Daily Archives: Жовтень 25, 2018

Учитель з Одеси записав відеоуроки з фізики: у вільному доступі на YouTube

Вчитель з фізики – Павло Віктор, протягом трьох років знімав уроки та публікував на YouTube. На даний момент він записав 473 відеоуроків. Інформує AIN. ua

Наше життя нерозривно пов’яне з Інтернетом. Ми щодня публікуємо у соціальних мережах фотографії, новини, ділимось враженнями з фантастичної поїздки. Ми маємо унікальну можливість ділитися знаннями, презентувати власні доробки, обмінюватися думками, спілкуватися з усім світом. Окрім популярних мереж Facebook, Telegram, WatsApp, Instagram найбільшою популярністю користується YouTube. Незважаючи на велику кількість різноманітних відео, тут можна знайти корисну інформацію, наприклад онлайн-курс з фізики одеського вчителя, який працює у Рішельєвському ліцеї. Це неймовірна історія успіху викладача, який своїм прикладом надихає тисячі учнів з усього світу. Протягом трьох років Павло Віктор робив трансляції у прямому ефірі на YouTube. Курс фізика є одним з найповніших і доступних в Інтернеті. Він охоплює теми програми з 9 по 11 класи від «Механіки» до «Фізики ядра», а також є обрані теми для 7-8 класів.

Його уроки стали настільки популярні, що тепер на каналі понад 60 тисяч підписників, а під відео щодня з’являються вдячні коментарі користувачів. Окрім позитивних відгуків, учні задають цікаві питання і щоб відповісти кожному, кожного дня вчитель витрачає близько години часу.

Іноді діти в коментарях залишають такі питання, над якими потрібно добре подумати, перш ніж дати відповідь. Це надихає мене, тому що цікаві осмислені питання дають “їжу” для роздумів, – заявив Віктор

Курс Павла Віктора дивляться учні з Казахстану, Білорусі, Німеччини та з інших країн.

Що цікаво, якщо подивитися за віковими категоріями, серед глядачів найбільше не школярів, а студентів – молодих людей 18-24 років. Є і глядачі старшого покоління. Мабуть, вчителі. Напевно, вони використовують це для підготовки до уроків, – поділився Павло Андрійович

Ідея транслювати уроки виникла спонтанно. Коли учні захворіли, вони попросили Павла Андрійовича включити Skype, щоб віртуально бути присутніми на уроці. Вчитель погодився і провів кілька таких уроків, які транслювались на одному каналі і лише для одного учня.

Доводилося тягати за собою комп’ютер, щоб показати праву частину дошки, ліву частину дошки, а якість зображення там невисока, – згадує викладач.
Так з’явилися перші форми дистанційного навчання. Після цього в ліцеї було кілька карантинів. Для вивчення фізики важливо не переривати цей процес, тому що викладачу буде тяжко розповісти пропущений матеріал у короткі строки. Тому Павло Андрійович спробував знімати уроки на відео і публікувати в Інтернеті.

Для цього потрібно було придбати обладнання, щоб відео було у хорошій якості. Завдяки підтримці адміністрації Рішельєвскього ліцею та батьків вдалося встановити дві відеокамери (одна для загального плану, друга для демонстрації дрібних предметів, сторінок підручника або великим планом графіків на дошці). Також є відеомікшер, потужний комп’ютер та швидкий Інтернет.

З’явилася можливість транслювати уроки в реальному часі прямо на YouTube, а там вони записуються. Спробували, вийшло, ніби сподобалося. Тоді я вирішив записувати всі уроки поспіль, – розповів учитель.

Ідея Павлу Андрійовичу сподобалась, адже це дійсно зручний спосіб донести дітям інфомацію. Та насправді, це тяжка праця з якою стикається вчитель кожен день. Підготовка до лекцій, щоденні трансляції, відповідь на коментарі займають багато часу. Та зупинятись на досягнутому вчитель не збирається. За словами Павла Віктора, провівши останню трансляцію курсу для старшої школи він відчув полегшення. Однак незабаром відчув спустошеність.

Так буває після великого і тривалого походу на байдарках, коли хочеться швидше дістатися до теплого і затишного будинку. Але переступивши поріг, починаєш сумувати за своєю природою, туристичним драйвом, екстримом, пригодами, – коментує викладач.
Сьогодні він завершує запису уроків для 7 класу, а потім планує розпочати для 8 класу.

Це напружена робота, насправді, вона вимотує. Але якщо ти вже почав знімати, треба показати побільше. Вкласти максимум демонстрацій і змісту, все те, що зазвичай ти з економії часу міг не розповідати, – каже Павло Андрійович.
Після феномального успіху з трансляціми з фізики, адміністрація ліцею вирішила розробити курси дистанційного навчання й з інших предметів. Тож вже є курси з української мови та математики.

Павло Віктор вважає, що онлайн-курси стали успішними завдяки тому, що його відеоуроки “живі”.

