Daily Archives: Вересень 3, 2018

Що американські школи вимагають від дошкільнят та їхніх батьків на початку навчального року

Писати власне ім’я та прізвище, знати назви місяців і пір року та самостійно застібати ґудзики – ці та низку інших вмінь та навичок повинна опанувати 5-річна дитина у США перед тим, як піти до школи. З п’ятирічного віку – з передшкілля (kindergarten) – у Штатах починається загальноосвітня школа.

Ще у червні ми отримали теку паперів із рекомендаціями школи та матеріалом для роботи з дитиною вдома. Ціле літо ми з чоловіком готували нашу 5-річку до школи. Найскладнішим для нас стало застібання ґудзиків, на опанування цього навику у нас пішло кілька тижнів наполегливої праці. Але усе починається, звичайно, не з ґудзиків, а з вибору школи.

 

У цій статті я розповім про власний досвід підготовки дитини до першого дня в американській школі.

ВИБІР ШКОЛИ

Шкільна освіта у США обов’язкова та безкоштовна. Якщо батькам не подобається/не підходить державна школа, вони можуть обрати приватний освітній заклад. Навчання в такому, за даними Національного Центру освітньої статистики, коштуватиме в середньому 8 – 13 тисяч доларів у рік.

Як правило, родини з дітьми шкільного чи дошкільного віку та навіть молоді подружжя, купуючи житло, зважають на школу, до якої приписаний їхній потенційний новий будинок чи квартира. Дитина може ходити до державної школи лише за місцем проживання. І, обираючи нове житло чи роблячи вибір між державною та приватною школою, родини керуються шкільними рейтингами. Їх складають як штати, так і профільні громадські організації, враховуючи такі критерії:

  • академічні знання учнів школи (швидкість читання, знання математики, світогляд)
  • забезпеченість школи (наскільки добре вона обладнана, скільки і в якому стані спортзали, кімнати для обіду, туалети, які гуртки та секції пропонують дітям)
  • нагороди (визнання школи чи вчителів на рівні штату, держави).

В описах рейтингів вказується процентне співвідношення за расовою приналежністю, а також, зазвичай, додається географічна мапа району, де живуть діти, які відвідують цю школу.

Якщо рейтингу недостатньо для остаточного рішення, завжди можна замовити екскурсію до школи.

Під час такого туру батьки спілкуються з учителями, з директором, можуть побувати на уроці і побачити школу зсередини. Без попереднього запису ви не можете прийти і самостійно розглядати школу. Екскурсію можна замовити в будь-який час по телефону, навіть за півроку до початку навчання вашої дитини.

Не менш важливим критерієм при виборі школи є відгуки та досвід батьків, чиї діти вже вчилися в цій школі. Тут в нагоді будуть Інтернет, бесіди з сусідами, друзями.

ЗНАЙОМСТВО ЗІ ШКОЛОЮ

Якщо ви визначилися, де ваша дитина буде навчатись, першим знайомством зі школою стане екскурсія, яку ви замовляли або все ще збираєтесь замовити. Це не обов’язково, але дуже корисно для батьків.

Загалом, адміністрація кожної школи пропонує власну програму знайомства з новими школярами та їхніми родинами. У нашому випадку директор школи періодично надсилає батькам електронні листи зі шкільними новинами. Хоча моя дитина лише готується до нульового класу, вперше ми отримали імейл від директора ще в травні із пропозицією зустрітися і познайомитись.

Впродовж літа школа призначила нам чотири зустрічі. Не всі родини відгукуються на ці запрошення, але такі зустрічі досить інформативні.

Перша зустріч – червень

Зустріч на ігровому майданчику лише батьків із дітьми 5-річного віку, щоб майбутні школярі та їхні батьки познайомились і знайшли контакт. У класах переважно 25-30 учнів.

Друга зустріч – липень

Директор школи та вчителі запросили батьків усіх класів початкової школи (від 1 до 5 класу). Захід проводиться на вулиці. Діти бавляться біля ігрового майданчика, декого з них моя дитина вже знає після першого знайомства.

Поблизу ігрового майданчика – вагончик-холодильник з морозивом, а біля нього смажиться попкорн. Ці смаколики – для дітей та дорослих – фінансуються з бюджету батьківського комітету.

Директор школи та вчителі в неформальній обстановці індивідуально розмовляють з батьками і з дітьми. На цій же зустрічі батьківський комітет школи має можливість розповісти про їхню роботу/плани, а також додати у свої члени нових батьків за бажанням.

Третя зустріч – серпень

Це свого роду шкільний інструктаж лише для батьків (без дітей) у вечірній час. Батьки на цій зустрічі знайомляться зі шкільною програмою. Тут вони дізнаються, що вже через два тижні їхня 5-тирічка має презентувати у класі власне “дослідження”, що за наступний рік дитина почне читати, трохи писати, вимірювати, користуватись комп’ютером.

Вчителі розповідають батькам, як виглядає навчальний день, обідня перерва, екскурсії, оцінка знань і вмінь учнів впродовж року, комунікація з вчителем. А ще – що дитина не може пропустити школу в рік більше 14 днів без важливої причини.

Тут також батькам пропонують стати волонтером у школі. Наприклад, допомагати працівникам школи під час обідів, півгодинної перерви або після уроків, працювати у бібліотеці.

Ті, хто погодився стати волонтером, має пройти обов`язковий тренінг на тему «Розпізнавання серед дітей ознак недогляду чи насильства».

Четверна і фінальна зустріч

30-го серпня наша школа організовує «Відкриті двері» для батьків, родичів, учнів, вчителів. З морозивом та екскурсією.

На цій зустрічі дітям покажуть їхні класи, спортзал, їдальню, вони познайомляться зі своєю вчителькою та однокласниками. Це мені дещо нагадало «Перший дзвінок» в Україні, але без шикування у шкільному дворі та офіційних промов.

ПЕРШИЙ ДЗВІНОК

У США немає урочистих лінійок у перший день школи. І перший день навчального року – не обов’язково першого вересня.

Зазвичай, кожен шкільний округ у штаті вирішує, коли починається навчальний рік. Чимало американських шкіл почали навчання у серпні або навіть наприкінці липня. Традиційно ж більшість шкіл починали навчальний рік на другий день після Дня праці (Labor Day), який відзначається в перший понеділок вересня. До прикладу, ми йдемо до школи 4-го вересня (вівторок).

Школярі не несуть квітів вчителям, не вдягаються святково. Перший день у школі є звичайним навчальним днем.

ШКІЛЬНИЙ ШОПІНГ

За даними компанії Deloitte Services, шкільні витрати для батьків на одну дитину у США складають в середньому 510 доларів. Це кошти на одяг, взуття, канцелярські приладдя, техніку. Кожна школа зазвичай пропонує список рекомендованих речей для школярів.

Моя знайома з Нью-Йорка Світлана Сіщук, мама 5-річного хлопчика, підрахувала, що їхні шкільні витрати співпадають зі статистикою.

У нашому випадку, школа на веб-сайті оприлюднила рекомендований список приладдя для учнів різних класів. Для 5-річок, як видно зі списку, потрібно небагато: рюкзак, клей, фломастери, маркери, прості та кольорові олівці і навушники.

Про корупцію тут не йдеться, адже речі закуповують самі батьки в будь-якому магазині чи онлайн.

Кожна школа самостійно визначає потреби своїх учнів. Деякі батьки отримують дуже детальний список канцелярських товарів із назвами брендів.

Зазвичай це робиться для того, щоб всі діти в класі мали однакові олівці та зошити, щоб ніхто не вважався “кращим-гіршим”. Крім того, вчителі зазвичай добре знають, ножиці якого бренду добре ріжуть і безпечні для дитини. До прикладу, навушки у нашій школі мають коштувати не більше $20, так рекомендує школа.

Канцтовари на цілий рік наперед батьки приносять у перший день школи (або раніше). У нашому випадку кожен учень в класі має свою підписану коробку, де складені її\його приладдя.

Більшість канцтоварів – не вимагають, а рекомендують, принести. В школі не оголошують публічно, хто приніс, а хто ні.

Часом складання ранців з усім шкільним приладдям бере на себе батьківський комітет, який таким чином економіть іншим батькам час та проведенням різних акцій/заходів заробляє на потреби школи.

Моя колега Тетяна Ворожко (мама чотирикласника) розповідає, що влітку вони купують сину лише новий наплічник та взуття. Решту замовляють на веб-сайті школи. На це витрачають буквально кілька секунд, і усі потрібні фломастери, альбоми для малювання та решта опиняються на парті школяра в перший день навчального року.

Американські учні-початківці у більшості державних шкіл не вдягають шкільну форму. Головне правило, щоб одяг та взуття були зручними. У нашому випадку вчителі мали одне прохання: щоб діти не взували в’єтнамки до школи, бо в них незручно бігати.

Обід кожен учень або приносить з дому, або купує у кафетерії. В середньому ціна ланчу коштує $2.55.

Загалом, якщо порівнювати підготовку до школи в Україні та США, американські освітяни (принаймні у початковій школі) значно інтенсивніше контактують з батьками – через зустрічі, імейли, екскурсії, волонтерство, батьківську раду. Таким чином батьки більше відчувають себе частиною навчального процесу. Участь в цьому для них не обов’язкова, але дуже корисна. Крім того, часті зустрічі перед навчальним роком забезпечують менш стресовий початок навчання як для дітей, так і для їхніх батьків.

 

Читайте також: Перше вересня в американській школі

VOA

Перше вересня в американській школі

Публікація Голос Америки, як перший день школи проходить у США. Тетяна Ворожко написала його минулого року, але з того часу мало що змінилося. От тільки діти та ми всі стали на рік старшими.

Перше вересня в американській школі – звичайний день. Навчання в різних шкільних округах починається в різний час, але і в цей, перший день, на яку б дату він не припав (наприклад, моя дитина пішла у школу ще 28-го серпня) – урочистостей немає. Єдина нова традиція – сфотографувати свою дитину біля будинку чи зупинки шкільного автобусу і розмістити на Фейсбуці: мовляв, ось дивіться, вже другокласник чи семикласник – так само, як це роблять батьки у всьому світі.

Вже тиждень, як мій син пішов у третій клас, а в четвер ввечері до школи дібралася і я – на батьківські збори. Виглядало це так. Спочатку всіх батьків дітей, що пішли в третій клас, зібрали в спортзалі. Показали презентацію хвилин на 10: що діти вивчатимуть, на які екскурсії поїдуть, які тести складатимуть та якими будуть домашні завдання. Ще раз нагадали не чинити насильства над дитиною: якщо вона втомилася, чи завдання на дім занадто складні, не змушувати її їх робити, а повідомити вчительку про проблеми.

Потім зібралися по класах – подивитися на робоче місце дитини, познайомитися з вчителькою та батьками. У нашій початковій школі – 5 паралельних класів. І щороку дітей перемішують. Вважається, що таким чином діти мають навчитися заводити нових друзів, ближче познайомитися зі іншими дітьми в школі – на перерві вони грають всі разом – а також, якщо станеться так, що між двома дітьми розвинуться “токсичні” (таким словом у США характеризують неприязні, негативні речі) відносини, перервати їх, аби вони не тяглися увесь час навчання дитини.

Початкова школа в м. Нью-Йорк

 

Відповідно, і вчителька кожного року – нова. Як правило, вчителі постійно викладають в одному класі щороку новим дітям. Звичайно, що час від часу їм або набридає 10 років поспіль викладати у 1-му, наприклад, класі, або, через зміни у персоналі, з’являється надлишок вчителів 2-го, але брак 4-го, то вони змінюють свою спеціалізацію.

Наша вчителька минулого року викладала у другому класі, а цього року – у третьому. Так вийшло, що наш син – єдина дитина, в кого вчителька при переході з 2-го у 3-ій не змінилася.

Виявилося, що в 3-му класі у нього четверо дітей, які були з ним в нульовому класі. Їхні батьки прийшли на збори і ми відновили знайомство. А потім – поставили питання, які нас цікавили, вчительці. І все це спілкування тривало всього годину – з 7-ої до 8-ої вечора.

Коли я вже виходила з класної кімнати, зупинилася біля столу, де лежав папір, куди кілька мам вписали свої прізвища. Я вже була взялася за ручку, але вчителька сина мене зупинила: “Тетяно, це для волонтерів. Тобі це не треба. Ти так важко працюєш.”

І коли я встигла зробити на неї таке враження?

Волонтери – це добровільні помічники вчительки в класі, особливо, коли діти роблять спеціальні проекти, або батьки, які супроводжують дітей на екскурсії. Як правило, це мами, які або не працюють, або працюють з дому чи не повний робочий день. Можна взяти і роботу на дім. Одного разу я зголосилася нагострити олівців на цілий клас. Пару разів все-таки брала вихідний та приходила допомагати – цікаво ж, що дитина робить в школі та якими є його однокласники.

Середня школа в шт. Массачусетс.

Таке спільне спілкування стається раз чи два на рік. А детально успіхи дитини в школі обговорюються під час індивідуальних зустрічей з вчителем. Для цього батьки вписують своє ім’я в розклад, де на розмову про кожну дитину виділяється 15 хвилин. Такі зустрічі відбуваються або з ранку або після 16:00. Пам`ятаю, як ще будучи в старших класах прийшла на батьківські збори своєї молодшої сестри, а потім залишилася на збори батьків власного класу – таке про своїх однокласників довідалася – поки мене не помітили і не вигнали з кімнати! Але, навіть враховуючи, що самих школярів на цих зібраннях немає, як можна так відкрито перед усіма батьками розповідати “який Вася ледар”?

Не прийнято на початку року і дарувати вчителям квіти, чи взагалі будь-що. Втім, гроші в американських школах збирають весь час, але завжди – у добровільному порядку. У нас, як і у більшості шкіл, цим займається Асоціація батьків та вчителів (PTA). Одного разу я сходила на їхні збори – у мене виникло враження, що я потрапила на робочу нараду професійної фандрайзінгової організації. Говорили виключно про фінанси.

І до своєї справи вони підходять творчо. От, наприклад, замість того, щоб закуповувати усе приладдя для дитини самостійно і витрачати час, полюючи на якісь конкретний фломастер, – а тут вимоги до шкільної канцелярії дуже конкретні – ми придбали набір третьокласника, який склала Асоціація. Звичайно, що переплатили. Але надлишок йде на потреби школи.

Середня школа в США. Фото – АП.

 

Інший популярний спосіб фандрайзінгу – спортивні змагання. У школі проводять такі собі «веселі старти», і просять батьків знайти серед друзів та колег бажаючих пообіцяти гроші на спортивні досягнення дитини. Наприклад, 2 долари на пробіг одного кола в спортивній залі. Якщо дитина пробіжить 30 кіл, то ця людина має заплатити 60 доларів. Ми знайомих не залучали – усі збирають гроші на потреби України – та платили самі. Інколи просять дати гроші на екскурсію чи придбати футболку з емблемою школи – але вже батькам вирішувати, потрібна їхній дитині екскурсія чи футболка.

Читайте також: Що американські школи вимагають від дошкільнят та їхніх батьків на початку навчального року

VOA

Подільський науково-технічний ліцей для обдарованої молоді 1 вересня відкрили при ВНТУ

150 здібних до точних наук школярів з усієї Вінниччини стали учнями ліцею Вінницького національного технічного університету. Набір до 8-11 класів математичного та ІТ-профілю продовжено до 10 жовтня.

Право на першовересневу лінійку внести державний прапор України доручили учневі 11-го класу Максиму Луканову, котрий закінчив 10 класів Капустянської школи Тростянецького району та успішно склав випробування до Подільського ліцею, й ученицям 8-го ІТ-класу Вікторії Кондратюк й Аліні Гавенді.

Ліцеїсти поклали квіти до меморіальної дошки четвертокурсника ВНТУ Володимира Мухи. Двадцятилітній юнак загинув під Луганськом. Він був добровольцем батальйону «Айдар».

Очільники області на урочистостях з нагоди відкриття запевнили, що новий навчальний заклад Вінниччини не поступатиметься за рівнем підготовки аналогічним ліцеям провідних вишів держави — Українському фізико-математичному ліцею Київського національного університету імені Шевченка, ліцею Харківського національного університету імені Каразіна чи ліцею Львівського національного університету імені Франка.

Голова Вінницької ОДА Валерій Коровій: «Ми створили всі належні умови, які даватимуть можливість талановитим дітям з усієї Вінницької області отримувати якісні знання, які дадуть їм можливість вступити у найкращі виші України. Ідея створення ліцею була підтримана як з боку обласної державної адміністрації, так і обласної Ради».

В урочистостях взяли участь заступник голови ОДА Ігор Івасюк та в.о. директора департаменту освіти ОДА Володимир Буняк.

 

Валерій Коровій вручив в.о. директора Подільського науково-технічного ліцею Віталію Козаченку два сертифікати на 724 тис. грн для придбання комп’ютерного та мультимедійного обладнання для кабінету математики.

До початку навчального року уже використано понад 1,5 млн. грн. на технічне оснащення ліцею.

А ВНТУ для ліцею надав 1400 мплощі — цілий поверх одного з найновіших своїх навчальних корпусів, де навчаються студенти факультету електроенергетики та електромеханіки.

Ректор ВНТУ, доктор технічних наук, професор Володимир Грабко: «Науково-педагогічний колектив університету, який складає понад 70 докторів наук і понад 400 кандидатів наук радо долучиться до навчального процесу ліцею».

В університеті уже думають і над тим, як задіяти юних ліцеїстів в другу половину дня — для них при більшості кафедр працюватимуть наукові гуртки.

Ліцеїсти перебуватимуть повністю на державному утриманні — безоплатно мешкатимуть в гуртожитку університету, матимуть п`ятиразове харчування.

Ліцеїст Данило Щербатий: «Надалі я планую навчатись саме у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті електроенергетики».

Працюватиме ліцей у рамках реалізації тристоронньої угоди між Вінницьким національним технічним університетом, Вінницькою обласною державною адміністрацією та Вінницьким Бізнес Клубом.

А повністю навчально-виховний процес обійдеться обласному бюджету у близько 5 млн грн.

За інформацією прес-центру ВНТУ

Заборонені подарунки в німецьких школах

Який подарунок краще зробити німецькому вчителю, щоб його не звільнили? DW розбиралася в хитрій арифметиці.

Початок навчального року, день народження чи Різдво, – напередодні свят школярі та їх батьки поспішають привітати вчителів. У Німеччині до подібних подяк ставляться досить обережно, адже презент може стати причиною скандалу і навіть звільнення.

Нешкідливий презент?

Мабуть, найгучніша справа відбулася в Берліні в 2011 році. В одній зі шкіл району Фрідріхсхайн в знак подяки до кінця навчального року батьки десятикласників подарували вчительці невелику скульптуру вартістю близько 190 євро і букет квітів за 20 євро. З кожної сім’ї зібрали по 15 євро. На ділі нешкідливий презент для класної керівниці обернувся великим штрафом. Викладачеві довелося виплатити чотири тисячі євро за прийняття такого подарунка.

Шкільні вчителі, як і всі працівники бюджетної сфери (Öffentlicher Dienst), не мають права приймати дари, ціна яких перевищує 10 євро. Правда, так як сфера освіти регулюється земельним законодавством, кожна федеральна земля може встановлювати власні норми. У столиці Німеччини, наприклад, діють суворі правила: сувеніри дорожче 30 євро, куплені учнями спільно, не заборонені, але про подарунки вартістю вище доведеться звітувати керівництву школи. А ось від подарунків, вартість яких перевищує 50 євро, слід відмовитися або попросити згоди у міського відділу народної освіти.

У той же час в Північному Рейні – Вестфалії встановлені більш гнучкі правила: дозволено приймати книги для шкільної бібліотеки, вироби учнів, канцелярські товари, квіти і шоколадні цукерки. У список неприпустимих презентів входять подарункові сертифікати, авіаквитки, надання пільг і безпроцентних позик, запрошення у відпустку, можливість користуватися автомобілем. Навіть трико з логотипом улюбленої футбольної команди або картина для кабінету не потішить викладача.

Крім загальних правил керівництво школи може вводити і власні обмеження. У деяких гімназіях, наприклад, вчителям можна дарувати подарунки більш високу вартість – до 25 євро. У будь-якому випадку, матеріальна подяку повинна бути доречною, щоб не збентежити інших батьків і керівництво навчального закладу.

Знаки уваги, надані вчителям у позанавчальний час, теж можу бути сприйняті неоднозначно: підвезти після шкільної екскурсії до будинку або найближчої зупинки вважається нормальним, а ось спільний похід в ресторан закінчиться неприємностями. Дуже часто класних керівників запрошують на неформальні зустрічі після батьківських зборів. Експерти радять відмовитися від подібних запрошень, адже в барі або кафе обговорюють якість роботи вчителів, успішність дітей, недоліки школи і саму систему освіти. Щоб не дискредитувати себе в такій ситуації, слід уникати подібних заходів. Якщо батьки хочуть допомогти школі великою сумою, краще дізнатися у директора, потрібно чи таке пожертвування.

Ідеальний вираз подяки з нагоди початку року або закінчення школи – пікнік на задньому дворі навчального закладу. Викладачі займаються організацією заходу, діти дарують саморобні листівки та сувеніри, батьки приносять готові ласощі і смажать сосиски на грилі. Такий подарунок точно запам’ятається вчителю і порадує всіх гостей свята.