73 38891
Віктор Горох: Завдяки шкалюванню ми можемо зрівняти різні за складністю варіанти тесту Червень 10th, 2013 Погорєлов Дмитро

Учасник ЗНО самостійно вирахує свій результат у тестових балах. Але визначити його за шкалою 100 – 200 він не зуміє до оприлюднення таблиці переведення тестових балів у шкальовані
Що таке тестовий бал? Як він конвертується в оцінку (бал) за рейтинговою шкалою 100 – 200? Чи можна порівнювати результати учасників тестування різних років?


Прокоментувати ці запитання ми попросили провідного спеціаліста відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти Віктора Гороха.

– Щороку нових учасників тестування цікавить механізм визначення його результатів. Уперше в житті учні отримають оцінки за 100-бальною шкалою. Чи не здається Вам, що саме з цим і пов’язані їхні побоювання?
– Можливо, тут справді є психологічна проблема. Нині в школі користуються 12-бальною шкалою оцінювання. А батькам майбутніх абітурієнтів, коли вони чують про 100, 124, 200 балів, узагалі стає моторошно: свого часу їх оцінювали лише за п’ятьма балами.

– Як саме визначаються результати зовнішнього оцінювання за 100-бальною шкалою?
– Цей процес складається з кількох етапів. Спочатку обчислюють тестовий бал кожного учасника – суму балів, отриманих за виконання завдань тесту. Потім тестовий бал конвертується, тобто за спеціальною процедурою перетворюється на шкальований бал – оцінку за 100-бальною шкалою.
– Кожен учасник за виконання тесту отримує певний бал. Чи можна було б лише за ним відбирати найбільш підготовлених абітурієнтів для вступу до ВНЗ? Навіщо тестовий бал конвертувати в оцінку за 100-бальною шкалою?
– Якби майбутніх студентів відбирали лише за результатами одного тесту, то справді могли б обійтися лише тестовим балом. Але для вступу зазвичай використовують результати тестувань з кількох предметів, тож доводиться обчислювати суму балів.
Отже, треба потурбуватися про коректність такої операції, а саме про те, щоб величини, які ми додаємо, мали однаковий зміст для різних предметів. До того ж правила прийому передбачають використання сертифікатів ЗНО попередніх років.
Характеристики тестів – кількість, типи завдань, максимально можливий тестовий бал – із часом можуть змінюватися. Зрозуміло, що використання тестового бала ставило б у нерівні умови випускників, які виконували тести, укладені в різні роки.

– У чому полягає метод, за яким перераховуються тестові бали ЗНО в оцінки за 100-бальною шкалою?
– В Україні було обрано шкалювання за шкалою 100 – 200. За результатами тестування з певного предмета ми можемо визначити тестовий бал кожного учасника й таким чином отримати розподіл тестових балів. Після цього можна обчислити процентний ранг (процентиль) кожного учасника тестування – це відсоток учасників, тестові бали яких не перевищують тестовий бал конкретного учасника.

Артемові тести
Наприклад, якщо учасник (назвемо його Артемом) правильно виконав усі завдання тесту, а отже, набрав максимально можливий бал, то його процентний ранг – тобто процентиль – дорівнює 100% (усі інші учасники тестування отримали тестовий бал не вищий за тестовий бал Артема).
Процентиль Артема може дорівнювати 100% і в тому разі, якщо він не набрав максимально можливий тестовий бал. Таке може бути тоді, коли немає учасників тестування з більшим, ніж в Артема, тестовим балом. А якщо процентиль Артема дорівнює 20%, то це означає, що 80% учасників тестування випередили його. І лише 20% отримали результат не кращий, ніж в Артема.

– Цей процентиль і є оцінкою учасника тестування на 100-бальній шкалі?
– Процентиль справді можна було б використати як оцінку за 100-бальною шкалою. Тоді і визначили б тестовий бал, що відповідає певному процентилю, для іншої сесії тестування з певного предмета.
Ми вважаємо, що учасник першої й учасник другої сесій, процентилі яких однакові, мають однаковий рівень навчальних досягнень із відповідного предмета. Це так, оскільки розподіл учасників тестування за сесіями відбувається випадково, а отже, вибірки осіб, які потрапляють у різні сесії, є статистично еквівалентними.
Однак для встановлення еквівалентних оцінок зручніше порівнювати розподіли тестових балів різних сесій не між собою, а з певним еталонним розподілом.
Використовуючи такий розподіл, ми можемо досить просто визначити оцінки за шкалою 100 – 200 для реального розподілу тестових балів. Відповідна таблиця переведення їх в оцінки за шкалою 100 – 200 кожного року публікується на сайті УЦОЯО після опрацювання результатів тестування.

– Чи може учасник ЗНО одразу після складання тесту визначити свій тестовий і шкальований бали?
– Може порахувати кількість набраних тестових балів одразу після оприлюднення правильних відповідей. Але, зверніть увагу, він визначить лише свій результат у тестових балах. А з’ясувати свій результат у балах за шкалою 100 – 200 йому не вдасться до оприлюднення таблиці переведення тестових балів у шкальовані. Адже вона створюється лише після того, як роботи всіх учасників із відповідного предмета, сесії і року тестування перевірені.

– А чи можна за тестовими балами хоча б приблизно передбачити свій шкальований бал?
– Очевидно, що чим більше завдань правильно виконав вступник, тим вірогідніше, що він випередив більше абітурієнтів. А отже, його результат за шкалою 100 – 200 буде кращим.
Між тестовими і шкальованими балами є істотна відмінність. Величина тестового бала абітурієнта залежить лише від кількості і типу завдань, які він розв’язав. Природа шкальованого бала зовсім інша: його величина залежить від того, яку кількість учасників тестування (у відсотках) випередив певний абітурієнт.

Артемові тести
Уявімо, що Артем правильно виконав половину (50%) завдань тесту. Чи може він сподіватися на досить високий результат? Аж ніяк! Адже він нічого не знає про те, скільки завдань виконали інші абітурієнти.
Тепер уявімо, що всі інші учасники тестування виконали більш як 60% завдань. У такому разі результат Артема буде найгіршим: усі інші учасники тестування продемонстрували вищий рівень навчальних досягнень.
Отже, знаючи лише свій тестовий бал, учасник тестування не може передбачити того, який у нього може бути шкальований бал, адже він не може знати того, як із тестом справилися інші.

Згадаю історію, пов’язану з визначенням результатів ЗНО 2012 року. На одному із сайтів з’явилася інформація про те, що розробники сайту за начебто винайденою унікальною формулою можуть визначити учасникові ЗНО за його тестовим балом шкальований. Скільки ж було розчарувань у тих, хто використав цю інформацію і отримав «унікальний» результат, що аж ніяк не відповідав результатові, визначеному після оприлюднення на офіційному сайті УЦОЯО таблиці відповідності кількості тестових балів оцінкам за шкалою 100 – 200 балів з певного предмета!
Отже, я раджу учасникам ЗНО 2013 стежити за офіційною інформацією, що розміщуватиметься на сайті УЦОЯО www.testportal.gov.ua, для визначення як тестового, так і шкальованого бала.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарi

  1. Таке відчуття, що всіх двієчників людей направили на цей сайт(пробачте, що я когось ображаю, насправді, я дуже спокійна людина, але таке непорозуміння викликає дуже негативні емоції у мене). Пізніше поясню, чому я так вважаю

  2. Я согласен со мнениями поситителей, кто придумал такое оценивание сходите к психологу, вы навязываете свою точку зрения! детей надо учить – а не делать так что бы они мозги себе ломали, что нормально написали так еще попартесь пока все результаты не поделим и не сложым!

  3. Одним словом – если вокруг Васи, например, были одни бар…, извините, не слишком умные люди, которым хронически не везет даже в методе тыка, и Вася дал, например, 10 правильных ответов из 100, а остальные меньше, то у Васи будет 200 баллов, хотя знает он предмет, как оказалось, на 10%.
    Процентиль, ёптыть…
    А статистика-то у нас ого-го!!! Рапортуем об увеличении числа выпускников, великолепно знающих (сами подставьте желаемое)…
    Какое н…. ЗНО! Прикрыть цифрами прогресс дебилизации подрастающего поколения – цель для чиновников, безусловно, благая, но не нужно забывать, что они или их дети лечиться будут у тех самых “отличников” ЗНО. Чего я им от всей души и желаю. Правда.

  4. В продолжение темы: чтобы те, кому лень лезть за таблицами, поняли:
    1) в тестах по английскому и по физике можно заработать одинаковое количество баллов – 56;
    2) что мы видим (выборка): 47 баллов – англ. – 181, физика – 195,5; 42 балла – англ. – 171,5, физика – 190; 33 балла – англ. – 159, физика – 180,5; 28 баллов – англ. – 153,5, физика – 175; 20 баллов – англ. – 145, физика – 163.
    3) Вы люди умные, понимаете теперь, что сие означает…

  5. Олегу 4 липня 2013, 00:35: Да, разные варианты TOEFL оцениваются по-разному, но в чем, как не в отсеве слабо знающих предмет, и заключается цель ЗНО? А получается абсурдная ситуация: чем тупее сдающие предмет, тем больше процент высоких баллов. Сравните таблицы перевода тестовых баллов по физике и английскому языку, и поймете сами, где было больше умных детей, а у кого просто лучше результаты. А потом расскажете, как отобрать “найкраще підготовлених”. И где подготовка лучше…

  6. Андрію (2 липня 2013, 17:05). Різні варіанти TOEFL оцінюються у різних шкалах. За TOEFL PBT можна отримати від 310 до 677 балів, а за TOEFL iBT – від 0 до 120 балів. До того ж мета цього тесту інша. Це тест для іноземних студентів, за допомогою якого університет може відсікти тих, хто не в достатній для потреб навчання мірі володіє англійською мовою. А за результатами ЗНО університет може, наприклад, відібрати на 15 місць держзамовлення найкраще підготовлених із 1000 абітурієнтів, які бажають ці місця зайняти.

  7. Шановні, а ви всі не думаєте, сподіваюся, що держава хоче зробити як краще? Давно вже треба вийти з дітсадівського віку і зрозуміти: державі потрібно БИДЛО, і цього вона буде прагнути якими завгодно засобами. Я отримав освіту ще на залишках радянської системи, і дуже вдячний батькам за те, що народили мене вчасно. Зараз працюю в системі освіти і зсередини бачу, що робиться. А це, скажу я вам, жах. Але мова зараз не стільки про програму, а про шАкалювання: хто винайшов цю систему? А найголовніше, хто взяв її на озброєння? Нащо нам це все? Та зробіть однакову максимальну кількість балів по всіх предметах і ВСЕ! Більше нічого не треба! Або таку, щоб легко було вирахувати математично. Ні, в нас же українська – 107 балів, іноземна – 56, біологія – 84, фізика – 56, історія – 87, географія – 88, математика – 54, російська – 88, хімія – 94! Да жоден математик у світі не доведе усю цю вакханалію до якогось зручного спільного знаменника! Вже немає нормативних лексичних одиниць, щоб висловитися… Нам що, потрібно годувати весь цей натовп, який робить вигляд, що їхня робота потрібна комусь, крім них самих? А найцікавіше знаєте що: в серпні-вересні кожний відділ освіти отримує дані по ЗНО і починається роздача пі…, ой, вибачте, слонів усім школам по цих результатах. Так що ж нам, вчителям, робити? Прикривати себе гарними результатами ЗНО, чи давати реальні знання дітям? Як ви самі розумієте, здавання тестів та реальні знання – це аж ніяк не одне й те ж. Розумію, спірна сентенція, але шАкалюванню треба покласти край. Якщо брати щось західне, то найкраще, а не непотріб. Той самий TOEFL ніяким шАкалюванням не займається. Там все чітко – сума балів за 3 види діяльності помножена на 10 і поділена на 3. І ніякий процентиль не потрібен. І все працює!
    “Думайте сами, решайте сами…”

  8. Странно вообще как то..результаты просчитанные мной за ответами и таблицей, не сходятся с теми которые я получила!

  9. “там.вас” 100% згоден. От і я про те ж. Незалежне оцінювання, воно так і називається тому, що повинно ні від кого не залежати окрім знань учнів, як воно і було до тепер. Але тепер це не так, зробили, аби можна було безкарно ставити своїм те, що треба. Така система, то є ганьба для влади і країни в цілому. Оцінювати треба знання учня, а не його рейтинг.

  10. Читаю коментарі, (Илья 12 червня 2013, 19:05), абсолютно правий, так сталося з моєю дочкою, вона здавала математику в перший день, відповіла на 26 питань і отримала 168,5, а її подружка здавала наступного дня, відповіла на 25 питань і отримала 170 балів. Питається в задачі, а де справедливість? І навіщо нам рейтинг, коли ВУЗу потрібен не рейтинг, а бал. З цього виходить, що дитина, яка написала гірше, отримала вищий бал і має перевагу до вступу! Це не є справедливо! До того ж рейтингове оцінювання не є прозорим, дитина не знає, який бал вона отримає і не може перевірити справедливість оцінювання, а отже і оскаржити його. Це не оцінювання, а що попало!… Шахер-махер, що захотіли, те й поставили, і добитися правди неможливо, бо все-одно обдурять. Раніше оцінювання було кращим і діти знали, на який бал вони написали і потім тільки чекали підтвердження результату, а тепер… Кому така ідея прийшла, в яке місце?..

  11. А мені чомусь здається, що це якась ХИТРІСТЬ. Чи може визначити учасник тестування легкість чи складність того чи іншого завдання? Для кожного це індивідуально. Адже для одного складним може видатися те, що другому просто. І навпаки… А їх відповіді, чомусь, об*єднують в середнє статистичне??? Кожен тест має щось простіше та щось складніше. Там і оцінюйте їх по складності НА ВАШУ ДУМКУ, вчені від науки. А вчорашній школяр як відповів, те і отримай. 1 та 2 сесія – згідно зі шкільною програмою. Хто даремно в школі не протирав штани, той справиться. А то за 76 відповідей з укр.мови 1 сесія – 172,5, а 2 сесія – 175балів. Те ж і по іншим предметам. А в рейтингу на обрану спеціальність в універі, всі в одному списку!!! І ці 2,5 бала щось та вирішують… А про “різні роки ЗНО”, думаю, що підходити треба за однією й тою ж схемою – 200 балів за всі тестові завдання ВИКОНАНІ, а інші – розподілити пропорціонально, по темам, згідно зі складністю, на ВАШУ думку, вчені від науки. А не як спрацював “АРТЕМ” від нього і танцюй… А ХТО вибере АРТЕМА??? І ЯК??? Схема, думаю, мінятися НЕ МОЖЕ і залежати від Артема також… Або ж- бали за кожну відповідь, по темам складності визначити заздалегідь і НЕ МІНЯТИ. А якщо хтось набрав 300, то ЗАРОБИВ, а 100, то теж ЗАРОБИВ. І всім буде зрозуміло.

  12. Скажіть а якщо в мене вірних запитань 36,то який це буде відсоток?????І як можна зайти на таблицю переведення??

  13. Поправку надо бы сделать на то, что в этом году во многих вузах заставили преподавателей сдавать тесты (типа проверка на профпригодность), и они сидели на тестах среди выпускников, что очень некорректными делает тогда такие рейтинговые подсчёты. Об этом кто-нибудь подумал вообще???

  14. Насправді це дійсно дуже по-дурному влаштована система. Диво! З математики, до якої я не готувалась зовсім, а писала просто так, додатково, я отримала на 2.5 бала вище, ніж з української мови, яку знаю на відмінно.(Знайома, яка зовсім не знає мови написала на 200…починаю вірити в дива…) У тестах лише 5 помилок, але за висловлення 8 з 20!! Вчителька моя прочитала і сказала, що не може мій твір бути так низько оцінений. Навіть при найсуворішій перевірці за зміст можна поставити мінімум 6 балів, це що ж, на інші 2 бали я наробила близько 30 помилок, яких, причому, в чернетці немає?(припустимо, помилок, ну МАКСИМУМ 10, через неуважність, нерви і т.д., але ж я перевіряла) Дивіться далі: апеляцію я відіслала, але дуже можливо, що її просто не розглядатимуть, а винесуть такий зручний вердикт:”Залишити без змін”. І тут найцікавіше: я можу бути присутня на розгляді, 100% зможу відстояти свою думку, але ж засідання проводиться в Києві… Якось немає сенсу їхати туди з Дніпропетровська лише заради кількох балів, тим більше, що на вступ мені вистачає(бл.750 балів).
    Але все ж таки якось сумно…

  15. Жахіття! Я вчитель і раз так зо три уважно перечитав статтю, щоб у загальних рисах вникнути в суть проблеми. Така система сприяє ще більшому викиненню непорозумінь і неточностей, що призводить до критики ( вельми доречної) української освітньої системи. Вся праця педагогів в кінцевому рахунку наштовхується на творіння ось таких формул і систем. Висновок – результати УЦОЯО остаточні, їм потрібно довіряти і іншого шляху поки що не існує. Що, погодьтеся, замало!

  16. просто шикарно… я, блін, тут голову ломаю, не можу зрозуміти, як в мене з математики може бути краща оцінка, ніж з мови, а тут *бах*, виявляється, що просто ІНШІ АБІТУРІЄНТИ з мови набрали більше за мене, а з математики – менше… ммда…. геніально)) АВЕ вам!

  17. Задача по математике: один ученик выполнил во время первой сессии по математике 23 задания, а второй во время второй сессии 20 заданий. Вопрос: кто получит более высокий балл?
    Правильный ответ – второй ученик получит на 4 балла больше, потому что в его день детки попались более глупенькие или в первый день был одаренный ребенок (как Вам больше нравится)
    Кто не согласен, посмотрите таблицу результатов ЗНО-2013 по математике, а за одно и по украинскому, где разница в 3,5 балла….
    По-моему, хотите объективности – обеспечьте работу пунктов тестирования для работы не в две сессии, а в одну.

  18. Фигня это)))мне больше нравилось с 200-сот бальной что-бы точно знать каков твой результат а не гадать на пальцах “того обогнал значит молодец,интересно сколько у меня балов и сколько у него” бред этот рейтинг))))))))

  19. Из статьи становится понятно то, что фактически по результатам ЗНО определяется не уровень знаний участника, а рейтинг абитуриентов. Неясным остается одно: как рейтинг участников ЗНО одного года сопоставим с рейтингом участников ЗНО других лет – ведь они принимают участие в конкурсе на одном уровне, а вполне допустимо, что общий уровень подготовленности участников ЗНО одного года может отличаться от другого года. А следовательно рейтинг, как таковой, становится весьма относительным по своему значению, даже если предположить, что уровень сложности заданий в разные годы можно считать одинаковым.

  20. Добрый день. Хочу высказать свое мнение по поводу тестов. Полный бред. Знаю много детей ,которые в школе учились на полный нуль, а тесты сдавали отлично, либо наоборот. Мой ребенок окончил школу с золотой медалью, побеждал на многочисленных олимпиадах всеукраинского уровня , но на тестах получается ужасно. Потому, что умные дети мыслят по другому, они много думают, и в итоги придумывают кто знает что. Шкала оценивания просто бред министерства образования . Есть такие вопросы, которые профессора вузов не знают как на них ответить, потому что двоякое мнение. Пусть наш министр со своей свитой решит на 200 баллов любой знающий предмет. Просто стыдно за нашу науку!!!!!!!!

  21. Ника, пейте успокоительное (валерьянку) или 50 грамм коньяка перед тестом. Но если вы такая нервная, то будете нервничать на любом экзамене, будь то ЗНО или что-либо ещё. Понятное дело, некоторым бы хотелось поступать вот так – без экзаменов, просто за то, что они “такие няшные”. ЗНО, к сожалению для таких товарищей, няшность не учитывает, поэтому надо засунуть свои сопли подальше и идти сдавать. Все нервничают, тут уж ничего не поделаешь, в жизни бывают нервные моменты. Психологи советуют чаще оказываться в стрессовых ситуациях, и тогда эти самые ситуации перестанут быть для вас такими уж стрессовыми. Вам нужно (было бы раньше?) больше участвовать в соревнованиях, олимпиадах, писать тестовое ЗНО и т.д. А сейчас котракт вас ждёт.

  22. Скажіть, будь-ласка, якщо я набрала 150-160 балів на ЗНО то це значить, що у ВУЗ на державне замовлення я не пройду. Але знання маю кращі, а на ЗНО починаю хвилюватися, піднімається тиск, починає боліти серце (такі особливості організму)і вже під кінець відповіді ставлю автоматично. Вдома по зошиту з завданнями зразу бачу помилки і виправивши їх набираю 175-185 балів. Як бути в такій ситуації. Виходу немає!!!

  23. Вряд ли , Игорь, не дураки же составляют тесты, вот например , лотерея, много ли тех, кто выиграл? Их единицы. Так и здесь, методом тыка вряд ли наберешь много ответов.Я лично закончила университет, поэтому умею логически отбрасывать ненужное, а вот дети- вряд ли. Тем более я кое- что все таки знала.Поэтому нужно учить! если человек учил, он явно наберет высокий балл, я знаю это по примеру своей дочки, в школе она была хорошисткой, ЗНО сдала на 196 баллов, учили мы 2 года подряд!

  24. Это полный бред. На ЗНО приходит человек который половину не знает с того, что изучал и методом случайного отбора может набрать такую же сумму балов сколько и человек который окончил заслуженно с золотой медалью. И как таких оценивать?

  25. Да что вы, в самом деле)это делается, чтобы легче было отбирать поступающих. Например, по старой системе 100 человек получили “5”, а пройти могут только 80. И тут начинаются проблемы и несправедливости. А с ВНО все ясно: эти 5 баллов будут распределятся,допустим, от 190 до 200, и тут уже никто не будет сетовать, что того с пятеркой взяли, а меня, тоже с пятеркой, не взяли)

  26. Я закончила университет 20 лет назад.По роду деятельности мне надо отучиться в техникуме один год.Поступить так просто я не могу- экзамены по предметам, которые не учила в школе вряд ли сдала бы.Решила попробовать сдать ЗНО методом тыка.Что хочу сказать, процент попаданий в точку угадыванием слишком мал, кое-что дошло логикой, кое- что смогла сама решить.В целом правильных ответов процентов 40-45.Моя дочь сдавала ЗНО 3 года назад, учила предметы у репетиторов, поэтому результаты отличные. Я все- таки склоняюсь к мысли, что ЗНО не так уж и плохо, когда ты тянешь билет- ты можешь не знать 3 вопросов, а тут 60, что-нибудь да тыкнешь)А уж если учил, то подавно.Историю Украины я учила буквально неделю.Этого хватило мне , чтобы сдать на 45 процентов ответов.Учите, дети, предметы.

  27. Начитался я тут ерунды про компьютер, который не понимает одно- и двухзначных чисел. Ну и бред, товарищи. Давайте вернёмся к сути вопроса. Продолжим Артёмовы тесты. Представим, что Артёмка и Серёжка пришли сдавать тесты по двум предметам, например, по математике и украинскому. На математике Артёмка заработал 50 “сырых” баллов, а Серёжка – 51. А на украинском – наоборот. Т.е. если сложить “сырые” баллы каждого, то получитсячто у обоих сдающих(ся) есть по 101 баллу. Но в результате конвертирования 50 “сырых” баллов по математике превращаются в 140 (например) баллов, 51 “сырой” балл по той же математике превращается в 141 балл, а по украинскому 50 = 150, 51 = 152. Получаем таблицу:

    Артём 50 “сырых” (м) | 51 “сырой” (укр) | 140 баллов (м) | 152 балла (укр)
    Серёга 51 “сырой” (м) | 50 “сырых” (укр) | 141 баллов (м) | 150 баллов (укр)

    В общей сумме Артём опередил своего оппонетна на 1 балл, имея такое же колличество “сырых” баллов, как и Сергей. Теперь давайте вернёмся к нашим процентилям. Получается, процентиль показывает, сколько человек написали хуже сдающего. Но процентили в чистом виде не сравниваются, цитирую:

    “Однак для встановлення еквівалентних оцінок зручніше порівнювати розподіли тестових балів різних сесій не між собою, а з певним еталонним розподілом.”

    Распределение здесь – соответствие между множеством баллов и вероятностей получения этих баллов сдающими. Т.е. есть балл по математике, равный 190 – вероятность его получения – 3 % (например), такое вот соотношение для всех баллов в таблице и будет называться распределением. В таком контексте мне неясно, что значит “сравнить с эталонным распределением”? Ну, есть у нас какое-то эталонное распределение, допутим, “нормальное”, по результатам тестов и вычислениям процентилей получилось, что фактическое распределение отличается от эталонного, и что дальше-то?

  28. Не розумію більшу частину тих, хто тут відписався. Подивимося на вже відому цьогорічну таблицю з хімії. 94 бали максимум. Приймемо за 100%. Тоді 1 набраний бал відповідатиме 1,064%. Тобто 20 набраних балів перетворилися б на 121 бал за ЗНО. А 61 набраний бал – в 165. У той час, як “середня температура по лікарні” дала б вам відповідно 126 та 170 балів. Тобто оцей от середній показник дає шанс тому, хто не набрав прохідний чи прохідний, за профільним предметом, бал. Так, було б і урізання. 80 за звичайною шкалою перетворилося б у 185, а за процентильною лише у 183.5. Півтора бали – хіба це багато, враховуючи, що вище вас, незалежно від обраної шкали, все одно були б лише ті, хто набрав більше тестових балів на ЗНО?

  29. Значить, хто не розуміє, то поясню. Було б коректно якби просто за співвідношенням переводити кількість правильних відповідей у стобальну шкалу, типу як ось так: х:87=у:100, де х – к-сть правильних відповідей, які набрав учасник тестування (в даному випадку з історії – там можна було максимум набрати 87 тестових балів), а у – це бал по 200-бальній системі (ну так як 100 балів уже автоматично є, то залишається у співвідношенні теж тільки сто балів; до речі, мені здається, що система двохсотбальна тільки тому, що комп”ютер, який обчислює оцей бал, просто не знає одно- і двозначні числа. То йому спростили ситуацію, залишивши тільки трьохзначні – від 100 до 200. Тобто, система ЗНО фактично є стобальною).
    Так от, візьмемо ситуацію, що учасник заробив з історії 71 тестовий бал. Підставляючи у цю формулу значення, отримуємо 71:87=у:100, звідки у=81,6. Додаємо ще сто – і виходить, що по двохсотбальній системі учень має 181,6 бала.
    А тепер дивіться, як є в нас на даний момент. Може бути така ситуація, що ніхто із тих, хто скаладає ЗНО, не виконає усі завдання правильно і не набере 87 тестових балів, а той, хто набере їх найбільше, буде мати, скажімо, 78 балів. тоді формула змінюється, оскільки максимальна кількість відповідей, виходить, не 87, а 78. І тоді, підставляючи значення 71 у формулу 71:78=у:100, маємо у=91, тобто, наш абітурієнт вже має 191 бал. але це не значить, що він краще знає предмет. Це значить, що люди тупіють і насправді загальний рівень знань тільки знижується, хоа за такою системою виставлення оцінок здається, що все тримається на більш-менш пристойному рівні.

    А те, що ти отримуєш бал ще й в залежності від того, скільки людей краще від тебе розв”язали тести, теж дурня. це аж ніяк не є об”єктивною оцінкою.

  30. Одразу помітно, що декому з дописувачів не варто братися дискутувати не тільки про шкалювання, а про оцінювання будь-яких знань загалом. Навіщо висловлювати претензії до того, суть чого не розумієш?! Невдоволення завжди було і буде, особливо в тих масах людей, які водночас не спроможні пропонувати конкретні альтернативні рішення та елементарно мають нижчий за інших рівень інтелекту.

  31. возможно я неправ, но я понял так что можно разсудить что если максимальный бал правильных ответов всех абитуриентов ну скажем 50% из теста то в рейтинговай шкале он будет как 200 балов, так как некто не набрал больше. ну вот и получается что количество знаний весьма смутно равняется рейтиновому балу. делаем супер заговор в том что отвечаем только на один вопрос в тесте и сразу все становятся супер отличниками не зависемо от знаний, у всех будет по 200 рейтинговых балов. В-)

  32. Неужели в статье нельзя было более доступным языком все объянить. И вообще, что за бред? Что за шкалирование? Почему если написал на свои 150-160 баллов тебе должны их урезать, из-за того, что кто-то написал лучше. Кто такое вообще придумал? Почему нет реальной оценки работы?

  33. Максим Александрович

    Стаття взагалі не дуже зрозуміла, запутана, спеціаліст називається. ось такі люди у нас, нетямущі, що звичайних людей запутують так, що ще більше не зрозуміло!

  34. Складывается такое ощущение, что наше министерство перестраховывается по всем статьям, чтобы не показывать РЕАЛЬНЫЕ (читай, “плохие”) знания школьников в стране. По всему миру все общепризнанные тесты (типа IELTS, TOEFL и тд) имеют унифицированные требования и шкалы! И здесь никто каждый год не занимается нахождением “средней температуры по больнице”, как у нас! Печаль… 🙁

  35. скажите пожалуйста если я по географии ответила из 56 всего 20 правильных ответов,сколько это примерно баллов будет?

  36. Я три года учился в бурсе,за год 30 уроков укр.мови сколько там за семестр в школе выходит? Перед зно три месяца практики вообще нет учебы,а школьники и уроки и репетиторы!
    У кого больше шансов набрать больше балов???

  37. “Ми вважаємо, що учасник першої й учасник другої сесій, процентилі яких однакові, мають однаковий рівень навчальних досягнень із відповідного предмета. Це так, оскільки розподіл учасників тестування за сесіями відбувається випадково, а отже, вибірки осіб, які потрапляють у різні сесії, є статистично еквівалентними.”
    Очень интересное утверждение!
    Особенно учитывая, что, по мнению преподавателей, задания второй сессии по украинскому языку и украинской литературе и по математике оказались сложнее, чем задания первой сессии. Взять, к примеру, задания с вращением фигуры и телом вращения: в первой сессии это задание для двоечников (установить между ними соответствие), а во второй сессии нужно не только определить образовавшееся тело вращения, но и применить формулу определения его объёма и произвести расчёты. Действительно «равноценно»: и по сложности и по времени, затраченному на выполнение.
    Распределение участников происходит случайно. А выбор задания на каждую сессию тоже случайный?

  38. Антон, в даному завданні ребро куба рівне 2см, площа грані – 4, площа загальної поверхні 4*6=24. Правильна відповідь – 24! Так що не будьте “прохфесором”!

  39. Что это значит? Если у меня будет только 60% правильных ответов с определенного предмета, а у тех кто сдавал тот же предмет больше 60, то я не смогу поступить в нормальный вуз потому что у меня низкий балл получится, хотя я большую часть с этого предмета знаю. Как по мне – бред. Балл должен отражать знание или незнание человека.

  40. Все намного интереснее. Оказывается, что оцениваются и коллективища тех людей, которые создают и проверяют правильность ответов самих тестов, то есть “прохвесоров” с большой буквы. Проверьте ответ 11 задания по математике 1-ой сессии – оказывается у куба только 4 стороны, а не 6. То есть, включается не только “средняя температура по больнице”, но и по моргам.

  41. Я теж випускник сільської школи, але особливо цим не переймаюся. Нічого страшного в тому, що точні науки зазвичай поглиблено не вивчаються в сільськ. школах немає. Тим більше, що багато навіть сільських шкіл зараз теж дають поглиблений рівень знань з певних предметів. Наприклад, моя школа вважається з інформаційно-математичним нахилом. Та й врешті-решт, я думаю, що той, хто захоче – зможе і у ВУЗі пристосуватися до вивчення певних предметів.

  42. Сергій Вікторович

    Що робити учням сільських шкіл? Ви думаєте, що вони знають про поглиблене вивчення математики, фізики… Якщо займатися з репетитором, то навіщо взагалі школа, яка повинна давати знання, яких повинно вистачати при вступі до вузу

  43. Ксения, кому было хорошо? я лично поступал несколько раз и сдавал вступительные экзамены, и вы хотите мне сказать, что там все было объективно и непредвзято оценивали знания учеников только исходя из вопросов у билете (которых было всего три)? Чушь!!!

    тем у кого бабки были, им было хорошо!! им и сейчас хорошо. но с системой зно появился шанс ещё хоть у кого-то.

  44. чисто американская система для учащихся некоторых высших учебных заведений – grading on the curve. Это хорошо работает, когда распределение правильных ответов похоже на нормальное распределение, что вероятно и имеет место быть с таким огромным массивом школьников. Но цель подобного оценивания – выставление определенного числа пятерок (например, 5%), пятерок с минусом или четверок с плюсом (10%) четверок – например 35%, троек – 35% и двоек – 10%, единиц – 5%.

    но в аналогичных стандартизированных тестах (например, GMAT) обычно оцениваются правильные баллы вне зависимости от ответов других людей (например, 50 из 60 или 30 из 60)- абсолютная система оценивания ПЛЮС тебе сообщают %% людей, которые сдали хуже тебя. Т.е. каждому баллу соответствует определенный %% и ты знаешь, что 190 баллов – это топ 5%, а 160 – может быть топ 35%, а 140 – топ 75%.

    Но для этого нужно, чтобы украинский язык и математика сдавались в 1 день, иначе абсолютные баллы в разные дни – несопоставимы.

  45. зачем зно придумали?как было хорошо когда были экзамены в школе и все хорошо сдавали и поступали учится!!!!а сейчас что недостаток абитуриентов!!!и ели уже есть зно тогда зачем экзамены в школе?!!!!!!!!!

  46. полный бред!!!!!!где такое видано чтобы устраивали соревнования среди детей!!!!!если придумали зно так оценивайте каждого отдельно!!!!

  47. Игорь,откуда информация о том что химию и укр. язык и литературу написали лучше всего? ГДЕ МОЖНО ЭТО НАЙТИ?

  48. а ну все зрозумило
    просто мудрують, кому шо поставити від кількості грошей які вам заплптили,
    в вас все прозоро )))) показуха на європу, тіп ви такі образовані.

  49. Антон, по-моему в статье четко и доступно все описано. Результаты по шкале 100-200 баллов четко показывают рейтинговое место абитуриента среди других абитуриентов, т.е. при получении шкалированного балла (по факту показывающего какой % абитуриентов выполнил тест лучше) можно четко сказать, что абитуриент, например, со 175 баллами знает больше, чем абитуриент со 174 баллами. ЗНО же проводится не для того, чтобы определить, кто СКОЛЬКО знает, а чтобы определить КТО ЛУЧШЕ КОГО знает, для проведения конкурса баллов при поступлении. По-моему не должно вызывать сомнений, что такая система выставления баллов для данной задачи идеальна.

  50. Якщо лікарня велика, то “середня температура” буде 36,6. То ж якщо у пацієнта температура на кілька градусів нижча середньої, то його справи кепські – як у того абітурієнта, котрий отримав на 30 балів нижче “середнього”.

  51. Хм, средняя температура по больнице… сразу видно, что статья авторами подобных комментов прочитана внимательно

  52. Олег, я розумію, але тут є суттєвий мінус. Як сказав Іван, “средняя температура по больнице”, просто ця система може дати збій. Я звичайно загнув про повну маячню, але механізм ще не допрацьований.

  53. Чому ж “маячня”? Якщо ти отримав 175 балів, то обігнав 90 відсотків учасників тестування. Хіба це не свідчить про рівень твоїх знань? А із 190 балами тебе з руками і ногами забере будь-який виш.

  54. Якщо я правильно все зрозумів, то оцінюється не рівень моїх знань, а рівень знань моїх коллег. Повна маячня!

  55. Это просто гениально, я читал раньше о доктрине образования США которая гласит что “каждый имеет шанс на успех”, в ее рамках к примеру запрещалось учителям выставлять ученикам слишком низкие оценки, благодаря чему создавалось впечатление высокой успеваемости, но меня всегда удивляло как же они на всеобщих тестах добиваются нормальных результатов, оказывается там просто берется “средняя температура по больнице”, от нее и пляшут, не знал что этот маразм докатился и до нас…