0 909
У яких батьків виростають щасливі та успішні діти? Червень 26th, 2019 Юлія Осіння

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти трималися подалі від неприємностей, гарно навчалися у школі і робили щось хороше і корисне, вже дорослими. На жаль, інструкції  з виховання щасливої та успішної дитини не існує. Але психологи змогли вказати на ті чинники, які передбачають успіх. І всі вони стосуються батьків і сім’ї, що, не дивно. Батьки, які виховують щасливих і здібних дітей, мають багато спільного.

Вони вчать дітей навичкам соціалізації
Дослідники з Університету Пенсільванії і Університету Дьюка спостерігали понад 700 дітей з усієї Америки протягом 20 років, щоб знайти зв’язок між розвитком соціальних навичок в дитинстві і успішністю в 25-річному віці. Тривале дослідження показало, що ті діти, які вміють співпрацювати зі своїми однолітками, розуміють їхні почуття, готові допомогти іншому і вирішувати проблеми самостійно, частіше закінчують навчання, отримують диплом і влаштовуються на постійну роботу.

Ті ж, кому  в дитинстві було складно контактувати з іншими, в дорослому віці набагато частіше потрапляли в неприємні ситуації, мали більш високі шанси бути арештованими і не могли похвалитися високим соціальним статусом.

«Це дослідження показує, що батьки повинні допомагати дітям розвивати соціальні навички і емоційний інтелект. Це одні з найважливіших умінь, які необхідні дитині для того, щоб бути підготовленим до майбутнього, – розповідає Крістін Шуберт (Kristin Schubert), програмний директор Фонду Роберта Вуда Джонсона, який фінансував дослідження. – З раннього віку ці навички визначають то, чи буде дитина вчитися або потрапить у в’язницю, чи отримає він роботу або загрузне в наркотичних залежностях».

Вони очікують багато від дитини
Використовуючи дані національного опитування 6 600 дітей, що народилися в 2001 році, професор Ніл Хелфон (Neal Halfon) і його колеги з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі змогли виявити: очікування батьків мають величезний вплив на те, чого їх діти досягнуть в майбутньому.

«Батьки, які розраховували, що в майбутньому їх дитина буде вчитися в університеті, здається, підводили його до цієї мети, незалежно від сімейного доходу та інших факторів», – розповів професор.

Це підтверджується і так званим ефектом Пігмаліона, описаним американським психологом Розенталь. Його суть полягає в тому, що людина, яка твердо переконана в чомусь, неусвідомлено діє таким чином, щоб отримати реальне підтвердження своєї впевненості. У випадку з дітьми, вони неусвідомлено прагнуть виправдати очікування батьків.

Матері працюють
Психологи виявили, що дочки працюючих матерів йдуть в школу вже маючи досвід самостійного життя. У майбутньому такі діти заробляють в середньому на 23% більше, ніж їх однолітки, які виросли в сім’ях, де мами не працювали і весь час приділяли дому та сім’ї.

Сини працюючих матерів яскравіше проявляли турботу про дітей і роботі по дому: дослідження показало, що вони проводять на 7,5 годин в тиждень більше доглядаючи за дітьми і допомагаючи по господарству.

«Моделювання ситуації є способом подати сигнал: ви показуєте, що є доречним в плані того, як ви себе ведете, чим займаєтеся, кому допомагаєте», – говорить провідний автор дослідження, професор Гарвардської бізнес-школи Кетлін Макгинн (Kathleen McGinn).

Вони мають більш високий соціально-економічний статус
Чим вище дохід батьків, тим вище оцінки їхніх дітей – така загальна закономірність. Ці дані можуть нас засмутити, адже багато сімей не здатні похвалитися великим доходом і широкими можливостями. Що ж, психологи кажуть: така ситуація дійсно обмежує потенціал дитини.

Шон Ріердон (Sean Reardon), дослідник зі Стенфордського університету, вказує, що статистична різниця в успішності дітей з багатих і бідних сімей тільки збільшується. Якщо порівнювати тих, хто народився в 1990 році, і тих, хто народився в 2001 році, то можна побачити, що цей розрив зріс з 30% до 40%.

Якщо не брати до уваги комплексні дорогі заходи, сам по собі соціально-економічний статус сім’ї мотивує дітей досягати більшого в навчанні.

Вони здобули вищу освіту
Дослідження показало, що діти, народжені матерями в підлітковому віці, з меншою ймовірністю закінчують школу і вступають до університету.

Дослідження, проведене в 2014 році під керівництвом психолога Сандри Танг (Sandra Tang), виявило, що матері, які закінчили школу і інститут, швидше за все, виростять дитину, яка також отримає вищу освіту.

Відповідальність за прагнення дитини принаймні частково лежить на плечах батьків.

Психолог Ерік Дубов (Eric Dubow) виявив, що рівень освіти батьків на той момент, коли їх дитині виповнюється 8 років, є визначальним на наступні 40 років. Це означає, що саме від нього багато в чому залежить успіх дитини в майбутньому.

Вони навчають своїх дітей математики з ранніх років
Аналіз поведінки 35 000 дошкільнят з США, Канади та Англії, проведений в 2007 році, показав: ранній розвиток математичних здібностей стає величезною перевагою для дитини в подальшому. Чому так, не дуже зрозуміло, але факт залишається фактом. Діти, які з малих років розбираються в числах і найпростіших математичних поняттях, швидше вчаться читати.

Вони розвивають відносини зі своїми дітьми
Дослідження, проведене в 2014 році, показало, що діти, до яких ставилися з розумінням і повагою в перші три роки життя, не тільки краще показують себе в навчанні, а й здатні встановлювати здорові взаємовідносини з іншими. До 30 років більшість з них є більш успішними і освіченими людьми.

Батьки, які чуйно і уважно ставляться до своєї дитини, дають йому відчуття безпеки, необхідне для того, щоб розвиватися далі і досліджувати світ навколо себе.

Вони менше схильні до стресу
За дослідженнями: ту кількість часу, який матері проводять наодинці зі своїми дітьми у віці з 3 до 11 років, має невелике значення для їх розвитку. Але активне, інтенсивне і нав’язливе материнство може мати руйнівні наслідки.

Коли мати перебуває в стресовому стані через спроби балансувати між роботою і сім’єю, вона погано впливає на своїх дітей. Справа в тому, що існує психологічний феномен «заразливості» емоцій. Люди здатні вловлювати почуття один одного подібно до того, як заражаються застудою. Тому, коли один з батьків морально виснажений або сумний, це похмуре почуття передається і дитині.

Вони цінують зусилля, а не страх провалу
Протягом десятиліть Керол Двек (Carol Dwek), психолог зі Стенфордського університету, проводила дослідження, в ході яких виявила: діти (і дорослі) здатні оцінювати успіх двома способами.

Перший з них називається фіксованим мисленням. Люди, які так думають, оцінюють свої здібності, інтелект і таланти як те, що вже не можна змінити. Відповідно, для них успіх вимірюється лише цією величиною і всі сили вони кидають на те, щоб не тільки досягти поставленої мети, а й уникнути помилок будь-яким способом.

Існує ще перспективне мислення, спрямоване на прийняття виклику. Невдача для такої людини є «трампліном» для подальшого зростання і роботи над власними здібностями.

Тому, якщо ви говорите дитині, що вона успішно складе тест тому, що у нього «завжди було добре з математикою», ви привчаєте її до фіксованого мислення. А якщо ви скажете, що у неї вийшло тому, що вона доклала усіх зусиль, дитина зрозуміє: вона може розвивати свої здібності, і кожне наступне зусилля породжуватиме новий результат.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *