0 10284
ТОП- 9 доленосних рішень Уряду в галузі освіти та науки Липень 11th, 2019 Юлія Осіння

10 липня 2019 року, відбувся “освітній Кабмін”, під час якого було прийнято низку важливих рішень у галузі освіти і науки. Пропонуємо добірку пресрелізів щодо цього.

Дошкільна освіта 

  • Вихователі дитсадків отримали таку ж відпустку, як і вчителі – її видовжили до 56 календарних днів

Вже з 1 січня 2020 року вихователі дошкільних закладів матимуть 56 календарних днів оплачуваної відпустки на рік. Нині тривалість щорічної основної відпустки вихователів дитсадків – 42 календарні дні. 
«На сьогодні тривалість щорічної основної відпустки вихователів дитсадків – 42 календарні дні. Це значно менше, ніж у їхніх колег, наприклад, вчителів. Хоча, насправді, робота з маленькими дітьми не легша та передбачає вищу міру відповідальності дорослого за життя і здоров’я дитини. Таким чином, прийнята сьогодні постанова передбачає, що нарешті вихователі також отримають відпустку 56 календарних днів», – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Постанова набуває чинності з 1 січня 2020 року.

Інклюзивна освіта

  • Як відкрити інклюзивну групу у виші чи закладі профосвіти – Уряд визначив відповідний порядок

Діти з особливими освітніми потребами отримають більше можливостей для навчання у вишах та профтехах. Відповідні порядки – як організувати інклюзивне навчання в закладах вищої та професійної освіти – Уряд ухвалив з доопрацюванням сьогодні, 10 липня 2019 року.

“Інклюзія – це наш пріоритет не лише в шкільній освіті. Нам важливо, щоб діти з особливими освітніми потребами мали доступ до якісної освіти в закладах усіх рівнів. До того ж, крім фахової професійної підготовки, в закладах вищої та професійної освіти ці діти отримують також соціальну адаптацію. Все це допомагає їм реалізувати себе, швидше працевлаштуватися у майбутньому», – наголосив перший заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Він зазначив, що цього року на підтримку осіб з особливими освітніми потребами в закладах профосвіти в держбюджеті вперше було передбачено 24,8 млн гривень.

Для відкриття інклюзивної групи у виші чи профтеху особі з особливими освітніми потребами або її батькам потрібно звернутися до закладу із відповідною заявою. До неї треба додати документи, що підтверджують наявність ООП (висновок ІРЦ, індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю).

На підставі цього керівник закладу повинен створити інклюзивну групу. Він також утворює команду психолого-педагогічного супроводу чи спеціальний навчально-реабілітаційний підрозділ (для закладів вищої освіти). До них входять педагогічні працівники, адміністрація закладу, інші фахівці за потреби, а для закладів профосвіти – ще асистент майстра виробничого навчання та інші.

Для кожної дитини ця команда розробляє індивідуальний навчальний план із залученням батьків. Важливо, що в разі утворення інклюзивної групи керівник чи засновник закладу має виділити кошти на:

– приведення території, будівель і приміщень відповідно до вимог державних будівельних норм щодо інклюзивності;

– необхідні навчально-методичні матеріали;

– сучасні засоби навчання тощо

Професійна освіта

  • Якою має стати профосвіта в Україні – Уряд ухвалив законопроєкт “Про професійну (професійно-технічну) освіту”

Уряд схвалив з доопрацюванням проєкт закону “Про професійну (професійно-технічну) освіту”. У ньому закладені три ключові зміни – “перезавантаження” змісту, передача управління на місця та більше можливостей для співпраці з бізнесом. Далі документ буде передано на розгляд до Верховної Ради України.

Читати далі:

Вища освіта

  • Освітні програми українських вишів зможуть акредитувати авторитетні іноземні агентства – затверджено перелік

Відтепер держава визнаватиме акредитацію освітніх програм в українських вишах, зроблену низкою іноземних агентств. Тобто студентам, які навчались за акредитованими цими організаціями програмами, видаватимуть диплом державного зразка. Така сертифікація є добровільною і стосуватиметься як державних і комунальних, так і приватних закладів. 

Читати далі:

Наука

  • Команди українських науковців зможуть об’єднуватися в державні ключові лабораторії, щоб шукати рішення великих спільних проблем 

В Україні відкривається можливість створення державних ключових лабораторій (ДКЛ) – це будуть команди науковців, що об’єднуватимуться попри відомче підпорядкування та сферу досліджень для вирішення масштабних сучасних проблем. Для досліджень ініціатори зможуть залучати кошти з різних джерел – від держави, бізнесу, міжнародних організацій тощо. 

  • Нове обладнання, більша зарплата для вчених, розвиток передових досліджень – КМУ затвердив порядок використання 100 млн грн на базове фінансування науки у вишах

Цього року держава вперше передбачила кошти для базового фінансування досліджень в університетах – на це виділили 100 млн гривень. Які виші зможуть отримати кошти на базове фінансування науки та в що їх можна буде інвестувати – вирішив сьогодні Уряд.

  • Кабмін визначив, які важливі науково-технічні розробки у 2019-2020 роках виконуватимуть за замовленням держави

Уряд затвердив 54 розробки, що виконуватимуться у 2019-2020 роках за кошти держбюджету. Результатом цих робіт має стати створення потрібних державі та суспільству технологій та науково-технічної продукції. На 2019 рік у бюджеті для цього передбачено 43,2 млн гривень.
         
Інновації

  • Уряд схвалив Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року 

Які проблеми перешкоджають розвитку інновацій в Україні, як вони мають вирішуватися та яким загалом має бути інноваційний розвиток України на найближче десятиліття. Відповіді на ці запитання закладені в Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

Нагадуємо, що зарплата всіх освітян зросте від 20% до 70% вже 2020 року. Це рішення також схвалив Уряд в межах освітнього Кабміну сьогодні, 10 липня 2017 року. 

Інформує прес-служба МОН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *