Daily Archives: Вересень 19, 2018

Вчителька “провчила” учня за те, що його батьки не здали кошти на нову парту

У школі на Волині учня посадили за єдину невідремонтовану у класі парту, бо його батьки не здали кошти на нову. Так твердить мати хлопця. Але вчителька запевняє – відсадила учня, бо він погано поводився. Інформує ТСН 1+1.

А гроші в багатодітної родини ніхто не вимагав.

 

Уряд затвердив Концепцію дуальної освіти

Уряд затвердив Концепцію дуальної освіти, що має на меті об‘єднати навчання та роботу в професійній і вищій освіті. Відповідний документ було прийнято на засіданні КМУ сьогодні, 19 вересня 2018 року.

Концепцію представила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Зокрема, вона підкреслила, що впровадження дуальної освіти допоможе подолати проблему зношеності на 60-100% обладнання у закладах вищої та професійної освіти, дасть змогу роботодавцям включитися у процес підготовки, а не перенавчати випускників, а також ефективніше використовувати часовий і фінансовий ресурс учнів, закладів, роботодавців.
«Дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях (на підприємствах, в установах та організаціях) для набуття певної кваліфікації. Як правило, це навчання відбувається на основі договору. Тобто фактично це система, що дозволить нам ще в процесі навчання будувати місток між роботодавцем та здобувачем освіти. Учні та студенти зможуть побачити на власні очі виробництво чи компанію, в якій в майбутньому зможуть працювати, навчитися роботі на сучасному обладнанні», – розповіла Лілія Гриневич.

Концепція стала результатом 2,5 років обговорень між експертами, роботодавцями, закладами освіти та органами влади.

Концепція дуальної форми здобуття освіти передбачає:
•      Модернізацію освітніх програм
•      Підвищення якості підготовки фахівців
•      Зближення освіти з вимогами ринку праці
•      Посилення ролі та впливу роботодавців на освіту
•      Підвищення мотивації до навчання серед учнів та студентів
•      Ріст рівня зайнятості молоді
•      Скорочення адаптаційного періоду випускників на роботі
•      Підвищення конкурентоздатності працівників

«Усього цього ми плануємо досягти, зокрема, завдяки тому, що згідно з концепцією дуальна форма освіти передбачатиме здобуття від 25% до 50% кредитів під час навчання не за партою, зубрячи теорію, а безпосередньо на робочому місці. Результати навчання оцінюватимуться і роботодавцем, і закладом освіти. Роботодавець братиме безпосередню участь у відборі учнів, що навчатимуться на програмі. Усе це значний крок уперед назустріч новому формату побудови стосунків усередині освіти», – пояснила Міністр.

 

Вона додала, що важливим внеском концепції є закріплені на папері загальні зобов’язання закладів освіти, роботодавців, здобувачів освіти.

«Це дозволить зробити стосунки прозорими та зрозумілими, полегшить вироблення подальших документів, в яких прописуватимуться правила функціонування дуальної освіти в Україні. Зокрема, концепція ляже в основу Закону «Про професійну освіту», Закону «Про зміни до Закону «Про вищу освіту»,  Положення «Про підготовку фахівців за дуальною формою здобуття освіти», – повідомила Лілія Гриневич.

Повідомляє прес-служба МОН

Підтвердити місце проживання для обліку майбутніх учнів можна буде одним з 11-х видів документів – зміни до Постанови КМУ

Уряд визначив перелік документів, якими можна буде підтвердити фактичне місце проживання дитини для включення її до реєстру дітей шкільного віку на певній території. Відповідні зміни до постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів» були прийняті сьогодні, 19 вересня 2018 року, під час засідання Уряду.
«Ухвалені зміни є дуже важливими, адже на наступний рік ми плануємо пов’язати механізм першочергового зарахування до першого класу за місцем проживання з обліком дітей, який ведуть на місцях. Тобто якщо в реєстрі буде визначено, що дитина живе на певній території, то вона матиме право в першу чергу бути зарахованою до тієї школи, що закріплена за цією територією. Передбачається, що в кількох великих містах цей реєстр буде електронним і буде пропілотований механізм електронного розподілу місць в школах», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Загалом Уряд визначив 11 видів документів, які можуть підтверджувати місце проживання для включення в реєстр.
Це, наприклад, паспорт одного з батьків, довідка про реєстрацію місця проживання, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, документ, що засвідчує право власності чи користування житлом, акт обстеження умов проживання або будь-який інший офіційний документ, що підтверджує місце проживання.
Міністр також відзначила, що раніше порядок обліку стосувався лише дітей шкільного віку, а до обліку дошкільнят не було єдиних вимог. Тепер постанова КМУ урегульовує і питання обліку дітей дошкільного віку. Це дозволить, зокрема, краще прогнозувати та вчасно створювати потрібну кількість місць в дитячих садочках та школах.
«Узагальнюючи та аналізуючи цю інформацію, на місцях краще розумітимуть перспективу на найближчі кілька років: скільки і коли місць їм треба буде додати в уже діючих закладах, чи можливо є потреба у відкритті нових тощо», – зауважила Лілія Гриневич.
Водночас вона нагадала, що залучення працівників закладів освіти до організації та ведення обліку дітей дошкільного та шкільного віку забороняється.
Зняття з вчителів обов’язку щодо всеобучу було закладено ще під час прийняття відповідної постанови
Інформує прес-служба Міністерства освіти і науки України

Студенти ЗНУ принесли збірній Запорізької області 4 місце чемпіонату України з важкої атлетики

У Львові пройшов чемпіонат України з важкої атлетики серед чоловіків і жінок, участь у якому взяли 22 команди. Збірна Запорізької області в командному заліку серед чоловіків посіла четверте місце, а серед жінок 13 місце.

Цього разу хлопці зібрали потужну колекцію срібла. Другим у ваговій категорії 55 кг став студент Запорізького національного університету Дмитро Вороновський. Медаль того ж ґатунку додав студент Запорізького національного університету Тарас Гришин, виступаючи у ваговій категорії 73 кг. Загалом запоріжанин набрав 276 кг (121 кг ривок, 155 кг поштовх).

Ще одну срібну медаль завоював Костянтин Рева у ваговій категорії 102 кг. Його результат – 371 кг (161+210). Студент Економіко-правничого коледжу Запорізького національного університету Олег Ганзенко став срібним призером чемпіонату України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок у ваговій категорії +109. Результат Олега 370 кг (172+198). Ще один студент факультету фізичного виховання ЗНУ Антон Сердюков у вазі 89 кг показав результат 341 кг (155 – ривок, 186 – поштовх).

У змаганнях серед жінок єдину нагороду здобула дебютантка чемпіонату – студентка Запорізького національного університету Анастасія Манєвська, яка виборола бронзу у ваговій категорії 76 кг з особистим рекордом 174 кг (75+99).

 

Для довідки. Активно підтримував важкоатлетів їх тренер – викладач факультету фізичного виховання Запорізького національного університету Анатолій Орлов.

 

Прес-служба ЗНУ

За меню для школярів серйозно взявся шеф-кухар Євген Клопотенко

Як під склепіннями карстових печер Франції дозріває сир Рокфор, так під склепінням черепної коробки шеф-кухара Євгена Клопотенка визрівають наполеонівські плани. Ні, не Москву спалити, а збірники радянських рецептів страв, якими все ще послуговуються у школах.

Принаймні, так він жартує.

Жарти жартами, але за меню для школярів Євген Клопотенко взявся серйозно.

– Амбітно, так. Ну і що? Насправді це не важко, – зненацька заявляє шеф-кухар. – Знаєте, чому? Ніхто там нічого не робив раніше, ха! Немає конкурентів, взагалі нічого. Десятки років!

Євген Клопотенко, киянин, стовідсотковий екстраверт. Народився 1986 року. Закінчив Київський університет туризму, економіки і права, хоча досі не розуміє, навіщо. Багато мандрував за кордоном, працював офіціантом. Всерйоз подумував займатися кельнерством усе життя, поки випадково не захопився приготуванням їжі. Почав кілька років тому з варення, а найближчим часом відкриває свій перший ресторан української кухні. Поетично описує стейки, сири “Рокфор” та “Горгонзола”, рукколу, рибу дорадо та першу, зготовану власноруч пасту. Ось уже 12 років як робота з їжею – для нього справа життя

Як в історії зі шкільними їдальнями, які Євген ненавидів і мріяв змінити ще зі своїх шкільних часів. І вже понад два роки цим займається.Каже: коли добігали останні півтори хвилини заключного ефіру, відчув на собі погляди восьми мільйонів людей. І зрозумів, що може робити те, на що раніше не вистачало сил та впевненості.

ЇЖА В ЗАКОНІ

Потертий життям фоліант “Збірник рецептур страв для харчування школярів” 1987 року. У ньому читаємо:

– При подготовке сборника использовались: сборник рецептур“Диетическое питание в столовых“ (изд. 1971 г.), Сборник рецептур блюд для питания школьников (изд. 1959 г.), сборник “Рецептура і технологія приготування страв української кухні” (изд.1968 г.)…

Клопотенко стверджує, що ця і старіша, 59-го року, книги залишаються настільними для сучасних українських шкільних їдалень. Хоча законодавство до цього не змушує.

Харчування школярів регулює постанова Кабміну №1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення, та відпочинку” за 2004 рік.Як так сталося? Ось що вдалося з’ясувати.

Документ стосується різних закладів, але ми зосередимося на учнях середньої та старшої школи (харчування дітей в дошкільних, оздоровчих закладах чи в молодшій школі мають свої окремі нюанси).

Постанова №1591 чинна та обов’язкова до виконання. У ній є два критично важливі моменти, що впливають на формування шкільного меню.

Це додаток 7 з переліком затверджених продуктів та заборона використовувати інші харчі без попереднього дозволу з Міністерством охорони здоров’я.

У 2017 році наказом №1073 МОЗ затвердило ще один важливий документ – “Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії”.

У ньому вперше за 18 років переглянули добові потреби у харчуванні. Зокрема, для дітей шкільного віку. Змінили співвідношення білків, жирів та вуглеводів, а також – загальну калорійність.

Вони почали відповідати викликам сучасності – адже в Україні щороку фіксують близько 15,5 тисяч нових випадків дитячого ожиріння.

Ці норми не означають, що як за помахом палички всі діти стануть здоровими. Але там, де відповідальність лежить на державі, фахівці різних рівнів керуватимуться вже ними.

Дітям одного віку даватимуть менше солодкого, іншого – менше борошняного тощо.

При укладанні шкільного меню розробники мали б взяти перелік затверджених продуктів з постанови Кабміну №1591 та приготувати з них страви, що відповідали б нормам з наказу МОЗ №1073.

Таке меню було б і корисне, і збалансоване. Але є одне але. Самостійно розробити рецепти школам важко. Страви і порції мають відрізнятися залежно від того, чи це сніданок, обід чи вечеря (якщо в школі є групи подовженого дня). Для дітей різного віку існують свої норми щодо поживності і ваги порцій. Окремо існує затверджений асортимент для перекусів, які можна продавати в буфеті.

Розробники меню зважати на це не можуть, а мусять – адже є ще й спільний наказ МОЗ і МОН №242/329 2005 року.

Однак збірники часів Радянського Союзу мають ледь не містичну силу над сучасною їжею школярів.

Євген Клопотенко розповідає, що у шкільних їдальнях, наприклад, немає різноманіття страв з кукурудзяної каші.

Чому? Бо перший збірник написали у 1957 році, а генсек Микита Хрущов, який зайнявся кукурудзою, прийшов до влади у 1960 році. У пізнішу версію збірника цю крупу так і не внесли.

Щопонеділка у школах дають сосиски, наводить приклад ще одного курйозу Клопотенко. Чому? Бо на вихідних не можна робити заготовки.

Кухарі не встигають приготувати нічого з переліченого у збірнику, тому кожного понеділка у всіх школах України – сосиски.

– Повинно бути саме варене яйце і ніяк інакше. Сосиски по понеділках. Мусить бути саме молочна каша. Чому, навіщо? Такі правила, – згадує про магічний вплив необов’язкової та застарілої рецептури шеф-кухар.

Радянські збірники пустили щупальця навіть у нормативну базу. У постанові №1591 вказано, що сіль і перець видають “відповідно до затверджених рецептур”.

МАГІЯ ПЕРЕБИРАННЯ ХАРЧАМИ

Щоб розчаклувати шкільні їдальні, Євгенові Клопотенку довелося добряче попрацювати.

І не самому. Каже, що залучив групу експертів – і юристів, і дієтологів. Щоб зробити смачну та корисну їжу за всіма чинними правилами.

Спочатку вони придумували страви і пригощали школярів трьох київських шкіл. За два роки створили книгу рецептів.

Там супи без засмажок, старі рецепти на новий лад (наприклад, замість пюре з котлетою – “Пастуший пиріг”, запечений фарш на подушці з картоплі), більше печеного, менше смаженого тощо.

Спочатку вони придумували страви і пригощали школярів із трьох київських шкіл
Єдиним фаворитом для дітей став суп “Авголемоно”: без засмажки, на основі селери, моркви та лимонного соку. Його випробували серед 60 школярів. Суп отримав середній бал 4,8 за п’ятибальною шкалою.

Більше таких страв-чемпіонів не було, але команда Клопотенка не засмутилася.

– Навіть якщо я зроблю найкраще меню у світі: нереально круте, нереально корисне, нереально дешеве – його будуть їсти максимум 60-70% дітей, – запевняє шеф-кухар.

Пояснює – діти не можуть бути дегустаторами, оскільки їх смаки тільки формуються. І це не пов’язано з об’єктивною смачністю страв. Зараз у шкільних їдальнях їдять 25% дітей.

Не менш разючі цифри раніше називав журналістам експерт МОЗ України з гігієни харчування Олег Швець. У 2017 році він говорив про те, що 80% дітей не хочуть їсти у шкільних їдальнях, а держава витрачає півмільярда гривень щорічно на харчі, які просто викидають.

Книга рецептів страв, які діти схотіли б їсти – перший етап проекту.

Другий етап от-от розпочнеться – у жовтні випробують двотижневе меню, яке на 60% складатиметься із Євгенових страв, а на 40% – із тих, які готували раніше.

“Старі” страви будуть поряд з новими з кількох причин. Є рецепти у старому меню, які діти люблять, як от борщ. А є, які залишаться через зовнішні обставини – обов’язкові сосиски по понеділках.

“Старі” страви будуть поряд з новими
Третій етап – інтеграція нового меню у всіх школах, які захочуть його собі запровадити.

Для цього команда Клопотенка працює не лише над рецептами, а й над алгоритмом – покроковою інструкцією, як запровадити нове меню у школі так, щоб воно загалом вплинуло на культуру харчування.

Для цього хочуть запропонувати школярам готувати страви з нового меню разом з батьками вдома, а дирекції – організовувати для учнів екскурсії на кухню тощо.

Коли персонал зрозуміє, що нові рецепти прості і легкі, діти з довірою ставитимуться до того, що відбувається на кухні, а вдома готуватимуть таку ж смачну і корисну їжу, як і в школі, Клопотенко буде нарешті задоволений.

Паралельно з другим і третім етапом альтернативний збірник рецептів мали б перевірити в МОЗ. Чи справді ці страви корисні, здорові і можуть бути у школах.

Клопотенко бідкається, що для цього не існує прописаної процедури, але все одно намагається це зробити. Після такої перевірки команда шеф-повара обіцяє викласти своє меню у відкритий доступ.

А поки ми попросили Євгена розповісти, як він генерував ідеї. Каже – натхнення для нової їжі можна спіймати навіть на футболі.

Василина Думан спеціально для “Української правди. Життя” знають Євгена Клопотенка через те, що у 2015 році він переміг у п’ятому сезоні популярного кулінарного шоу “МастерШеф”, де змагаються кухарі.

Курс на здоровий спосіб життя: стартувала реєстрація на участь у  програмі «Healthy Schools»

З 18 вересня по 8 жовтня шкільні навчальні заклади по всій країні мають можливість зареєструватися у програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів». Програма організована Центром  «Розвиток КСВ» у рамках програми Mondelēz International Foundation за підтримки Міністерства молоді та спорту України, Інституту модернізації змісту освіти та Національного олімпійського комітету.

Її мета – популяризація здорового способу життя, раціонального харчування серед учнів та концепції «здорового дизайну» рекреацій та приміщень, де перебувають і харчуються діти.

Для участі у проекті потрібно зробити декілька простих кроків:

1) Заповнити заявку на сайті www.healthy-schools.org.ua

2) Розробити план «здорових» активностей на цей навчальний рік.

3) Кожні два тижні подавати звіти.

4) Брати участь у інших активностях проекту і вигравати круті призи.

5) Школи, які дійдуть до фіналу у квітні, буде запрошено до Києва для звітної презентації.

Протягом трьох тижнів організатори приймають заявки на участь, ще тиждень ми перевіряємо надіслані анкети.

Старт програми заплановано на 15 жовтня 2018 року.

В цьому навчальному році плануються різноманітні активності, присвячені спорту, харчуванню та дизайну: зустрічі з відомими спортсменами, дизайнерами, архітекторами та експертами проекту. В планах організаторів залучати якомога більше людей до програми, не лише вчителів та школярів, а й зірок, волонтерів, амбасадорів і зробити все, щоб рух за здоровий спосіб життя серед учнів набув національних масштабів.

«Міністерство молоді та спорту України підтримує такі ініціативи, адже важливим аспектом стає популяризація здорового способу життя серед учнів та впровадження раціонального харчування у школах. Створюються сприятливі умови для підтримки та розвитку здорового молодого покоління, що є визначним показником достатку кожної країни. Завдяки подібним акціям в дітей та молоді відбувається процес формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших. Маю надію, що розроблені рекомендації в рамках Програми для закладів освіти щодо реалізації активностей будуть сприяти розвитку корисних звичок серед учнів» – коментує Олександр Ярема, Заступник Міністра молоді та спорту України.

За результатами реалізації міні-проектів найактивнішим закладам освіти буде виділено гранти на закупівлю обладнання для STEM**-лабораторій на загальну суму 10 000 USD.

Навесні минулого навчального року успішно пройшов пілотний етап проекту, в якому взяли участь понад 70 освітніх закладів з Київської та Сумської області. В рамках фінальної події свої звіти представили 36 шкіл, у фінал пройшли десять найактивніших, які мали змогу боротися за грошові гранти.

Також чекаємо всіх охочих на «Здорових годинах з Healthy Schools» в рамках фестивалю «Арсенал ідей» у Мистецькому Арсеналі 29-30 вересня з 16:00 до 17:00. На відвідувачів чекають руханки, естафети та вікторини щодо здорового способу життя.

Якщо Ви мрієте про здорових діток, зацікавлених батьків та вчителів, які стають друзями для учнів. Про свідоме ставлення школярів до власного здоров’я. Про школу, вчитись у якій прагнуть із дитячого садка. Реєструйтеся у програмі та приєднуйтеся до спільноти Healthy Schools!

Довідка: «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів» – унікальна соціальна програма, яка реалізується  Центром «Розвиток КСВ» за підтримки Mondelēz International Foundation. Програма має на меті сприяти розвитку здорового харчування, фізичних активностей та свідомого ставлення до власного здоров’я у понад 500 школах, залучивши 17 500 дітей по всій Україні протягом трьох років. Програми Mondelēz International Foundation впроваджені цього року у 10 країнах світу.

 

Про затвердження порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів: МОН запрошує до обговорення

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект наказу МОН «Про затвердження Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128», підготовлений відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту».

Метою проекту є створення сприятливих умов для вивчення окремих предметів, спрямованих на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей учнів.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 15 жовтня 2018 року в письмовому вигляді на електронну пошту krasnostup@mon.gov.ua (Красноступ Ганна Миколаївна) або за адресою Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135.

Чому батьки і вчителі проти того, щоб діти вивчали англійську мову за державними підручниками

Не секрет, що чимало українських дітей, навіть дуже здібних, погано володіють іноземною — незважаючи на те, що в школі можуть мати 3 — 4 уроки на тиждень. І одна з причин — навчальні матеріали, якими держава забезпечує учнів.   Незалежні експерти кажуть, що оволодіти, приміром, англійською, користуючись цими підручниками, просто unreal, тобто нереально, пише газета “Експрес“.  

Це розуміють і батьки, і вчителі. Тож у багатьох школах  відразу у вересні батьки купують дітям навчальні матеріали для іноземної мови. Найчастіше — британських видавництв.   Моя подруга Євгенія — мама двох школярок. Хоче, аби діти добре оволоділи іноземною, тому не проти здавати гроші на навчальні матеріали з цього предмета. Щороку витрачає приблизно 300 гривень на книжку, зошит та диск.

“Шкільні підручники написані за застарілою методикою, — каже подруга. — Треба опановувати сучасну мову, нові слова. Оксфордська методика нам підходить, тому купуємо спеціалізовані підручники. Щоправда, вони дорогі. Тож для того, аби здешевити, беремо дітям копії, а не повноколірні видання“.

Ми теж купили комплект на півтора року за 360 гривень, — каже Уляна Ковлига. — Державні підручники просто жахливі! Наша школа вже років 15 вчиться лише за британськими. Усі батьки — “за”.

У нас дуже люблять гроші збирати — зокрема і на вивчення англійської, — каже Світлана Павлюшок, двоє дітей якої навчаються у школі №5 міста Павлограда Дніпропетровської області. — На навчальні матеріали витратили приблизно 450 гривень! Я не проти, аби дитина якісно вивчала іноземну мову, проте фінансово “потягти” двоє школярів — дуже важко“.

Чому ж рекомендовані МОН шкільні підручники припадають пилом? Експерти кажуть, що ці навчальні матеріали — неякісні, і не можуть забезпечити дитині повноцінне опанування мовою.   Утім деякі педагоги знаходять вихід із таких ситуацій без купівлі дороговартісних матеріалів.

Жодного року мої учні не купували британські комплекти,  — запевняє учителька англійської Ірина Василик з Львівщини. — Я переконана, що більшу роль відіграє методика викладання. У мене на заняттях діти постійно слухають аудіозаписи, ми розбираємо тексти пісень їхніх улюблених англомовних виконавців, вони пишуть твори про те, що їм справді подобається.  Така англійська — цікава й легко вивчається“.

При цьому й батьки зауважують: не завжди саме книжка визначає ефективність вивчення мови. Значно більше залежить від бажання учня та компетентності вчителя.

Пригадую, вчителька просто нахабно вимагала купити оксфордські книжки в 9-му класі, — ділиться Христина, колишня школярка. — Батьки купили. На закінчення року — лише 18 вивчених сторінок! Вчителька не могла дати раду підручнику — на одному розвороті ми могли зависнути на 2 — 3 тижні. А робочий зошит — то взагалі окрема історія. Вчителька перевіряла домашнє завдання з книжки з відповідями, бо сама не розуміла що й до чого. Тож 450 гривень — на вітер“.

Висновок простий: українські школярі потребують якіснішого навчального матеріалу для вивчення англійської. Міністерству освіти й науки пора зробити висновки і виправити таку ситуацію.

Олена КОВАЛЬСЬКА