Daily Archives: Жовтень 30, 2018

Запрацювала онлайн-платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри

Державна служба зайнятості запустила онлайн-платформу із професійної орієнтації та розвитку кар’єри, яка допомагає у виборі професії. Про це повідомили у Київському міському центрі зайнятості.

Користувачам платформи пропонують пройти тестування Soft Skills. Зокрема, тест на тайм-менеджемент, комунікабельність, вміння працювати в команді, стресостійкість тощо.

Платформа Державної служби зайнятості з професійної орієнтації та розвитку кар’єри створена із метою наближення профорієнтаційних послуг центрів зайнятості до всіх, хто планує свій професійний шлях.

Зареєстрованому користувачу надається можливість безкоштовно отримати послуги з профорієнтації у дистанційному форматі без відвідування центру зайнятості та зробити власну профорієнтацію.

Окрім того, цього року служба зайнятості започатковує безкоштовну професійну діагностику старшокласників шкіл, що допоможе визначити здібності і обрати ту професію, до якої є найбільша схильність. Відповідну програму проводитимуть центри зайнятості.

Як зазначають у Київському міському центрі зайнятості, серед зареєстрованих безробітних 88% осіб мають вищу освіту, натомість на ринку є нестача робітничих професій. І наголошують на необхідності проводити профорієнтаційну роботу із молоддю щодо вибору професій, затребуваних на ринку праці задля економічного та соціального розвитку держави.

Традиційні батьківські збори – це немодно: київські школи шукають новий формат співпраці з батьками

Біля дошки стоїть учитель, за партами – батьки. Протягом години вчитель розповідає про негарну поведінку деяких учнів і згадує про погані оцінки. Не оминає і побутових проблем: треба поміняти вікна, бо у класі протяг, і ще потрібні мийні засоби…

Знайома багатьом шкільна картина. Перемалювати її хочуть у київському Департаменті освіти і науки. А саме – запровадити індивідуальні зустрічі з батьками і цікаві форми взаємодії з ними. В якихось школах це вже запрацювало, інші школи – зволікають. Адже впроваджують це не директивою “зверху”, а м’яко і ненав’язливо.

Про те, в чому полягують зміни батьківських зборів і як вони відбуваються, поговорили з директоркою Департаменту Оленою Фіданян.

Дослідження

Батьківські збори в садках та школах останнім часом усе більше викликають роздратування та невдоволення. Ось ми й вирішили, що настав час змінити цей застарілий формат так званого спілкування. Спочатку хотіли піти найпростішим шляхом – дати “директиву”. Таку собі вказівку, як змінити батьківські збори. Та фахівці пояснили, що спершу варто розібратись у ситуації і розробити пропозиції, які насамперед сприйматимуть батьки та освітяни.

Тож усе почалося рік тому із пошуків керівників-однодумців, які були готові до досліджень, експериментів та змін. Від кожного району залучили директорів шкіл – переважно тих, яких обрали на конкурсі. Вони не боялися іти на відкриті дискусії, проводити чесні анкетування батьків. Долучились і “Батьки SOS“, які через свої інформаційні джерела обговорили це питання з батьківськими громадами.

На першому етапі Освітня агенція міста провела глибинні інтерв’ю з освітянами і батьками, аби зрозуміти, що не так з їхньою комунікацією.

Освітян розділили на дві категорії: вчителі (класні керівники) і адміністрація. Таким чином з’ясували, кому найбільше не подобаються батьківські збори і хто найменш готовий до змін. Малоефективними батьківські збори в наявному форматі вважають директори та батьки, а от понад 46% класних керівників вважають їх ефективними.

На батьківських зборах прийнято аналізувати шкільне життя учнів. Але більше 20% батьків сказали, що за рік на класних батьківських зборах і слова не почули про свою дитину. Є сумлінні батьки, які ходять на всі збори, але чують там тільки про проблеми й тільки про чужих дітей.

Тож головна мета змін – спілкування батьків із закладом освіти в контексті шкільного життя їхньої дитини.

Дослідження показало, що батьків найбільше цікавлять індивідуальні зустрічі з вчителями і тренінги, де вони могли б знайти відповіді на різні питання.

Під час роботи фокус-груп учасники дослідження розповідали, якими бачать зміни в організації батьківських зборів. Так визріла ідея батьківських зустрічей за кавою. Коли я була в Парижі, то побачила на вхідних дверях школи оголошення на малюнку з чашечкою кави, в якому був розклад зустрічей батьків з адміністрацією та педагогами – чотири рази на рік. Батьки записуються, як ми сьогодні до лікаря, дистанційно. Зустрічі відбуваються віч-на-віч.

Наші запитання про загальні батьківські збори дуже дивували працівників школи.

Ми розуміємо, що не можемо зламати все, що працювало роками. Та й чи треба?! Якщо ми свою батьківську громаду не зберемо у школі, то про нас подумають, що ми закрились і щось приховуємо. Тому вирішили, що зміни мають бути поетапними, відкритими та зрозумілими для всіх.

Розробили можливі варіанти проведення батьківських зборів у новому форматі. Презентували наші пропозиції на Колегії Департаменту освіти і науки.

Умовно поділили формат проведення батьківських зборів на три етапи:настановча батьківська конференція (проводимо на початку навчального року – вересень); індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною” (листопад-грудень, квітень-травень); довільні сучасні форми спілкування з батьками (батьківські уроки, тренінги, родинні гостини та інше).

Настановча батьківська конференція. До участі в ній запрошують усю школу. Залежно від можливостей закладу освіти, конференцію можна організовувати для всіх батьків, окремо для батьків початкових та старших класів або за паралелями класів. Усе залежить від кількості учнів та розміру школи.

Головне – під час настановчої конференції батьки не розходяться по класах на нудне двогодинне сидіння за партами.

Спочатку всі зустрічаються в актовій залі, де адміністрація та працівники школи вітають їх і презентують освітні послуги та плани на навчальний рік. Потім батьки розходяться за різними локаціями: їдальня (наприклад, яке меню буде в дітей); спортивна зала (вчителі фізкультури та керівники гуртків і секцій розповідають про свою роботу); бібліотека (бібіліотекар розповідає, яку допомогу тут може отримати дитина), медичний пункт та інші локації, де батьки можуть задовільнити всі свої зацікавленості.

Завдання школи – показати, що в ній безпечно, тут навчають та розвивають здібності дитини.

Після цього, отримавши інформацію про плани школи та класу на навчальний рік або хоча б на півріччя, батьки розходяться по домівках без потреби заходити у класи. Таким чином, батьки кожної дитини особисто, а не через обраних представників, отримають інформацію, яка цікавить саме їх.

Виходячи зі звернень та скарг, кількість яких у вересні різко зростає, основне зло – коли батьки, зачинивши двері у клас, вирішують службові питання закладу освіти або ж предметно мотивують усіх збирати кошти на шкільні потреби. А ще театральніше це виглядає, коли класний керівник виходить, а батьки залишаються “поговорити”.

Це таке лицемірство, коли вчителька каже: “Це не при мені”, а директор – “Я тут ні до чого, ми не дозволяємо збирати гроші. Ми ж про це не чули. Це не за нашої присутності”.

Ми розуміємо, що є випадки, коли спілкування батьків у класі необхідне. Це, насамперед, класи (учнівські спільноти), які тільки сформовані: 1, 5, 10 класи. Такі зустрічі мають бути чітко побудовані та регламентовані в часі. Головне – не затягувати їх, не перетворювати в уже загадані сценарії, а усвідомлювати, що вони мають слугувати формуванню нового колективу, знайомству з усіма вчителями, які працюватимуть з дітьми.

Другий етап – індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною”. Ми запропонували, як їх організовувати, і навіть розписали календар: коли починати підготовку, коли можна проводити самі зустрічі, яким чином реєструватися тощо.

Ця модель вимагає ґрунтовної підготовки. Для таких зустрічей вчитель має підготувати результати успішності конкретної дитини, її індивідуальні досягнення. Одна справа, при всіх розказати про поганого Петрика, а інша – кожному написати лист успішності з результатами індивідуального прогресу: у Сергійка було так, а стало ось так. А ще – додати психологічний і комунікативний аспекти, проаналізувати творче зростання дитини.

Ми акцентуємо увагу на інформації для батьків саме в контексті зростання особистості школяра, адже саме задля цього діти і приходять до школи.

Ми не оминули увагою правила комунікації. Трапляється, що дорослі заходять у неправильну комунікацію: або вчитель заграє з батьками, або батьки ставляться до вчителя, як до обслуги. Коли з’являється зневага з будь-якої сторони, то вона, як правило, відображається на дитині.

Сьогодні найбільше нас хвилюють правила комунікації через електронні пристрої. Ми почали вивчати роботу приватних шкіл і врахували їхній досвід користування безкоштовною платформою Office 365, на якій можна створити електронну комунікацію, залучивши всіх учасників освітнього процесу.

Відкритість спільноти, можливість спілкуватися в одному полі за визначеними правилами адміністрації, вчителів та всіх батьків унеможливлює сварки та плітки. Отже, можна створити систему, в якій не тільки класний керівник, як у Вайбері, спілкується з батьками, а де є всі вчителі-предметники, заступники, які відповідають за певні напрями роботи, де директор бачить усю переписку, де є відкрита платформа для критики (на платформу не можна зайти анонімно –ред.).

Якщо групи у Вайбері зациклені на одному класному керівнику – це шкодить. Тоді все залежить від сили та об’єктивності цього вчителя. Крім того, з груп викидають одне одного, якщо хтось щось “не так” говорить. Про яку об’єктивність тут можна говорити?!

Ця платформа – один із варіантів. Якщо школа має інший варіант – то будь-ласка.

Ми дали приклади, як постійно можна комунікувати з батьками (адже є такі, які весь час хочуть щось чути про свою дитину). Приватні школи поділилися прикладами, коли класні керівники раз на тиждень відправляють за їхньою системою повідомлення батькам: “Шановні батьки! Цей тиждень був дуже вдалий. Ваші діти зробили чудові роботи з осінніх матеріалів. Наступного тижня ми йдемо до басейну. Будь ласка, потурбуйтесь про…”.

Така форма спілкування необтяжлива та позитивна. Ти не боїшся його відкривати. І це достовірна інформація.

У рекомендаціях ми виділили слово “претензії” великими буквами, щоб батьки могли їх висловити, а потім класний керівник чи вчитель-предметник спокійно їх розглянули та надали відповідь.

Також ми заохочуємо ініціативи педагогічного партнерства з батьками – “інші форми спілкування”.

Третій етап – довільні сучасні форми спілкування з батьками (батьківські уроки, тренінги, родинні гостини та інше).

Не рекомендуємо зачиняти двері перед батьками. Досвід інших країн показав, що там громади залучають школярів у другій половині дня в закладах освіти більше, ніж у нас. Але вони використовують школи не для того, щоб зібрати гроші, а для розвитку і різноманітних позитивих зрушень. Тому ми не заперечуємо, що можна збирати батьків у школі й класі заради такої мети. Це можуть бути зустрічі за кавою (можливо, серед них є люди цікавих професій, волонтери, психологи тощо), тренінги, майстер-класи та інше.

Так народився освітній хакатон. Дуже цікава та багатогранна директорська ініціатива.

Активні директори на День самоврядування (7 грудня) вже не перший рік практикують проведення уроків батьками. Є батьки, які після одного такого уроку сказали: “Як же ви витримуєте?”. Після такої практики вони переосмислюють роботу вчителя, припиняють ходити за ним і давати вказівки.

Ми також запропонували орієнтовні теми, на які можна говорити з батьками. Одна з тем, “Усе про НУШ”, запропонована тому, що батькам не вистачає інформації, особливо візуальної, про нову систему, за якою розпочали навчання сьогоднішні першачки. Ще одна актуальна тема – “Вікові кризи дитини”. Не всі батьки розуміють, як впоратись з психологічними викликами дітей різного віку. Наступна тема – “На порозі дорослості” – є надзвичайно актуальною для батьків старшокласників. Це теми для прикладу, ми не нав’язуємо.

Також ми пропонували періодично проводити з батьками анкетування, щоб вимірювати температуру настроїв, вподобань та розчарувань учасників освітнього процесу.

Результати
Коли ми вирішили проводити дослідження, мені здавалося, що це забрало багато часу. Але навіть через рік не так вже все й змінилося. І ми відчуваємо, що треба далі працювати, щоб батьківські збори не відлякували батьків, а мотивували на партнерських засадах з освітянами виховувати дітей, щоб ці пропозиції запрацювали, щоб з’явилися нові ініціативи.

Ми очікували, що 1 вересня нас почують і не посадять дорослих людей у класи на нудні батьківські збори. Посадили. Хоча не всі, звичайно. Статистики ще не маємо. Та минулого тижня начальник відділу Освітньої агенції, аналізуючи всі скарги, повідомила, що 80% з них – результат того, що ми знову посадили батьків на збори у класи і вони сумлінно почали збирати гроші, вирішувати долі не своїх дітей тощо.

Це при тому, що влада міста виділила пристойну суму на НУШ (на додачу до 53 мільйонів гривень державної субвенції – ред.), на дошкільні заклади, на придбання дріб’язку та господарчих товарів.

Ми надали пропозиції, рекомендації та методики. Далі – працюй, удосконалюй. Але все одно це йде нелегко.

У школах кажуть, що витрачають багато сил на зміни. Шалено багато саме через те, що директори мають очолити зміни, повести колектив за собою, зламати недовіру батьків до нової форми спілкування з учителями. Деякі казали: “Воно мені треба?”.

Слайд з презентації Департаменту освіти і науки КМДА
Але потім люди почали між собою спілкуватись, у них з’явилася цікавість, почали запитувати, коли наступного разу зберуться.

Були школи, які не брали участі в дослідженнях, але самі прийшли до зміни формату батьківських зборів. Якось я зателефонувала з робочих питань директорці 117-ї школи, а вона говорить: “У нас сьогодні були батьківські індивідуальні зустрічі. Я так хвилювалася, думала, що нічого не вийде, по 15 хвилин кожному з батьків на одного вчителя не вистачить… А виявилось, що деякі вкладалися за 5! Це так класно вийшло”. І батьки, і вчителі відчули результативність такого спілкування.

Усі хочуть бути у тренді. Наша ідея – зробити так, щоб новий формат спілкування з батьками став модним. І ми дуже хочемо, щоб у всіх з’явився драйв від того, що вони роблять. Тоді батьківські збори зміняться.

P.S. Абсолютно випадково побачили в гімназії №32 ось таке оголошення:

Тут ще немає чашечки кави    Та є головне – МИ змінюємось!


 

Digital Workshop з кібербезпеки для вчителів

Київська Мала академія наук та Торгово-промислова палата України за підтримки Google Україна 29 жовтня 2018 року провели для вчителів шкіл Digital Workshop з кібербезпеки. Захід відбувся в рамках  освітнього фестивалю управлінської майстерності «Kyiv EdFest» та жовтневого Місяця кібербезпеки. Цього року Україна приєдналася до європейської традиції щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення уваги та інтересу суспільства до питань кібернетичної безпеки.

Як зазначив Олексій Сивак, директор по взаємодії з органами державної влади офіційного агентства GOOGLE Україна, даний навчально-практичний  семінар став продовженням співпраці GOOGLE з Міністерством освіти і науки України в рамках програми «Нова українська школа». «Ми ставимо за мету поширити інструменти, які існують у компанії GOOGLE, з безпечного користування Інтернетом для більш ніж 60 тисяч вчителів в Україні», –  розповів про амбітні плани представник GOOGLE Україна.

Володимир Коляденко, віце-президент Київської торгово-промислової палати України, голова Антикризового Центру кібернетичного захисту бізнесу при ТПП України, вітаючи учасників заходів, зауважив на важливості надання вчителям та батькам сучасних інструментів для мінімізації впливу негативних загроз, що виникають із розвитком цифрових технологій та їх проникненням в усі сфері нашої життєдіяльності.

Сучасні підлітки фактично живуть в інтернет-просторі, і це створює необхідність надати представникам освітянської сфери можливість отримати навички володіння сучасним інструментарієм для ведення своєї діяльності та комунікацій з учнями та батьками. Разом з тим, вчителі мають отримати відповідні компетенції у сфері інформаційної безпеки, аби убезпечити своїх учнів, щонайменше, від втрати своїх приватних даних. Так вважає директор Київської Малої академії наук Ірина Поліщук, яка привітала всіх присутніх в залі та тих, хто долучився до заходу через он-лайн трансляцію, та побажала продуктивного заняття.

Учасники Workshop працювали наживо, виконуючи завдання разом з тренером. Спільна взаємодія була організована через інструменти Google Classroom, об’єкти Google Диску. Під час тренінгу були вироблені спільні рекомендації щодо формування навичок безпечної роботи в мережі Інтернет для учнів та дорослих користувачів. Фактично учасники отримали готовий розроблений навчальний кейс із матеріалами до впровадження (сайт, окремі цифрові вправи, список навчальних відео, посібник). Крім того, за результатами Workshop всі учасники тримали відповідні сертифікати.

Переглянути трансляцію в записі можна за посиланням https://goo.gl./ 1DDKHP.

Успішність заходу підтверджують дані з он-лайн-анкет зворотнього зв’язку, які були запропоновані учасникам для підбиття підсумків. Так, 100% учасників і глядачів зазначили, що отримали знання, навички, досвід, які будуть корисними для їхньої професійної діяльності.

За інформацією департаменту освіти і науки КМДА

Вчені ХПІ отримали грант німецького фонду

Генеральний консул ФРН Вольфганг Мессінгер урочисто вручив сертифікат про отримання гранту фонду Олександра фон Гумбольдта (Alexander von Humboldt Stiftung, Deutschland) колишньому стипендіату цього фонду доценту Михайлу Пантеляту та завідувачу кафедри електричних апаратів НТУ «ХПІ» професору Борису Клименко. Призначення гранту — придбання обладнання для навчального процесу і наукових до

сліджень на суму 20 тисяч євро.

«Запрошення НТУ «ХПІ» вручити символічно дане обладнання особливо приємно для мене, оскільки воно збігається з проведенням «Тижнів Німеччини» в Україні. Таким чином, ваш університет приєднується до тих установ Харкова, які активно співпрацюють з Німеччиною. Ми підтримуємо Україну в багатьох відносинах, включаючи науку», — зазначив Вольфганг Мессінгер.

Як повідомив завідувач кафедри електричних апаратів ХПІ, професор, доктор технічних наук Борис Клименко, «боротьба» за грант фонду Олександра фон Гумбольдта велася з травня 2014 року. Співробітники кафедри пройшли близько двадцяти етапів погоджень, уточнень та обґрунтувань, співбесід з рецензентами. Обладнання було отримано наприкінці 2016 року, і вже сьогодні з його допомогою на кафедрі здійснюються наукові дослідження високого рівня, проводиться організація та створення нових лабораторних робіт.

«Дуже важливо, що нові лабораторні роботи створюються у вигляді мобільних стендів в процесі виконання бакалаврантами й магістрантами дипломних проектів, що допомагає освоїти навички практичної роботи з сучасним обладнанням», — зазначив Борис Клименко. За його словами, одне із свідчень ефективності використання нового обладнання при проведенні досліджень — участь співробітників кафедри електричних апаратів у 5-ти зарубіжних наукових конференціях (2017-2018 рр.). Доповіді на цих конференціях отримали високу оцінку їх організаторів і учасників та були опубліковані в престижних європейських журналах.

«Фонд Олександра фон Гумбольдта є каталізатором досліджень і забезпечення якісної освіти на кафедрі електричних апаратів. Цей фонд має широку програму підтримки науки і освіти. На нашій кафедрі вийшло продовжити співпрацю з колишніми стипендіатами, які на все життя залишаються «гумбольтянцями». Доцент кафедри, кандидат фізико-математичних наук Михайло Пантелят — стипендіат фонду Гумбольдта. Ми з ним створили невелику робочу групу, яка й займалася проектом придбання обладнання, визначала, яке саме обладнання нам необхідно, контактували з фірмами», — розповів Борис Клименко. За його словами, до складу цієї групи також увійшли: канд. техн. наук, доцент Євген Байда, канд. техн. наук, доцент Олександр Гречко, канд. техн. наук, доцент Олександр Чепелюк. Крім того, всі вони займалися монтажем, перевіркою працездатності, введенням в дію і контролем за ефективністю використання придбаного обладнання.

Борис Клименко повідомив, що завдяки гранту фонду Олександра фон Гумбольдта, на кафедрі електричних апаратів ХПІ з’явилася інноваційна апаратура: мікропроцесорна техніка, сучасні електромеханічні і напівпровідникові апарати комутації, управління й захисту, 3D принтер, індукційна плита, 12 цифрових осцилографів, тепловізор, пірометр, шумометр, флюксметр, мультиметри та багато іншого. Нова техніка розміщена у відремонтованому та спеціально обладнаному приміщенні.

На зустрічі зі студентами, викладачами і співробітниками кафедри електричних апаратів Вольфгангу Мессінгеру була продемонстрована робота нової техніки, показані широкі можливості її застосування в дослідженнях і навчальному процесі. Консул зазначив високу ефективність використання виділених кафедрі засобів і обіцяв підтримку заявки кафедри електричних апаратів на новий грант, орієнтований на співпрацю в галузі досліджень і освіти з одним з університетів Німеччини.

Генеральний консул ФРН Вольфганг Мессінгер також провів ряд зустрічей з керівництвом Університету. Проректор з науково-педагогічної роботи вишу Геннадій Хрипунов подякував консулу за підтримку і наголосив на важливості цього кроку для розвитку науки і освіти в НТУ «ХПІ».

 

У Дніпрі школяр розробив модель апарату для прибирання орбітального сміття

10-річний Кирило переміг в регіональному конкурсі NASA і тепер збирається боротися за світову першість з космічного моделюванняУ Дніпрі третьокласник зібрав модель космічного апарата, призначеного для збирання орбітального сміття. Розробку 10-річний Кирило Благодаров спочатку спроектував в 3D-програмі, після чого зібрав її з конструктора Lego. Однак це не всі досягнення, якими може похвалитися юний винахідник – недавно він переміг в регіональному конкурсі NASA і тепер збирається боротися за світову першість з космічного моделювання. Інформує Сьогодні.

Зайнятості третьокласника можна тільки позаздрити – хлопець щодня дає інтерв’ю, розповідаючи про свою розробку, і знімається в наукових програмах. Крім того, хлопчик знявся у відеоролику, який буде представлений на конкурс NASA Space Apps Challenge.

“По всьому світу відбирають 200 переможців. Команди, до складу яких виходить від трьох до п’яти чоловік, готують свої 30-секундні ролики, які будуть представлені NASA. Компанія їх розгляне, вибере 50 кращих, а вже згодом з них відберуть шістьох фіналістів, які поїдуть до США на космодром Кеннеді”, – розповів “Сьогодні” батько хлопця Андрій Благодаров.

Захоплюватися космосом школяр почав кілька років тому. Коли його однолітки віддавали перевагу комп’ютерним іграм, Кирило збирав з конструктора різні деталі. А ось займатися космічної інженерією хлопець почав всього рік тому.

 

“Він завжди був небайдужий до космосу і зірок. Читав багато літератури на цю тему, і якось його зачепила фраза: “Люди не зможуть літати в космос, якщо не приберуть сміття”. Він схопився за цю тему. Я допомагав йому підбирати інформацію, і з’явилася ідея створити апарат, який міг би прибирати це сміття, – зазначив батько юного генія.

Сама ж робота над космічним сміттєзбиральником почалася з того, що Кирило розробив на комп’ютері 3D-модель проекту літального апарату.

“Ми вирішили, навіщо вигадувати велосипед, і взяли кілька базових моделей і переробили їх. Придумали контейнер для збирання сміття – з ним у нас виникли проблеми зі швидкістю його закриття. Ми підбирали шестерінки, розраховували коефіцієнт передачі. Потім написали програму. Методом проб і винятків домоглися такого ефекту. Розробкою ми займалися два-три місяці”, – зазначає керівник IT-школи “Айтішка” Денис Гріченко.

Сам же Кирило своїм проектом намагається не допустити забруднення орбіти. Адже, за словами хлопця, через 50 років люди не зможуть відправляти в космос супутники через те, що орбіта буде засмічена.

“У навколоземних орбітах багато космічного сміття, і є тільки передбачувані проекти, які зможуть це сміття повномасштабно прибирати. Я подумав і вирішив, що мені хочеться допомогти людству прибрати це сміття. Вже потім я розробив модель пілотованого сміттєзбірника космічного базування. У нього є багато способів прибирання, такі як: маніпулятор, мікросупутник, звичайні і іонні лазери, а також гарпун і сітка”, – пояснив юний винахідник.

 
Джерело: Сьогодні

Бінарне практичне відкрите заняття від викладачів Львівського кооперативного коледжу

Днями на базі міського відділення  «Сихівське» ПАТ КБ «Приватбанк» викладачі  Львівського кооперативного коледжу економіки і права Оксана Фера та Михайло Голубка провели виїзне  бінарне практичне відкрите заняття з тем: облік кредитних операцій та кредитування підприємств .

Викладачі впевнені, практичні заняття розвивають аналітичні можливості, мають великий виховний потенціал, допомагають перенести вже сформовані навички та вміння в практику. Такий вид діяльності викликає високу мотивацію, стимулює творчий пошук.

Подання матеріалу було систематичним, доступним для сприйняття студентами. Відчувався постійний взаємозв’язок з аудиторією. Студенти брали активну участь в обговоренні тем, наводили приклади з життя.

bty

До проведення  заняття був запрошений директор відділення Володимир Моздзерович, який розповів студентам про історію фінансової установи, про «ПАТ КБ «Приватбанк». Він ознайомив студентів зі змістом, характером, сферою  та перспективами майбутньої професійної діяльності, з особливостями практичної діяльності  у фінансово-економічній установі, з видами банківських операцій, з основними банківськими продуктами, особливостями діяльності банку, провів тренінг по роботі з терміналами та банкоматами, розповів про основні правила фінансової поведінки та шляхи захисту від шахрайства з платіжними картками, а також про зміни в стратегії фінансової установи, нові стандарти якості банківських продуктів та обслуговування клієнтів та перспективи функціонування державної фінансової установи у майбутньому. Проведено було екскурсію установою, щоб наглядно побачити робочі місця фахівця, отримати інформацію від практичних працівників, які були залучені до проведення заняття.

Як зауважили студенти групи: «на практичному занятті ми дізнались багато нової та цікавої практичної інформації, отримали навички ефективної роботи в команді, дізналися, хто яку роль може виконувати в колективі, навчилися правильно отримувати, обробляти та передавати інформацію. Робота проводилася у командах – це дало нам змогу більше дізнатися один про одного та об’єднатися як група..».

bdr

На завершенні заняття викладачі підвели підсумки проведеної роботи по темі, яка вивчалася.

У процесі обговорення відкритого заняття відзначено його практичну цінність, актуальність теми, дотримання повноти викладання програмного матеріалу, постійний міждисциплінарний зв’язок, використання виробничих ситуацій та технічних засобів навчання. Такі заняття дають змогу викладачам значно покращити рівень засвоєння теоретичного навчального матеріалу, формувати практичні вміння та навички, роблять навчальний процес цікавими, а студентів спонукають до творчої праці. Заняття з практичними фахівцями  надихнула студентів на сумлінне навчання і самовдосконалення.

bty

Щиро вдячні керівництву, працівникам Міського відділення «Сихівське» ПАТ КБ «Приватбанк», за нові практичні знання отримані від фахівців та надану можливість проведення змістовного та цікавого практичного заняття у фінансовій установі, що дозволило наглядно ознайомити студентів з практичними навиками.

За інформацією, прес-служби Львівського кооперативного коледжу економіки і права

 

У ЖНАЕУ відбувся V Міжнародний науково-практичний форум “Інтелектуальна економіка в умовах суспільних трансформацій”

На базі Житомирського національного агроекологічного університету 25 жовтня провели ІV Міжнародний науково-практичний форум “Інтелектуальна економіка в умовах суспільних трансформацій». Учасниками  форуму  стали науковці з Литви, Німеччини, Бразилії та Румунії.

У рамках заходу Центр інтелектуальної власності, інноватики та управління проектами  ЖНАЕУ  спільно з кафедрою економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління  у рамках   зустрічали делегацію науковців з Литви у складі професорів Клайпедського університету Юлюса Раманаускаса та Рімантаса Сташиса, а також професора Університету Александраса Стульгінскіса ( Норейкішкес) Аудріуса Гаргасаса.

Серед іноземних спікерів форуму  також були Дієго Варела, завідувач кафедри європейських досліджень Ясського університету імені Александру Йоана Кузи (Ясси, Румунія), Мартін Штайн, менеджер проектів  Інституту Європейської Політики (Берлін, Німеччина), Маріна Мартін, радник офісу міжнародних відносин Методичного університету вищої освіти (Пірасікаба, Бразилія).

Почесними  гостями заходу стали Наталія Павлович, директор Юридичної та патентної агенції «Павлович та Ко», патентний повірений, член Всеукраїнської асоціації патентних повірених, Української групи АІРРІ, INTA, LES (Київ),  Ірина Дячук, директор музею космонавтики імені Сергія Павловича Корольова (Житомир), а також ряд провідних науковців  Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського національного торговельно-економічного університету.

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

 

 

 

Жінки – системні адміністратори хочуть потрапити в Антарктику

Рекордна кількість заявок, понад 20% – від жінок, найбільше подалися на сисадміна – МОН про результати 1-го місяця прийому документів у 24-у Українську антарктичну експедицію.

На конкурс з відбору полярників для 24-ї Української антарктичної експедиції (2019-2020 рр.) на станцію Академік Вернадський уже подалося 116 кандидатів. З них понад 20% – жінки (26 кандидаток). Таку інформацію надає Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) МОН України за підсумками першого місяця прийому документів. Нагадуємо, що прийом почався 27 жовтня і триватиме до 30 листопада.
«Цього року ми вже – за результатами тільки першого місяця – маємо рекордну кількість заявок, адже вперше оголосили відкритий конкурс на відбір команди на станцію Вернадський. Раніше, на жаль, багато років це був такий собі закритий клуб, у який було потрапити досить складно. Більше того – це був закритий чоловічий клуб, бо хоч і негласно, але існувала заборона на прийом жінок в експедиції. Зараз же ми не робимо жодних гендерних обмежень щодо можливих учасників експедиції – приймаємо документи і від кандидатів, і від кандидаток. Відбір робитиметься виключно за фізичними, психологічними та фаховими критеріями. А загалом я радий, що в Україні ще так багато романтиків», – зазначив в.о. директора НАНЦ МОН Євген Дикий.
Загалом конкурс в експедицію наразі становить понад 10 осіб на місце. Найбільше охочих бути в Антарктиці системним адміністратором зв’язку, кухарем та лікарем. Так, на сисадміна наразі претендують 36 кандидатів (35 чоловіків та 1 жінка), на кухара – 23 (13 чоловіків та 10 жінок), на лікаря – 20 (12 чоловіків та 8 жінок).
На місця науковців поки що подалися 17 кандидатів (10 чоловіків та 7 жінок).