комп’ютерних іграх і на сторінках книг. Ми пережили надто багато та засвоїли вже чимало уроків, щоб не повторювати більше таку помилку як війна. Але, все ж, загроза ядерної війни – це існуюча проблема. Це те єдине, що стримує початок Третьої світової, тому що люди бояться жахливих наслідків. Як зазначав великий Альберт Ейнштейн:

«Я не знаю, якою зброєю вестиметься Третя світова війна, але четверта – палицями й камінням».

Якщо ж це колись трапиться, то постає питання, чи зможе людина вижити? Що саме їй робити для того, щоб зберегти життя? В мережі Інтернет існує багато статей і інструкцій правил поведінки, пересування та виживання під час ядерного удару, але, справа в тому, що більшість із них – фантазія та домисли. Чимало з тих інструкцій написані задля того, щоб люди не піддавалися паніці, тому що після усвідомлення того, що «я прочитав правила, я знаю, що робити» стає спокійніше. За правдивою інформацією потрібно звертатися до спеціальних військових довідників і книг про радіологію та захист від хімічного та ядерного ураження. Але, все ж, слід розглянути всі відомі вказівки та виокремити саме ті, що дійсно можуть допомогти вижити під час падіння бомб.

Ви все почуєте

У великих містах на стовпах висять рупори, які більшість із вас ніколи не чули. І краще б так і лишалося. В разі загрози, системи раннього виявлення ракет сповістять про небезпеку. Заспівають рупори, що роками просто висіли над головами, найстрашнішу мелодію всіх часів – сигнал авіатривоги. Після чого буде повідомлена вся важлива інформація: куди бігти, що робити, скільки часу лишилося. Якщо ви вдома, то варто впевнитися в тому, що відбувається і швидко переглянути всі телеканали, веб-сайти та радіо, де стовідсотково буде подана вся необхідна інформація. І, найголовніше, що одночасно й найскладніше – варто зберігати спокій і тверезий розум, бо тільки це зможе вам допомогти. Паніка ж – гірший друг у таких ситуаціях.

Що саме впаде з неба?

З неба, в будь-якому випадку впаде бомба, але вони є різні. Якщо коротко та зрозуміло, то існують власне ядерні заряди, термоядерні та нейтронні.

Принцип дії нейтронної бомби заснований на властивості швидких нейтронів вільніше проникати через різні перешкоди, в порівнянні з альфа, бета і гамма-частинками. Наприклад, 150 мм броні здатні утримати до 90% гамма-випромінювання і тільки 20% нейтронної хвилі. Відверто кажучи, сховатися від проникаючого випромінювання нейтронного боєприпасу набагато складніше, ніж від радіації «звичайної» ядерної бомби. Зазвичай, нейтронні бомби значно слабкіші за іншу ядерну зброю. Тим часом, термоядерна, або воднева бомба – справжній монстр. Коротко кажучи, уявіть вибух у десятки, а то й сотні  разів потужніший за вибух у Нагасакі. Найпотужніша термоядерна бомба рівняється по силі до декількох тисяч звичайних ядерних бомб. Просто неймовірна сила, яка жахає вже лякає інформацією про себе. Між іншим, існують також «брудні» бомби, що створені задля більшого радіаційного забруднення, після яких життя на території удару буде неможливим протягом дуже довгого часу.

Зазвичай, бомби підривають на висоті від 400 метрів до 1 кілометру. Вибух піднімає багато пилу, землі та перемелених решток будівель уверх, створюючи «гриб», після чого, через деякий час всі ті елементи випадають осадом на прилеглу територію. Причому, весь бруд і осад уже є радіоактивним і дуже небезпечним. Також, варто згадати, що ядерний вибух створює вражаючі фактори: ударну хвилю, світлове випромінювання, проникаючу радіацію, електромагнітний імпульс, радіаційне забруднення та психологічну дію, яка вражає й лякає людей, змушуючи їх панікувати і перетворюватися на звірів, що керуються лише інстинктом самозбереження. Тож, варто розібратися що робити, щоб вижити та залишитися людиною.

Моя квартира – моя фортеця. Чужий підвал  – моя фортеця.   

У вас буде від 7 до 15 хвилин після повідомлення. Тяжко вгадати, куди саме впаде бомба, але, логічно, що на стратегічно важливі об’єкти. Часу, щоб виїхати з великого міста не вистачить, тому що затори будуть катастрофічно великими. В метро буде сотні й більше людей, скажений натовп із шаленою жагою до життя й панікою в кишені. Ризикуєте бути затоптаним, або ж задихнутися під землею, якщо ударна або сейсмічна хвиля пошкодить повітряні фільтри. Елітні бомбосховища, що логічно, для вищих верств населення. Звичайних сховищ залишилося не так і багато, більшість з них були переобладнані на склади або клуби, але цей варіант найкращий.

Якщо все ж ви лишилися вдома, то відразу зберіть всі важливі речі першої необхідності, такі як: документи, їжу (бажано консерви, сухе молоко та чай), воду (багато води, нести буде тяжко, але це того варте), кілька комплектів нижньої білизни та верхнього одягу, всі ліки, дощовик, атлас доріг вашого міста та запальничку. При бажанні та спокої, можна спробувати зробити примітивний протигаз із пляшки, активованого вугілля та марлі або ж дозиметр. Всі інструкції є в Інтернеті. Також, подзвоніть всім, кому хочете, бо електромагнітний імпульс вирубить всю техніку під час вибуху. Найкращим же місцем для схованки вдома буде ванна кімната. Там немає вікон, тому уламки та жар вас не дістануть. Можна наповнити ванну гарячою водою, пар допоможе вам, не даючи пилу потрапити всередину. Щодо сховища, то все трішки простіше: спускаєтесь туди з речами та сидите, маючи базовий захист від радіації. Підвал теж підійде, але варто пам’ятати, що все складеться добре, якщо цей підвал буде хоча б у одному кілометрі від епіцентру, інакше, будівля може просто-на-просто завалитися вам на голову.

Небезпека на кожному кроці

Перший день після вибуху найбільш небезпечний. Рівень радіації надто високий, перебування на повітрі швидко вб’є вас. На щастя, якщо ви все ще живі – ви далеко від епіцентру та маєте можливість поборотися за своє життя. Варто не забувати про засоби захисту дихальних шляхів, хоча б звичайна марля, шарф або ганчірка. Перечекавши в сховищі добу (а краще дві) можна виходити на вулицю. Радіаційні елементи, що живуть недовго розпадуться, рівень радіації значно зменшиться. Варто йти від епіцентру та виходити з міста. Йти потрібно по асфальту, щоб не підіймати зайвий пил. Всі шкідливі елементи осіли на землю та предмети навкруги, тому нічого не можна чіпати. Чим більше руйнувань навколо вас, тим більше тут рівень радіації. Дуже небезпечними є сильні потоки вітру та дощ (саме тому варто взяти дощовик) у яких знаходяться первинні продукти розпаду, які потрапивши до організму призведуть до жахливих наслідків. Дихати необхідно тільки носом, відкриті ділянки шкіри сховати. Якщо закінчиться вода, то набирати її можна тільки з річок, що течуть в сторону епіцентру.

Чим далі ви будете йти, тим менше буде радіаційний фон. Прямувати варто на відстань 10-30 кілометрів, звичайно, що це важко, так як на плечах багаж, тому зупинки на відпочинок треба робити в закритих приміщеннях, взуття та одяг залишати подалі від місця сну. Вам обов’язково будуть зустрічатися рятувальники та інші люди. Намагайтеся допомагати їм, але будьте обережні, тому що опромінені можуть нести смертельну небезпеку. Ретельно відпирайте одяг і мийте волосся, так як на цих місцях збирається більше радіоактивного бруду. Пам’ятаймо, що воду треба кип’ятити декілька разів і відстоювати, а овочі брати лише з теплиць, накритих брезентом.

Ще одним обов’язковим елементом виживання є ліки. При собі необхідно мати: калій йодид (від накопичення радіації в щитовидній залозі), латран, йод і ферроцін. Все це допоможе вивести з організму радіацію.

Хочеться вірити, що ядерна війна назавжди залишиться лише в нашій уяві. Це дуже страшний розвиток подій, що в результаті призведе до повного знищення людства. Чи потрібно було взагалі створювати таку зброю? Маргарет Тетчер говорила:

«Світ без ядерної зброї був би менш стабільним і значно небезпечнішим».

«Потужна стримуюча сила» – так називають це деякі. Інші уявляють найгіршу, найстрашнішу річ на світі та з острахом розуміють, що ядерна зброя ще гірше.

 

Єфіменко Олександр
для “Педагогічної преси”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *