Daily Archives: Вересень 17, 2018

Про Голокост: від Кременчука до Кременця

В академії експонувалась мобільна виставка-меморіал пам’яті жертв Голокосту в Україні під назвою «Майстерні пам’яті» – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи зі збереження пам’яті про Голокост в Україні.  

У виставці зібрано локальні історії з семи українських міст, що відображають життя місцевих єврейських громад від часу їх виникнення до подій Другої світової війни. Історія кожного міста є унікальною, проте об’єднана спільним горем винищення єврейського населення. На прикладах історій представлених міст вивчається історія Голокосту на теренах сучасної України.

Локальні історії також доповнено спогадами очевидців та біографіями учасників подій Голокосту в Україні. Персональні історії допомагають відвідувачам краще зрозуміти долю представників єврейського населення у режимі окупації; вибудувати зв’язок між глобальними подіями та їх впливом на долю звичайних людей.

Ініціатор проекту – єврейська громада м. Дюсельдорф. Координатор проекту з німецької сторони – Маттіас Ріхтер, з української – Анна Бережна. Маршрут виставки проліг від Кременчука – через Черкаси і Київ – до нашого Кременця, а далі – через Чернівці, Львів та Ужгород – до Дюссельдорфа.

Проект реалізується у співпраці Музею історії та культури євреїв Буковини (м.Чернівці), Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства й Українського центру вивчення історії Голокосту (м.Київ), Музею «Територія терору» (м.Львів) та ГО «Культурний діалог» (м.Кременчук) за сприяння Міністерства закордонних справ ФРН і Посольства ФРН в Україні у межах Програми розширення співпраці з громадянським суспільством у країнах східного партнерства. Проект знаходиться під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини.

На відкритті виставки-меморіалу в нашій академії виступили ректор академії, професор Афанасій Ломакович, кандидат історичних наук, доцент кафедри української філології та суспільних дисциплін Володимир Собчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов і методики їх викладання Орися Марунько та координатор проекту з української сторони Анна Бережна.

Організатори виставки вручили представникам академії практичні матеріали для роботи з молоддю з вивчення історії Голокосту: дидактичну книгу про Голокост, створену на основі спогадів та архівних матеріалів; «Методичний чемодан» для роботи зі студентами; набір навчальних карток з історії Голокосту в Україні та Європі; мобільний додаток для створення маршрутів пам’яті; книги, присвячені темі Голокосту в Україні. Серед цих книг – «Мовчання говорить» Йоганнеси Шваліної, «Шоа в Україні» за редакцією Рея Брандона та Венді Лауера, «Януш Корчак: сторінками біографії» Йоанни Ольчак-Ронікер, «Друга Світова війна ідолі мирного населення у Східній Європі» за редакцією Леоніда Фінберга та інші.

У нас розроблено маршрут екскурсії пам’ятними місцями Кременця з використанням мобільного додатку проекту «Вчимося пам’ятати».

Екскурсія включає п’ять адрес, пов’язаних з історією єврейської громади нашого міста: колишня синагога, єврейський цвинтар, гетто, колишня тюрма НКВС та меморіал жертвам Голокосту.

У проекті «Вчимося пам’ятати» – перегляд і обговорення документального фільму  «Я тут був» про життя та долю Герберта Рубінштайна – вихідця із Чернівців, що дитиною покинув рідне місто, рятуючись від смерті. Восени 2017 року, будучи активним учасником життя єврейської громади м. Дюссельдорф, Герберт вперше з часів війни відвідав Чернівці, щоб віднайти спогади з дитинства. У формі бесіди зі школярами Герберт розповідає історію своєї родини, та ділиться думками стосовно сьогодення.

Після фільму глядачі запрошуються до обговорення теми стратегій виживання під час Голокосту, еміграції єврейського населення до та після війни, теми проявів людяності, толерантності та протидії антисемітизму, сімейні та загальнолюдські цінності.

У рамках цього проекту здійснюється перегляд документального фільму «Назви своє ім’я», який обговорюють з використанням навчально-методичного посібника «Назустріч пам’яті»

«Назви своє ім’я» – повнометражна документальна стрічка про Голокост в Україні, знята у 2006 році з використанням свідчень 12 людей, які пережили Голокост, та 2 рятівників. Є спільним проектом Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Фонду Віктора Пінчука в Україні.

Навчально-методичний посібник «Назустріч пам’яті» є дидактичним доповненням до фільму та допомагає педагогу опрацювати з молоддю історико-пізнавальні та морально-виховні теми:  «Історія, яка говорить зі мною», «Хіба євреї чужинці?», «Як подолати етнокультурний стереотип?», «У чому згубність пропаганди?», «Банальність зла: чому Голокост став можливим?», «Ті, хто були поруч: яким був вибір?», «Як особистість може протистояти геноциду?», «Євреї, роми… Хто наступний?», «Тоталітаризм: як зберегти у собі людину».

Мобільну виставку-меморіал переглянули студенти академії та коледжу, працівники і гості навчального закладу. Основний підсумок: її матеріали справили глибоке враження, увійшли в розум і серце кожного відвідувача.

 Інформаційний центр Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка

 

Херсонський політехнічний коледж Одеського НПУ співпрацюватиме з ANIMEX

8-9 вересня 2018 року  в рамках міжнародного співробітництва  представники Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету відвідали фірму ANIMEX FOODS SP ZOO (м. Кутно, Польща), де провели робочу зустріч із дирекцією.


Під час візиту відбулося знайомство адміністрації коледжу з передовими технологіями та виробничими потужностями підприємства Animex Kutno, яке спеціалізується на виробництві м’ясних виробів.


Результатом зустрічі стало укладення Угоди про співпрацю між ХПТК ОНПУ, в особі директора коледжу к.т.н., доцента Яковенка О.Є., і фірмою ANIMEX Kutno, в особі Генерального директора Новаковського Маріуша та фінансового директора Брацкі Лешека,  щодо проходження практики студентів коледжу на підприємствах ANIMEX.

Інформує прес-служба Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

 

ЖНАЕУ представив тематичну експозицію на еко-фестивалі «Я люблю ліс»

На території Гідропарку  14 вересня відбувся еко-фестиваль «Я люблю ліс», участь в якому взяв і Житомирський національний агроекологічний університет.

Зокрема, тематичну виставку представили співробітники і студенти технологічного факультету і факультету лісового господарства.  Відвідувачі могли оглянути  композиції зі скарбами лісу та  його  жителями, колекції комах, навчальні макети лісових мотопил,  друковані видання, продегустувати продукцію бджільництва і записатися на курси пасічників, зробити оригінальне фото у спеціальній фотозоні, а також дізнатися більше про факультети та спеціальності ЖНАЕУ.

Студенти   поширювали профорієнтаційні буклети про заклад вищої освіти, а декани факультетів особисто надавали усю довідкову інформацію та консультації зацікавленим навчатися у Житомирському національному агроекологічному університеті.

Також на фестиваль завітав ректор ЖНАЕУ Олег Скидан та проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Людмила Романчук, які поспілкувалися із лісівниками, науковцями і колегами з інших навчальних закладів регіону.

Нагалаємо, що еко-фестиваль «Я люблю ліс» проводиться з метою привернення уваги до унікальної лісової екосистеми Житомира, підвищення екологічної культури міста, ознайомлення широкого кола громадськості з проблемами та досягненнями лісової галузі.

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

Для майбутніх вступників математика та фізика мають бути пріоритетними: зміни у вступній кампанії-2019

Олег Шаров: “Ми просимо тих, хто хоче здобути вищу освіту, пріоритетно вивчати математику і фізику”

Як проходитиме майбутня вступна кампанія.

Не встигла влягтися курява за вступною кампанію-2018, що промайнула швидким болідом, як уже розпочалася підготовка до вступу-2019. 

Міністерство освіти і науки оприлюднило для громадського обговорення проект Умов прийому до закладів вищої освіти на 2019 рік. Це своєрідна конституція вступної кампанії. Керуючись нею, кожен університет складе свої Правила вступу.

Після того як громадськість обговорить пропозиції робочої групи, що працювала при Міністерстві освіти, проект Умов прийому пройде остаточне узгодження (зокрема і Спілкою ректорів), а потім буде затверджений наказом МОН.

Зважаючи на все, аж надто революційних новацій не передбачається. Однак є цікаві нововведення. Про них DT.UAрозпитувало генерального директора директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олега Шарова. 

шаров

— Олеже Ігоровичу, перед тим як почалася робота над Умовами прийому до закладів вищої освіти на 2019-й рік, МОН зверталося до всіх охочих надсилати пропозиції. Чи багато було пропозицій?

— Чесно кажучи, очікували більше, але вступна кампанія-2018 пройшла спокійно, без збоїв і організаційних колізій. На труднощі встигали оперативно реагувати та долати їх силами директорату вищої освіти і освіти дорослих, департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, працівників ДП “Інфоресурс”.

— Хто входить до робочої групи, що працювала над текстом правил майбутньої вступної кампанії, який виставили зараз на публічне обговорення?

— На цьому етапі працювали чотири працівники міністерства, і плюс ми постійно перебуваємо в електронному спілкуванні з групою понад десяти експертів з різних закладів освіти, органів влади і неурядових організацій, яким надсилаємо всі матеріали і все відпрацьовуємо в спільному файлі. Це дало змогу підготувати перший варіант проекту Умов прийому в 2019 році ще в канікулярний період. Тепер після громадського обговорення отримаємо досить багато пропозицій, і тоді вже наказом міністра буде створено велику робочу групу за участі представників Спілки ректорів для відпрацювання остаточного варіанту Умов прийому. На початку жовтня це питання також планує обговорити Комітет з науки і освіти Верховної Ради України.

— Тобто до затвердження ще можуть бути зміни? 

— Звичайно. Наразі пропозиції Міністерства освіти і науки України на громадському обговоренні.

— Обговорімо деякі пропозиції щодо майбутніх Умов вступу. Зрозуміло, що це не особисто ваша позиція, а консолідована позиція робочої групи, але хотілося б зрозуміти аргументацію деяких ідей. Наприклад, на певні спеціальності можна буде вступити, лише отримавши не менш ніж 150 балів за ЗНО. Минулого року ця вимога поширювалася тільки на тих, хто вступав на медицину, стоматологію і педіатрію. У майбутню вступну кампанію цю ідею Мінздоров’я вирішили підхопити ще кілька міністерств. Тепер вимога “по 150” пошириться на “спеціальності з особливо високим рівнем суспільної відповідальності”. 

— Так, за пропозицією Міністерства охорони здоров’я така норма також поширюватиметься на спеціальність 226 “Фармація, промислова фармація”. Також Міністерство юстиції запропонувало (це вельми активні учасники наших обговорень) запровадити поріг у 150 балів при вступі на спеціальності 081 “Право” і 293 “Міжнародне право”, а відтак і всі спеціальності галузі 29 “Міжнародні відносини” і 28 “Публічне управління та адміністрування”. Вимогу отримання не менш ніж 150 балів на ЗНО передбачається поширити лише на перший і другий конкурсні предмети. Чому не на всі три предмети, з яких треба подати сертифікати ЗНО при вступі? Не треба поспішати, система має запрацювати і продемонструвати, що це дає ефект. Стосовно медичних спеціальностей, то МОЗ результатами 2018 року задоволений. Але треба розуміти, що вимогу 150 балів можна ставити лише на ті спеціальності, де стабільно високий конкурс і попит вступників. На некон’юнктурних спеціальностях це не спрацює.

— Я саме хотіла спитати, чому вимогу “не менш ніж 150 балів за ЗНО” не поширили на майбутніх учителів. Галузь “середня освіта” — це не кон’юнктурні спеціальності.

— Вимога у 150 балів потрібна не на всі спеціальності. Наприклад, вона не є необхідністю при вступі на спеціальності, за якими йде підготовка фахівців з професій, що регулюються ринком. Тому, наприклад, немає потреби в запровадженні такого бар’єру для вступу на економічні спеціальності, але це необхідно для лікарів. Якість освіти економіста — то є проблема професіонала і його роботодавця, а якісна підготовка лікаря — це вже проблема пацієнта та суспільства загалом, там соціальна відповідальність держави зовсім інша.

— Але вчителі — це теж професія суспільно відповідальна. Відбір майбутніх педагогів мав би бути жорсткішим.

— З учителями ситуація у нас поки що складніша. Хоча мене більше дивують песимістичні заяви, що в нас ніхто не хоче іти в учителі. На деяких вчительських спеціальностях були шалені конкурси і прохідні бали. Наприклад, на середню освіту прохідний бал на англійську мову був 170 і вище, українську мову і літературу в середньому 160 балів, історію — 170 балів, біологію — 153 бали. Як бачите, там усе зовсім непогано. Проблеми під час набору студентів були на чотирьох спеціалізаціях: математика, хімія, трохи менше — інформатика, і зовсім складно — фізика. Університети просто не можуть виконати державне замовлення на підготовку вчителів з фізики за браком охочих навчатися — минулої вступної кампанії було заповнено менш як половину виділених державою бюджетних місць.

— Тобто всі, хто хотів вступити і подавав документи, пройшли на бюджет, і ще залишилися вільні місця?

— Так. Прохідний бал 105 у майбутнього вчителя з фізики означає, що з нижчими балами просто нікого не було. Ті, хто склав ЗНО на 100 балів рівно (це мінімум, необхідний для вступу), на фізику документи не подавали, а віддали перевагу більш простій, на їхній погляд, гуманітарній або економічній спеціальності. Розраховуючи, звичайно, тільки на контракт.

— Чому умови вступу прив’язані саме до цифри 150 балів? У інтерв’ю нашій газеті директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій говорив, що цього робити не варто, бо бали за ЗНО — це рейтингова оцінка. Краще не прив’язуватися до конкретної суми балів, а брати, наприклад, 20 відсотків найкращих абітурієнтів, які здобудуть право вступати на певні спеціальності. (Див. Вадим Карандій: “Не можна макове зернятко виміряти лінійкою з сантиметровою поділкою”, DT.UA від 23 червня 2018). 

— За великим рахунком, поріг у 150 балів — це лише запобіжник. Але його легко зрозуміти всім. Якщо брати, наприклад, 20 відсотків найкращих, то це буде з одного предмета 172 бали, з іншого 163 тощо. І як ви будете пояснювати суспільству цю різницю?

— Можна так і сказати суспільству: беремо на суспільно важливі спеціальності 20 відсотків найкращих абітурієнтів.

— І відразу відповідати на настійні запитання: чому не 15 і чому не 25 відсотків. Система з 150 балами найпростіша. Я не хочу сказати, що вона найбільш досконала, надалі знайдеться досконаліша, але буде потрібно пояснювати її людям.

— Наступної вступної кампанії ті, хто вступатиме на медичні і педагогічні спеціальності і погодиться відпрацювати не менш ніж три роки в селі, дістануть право на першочергове зарахування. Це сумна практика, про яку давно говорили: невже село не заслуговує на хороших спеціалістів? Якби підняли зарплатню, дали хороше житло, сплатили проїзд тощо, можливо і не було б потреби у таких заходах. 

— Сільським учителям дуже непогано підвищили зарплати, створили умови для роботи, відкрили опорні школи, впроваджується програма з розвитку сімейної медицини в сільській місцевості. Норма, про яку ви запитуєте, введена в Умови прийому на підставі закону, ухваленого Верховною Радою України. Парламент ухвалює чимало законів, спрямованих на поліпшення функціонування соціальної сфери в сільській місцевості. І це один із них. Будемо сподіватися, що він працюватиме.

— Як для цих пільговиків виділятимуться бюджетні місця — їх “відкушуватимуть” від загального обсягу місць, які держава виділила кожному вишу? 

— Так. Але якщо додаткові місця дадуть обласні ради у форматі регіонального замовлення, то це буде просто чудово.

— Однак місцеві влади і так дають місця на регіональне замовлення. 

— Вони дають досить мало бюджетних місць для університетів, дуже нерівномірно по регіонах, а деякі регіони взагалі нічого не дають. От, скажімо, ректори Одеського регіону постійно скаржиться, що їм бракує державного замовлення і розповідають про великі потреби при суперечливих результатах ЗНО в місцевих школах, але при цьому обласна рада не дає на університети жодного місця для регіонального замовлення — хай держава піклується. Проте децентралізація — це коли місцеве самоврядування дбає про підготовку фахівців для свого регіону. Сьогодні Уряд передав чималі гроші на місця, і самоврядування визначає свої пріоритети їх використання. На жаль, освіта не завжди є серед цих пріоритетів.

— У нову вступну кампанію залишаються коефіцієнти (сільський, галузевий, регіональний), які штучно трохи підвищують конкурсний бал певних категорій вступників. Хоча цю ідею часто і критикували — мовляв, вступати треба виключно за знаннями. 

— У нас часто думають, що коефіцієнти все вирішують. Коефіцієнт — це коригувальний засіб. Якщо вступник сильний, то він повинен отримати бюджетне місце незалежно від того, є в нього коефіцієнт чи немає. Якщо вступник слабкий, він не повинен отримати бюджетне місце незалежно від коефіцієнтів. Але якщо абітурієнт опинився в напівпрохідній “сірій” зоні, коефіцієнти можуть його підтягнути на бюджетне місце .

Особливо багато можна почути про сільський коефіцієнт. У зв’язку з цим дозволю собі певну статистику. Близько 40 відсотків випускників шкіл, які подавали документи на вступ, отримали рекомендації на бюджетні місця за адресним розміщенням (ще частина вступників отримала рекомендації для вступу до мілітарних, правоохоронних вишів, на молодшого спеціаліста, що не входить до адресного розміщення). Серед вступників із сільським коефіцієнтом отримали рекомендації на бюджетні місця 33 відсотки Тобто тут катастрофи немає, і питання не в тому, чи працює сільський коефіцієнт, чи ні. Він працює, бо без нього було б менше успішних вступників на бюджетні місця із сіл.

Періодично з’являються цифри на кшталт “лише дванадцять відсотків тих, хто закінчив сільську школу, отримали рекомендації на вступ”. Тут відбувається маніпуляція інформацією. У нас приблизно половина випускників сільських шкіл взагалі не подають документи на вступ до університетів, і причина абсолютно в іншому. Учень, який навчається в селі і хоче здобути університетську освіту, намагається закінчити сильну школу. Якщо в селі сильна школа, це добре. Якщо ні, дитина йде до опорної школи або до ліцею чи гімназії в районному центрі чи в якомусь найближчому місті, де навчають краще. Тому більшість із тих, хто залишається в слабкій сільській школі, — це молоді люди, які свідомо не прагнуть відразу після школи вступити до університету. У них інші життєві плани: хтось іде в коледж, хтось в ПТУ, хтось іде працювати. Тому в нас великий відсоток тих, хто закінчив сільські школи і навіть не подає документів на вступ. Отже, не можна говорити, що сільська дитина не має доступу до вищої освіти. Інша річ, що її шлях до вищої освіти може бути складнішим.

— Сільський коефіцієнт критикують за те, що він не є допомогою сільським дітям здобути якісну освіту. Допомога — це створити умови якісної освіти в селі, щоб якість освіти не залежала від місця проживання. Чому ми підтримуємо цих дітей при вступі, а не до вступу? 

— Але ж тільки тепер почали підтримувати якісну освіту для сільських дітей (опорні школи, старша профільна школа тощо), і поки реформа дасть очікуваний ефект, мине кілька років. Тому зараз необхідно дати дітям додаткову підтримку.

— У майбутню вступну кампанію на певні спеціальності трохи зміниться перелік предметів, з яких треба складати ЗНО.

— Там будуть мінімальні зміни, більше стане фізики і математики.

— Але ж ви міняєте перелік предметів за півроку до вступу. Дітям доведеться змінювати свої плани, коли до ЗНО рукою сягнути. 

— Зазвичай саме зараз батьки і діти формують свої плани підготовки до вступу. Вони готуються до тестування переважно в одинадцятому класі.

— Не зовсім. Дехто визначається в десятому класі. Я читала коментарі деяких батьків, вони кажуть: ми за шість місяців фізику вже не вивчимо. Ви самі говорили про те, яка велика проблема з учителями фізики, а отже, і з викладанням фізики. 

— Загальний рівень знань з фізики сьогодні в країні справді низький. І прохідний бал у виші, і мінімальна кількість правильних відповідей, необхідних, щоб отримати позитивний результат ЗНО, невисокі, тож на такому рівні фізику вивчити точно можна. З іншого боку — вибачте, будь ласка, а в чому ми тоді розписуємося? У тому, що діти взагалі шкільну програму з фізики не опановують?

— Можливо, треба було попередити про зміни в переліку предметів ЗНО за кілька років? Підвищити рівень знань з фізики і з математики (поліпшити рівень викладання, переглянути програми і методики), а вже потім міняти щось у вступі?

— Зміни, які ви назвали, відбуваються у своєму ритмі. Цього року десяті класи, наприклад, перейшли на новий Державний стандарт старшої школи. Відповідно укладені нові програми і видаються підручники. Крім того, хочу зауважити, що, по-перше, перегляд предметів стосується лише дуже невеликої кількості спеціальностей, він не має широкого характеру. По-друге, Умови прийому встановлюють перелік конкурсних предметів тільки для навчання на бюджеті. Перелік конкурсних предметів на контракт заклади вищої освіти формують самостійно.

— Отже, розширення переліку конкурсних предметів на користь фізики і математики має стимулювати їх вивчення?

— Звичайно. Гадаю, ні для кого не секрет, що за останні десятиліття серйозно виріс рівень знань випускників шкіл з української мови і літератури, з історії, іноземної мови. На жаль, натомість знизився рівень з математики, фізики і хімії. Звичайно, якщо ми думаємо про технологічне майбутнє нашої країни, про те, що це має бути сильна, впевнена в собі й багата держава, то повинні мати достатній рівень технологічної, технічної і природничо-математичної освіти. І це, передусім, починається зі шкільних курсів математики, фізики і хімії.

— Я з вами абсолютно згодна. Але мені здається, що введення обов’язкового ЗНО — це трошки не той метод, яким треба поліпшувати якість знань зі шкільних предметів. 

— Вибачте, обов’язкове ЗНО для державної підсумкової атестації буде введено не так швидко. Сьогодні йдеться про перелік предметів для вступу до вишів, а це абсолютно інша річ. Вища освіта в нашій країні не є обов’язковою. Готуючи Умови вступу, ми стимулюємо вивчення математики і фізики і просимо тих, хто хоче здобути вищу освіту, пріоритетно вивчати математику і фізику. Причому зверніть увагу, що фізика зазвичай йде третім конкурсним предметом. Вона стоїть з якимось іншим предметом як альтернатива. Для частини гуманітарних спеціальностей так само з математикою. Наразі з викладанням математики ситуація в країні краща, ніж з фізикою. Не можна допустити істотного погіршення рівня знань з математики. Цей предмет не потребує лабораторного забезпечення, тому його викладання може бути ефективно поставлене і в містах, і в селах, аби був добрий вчитель і діти, які вмотивовані до навчання.

— Рівень знань з природничо-математичних дисциплін треба підвищувати, так. Але створюється враження, що це завдання зараз переклали на плечі батьків і репетиторів: “ми поставимо фізику і математику як обов’язкові для вступу, і ви будете вчити”. 

— Про репетиторів — це рішення і бажання батьків та дітей. А що стосується того, що Міністерство таким чином мотивує дітей до вивчення певних предметів, то це абсолютно однозначно. Проте щодо всіх таких спеціальностей залишається ще можливість навчання на контракті, де зовсім інший перелік вступних предметів. А якщо хочете отримати бюджетне місце, яке фінансується державою, будь ласка, піддавайтеся мотивації.

— Одне із нововведень, які пропонуються на майбутню вступну кампанію, — творчі іспити тепер проводитимуть до початку сесії ЗНО. Раніше їх складали, коли у абітурієнтів уже були на руках сертифікати незалежного тестування.

— Це зроблено для того, щоб не було навіть натяку на залежність результатів творчих іспитів від ЗНО. У дослідженнях доброчесності в українській освіті зазвичай згадують про творчі конкурси як чинник ризику.

Так це чи не так, але в суспільстві існує доволі серйозне сприйняття ризиків необ’єктивності оцінювання творчих здібностей. Тут є дві проблеми. Кажуть, що оцінки узалежнені від результатів ЗНО. Потрібним вступникам можуть ставити вищий бал, іншим — нижчий. Ще раз підкреслюю — це вельми поширена думка, про яку багато говорять. І друга проблема (це абсолютно неприпустима річ, яку буду вимушений підтвердити): графіки творчих конкурсів складаються якимось таким дивним чином, що пройти навіть у двох закладах творчий конкурс вкрай складно, у трьох — неможливо взагалі. Чомусь усі конкурси проводяться абсолютно одночасно. Щоб об цього уникнути, МОН розпочав реформу творчих конкурсів. Про це попередили мистецькі заклади ще рік тому. Там, де творчий конкурс не є принциповим, його замінили на творчій залік, і це дуже добре спрацювало. Більш того, з журналістики на наступний рік взагалі не плануємо творчих випробувань. Заклади вищої освіти, маючи вибір робити творчий залік з журналістики чи ні, його просто не проводили, а прохідний бал на бюджет з журналістики становив понад 180 балів, і цього виявилося більш ніж достатньо. У найближчу вступну кампанію творчі конкурси мають бути завершені до початку ЗНО, але буде певна кількість вступників, які вирішать вступати на творчі спеціальності в останній момент. Тому Умови дозволятимуть вишам проводити додатково творчі конкурси з 1 по 22 липня, але без права вступу на бюджет, тільки на контракт.

— Коли мають бути оприлюднені остаточно затверджені Умови вступу на наступний рік?

— За законом, не пізніше 15 жовтня. Ми налаштовані оптимістично, громадське обговорення розпочалось четвертого вересня, гадаю що до кінця вересня у нас ще опрацюють ці умови робочі групи, потім буде правова експертиза і — затвердження.

— В ідеалі ми з вами мали б сьогодні обговорювати зміни в Умовах вступу не на 2019-й, а на 2020-й чи 2021-й рік. Це якщо попереджати абітурієнтів про будь-які зміни за кілька років. Щоб і вони, і вчителі шкіл, і батьки розуміли перспективи і знали, до чого готуватися.

— Сьогодні суспільство потребує змін, і сьогодні освіта — це та галузь, де зміни насправді відбуваються. Думаю, що казати про стабільні на кілька років Умови прийому до закладів вищої освіти ще передчасно. Можливо, колись і прийде такий час стабільності. Головне, щоб така стабільність не трансформувалася на застій. Якщо ніхто не ініціюватиме зміни в освіті, то вона не буде розвиватися. Освіта потребує, щоб були ініціатори змін, і сьогодні Міністерство освіти і науки реально реформує галузь.

 

ОКСАНА ОНИЩЕНКО

Дзеркало тижня

У Сумському НАУ відбувся Міжрегіональний аграрний форум

Традиційно на початку осені в Сумському національному аграрному університеті проходить Міжрегіональний аграрний форум «Сумщина аграрна – 2018». Захід відбувається за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, Сумської обласної державної адміністрації, Сумської обласної ради, Фонду підтримки розвитку малого та середнього підприємництва.

Цьогоріч форум відвідав заступник Міністра аграрної політики та продовольства Віктор Шеремета. Вітаючи присутніх, він висловив глибоке переконання, що цей форум стане дискусійним майданчиком для науковців, представників бізнесу та влади.

Кожен на форумі знайшов заняття до душі: науковці та виробники отримали можливість обговорити шляхи співпраці на семінарах «Ефективний аграрний бізнес. Точне землеробство», «Економічний розвиток сільських територій. Співробітництво сільських громад та агробізнесу», а також «Органічне землеробство. Здорове харчування та привабливий бізнес».

Жителі міста із задоволенням відвідали виставку-ярмарок, придбавши сільськогосподарську продукцію виробників з усього регіону. Юні відвідувачі ярмарку не могли оминути увагою виставку техніки, адже представники постачальників навіть дозволили посидіти в кабінах та відчути себе справжніми комбайнерами.

Відвідувачі зізнавалися, що навіть трохи розгубилися, куди йти, адже у СНАУ також пройшов фестиваль вареників. Для сумчан ГКХ СНАУ приготував різнокольорові вареники із різноманітними начинками. Діти оцінили вареники із шоколадом, а дорослим до смаку прийшлися нові варіанти солоних начинок. Варені, смажені, запечені – яких тільки смаколиків не було на фестивалі. І організатори охоче ділилися досвідом приготування під час майстер-класів із ліплення вареників. Але справжньою родзинкою заходу став чемпіонат із поїдання вареників на швидкість. Майстрів у цій справі знайшлося чимало. Менш ніж за хвилину переможець подужав шість вареників, але й інші учасники не дуже засмутилися, адже із задоволенням поласували національною стравою.

Відвідувачі ярмарку лишилися задоволеними та висловили щиру надію, що цей захід і надалі збиратиме виробників регіону.

Повідомляє прес-служба Сумського НАУ

Який сніданок найкорисніший для школяра

Одним із найважливіших чинників, що впливає на здоров’я наших дітей, без сумнівів, є правильне харчування. І, звісно ж, усім нам добре відомо, що основою здорового денного раціону є сніданок. Німецькі лікарі нещодавно довели, що ті діти, які вранці отримують повноцінний здоровий сніданок, навчаються і розвиваються краще за однолітків, які обмежуються канапкою з чаєм.

Ситі ще з ранку школярі краще навчаються, швидше концентруються й мають більше енергії. Інформаційні та психоемоційні навантаження, які витримує школяр, потребують якісного харчового забезпечення. За статистикою, майже 70 % українських школярів снідають бутербродами з маслом, сиром чи ковбасою. 10 % з’їдають вранці варене яйце. 15 % найчастіше вибігають з дому без сніданку, жуючи на ходу печиво. 4 % зазвичай снідають яєчнею. І тільки 1 % їсть вранці кашу …

Лікарі одностайно рекомендують давати гарячий сніданок – це корисно для шлунка. Не варто занадто захоплюватися і перегодовувати – коли дуже повний шлунок, навіть до школи дійти важко, не кажучи вже про працездатність там. Дотримуйтеся золотої середини і намагайтеся не поєднувати у сніданку важкі страви. Порція на сніданок має бути невеликою (5-6 столових ложок). У цьому випадку краще менше, але смачніше.

Калорійність раціону школяра молодшої та середньої школи повинна становити не менше 2 000-2 300 калорій на день, а харчування має бути п’ятиразовим.

Сніданок школяра.  Сніданок обов’язково повинен бути ситним (до 25 % добової норми калорій), смачним і різноманітним. Основою дитячого сніданку повинні бути вуглеводи (крупи, макарони з твердих сортів пшениці, цільнозерновий хліб, злакові хлібці, мед), які полегшують розумове навантаження. Дитячому організму необхідні кальцій (молочні продукти) і білки (яйця, сир, відварена на парі риба). Білки прискорюють розумові процеси і чинять збудливу дію на мозок. Щоб у малюка була хороша пам’ять, необхідно подбати про наявність в організмі вітамінів групи В (волоські горіхи, морква), а дефіцит заліза може позначитись на швидкій стомлюваності, щоб уникнути цього, додавайте до сніданку яблука та сухофрукти. Але не пропонуйте дитячому організму швидких вуглеводів у вигляді цукерок, печива, булочок – вони тільки обдурять організм, не приносячи користі.

Оптимальний варіант сніданку: приготований на парі омлет з 1-2 яєць із молоком, зеленню і овочами, бутерброд з цільнозернового хліба з маслом жирністю не менше 82,5 %. Добова норма масла – 30-50 г. Або вівсяна, рисова або манна каша (можна з молоком) з подрібненими горіхами та яблуко чи груша.

Шкідливі солодощі замінимо сирною запіканкою з сухофруктами, сирниками, приготованими на парі, запеченими яблуками. Підсолодити чай або какао можна ложечкою меду. І в жодному разі не готуйте розчинного какао з баночки. Турботлива мама приготує натуральне какао, а якщо не встигає – чай із молоком.

Другий сніданок школяра (з собою): яблуко, цільнозернове печиво, горіхи, родзинки, курага, морква.

Молоко і кисломолочні продукти обов’язково повинні бути в меню дитини. Вони містять тваринні білки, кальцій, вітаміни, амінокислоти, мікроорганізми. Дитина повинна обов’язково вживати м’ясо, рибу, яйця, сир, бобові. 

А от від готових сніданків у вигляді пластівців краще відмовитися. Британська асоціація споживачів висунула їм серйозні звинувачення. Швидкі  сніданки містять достатню кількість вітамінів і мінералів.  Але також містять надто багато цукру та солі. 

Освітній портал “Педагогічна преса”

Як у Львівській політехніці студенти і викладачі “Ековікендували”

Завершення минулого робочого тижня у Національному університеті «Львівська політехніка» було ознаменоване неабиякою подією – Ековікендом. Це свято проводиться вже вдруге і стає доброю традицією. Адже екологічна та природоохоронна тематика з року в рік дедалі нагальніше про себе нагадує. Саме тому в університеті приділяють велику увагу цій чи не найважливішій глобальній проблемі сьогодення і активно долучаються до пошуку шляхів її розв’язання.

Розповідає доцент кафедри систем штучного інтелекту Олена Вовк:

Ековікенд виник рік тому завдяки ініціативі студентів та викладачів Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій, а також Інституту економіки та менеджменту. Ми вирішили, що не можна допускати, аби у нас ставалися екологічні лиха, подібні до  сумновідомої  катастрофи дворічної давності, яка трапилась на львівському сміттєзвалищі й забрала життя чотирьох людей. Тому, організовуючи Ековікенд, мали на меті  насамперед поширювати та пропагувати серед широкого загалу актуальну природоохоронну інформацію, зокрема, щодо сортування побутових відходів, їх переробки і подальшої утилізації. Варто наголосити, що ми вже маємо певні практичні результати такої діяльності. Так, у всіх навчальних корпусах університету встановлені картонні контейнери для відходів з паперу, скла, пластику, якими охоче користуються наші студенти і викладачі.З’явилися подібні ємкості й у  наших гуртожитках.  

Доцент кафедри економіки та інвестицій Олена Загорецька додала, що у Львівській політехніці проведиться багато семінарів та інших заходів  екологічної спрямованості. За її словами, відсортоване на початку сміття потім не потрапляє у загальну яму. Це питання погоджене на рівні міської влади і окремо збирається пластик, окремо, скло та папір і також окремо органічні добрива. Господарська частина університету має угоди з відповідними підприємствами, які утилізують відсортовані відходи за призначенням.

На часі спорудження на Львівщині потужного сміттєпереробного заводу європейського зразка. Науковці Львівської  політехніки мають намір долучатись до впровадження цього високотехнологічного процесу. Йдеться, зокрема, про розробку відповідного програмного забезпечення, а також підготовку висококваліфікованих інженерних кадрів хімічної галузі, котрі здатні забезпечити  технологічні  процеси на цьому заводі.

Цьогорічний Ековікенд був насичений  оригінальними і цікавими заходами. Організатори подбали, аби його учасники взяли найактивнішу участь у різноманітних конкурсах і змаганнях, до їх послуг були виступи колективів художньої самодіяльності Народного дому “Просвіта”,  спортивні розваги.  Так, доцент Роман Радейко прочитав для них цікаву лекцію на тему: «Цифрова гігієна в умовах гібридної війни». Як виявляється, у сучасному кіберпросторі також точиться війна, розв’язана російським агресором, який безцеремонно втручається у наш інформаційний простір і використовує його на свою користь. Лектор розповів, як убезпечити себе від кібератак і не допускати забруднення  інформаційного простору, як дотримуватися своєрідної цифрової гігієни, що є важливою складовою екології загалом.

Студенти залюбки побували і на майстер-класі з йоги, який провела Світлана Славіогло, на презентації-зустрічі «Продуктовий геноцид. Вчимося читати етикетку», де присутнім було продемонстровано, як правильно визначати рівень шкідливості тих чи інших продуктів, а не сліпо довіряти яскравій рекламній етикетці.

                  Йосиф Пазяк, Йосип Марухняк (світлини)

                  Прес-служба Національного університету «Львівська політехніка»

МОН пропонує до обговорення проект Порядку проведення аудиту шкіл

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Інституційний аудит – концептуально новий підхід. На відміну від атестації закладів, що мала наглядово-контрольні функції, інституційний аудит впроваджується як інструмент підтримки закладів загальної середньої освіти.

Проект визначає механізм проведення комплексної зовнішньої перевірки, зокрема освітніх та управлінських процесів, а також внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що забезпечують ефективність та сталий розвиток закладу.

Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти буде здійснюватися за наступними напрямками: 

– освітнє середовище закладу освіти;

– система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти;

– педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

– управлінські процеси закладу освіти.

Плановий інституційний аудит закладів освіти здійснюється не частіше одного разу на 10 років. Разом з тим, через низьку якість освітньої діяльності аудит може бути проведений у позаплановому порядку.

За повідомленням прес-служби МОН