Чому у мене вийшло? Я просто вів уроки, я не йшов спеціально ні на яку студію, моїх відео не торкнувся монтажер. Це просто ефір. І в цьому криється дві переваги: по-перше, це найменш напружений і реальний процес, по-друге, це живий урок, і у глядачів виникає ефект присутності. До дошки виходять діти, спілкуються з викладачем, і виходить, ти ніби ще один учень в класі, – пояснив він. Нещодавно я читав відгуки і зрозумів, що величезна перевага в тому, що це – живі уроки. Тому вони краще сприймаються, ніж спресований 10-хвилинний ролик, який містить матеріал уроку. Це більш природно.
Таким чином талановитий викладач захочує учнів до вивчення фізики, адже ця наука – це не лише незрозмулі формули, а й можливість дізнатись, як влаштовано цей світ. Курс Павла Віктора допомогає людям по-новому поглянути на фізику, полюбити цей складний предмет. Бажаємо успіху креативному фізику! Саме такі вчителі творять майбутнє і навчають розумне покоління!

Джерело: AIN. ua

 

Як підтримати академічну доброчесність в університеті: рекомендації та глосарій МОН

Заклади вищої освіти отримали Рекомендації з академічної доброчесності, а також Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності. Відповідні матеріали було розроблено в межах Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP за підтримки Посольства США, а також розіслано листом МОН на всі виші.

«Потрібно визнати, що зараз ми переживаємо певну кризу академічної доброчесності. І причин цьому кілька. Одна з них – відсутність в університетах глибокого розуміння того, чим саме є академічна доброчесність, а також процедур, які мають цю доброчесність забезпечувати. І ми щиро вдячні Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP, який допоміг нам підготувати докладні та змістовні рекомендації з цього питання для закладів вищої освіти. Окремо створено глосарій термінів та понять. Ми сподіваємось, що ці матеріали стануть суттєвою допомогою для вишів на їхньому шляху до забезпечення академічної доброчесності», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Рекомендації складаються з 6 окремих блоків.

Перший розділ – «Набуття студентами компетентностей з академічної доброчесності та навичок якісного академічного письма». У ньому йдеться про те, якими компетентностями для дотримання академічної доброчесності має володіти викладач, якими має оволодіти студент, а також розповідається про прийоми навчання студентів належному академічному письму.

У другому розділі надаються рекомендації щодо роботи з викладацьким колективом. Зокрема, йдеться про те, як мотивувати викладачів, які є вимоги до них та як створити у закладі атмосферу академічної доброчесності.

Третій блок присвячено питанням санкцій, які можуть вживатися до викладачів та студентів за порушення академічної доброчесності.

«Застосування заходів академічної відповідальності має сенс, якщо учасники освітнього процесу розуміють зміст чинних норм, підстави і процедури притягнення до академічної відповідальності. Тому за інших рівних умов санкції за одні й ті самі порушення для студентів молодших курсів мають бути м’якішими, ніж для студентів старших курсів і, тим більше, для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. Заклад вищої освіти має забезпечити навчання всіх учасників освітнього процесу, насамперед, здобувачів вищої освіти з питань забезпечення академічної доброчесності», – йдеться у документі.

Для вдосконалення внутрішніх процедур дотримання доброчесності у четвертому розділі МОН разом із експертами дає рекомендації щодо створення кодексу академічної етики та етичної комісії закладу вищої освіти.

П’ятий розділ дає орієнтири для закладів щодо вимог до письмових робіт, які допоможуть забезпечити академічну доброчесність. Також у цій частині рекомендацій надаються поради, як проводити захисти письмових робіт.

Останній, шостий розділ Рекомендацій присвячений особливостям перевірки на академічний плагіат дисертаційних робіт.

Оскільки тривалий час дискусії щодо забезпечення академічної доброчесності точилися навколо конкретних визначень, які свідчать про її порушення, разом з Рекомендаціями МОН розіслало й Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності.

«У глосарії доступно та зрозуміло викладено усі основні визначення, що стануть чіткими орієнтирами для викладачів та студентів», – відзначив Юрій Рашкевич.

Спалах кору на Буковині:  захворіли 45 дітей та вагітна вчителька 

За наявними даними, наразі восьмеро дітей перебувають у шпиталі. Їх стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Решта хворих проходять амбулаторне лікування вдома.

“Наймолодші – це діточки першого класу, і найстарші – це 11 клас. Це лихоманка, головний біль, ознаки кон’юнктивіту, блювота та загальна слабкість”, – розповіла про симптоми хвороби заступник головного лікаря Хотинської ЦРЛ Алла Яковенко.

Як з’ясувалося, переважна більшість потерпілих не мали щеплень.

Перший випадок захворювання у школі зафіксували у вересні. Потому кількість недужих зростала. Однак на карантин навчальний заклад закрили лише зараз. При цьому, йдеться про карантин через ГРВІ. Кількість хворих тут перевищила 100 осіб.

“Захворів вперше хлопчик з першого класу. Він був у гостях у Путильському районі. Пізніше ми дізналися, що той район страждає від спалаху кору. 23 роки працюю директором школи, я не пам’ятаю такого випадку, такого спалаху на захворюваність на кір”, – коментує ситуацію директор Рукшинської школи Сергій Шишковський.

За три роки кількість вступників з окупованих територій через освітні центри зросла майже вдвічі

 За 3 роки роботи освітніх центрів «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» кількість вступників через них збільшилася майже вдвічі. Так, якщо під час вступної кампанії 2016-го через освітні центри вступили близько тисячі абітурієнтів, то цього року їхня кількість сягнула 1749.

Про це йшлося під час прес-конференції щодо підсумків роботи освітніх центрів (ОЦ) «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» у 2018 році, яка відбулася 24 жовтня 2018 року, в МОН.

«Міністерство приділяє багато уваги забезпеченню спрощеного доступу до вищої освіти дітям з тимчасово непідконтрольних територій. З 2016 року в Україні працюють освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна». Їх робота якраз і направлена на те, щоб залучити громадян з окупованих територій Криму і Донбасу до навчання у наших вишах. Цього року освітні центри працювали з 4 червня до 28 вересня. Найголовніше наше досягнення – за ці 3 роки вступ через освітні центри збільшився майже вдвічі», – зазначила в.о. директора департаменту вищої освіти МОН Світлана Кретович.

Так, 2018-го через ОЦ «Донбас-Україна» вступили 1522 особи. Минулого року їхня кількість становила 1346, а 2016-го – 855 осіб.

Цього року найбільше вступників обрали Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка – 219, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля – 181, Таврійський національний університет ім. Вернадського – 134.

Загалом же за консультацією до центрів «Донбас-Україна» звернулося 3186 осіб. Цього року вони працювали на базі 37 вишів – переміщених з зони ООС або тих, які розташовані на підконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей. Це, зокрема, міста Київ, Бахмут, Вінниця, Дніпро, Краматорськ, Кремінна, Кривий Ріг, Костянтинівка, Покровськ, Лиман, Лисичанськ, Маріуполь, Рубіжне, Сєверодонецьк, Старобільськ, Слов’янськ, Харків, Торецьк.

Через ОЦ «Крим-Україна» 2018 року вступили 227 осіб. Торік таких вступників було 204, а 2016-го – 153.

Цього року найбільше вступників обрали Таврійський національний університет ім. Вернадського – 88, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – 31, Львівська політехніка – 24.

За консультацією до центрів «Крим-Україна» звернулося майже 779 осіб. Цього року вони працювали на базі 35 закладів вищої освіти у таких містах: Бердянськ, Дніпро, Запоріжжя, Ізмаїл, Київ, Львів, Мелітополь, Миколаїв, Одеса, Первомайськ, Харків, Херсон.

«Я хочу звернути увагу, що ця статистика – це не скільки загалом в українські виші вступило кримчан чи жителів непідконтрольної території Донбасу. Йдеться лише про спрощений вступ через освітні центри. Ті діти, які отримали повну загальну середню освіту дистанційно та склали ЗНО, мали можливість вступати до будь-якого вишу України. Але така статистика не ведеться насамперед з міркувань безпеки», – підкреслила Світлана Кретович.

Нагадуємо, що спрощена процедура передбачає вступ без ЗНО – абітурієнти складають 2 іспити державної підсумкової атестації з української мови та історії України, а також один вступний іспит (або творчий конкурс). Для вступу також не обов’язкові українські паспорт і атестат.

Окремо варто відзначити, що у наказах про зарахування прізвища вступників з окупованих територій обов’язково шифруються. Більшість абітурієнтів, які з тих чи інших причин вступили на контракт, за їхньою заявою переводяться на бюджет. Також кожен виш намагається максимально забезпечити вступників з окупованих територій гуртожитками як на час навчання, так і на час вступу.

Для залучення якомога більшої кількості вступників з окупованих територій до українських університетів, коледжів та закладів ПТО щороку обов’язково проводиться широка інформаційна кампанія.

Так, обов’язково працює гаряча телефонна лінія, організована Фондом «Відкрита політика» за підтримки МОН та UNICEF. Цього року з 1 січня на неї вже надійшло 12 тис дзвінківї. Торік на лінії прийняли 8 тис дзвінків.

«Щодня на гарячі лінії надходить маса дзвінків. Найчастіше ставлять такі запитання: якою є спрощена процедура вступу, як отримати шкільну освіту дистанційно, квоти для кримчан, реєстрація в електронному кабінеті вступника, пільги для переселенців, низькі бали ЗНО тощо», – розказала виконавчий директор ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова.

Створюється також інформаційна продукція, охоплення якою цього року сягнуло близько 2 мільйонів осіб. Це листівки, постери, дорожні карти, покрокові інструкції, відео- та аудіоролики. Все це розміщувалося та транслювалося у транспорті, закладах освіти, на пунктах пропуску, на радіо, які, зокрема, мають покриття на непідконтрольних територіях. Цього року були окремо проведені дні відкритих дверей в освітніх центрах.

«Для нас дуже важливо, щоб діти на тих територіях отримували інформацію про можливості спрощеного вступу до українських вишів. Адже ми знаємо непоодинокі приклади, коли певні канали зв’язку блокуються. І також хочу підкреслити, що доки ситуація не зміниться, ми продовжуватимемо практику роботи освітніх центрів та спрощеного вступу», – підсумувала Світлана Кретович.

Інформує прес-служба МОН