Daily Archives: Листопад 8, 2018

Шльопання шкодить вихованню дітей, робить їх агресивними

Батьки не повинні бити своїх дітей – заявила Американська академія педіатрії (AAP) у понеділок, в оновленій програмній заяві про наслідки тілесного покарання. Повідомляє ukrainian.voanews.

Шльопання як форма виховання дітей раннього віку призводить до посилення агресії і не сприяє тому, щоб привчити до відповідальності та самоконтролю, говорить AAP. Дослідники також відзначають шкідливий вплив словесних образ.

Заява, яка буде представлена на Національній конференції та виставці організації 2018 року, показує, що фізичне покарання може негативно вплинути на відносини між батьками та дитиною. Про це пише видання Time.

«Фізичне покарання збільшує, а не зменшує шанси того, що діти будуть непокірними й агресивними в майбутньому, – йдеться в повідомленні групи. – Одне тільки шльопання пов’язане з неблагополучними наслідками, і ці результати подібні до тих, що виникають у дітей, які зазнають фізичного насильства».

Згідно з AAP, шльопання не призводить до поліпшення поведінки з плином часу. Група називає дослідження, в якому з’ясувалося, що діти, яких били більше, ніж два рази на місяць у віці трьох років, були агресивнішими, коли їх виповнилося п’ять років. У 9-річному віці ці діти продовжували демонструвати негативну поведінку та нижчі показники рецептивної лексики.

ААП радить батькам покладатися на здоровіші форми виховання, наприклад, використовуючи заохочення, встановлюючи межі та чітко визначаючи очікування. Група рекомендує не використовувати шльопання, погрози, приниження чи образи для покарання дітей.

Ця заява є оновленням попередньої позиції ААП щодо тілесних покарань, виданої в 1998 році, в якій говориться: «Фізичне покарання має обмежену ефективність і має потенційно шкідливі побічні ефекти».

Перелік вишів та наукових установ, які отримали передплату на Scopus і Web of Science за кошти держбюджету

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Зокрема, торік підключення до Scopus отримали 67 закладів, а зараз – 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закладам, а цього – 105.

«Влітку ми оголосили відбір для вишів та наукових установ МОН на другий цикл передплати за кошти держбюджету до Scopus та Web of Science.  Щоб отримати доступ, заклад мав відповідати низці критеріїв. Загалом нам надійшло 148 заявок, з яких 13 – не від наших установ. Із 135 заявок від закладів МОН понад 100 отримали високі бали і матимуть підключення одразу до обох баз. Для порівняння – торік тільки 29 установ отримали доступ і до Scopus, і до Web of Science», – розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни – 24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані тощо.

«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.

Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.

Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо.

Переглянути Перелік

Ні щоденників, ні шкільної форми: як прогресує сільська школа на Волині

У Залізницькій загальноосвітній школі, що у Любешівському районі на Волині, не святкуть 8 березня, учні не носять шкільної форми, а замість щоденників  використовують смартфони.

Про це на своїй сторінці у “Фейсбуці” написав Анатолій Матвіюк. Повідомляє  Volyn24

У звичайній сільській школі немає лінійок в кінці року: всі в джинсах, у них батути, цукрова вата, конкурси, фарби холі та інші розваги. А першовереснева урочиста разом з шикуванням займає 9 хв. А потім патріотичний урок, і спільні розваги .

У школі вже третій рік не відзначають 8 березня, а на День захисника Вітчизни у них не вітання, а скаутські змагання з рівною участю хлопчиків і дівчаток. 

Щодо шкільної форми, то її не носять вже майже 5 років. Натомість учні запровадили тижні певного виду одягу: то джинсового, то ще якогось.

“У школі музичні дзвінки, які часто міняються за бажанням учнів. Єдина постійна пісня на дзвінок: “Повертайся додому” Олєжки Винника, вона звучить після останнього уроку“, – розповідає волинянин.

Чоловік стверджує, що багато речей у школі робляться за проектні гроші у співфінансуванні з батьками і ОМС. Адже школа одна з перших у громаді і за власним бажанням стала розпорядником коштів.

А ще вони у дворі роблять грін клас, тобто, клас під відкритим небом в оточенні туй. У них купа акваріумів по усій школі, купа зелені, невеличкий буккросінг, роздільний збір сміття і збір використаних батарейок. Двіж, життя кипить. А ще у них щоденники не обов’язкові. Можна домашку в смартфон записати“, – пише Анатолій Матвіюк.

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Джинси, батути і цукрова вата: як прогресує сільська школа на Волині. ФОТО

Уряд утворив територіальні органи державної служби якості освіти

Державна служба якості освіти (ДСЯО), що централізовано відповідає за дотримання якості освіти та освітніх стандартів, матиме власне представництво в кожній області України та м. Києві. Відповідне рішення про утворення  територіальних органів Державної служби якості освіти було прийнято Кабінетом Міністрів 7 листопада 2018 року, у приміщенні Будинку Уряду.

«Держслужба якості – ідеологічно нова структура. Її основне завдання – не покарання винних, а допомога закладу, керівництву, вчителям у підвищенні якості їхньої діяльності та якості результатів навчання учнів. ДСЯО та її територіальні органи, насамперед, надаватимуть рекомендації щодо організації внутрішньої системи забезпечення якості освіти, проводитимуть інституційний аудит, затверджуватимуть за результатами експертизи освітні програми шкіл та братимуть активну участь у сертифікації педагогічних працівників», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Перші територіальні органи планується утворити в 6 регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Харківській областях та м. Києві. Уже до кінця січня 2019 року Держслужба проведе конкурси на заміщення вакантних посад керівників та заступників керівників цих органів.

Очікується, що впродовж 2019 року такі структурні підрозділи Державної служби якості освіти запрацюють в усіх областях України. Наразі формується також штат центрального апарату ДСЯО.

Усі працівники Держслужби та її територіальних органів матимуть статус держслужбовців. Як результат, відбір на роботу відбуватиметься на конкурсних засадах та за низкою жорстких вимог Закону «Про державну службу».

«Оголошення та умови проведення конкурсів, спеціальні вимоги до професійної компетентності претендентів на ці посади будуть відкрито оприлюднені на офіційних сайтах Державної служби якості освіти та Національного агентства з питань державної служби. Зараз набір на ці місця фахових та розумних людей, які зможуть достойно виконувати свою роботу, – наш найперший пріоритет», – наголосив очільник Держслужби якості освіти Руслан Гурак.

Информує МОН

Українські школярі надіслали понад 200 листів, щоб зустрітися з полярниками

Понад 200 листів від школярів з 8 українських міст надійшло на конкурс «Запроси полярника до себе», який проводить Національний антарктичний науковий центр спільно з МОН.

Найбільше листів було з київських шкіл – майже 90. Понад 10 листів надіслали учні з Білої Церкви та Львова, від 10 до 5 листів – з Харкова, Одеси, Миколаєва, Черкас і Житомира.

Школярі запрошують полярників до себе і через написані листи, і через малюнки, і через аудіо- та відеозвернення. Усі надіслані повідомлення будуть уважно вивчені організаторами конкурсу впродовж найближчих кількох тижнів, а переможців оголосять 30 листопада 2018 року.

Перевагу надаватимуть креативним листам, з логічно та доступно викладеними думками, а також високою та неординарною мотивацією.
Нагадуємо, що 1 жовтня було оголошено конкурс для українських школярів під назвою «Запроси полярника до себе!». Щоб долучитися до нього, учням потрібно було до 31 жовтня написати мотиваційний лист, чому саме їх цікавить Антарктида.

До участі запрошували школи Києва, Харкова, Львова, Житомира, Одеси, Миколаєва, Черкас, Білої Церкви. У кожному з цих міст до 3 закладів-переможців завітають учасники українських антарктичних експедицій. Вони розкажуть історії про життя та дослідження на нашій полярній станції Академік Вернадський, покажуть фотографії, відео з зимівок тощо.

Варто відзначити, що листи надсилали діти не лише з тих міст, де оголосили конкурс, а й з Полтави, Запоріжжя, Умані, Херсону та області, прифронтових регіонів. МОН та антарктичний центр обов’язково врахують це під час наступних конкурсів, щоб в майбутньому полярники могли завітати до якомога більшої кількості школярів.

«Ми дуже вдячні усім учасникам, їхнім батькам, вчителям та усім, хто допомагав дітям втілювати мрію в життя. Ми намагатимемося максимально наповнити зустрічі цікавою інформацією, новими знаннями, даватимемо відповіді на всі запитання учнів. Ми запросимо в школи якомога більше людей, що зимували на станції Академік Вернадський, працювали там у сезонних загонах, займаються організацією цієї роботи. Сподіваємося, що такі зустрічі допоможуть дітям краще зрозуміти роботу науковців, полегшити вибір майбутньої професії. Наш проект триває», – розповів координатор конкурсу, співробітник Національного наукового антарктичного центру Олександр Савицький.