Daily Archives: Жовтень 8, 2018

Зарплати українських науковців, що працюють у проектах програми Горизонт 2020, можуть зрости, якщо Україна прийме відповідне законодавство

Зарплати українських науковців, що працюють у проектах програми Горизонт 2020, можуть зрости, якщо Україна прийме відповідне законодавство, – гендиректор директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії

Сьогодні українські науковці, що беруть участь у наукових проектах у межах програми Горизонт 2020, отримують значно менші зарплати, адже правилами програми вона встановлюється на рівні середньої заробітної плати в галузі країни-учасниці. Нині Україна прагне знайти шляхи, як це виправити. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на зустрічі з новопризначеним гендиректором директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії Жаном-Еріком Пакетом сьогодні, 8 жовтня, у межах STS Forum у м. Кіото, Японія.

«Це правило Горизонту 2020 про зарплату на рівні середньої у країні ставить наших науковців у ситуацію, коли вони не можуть отримати адекватної винагороди за вкладені у проекти зусилля. Сьогодні ми робимо все можливе, щоб підняти зарплати всім українським науковцям, але, на жаль, ми не можемо зробити швидко такий стрибок. Окрім цього, з наступного року Україна виплачуватиме рекордні суми для погашення наших зовнішніх боргів. Водночас у проектах Горизонту 2020 достатньо грошей, аби заохочувати талановитих науковців до роботи в галузі. Ми б дуже хотіли б знайти можливість, як вирішити цю проблему», – зазначила Лілія Гриневич.

Гендиректор директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії відповів, що механізм є, і окремі країни вже ним користуються.

«Справа в тому, що ми не можемо робити виняток з правил Горизонту 2020 для окремих країн, – це порушить усю систему. Однак, рішення для асоційованих членів як Україна, де середня зарплата у галузі низька, існує. Зараз це вирішується таким чином, що країна-учасниця через законодавство встановлює поріг зарплати, наприклад, для науковців, які працюють у межах міжнародних програм. Тобто створюється якесь єдине правило на рівні держави. Тоді підняти зарплату в межах проектів Горизонту 2020 також стає можливим», – розповів Жан-Ерік Пакет.

Міністр подякувала за пораду і додала, що обов‘язково доручить вивчити таку можливість співробітникам МОН. Гендиректор теж дав контактних осіб, які допоможуть детальніше розібратися у згаданому механізмі.

Окрім цього, Лілія Гриневич подякувала за першу особисту зустріч і проінформувала про стан співробітництва з ЄС у сфері науки.

«Це перша можливість зустрітися з вами, після призначення у квітні. Я дякую за продуктивну зустріч і сподіваюся, що надалі наша співпраця буде також дуже плідною»,-  повідомила Міністр.

Керівники британських ВНЗ просять заборонити діяльність фірм, що пишуть студентські роботи

Понад 40 керівників британських університетів звернулися до міністра освіти з проханням заборонити діяльність компаній, які надають послуги з написання студентських робіт. Про це повідомляє сайт ВВС Україна. 

Деякі студенти платять за написання рефератів та інших текстів – виявити обман не завжди здатне навіть програмне забезпечення, створене для пошуку плагіату.

 

Міністр університетів і наукових досліджень Великої Британії Сем Гіма каже, що уряд вже працює над тим, аби вирішити проблему, і не виключає ухвалення відповідного закону.

Керівники університетів вважають, що заборона компаній, які надають такі послуги, змусить їх припинити свою діяльність. Нині бізнес з написання рефератів вже заборонений у США та Новій Зеландії.

 

Марина Порошенко відкрила Петриківський інклюзивно-ресурний центр на Дніпропетровщині

Дружина Президента України Марина Порошенко відвідала Дніпропетровську область із робочою поїздкою. Перша леді взяла участь у відкритті Петриківського інклюзивно-ресурсного центру, створеного в рамках реформи інклюзивної освіти, яку реалізує Фонд Порошенка у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Під час ознайомлення з роботою нового ІРЦ Марина Порошенко поцікавилася успіхами 5-річнї Вікторії Гаркуші, яка перебуває на обліку в обласному центрі реабілітації дітей з порушенням слуху та мови. У червні 2018 року за ініціативи дружини Президента та за підтримки обласного бюджету дитині було проведено оперативне лікування із відновлення слуху. Після цього дівчинка пройшла курс реабілітації і вже зараз почала чути голос мами та відповідати на її запитання.

Марина Порошенко передала Вікторії Гаркуші придбаний комплект акумуляторів для мовного процесора, з допомогою якого покращиться якість життя дівчинки. Наразі планується, що Вікторія буде відвідувати дитячий садочок та займатися з логопедом на базі Інклюзивно-ресурсного центру в смт Солоне за місцем проживання.

Також у ході поїздки дружина Президента ознайомилася з роботою медіатек і ресурсних кімнат в інклюзивних школах Дніпропетровщини – в Дніпровській школі № 6 та в Дніпропетровському навчально-реабілітаційному центрі № 10.

За два роки участі у програмі Марини Порошенко «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації» Дніпропетровська область відкрила 611 інклюзивних класів у 255 інклюзивних школах. Для забезпечення якісних умов навчання «особливих» учнів у регіоні створено 71 Медіатеку, 50 Ресурсних кімнат та відкрито 22 Інклюзивно-ресурсних центрів, проекти яких були розроблені Фондом Порошенка у співпраці з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Інформує офіційне представництво  Президента України

Україна та Молдова планують продовжити конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2019 рік

Створення спільних комісій для роботи над шкільними підручниками для національних меншин в Україні та Молдові, продовження конкурсу спільних науково-дослідних проектів на 2019 рік, обмін вчителями та досвідом проведення реформ. Про це говорили на двосторонній зустрічі Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та Міністр просвіти, культури та досліджень Молдови Моніка Бабук на STS Forum в м. Кіото, Японія.

«Я б хотіла поінформувати вас, що наша спільна комісія, яка займається питанням шкіл молдовської національної меншини в Україні та української меншини в Молдові, дуже успішно та продуктивно працює. Нещодавно ваш заступник  Павло Хобзей був у Молдові, з ним ми говорили про якість підручників для шкіл меншин та підвищення кваліфікації вчителів цих шкіл в Україні та Молдові», — розповіла Монік Бабук.

Вона також зауважила, що для належної підготовки шкіл національних меншин для збільшення частки вивчення української мови не вистачає часу, тому важливо, щоб відбулося продовження перехідного періоду для трансформації таких шкіл до 2020 року.

«Уряд України вже подав цей закон до парламенту. Це для нас потрібно, адже перелік робіт, які потрібно зробити, є дуже широким. Підготовка підручників, вчителів, бази – усе це не менш як 5 років. Але як ви розумієте, прийняття безпосередньо залежить від парламенту. Я також хотіла б подякувати за вашу відкритість до спільного створення підручників — так ми зможемо залучити кращих спеціалістів і з українського, і з молдовського боку»,- зазначила Лілія Гриневич.
Міністр освіти і науки України додала, що наразі уся система підготовки, закупівлі та друку підручників в Україні потребує кардинальної трансформації, адже ні якість книг, ні терміни, у які вони виробляються, є неприйнятними.

«У нас також є така проблема і ми теж думаємо, як змінити теперішній механізм виробництва підручників. Думаю, що нам варто обмінятися досвідом,  можливо, ми зможемо допомогти одне одному, розповівши про гірші та кращі практики», — відповіла Монік Бабук.

Лілія Гриневич також порушила питання продовження конкурсу спільних науково-дослідних проектів.
«Співпраця між нашими країнами вже дала можливість реалізувати 50 українсько-молдовських науково-дослідних проектів, до яких було залучено наукові установи та вищі навчальні заклади обох країн. На 2017-2018 роки у нас є список визначених тематик для конкурсу, однак, для його продовження нам вже зараз потрібно подумати про визначення нових тематик на 2019 рік»,- повідомила Лілія Гриневич.

Міністр просвіти, культури та досліджень Молдови підтвердила, що продовження цього конкурсу важливе для обох країн.
Монік Бабук також поділилася досвідом проведення реформ у Молдові. Вона зазначила, що вони працюють над трансформацією Національної академії наук, яка з часом має перейти на конкурсне фінансування, а окрім цього, пишуть і нові стандарти для школи.
«Проблеми, які є в наших країнах, дуже подібні. Хоч і навряд усі рішення будуть однаково хорошими для кожної з них, але переконана, що в нас буде чому повчитись одне в одного»,- підсумувала Лілія Гриневич.

У відповідь Монік Бабук запросила Міністра відвідати Молдову до кінці 2018 року.
Нагадуємо, що Україна працює над новою візією науково-дослідницьких пріоритетів (R&DPriority), які б сприяли досягненню цілей сталого розвитку до 2030 року.

Повідомляє прес-служба МОН

Україна працює над новою візією науково-дослідницьких пріоритетів, – Лілія Гриневич

 Сьогоднішній світ завдяки сучасним технологіям стає меншим, зараз добробут практично кожної країни залежить від добробуту країн-сусідів, тому ми всі зацікавлені у зростанні одне одного. Одними з найбільших перепон розвитку в Україні науки, технологій та інновацій є війна та “brains drain”.  Про це зазначила міністр освіти і науки України на міністерському круглому столі  щодо розвитку S&Т у межах 15-го STS форуму сьогодні, 7 жовтня, у м. Кіото (Японія).

 

Сьогоднішній світ завдяки сучасним технологіям стає меншим, зараз добробут практично кожної країни залежить від добробуту країн-сусідів, тому ми всі зацікавлені у зростанні одне одного. Одними з найбільших перепон розвитку в Україні науки, технологій та інновацій є війна та “brains drain”.  Про це зазначила Міністр освіти і науки України на міністерському круглому столі  щодо розвитку S&Т у межах 15-го STS форуму сьогодні, 7 жовтня, у м. Кіото (Японія).

Так, учасники круглого столу зосередили дискусію навколо різних позитивних і негативних впливів розвитку науки, технологій  та інновацій на досягнення Цілей сталого розвитку.

«Ми зараз реформуємо системи управління та фінансування науки та інновацій в Україні. Цього року ми створили Новий Координаційний орган високого рівня для вироблення відповідної політики. Це Національна рада з питань розвитку науки і технологій під головуванням Прем’єр-міністра України. Ми також створили Національний фонд досліджень для надання науково-дослідних проектів. Цей фонд є незалежним від міністерств та національних академій наук. Окрім цього, Україна працює над новою візією науково-дослідницьких пріоритетів (R&D priority), які б сприяли досягненню Цілей сталого розвитку до 2030 року»,- розповіла Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що розвиток науки, технологій та інновацій безпосередньо залежить від наявного в країні людського капіталу.

«Ми переконані, що досягнення Цілей сталого розвитку через науку, технології та інновації потребує створення суспільства освіченого загалу. Наші зусилля спрямовані на започаткування реформи початкової та середньої освіти «Нова українська школа», яка є фундаментальною для наступних рівнів освіти, розвитку науки та досліджень та переходу на економіку творчих знань. Ми хочемо перейти від школи знань до школи, що розвиває компетентності»,- повідомила Міністр освіти і науки.

Водночас Україна потерпає від російської агресії – приблизно 8% території країни окуповано, майже 2 мільйони людей були переміщені з окупованих територій, серед них 12 тис – це науковці.

За словами Міністра, Україна також потерпає і від втрати людського капіталу.

«Ми повинні визнати, що Україна займає не дуже високе місце в міжнародному інноваційному рейтингу. На жаль, сьогодні наша держава перебуває серед так званих «повільних новаторів». Однією із причин цього є її географічне положення. Розташована поруч з ЄС, регіональним лідером з розвитку науки технологій та іновацій та атрактором талантів, Україна страждає від значного “brain drains”, особливо серед молодих вчених”, – пояснила Міністр.

Лілія Гриневич закликала присутніх на круглому столі представників 22 держав до співпраці для розвитку науки, технологій та інновацій для спільного досягнення Цілей сталого розвитку.

По завершенню круглого столу Міністр мала короткі зустрічі з представниками 3 держав.

З державним Міністром політики у сферах науки і технологій Японії Такуя Хіраі говорили про підписання договору між профільними міністерствами України та Японії у сферах науки та інновації.

З міністром освіти, молоді і спорту Чехії Лілія Гриневич обговорила наявну співпрацю з Державною службою якості освіти Чехії, що наразі допомагає у створенні української Держслужби якості. Міністри також погодилися, що двом країнам слід інтенсифікувати співпрацю у сфері вищої освіти.

Крім цього, відбулися переговори з Патріком Веленсом, головним радником Уряду Великобританії з питань науки. Йшлося про світовий досвід державного стимулювання інвестицій у RsD, як варіант – податкове стимулювання.

Нагадуємо, що щонайменше на 22 % скоротиться паперова робота для школи – до дня Працівника освіти набула чинності нова інструкція з діловодства для закладів загальної середньої освіти

Довідково: 

«Цілі сталого розвитку» (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) — ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань.

Офіційний документ (Резолюція) Генеральної Асамблеї ООН зветься «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року» (англ. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development), прийнятий 25 вересня 2015 року та оголошує новий план дій, орієнтований на виведення світу на траєкторію сталого та життєстійкого розвитку.

Найкращий вчитель України 2018 року – Олександр Жук

Шість місяців очікування, понад 2000 заявок від талановитих вчителів з усієї країни, топ-50 новаторів і десятка фіналістів. Момент, на який чекала вся Україна! Хто став переможцем Global Teacher Prize Ukraine 2018 та отримав титул найкращого вчителя країни.

7 жовтня 2018 року в прямому ефірі телеканалу 1+1 за версією премії Global Teacher Prize Ukraine було оголошено  ім’я найкращого вчителя України. 

Ним став Олександр Жук –  вчитель інформатики із Запоріжжя, який не лише вивчив жестову мову, ділиться з дітьми тонкощами IT та створив енергокоманду, а й сам три роки поспіль перемагає в математичному конкурсі з усного рахунку.

Переможець отримав 250 тисяч гривень та рік безкоштовного навчання від «Освіторії». А в березні 2019 року він матиме змогу поїхати на Global Education & Skills Forum 2019 у Дубай, де познайомиться з найкращими вчителями світу.

Нагадаємо, Global Teacher Prize Ukraine — це щорічна національна премія для вчителів-агентів освітянських змін. Премія покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні. Національну премію засновано в 2017 році ГС «Освіторія» після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation, що є організатором всесвітньої версії цієї премії.