0 416
“Чорнобиль” – новий погляд на давню історію Липень 4th, 2019 Бережна Катерина

 26 квітня 1986 року о 1:23 за київським часом, відбулась  найбільша техногенна катастрофа в історії людства, вибух у четвертому реакторі Чорнобильської АЕС . Після потужного вибуху, реактор було повністю зруйновано, а на все місто поринула велика  кількість радіоактивних речовин. 

Минуло 33 роки і світ знову заговорив та згадав події тієї жахливої ночі  завдяки серіалу “Чорнобиль” від НВО.  Цей серіал потрапив у ТОП  кінорейтингів.  Заснований на історичних документах та подіях із життя радянського народу.

У чотирьох серіях зображено чимало подій  і відповідей, на питання, які цікавили людство протягом багатьох років. Хоча є і моменти, які не збігаються з реальністю. Наприклад, евакуація в серіалі почалася 27 квітня, а на справді пізніше, бо як відомо, 1 травня люди йшли на парад та святкували.

Після виходу серіалу соціальні мережі були підірвані, це була найактуальна тема для обговорення. Саме в США, Великобританії і на пострадянському просторі, серіал викликав найбільший резонанс.

Ось кілька цікавих фактів :

  1. Автор серіалу – Крейг Мейзін пережив запаморочливий підйом кар’єри. За його словами, він вивчав аварію в Чорнобилі п’ять років – питання, чому трапився вибух, дуже його цікавило.
  2. Художні допущення. У серіалі є героїня  Уляна Хомюк – її грає актриса Емілі Уотсон. Це радянський ядерний фізик,яка бере участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Так от, такої людини в реальності не було, але в образі Уляни поєднали риси всіх вчених-ядерників, які приїхали в Прип’ять навесні 1986 року.
  3. Історія про трьох дайверів. Ананенко, Баранов і Беспалов дійсно зробили геройський вчинок. Чоловіки одягли гідрокостюми, але плисти  коридорами їм не довелося: насоси пожежних машин знизили рівень води і її було максимум по коліно. Засувки були знайдені, клапани відкриті, загроза минула. При цьому ніхто з трьох дайверів не отримав смертельну дозу радіації. Рівні радіації, звичайно, були високі – набагато вищі від нормальних умов. Але не катастрофічні, променеву хворобу вони там не отримали.  Де треба, вони пробігли, щоб зменшити вплив радіації.

У 2005 році Борис Баранов помер від серцевого нападу. Йому було 65 років. Ім’я героя внесли до Книги Пам’яті ЧАЕС. А ось Беспалов і Ананенко ще живі: перший продовжував працювати на ЧАЕС, другий працював у Державній інспекції ядерного регулювання України,а потім став співробітником Українського ядерного форуму.

Цей серіал популяризував аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Тим самим, привернув увагу багатьох іноземців.

Нині чимало туристів  в Україну приїжджають, щоб особисто відчути атмосферу міста-привида й на власні очі побачити жахливі руйнування від найбільшої за всю історію ядерної енергетики катастрофи.

Фільм привертає увагу людства до трагедії Чорнобиля – до її  масштабів і до того, що не минуло, а й досі є.

Катерина Бережна, студентка НАУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *