Daily Archives: Листопад 9, 2018

Що покласти у шкільний ланч-бокс розповів Євген Клопотенко

Батьки піклуються про те, щоб у дитини для перекусу в школі були смачні та корисні страви. Шеф-кухар Євген Клопотенко показав, що можна приготувати для шкільних ланч-боксів.

Нещодавно в ефірі Сніданоку 1+1  він розібрав на складові типові шкільні сніданки – макарони з сосискою, помідорами та кількома шматочками хліба, а також гречку з відбивною,  і дійшов висновку, що з продуктів, що пішли на виготовлення цієї страви, можна зробити щось набагато цікавіше.

Наприклад, італійський салат фарфалле. Для його приготування знадобляться ті ж самі інгредієнти, як і для стандартного шкільного сніданку – відварені макарони та буряк. Проте виглядатиме він значно апетитніше.

Те ж саме з гречкою – її можна не відварювати, а залити натомість яблуневим соком, томатною пастою або жасминовим чаєм. Тоді крупа збереже корисні властивості і смакуватиме по-новому.

60 рецептів від Клопотенко увійдуть до спеціального збірника. Деякі з них, починаючи від 2017 року,  вже було випробувано у навчальних закладах. Проте чи стане смачна та корисна їжа для усіх українських шкіл буденністю, а не екзотикою – поки невідомо.

Змагання з волейболу серед освітян України – стартували!

8 листопада 2018 року у Києві на базі школи № 104 ім. О. Ольжича стартували Всеукраїнські змагання з волейболу серед членів галузевої Профспілки працівників освіти і науки України.

Всеукраїнські змагання з волейболу у рамках Всеукраїнської спартакіади серед членів Профспілки проводяться вперше. Участь у заході беруть понад 150 учасників із 15 команд.

Урочисту ноту відкриття розпочала голова оргкомітету змагань, заступник Голови Профспілки Любов Гарбаренко, яка підкреслила, що волейбол – комбінаційний вид спорту, де кожен гравець відповідає за свою частину майданчика. І від спритності, реакції і злагодженості команди залежить успіх! Вона побажала усім учасникам змагань захоплюючої гри та нових перемог!

Заступник Голови Профспілки Сергій Романюк привітав спортсменів із справжнім святом спорту і побажав їм вміло використовувати свої награні схеми і фірмові прийоми задля цікавої але чесної гри.

Від імені школи № 104 ім. О. Ольжича, на базі якої проводиться змагання, спортсменів привітав директор ЗОШ Юрій Ніцу. А Головний суддя змагань Сергій Лемещук пообіцяв, що уся суддівська бригада буде виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, в істинно спортивному дусі в ім’я честі усіх команд.

Змагання проводяться за сприяння Федерації волейболу України. Безпосереднє керівництво змаганнями здійснює суддівська колегія, склад якої затвердив голова Профспілки за поданням Федерації волейболу України.

Змагання серед освітян проводитимуться у 2-х окремих лігах – «А» і «Б». Ліга «А» – команди зі складу працівників закладів освіти (загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів, закладів вищої освіти та установ галузі освіти, члени галузевої Профспілки). Ліга «Б» – особи, які навчаються, і є членами галузевої Профспілки.

Змагання проводяться за офіційними правилами гри у волейбол, затвердженими 35-м Конгресом Міжнародної федерації волейболу і триватимуть до 10 листопада.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Що не так із харчуванням в українських школах

Минулого року МОЗ ухвалило нові норми харчування для дітей шкільного та дошкільного віку. Ці нововведення мають зробити харчування у вітчизняних закладах освіти більш здоровим та збалансованим. Повідомляє ТСН Україна.

В середньому діти щодня проводять у школах від  7 до 8 годин. Протягом цього часу вони мають не лише навчатися, а й харчуватися. Усі учні початкових класів мають право на безкоштовне харчування у школі – сніданок, обід та підвечірок. Старші ж діти також можуть харчуватися у навчальному закладі, проте вже за рахунок батьків. Однак вони такою можливістю користуються усе менше й менше. Натомість учні середніх та старших класів починають споживати більше снеків –  булочок, печива, цукерок тощо.

Таке харчування може призвести не лише до розладів травлення, але й до більш серйозних хвороб. Зокрема, ожиріння. За даними МОЗ, щороку в Україні фіксують 15,5 тис нових випадків цієї хвороби у дітей.

Так, наприклад, з 7 млн 614 тис. дітей, які проживали в Україні у 2016 році, на ожиріння страждали 1 млн 20 тис. дітей. Це означає, що кожна сьома дитина мала зайву вагу. І хоча ця ситуація є не такою трагічною, як у США, де кожна третя дитина страждає на ожиріння, однак все одно свідчить про нездорову тенденцію. Протидіяти їй потрібно як на побутовому, так і на державному рівнях.

Наразі їжа, що пропонується дітям у школах, виглядає не вельми апетитно – її часто подають холодною, у ній замало овочів та фруктів та забагато рослинних жирів та вуглеводів. Ця проблема властива не лише Україні – дієта школярів навіть у таких країнах як Великобританія, Австралія та Швеція потребує поліпшення, зазначається у US National Library of Medicine National Institutes of Health. Проте для нас вона є особливо гострою.

Порівняно з рекомендаціями 1999-го року, закон “Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії” справді містить чимало оновлень. У ньому йдеться зокрема про те, що відтепер діти мають вживати менше жирів та вуглеводів. До прикладу, якщо раніше дітям 6 років на законодавчому рівні рекомендували споживати 2000 калорій на добу, то тепер лише 1800. Білків – 60 грамів замість 72, а жирів – 58 грамів замість 65.

Школярам від 7 до 10 років тепер радять вживати 295 грамів вуглеводів, що на 70 грамів менше, ніж за попередніми нормами. Подібна ситуація і з білками – їх рекомендується вживати у кількості 72 грами замість 78, причому більшість з них має бути тваринного походження (51 грам на добу). При цьому енергії дітям такого віку необхідно менше – не 2400, а 2100 кілокалорій.

Добові потреби хлопців та дівчат віком 11 років досі відрізняються: юнакам треба дещо більше енергії. Проте кількість кілокалорій на добу усе одно є меншою. Так, наприклад, якщо за стандартами 1999-го року хлопчикам 11-13 років рекомендувалося споживати 2800 кілокалорій на добу, то тепер – 2400. Та ж сама ситуація і зі стандартами харчування для дівчат –  тепер вони мають споживати не 2550 кілокалорій на добу, а 2300.

Проте це – лише цифри. Шеф-кухар та кулінарний експерт Євген Клопотенко вважає, що усе вимірювати кілокалоріями неправильно. Адже харчові норми на практиці можна реалізувати по-різному.

“Можна дати цукру,  і це буде 1800 ккал. Потрібно розуміти, які саме білки та вуглеводи потрібні дітям…  Слід змінити сам підхід, а не вимірювати якість в кілокалоріях”, – зазначає шеф-кухар.

У 2017 Клопотенко виграв грант на реформування шкільної їжі у розмірі  314 580 грн. Через це він добре ознайомлений з типовим шкільним раціоном – манною кашою, гречкою з відбивною, макаронами з сосискою тощо – і констатує, що у їдальнях наявні очевидні проблеми не лише з меню, а з самим підходом до харчування.

“Проблема в тому, що кухарям, які готують, подобається те, що вони роблять. Вони не розуміють, що можна по-іншому. Навіть в тих умовах, де вони працюють, та за ті кошти, які виділяють на шкільне харчування, можна багато чого готувати. Потрібно дати щось нове, бо за 70 років ніхто нічого не змінював”, – стверджує Клопотенко.

І справді, чинний збірник рецептів страв для шкіл було видано аж у 1957 році. Після цього він редагувався лише двічі, у 1984 та 1991 роках, проте значним чином не змінився.

Він створювався, у повоєнний час, тому страви, наявні у ньому, були певним чином виправдані  – тоді головними критеріями їжі були її калорійність та поживність. Проте зараз такий підхід є застарілим. Наразі Євген Клопотенко працює над розробкою нового шкільного меню, яке було б корисним та дешевим – останнє важливо з огляду на  незначні суми, які держава щороку виділяє на шкільне харчування.

Кухар переконаний, що з багатьох інгредієнтів, з яких готують сучасні шкільні обіди, можна зробити корисну та смачну їжу.

 

60 рецептів від Клопотенко увійдуть до спеціального збірника. Деякі з них, починаючи від 2017 року,  вже було випробувано у навчальних закладах. Проте чи стане смачна та корисна їжа для усіх українських шкіл буденністю, а не екзотикою – поки невідомо.

Та навіть якщо ці плани будуть втілені у реальність, не можна повністю виключати можливості того, що їжа піде не на користь. Адже окрім нових рецептів важливе значення мають також санітарні умови.

У багатьох навчальних закладах їжу замовляють у різноманітних компаній, що надають послуги харчування. Для них від 20 вересня 2019 року запрацює система НАССР, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції.

Що ж до самих шкіл, то, відповідно до чинного законодавства, у них має відбуватися суворий нагляд за якістю продуктів, умовами їхнього зберігання, та санітарним режимом харчоблоку. Так, наприклад, перед вживанням їжі учні мають мити руки з милом та витирати їх паперовими серветками, а кухарям та працівникам їдальні слід проходити регулярні медогляди та дотримуватися санітарних норм під час роботи з продуктами.

Проте час від часу все одно трапляються ситуації, коли їжу школярам працівники їдальні насипають голими руками, або ж просто не використовують одноразових рукавичок. До хвороби також може призвести і банальне недотримання температурного режиму продуктів, що зберігаються.

Усе це нерідко може призвести до отруєння або інших захворювань. У такій ситуації для батьків не зайвим буде пам’ятати, що під час розладів шлунково-кишкового тракту, отруєннях так кишкових інфекціях у дітей, під рукою мають бути засоби, що містять речовини зі здатністю поглинати та виводити токсини з організму.

Наприклад, таким діючим компонентом може бути діомексит. Адже окрім сорбуючої і детоксикуючої дії, цей компонент має обволікальні властивості – захищає слизову оболонку травного тракту та попереджує подальше всмоктування токсинів.

 

Марина Порошенко  відкрила ІV Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології 

8 листопада 2018 року на базі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбувся ІV Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації».

Організаторами Конгресу виступили: Міністерство освіти і науки України, Національна Академія педагогічних наук України, Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка за підтримки фонду Порошенка, Міжнародного фонду «Відродження», Національної асамблеї людей з інвалідністю України, Міжнародного Благодійного Фонду Карітас України, Українського Товариства Глухих, Навчально-виробничого підприємства «Вабос», Центру слухомовленнєвої реабілітації «Аврора», Всеукраїнської благодійної організації «Даун Синдром».

Про свою присутність на Конгресі заявили близько 600 фахівців освітянської спільноти: управлінці, педагоги, представники інклюзивно-ресурсних центрів, психологи, представники громадських організацій, батьки дітей з особливими потребами.

Основною метою Конгресу стало обговорення стратегічних питань реформування освіти дітей з особливими потребами, окреслення нових законодавчо-правових орієнтирів, презентація інноваційних освітніх технологій роботи з особливими дітьми в загальноосвітньому просторі в контексті реалізації концепції Нової української школи.

Міжнародний конгрес проходив за наступними напрямками: Концептуалізація та контекстуалізація інклюзивного навчання в умовах Нової української школи; Партнерство, інформаційно-освітня та комунікаційна діяльність на шляху до соціальних змін; Педагогічні технології в освітньому процесі; Психологічний супровід інклюзивного середовища; Організаційно-методичні аспекти діяльності інклюзивно-ресурсних центрів; Диференційоване навчання; Командний підхід в інклюзивному просторі; Оцінювання особливостей розвитку та потреб дитини; Інклюзивні програми дошкільної освіти; Доступність повної загальної середньої та профільної освіти для дітей з особливими потребами.

Відкрили ІV Міжнародний конгрес ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, академік  Національної академії педагогічних наук України, доктор історичних наук Віктор Коцур та директор Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України В’ячеслав Засенко. У своєму виступі Віктор Петрович зазначив, що наш освітній заклад пишається тим, що може бути на вістрі подій та приймати заходи такого знакового рівня.  В свою чергу В’ячеслав Васильович відмітив, що четвертий Конгрес є чудовим продовженням попередніх трьох, які відбувалися у Сумах, Вінниці та Києві. У планах організаторів щорічно проводити такі Конгреси, поступово охопивши всі регіони України. Доповідач відмітив, що в плані інклюзивної освіти і досі виникає багато проблем, тому майстер-класи, які проводяться під час роботи Конгресу, спрямовані на те, щоб педагоги, які працюють в умовах Нової української школи знали і вміли працювати з дітьми, що мають особливі потреби.

З вітальним словом до гостей та учасників Конгресу звернулася спеціальна гостя заходу, дружина Президента України, Голова Ради фонду Порошенка. – Марина Порошенко. Звертаючись до учасників, Перша леді України наголосила на важливості проведення подібних заходів, що об’єднують науковців та практиків навколо вирішення актуальних питань у сфері формування інклюзивного освітнього середовища. Марина Анатоліївна зазначила, що у межах реформи інклюзивної освіти в Україні, на законодавчому рівні, було закріплено і гарантовано державою право дітям з особливими освітніми потребами нарівні зі своїми однолітками навчатися в умовах інклюзивного середовища. На сьогоднішній день відкрито 180 медіатек і 130 ресурсних кімнат. Крім цього, нині в межах нашої держави функціонує  487 центрів інклюзивної  освіти, які надають супровід та інклюзивну допомогу  дітям від 2 до 18 років.

Марина Порошенко наголосила, що на сьогодні, у рамках інклюзивної реформи вже підготовлено зміни до діючого законодавства, які стосуються інклюзивної реформи.

У рамках Конгресу Марина Анатоліївна презентувала базову програму «Інклюзивна освіта» для підготовки майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному середовищі. Марина Порошенко зазначила, що презентована програма може бути використана як базова для розробки інших навчальних програм з урахуванням специфіки навчального закладу та його спеціалізації.

До вітальних слів долучилися: Олександр Терещук, голова Київської обласної державної адміністрації; Василь Кремень, президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України; Андрій Шевцов, директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.

Музичною родзинкою відкриття Конгресу став виступ дівчат із університетської вокальної студії «Sing well», а самеАнастасії Петрової, Ганни Ляч та Валентини Шевчук із піснею «Святая Україна».

Учасники ІV Міжнародного конгресу зі спеціальної педагогіки та психології «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації» мали змогу виступити з доповідями, взяти участь у дискусіях, висловити й сприйняти найбільш актуальні думки з приводу інклюзії в Новій українській школі.

На пленарному засіданні, що відбувались у рамках ІІ лінійок та охопили понад 10 навчальних аудиторій університету, пролунали доповіді провідних науковців та практиків: «Наукові та нормативні засади організації інклюзивно-реабілітаційного середовища для студентів з обмеженнями життєдіяльності» (доповідач: Андрій Шевцов);«Інклюзивне навчання: реалізація навчальної політики» (доповідач: Юлія Дмитрієва-Заруденко, головний спеціаліст відділу інклюзивного навчання та інклюзивно-ресурсних центрів Міністерства освіти і науки України), «Трансформації закладів інтернатного питу для дітей з особливими освітніми потребами у світлі деінституційних процесів»(доповідач: Людмила Черкашина, експерт Київського офісу проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України Міжнародного банку реконструкції та розвитку), «Сучасні концепти інклюзивного навчання – орієнтири для педагогів» (доповідач: Алла Колупаєва, заступник директора з наукових питань Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України); «Реалізація інклюзивної освітньої парадигми: теорія і практика вітчизняних і європейських експертів» (доповідач: Оксана Ковтун, керівник відділу міжнародних зв’язків  Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди) та інші.

У другій половині дня робота Конгресу продовжилась, а для його учасників було запропоновано різноманітні майстер-класи, ворк-шопи та тренінги, котрі проводили провідні фахівці, які володіють новітніми технологіями корекційно-розвиткової роботи, зокрема для дітей з аутизмом, синдромом Дауна, сенсорними порушеннями, гіперактивністю та ін. Зокрема, проходили наступні майстер-класи: «Психологічний супровід у системі інклюзивного навчання в контексті створення безбар’єрного середовища», «Створення індивідуальної програми розвитку для дитини з інтелектуальними порушеннями: практичні кроки», «Навчаємося читати з радістю: інтегрований підхід до формування навички читання у дітей з інтелектуальними порушеннями»,  «Сендсплей-метод та технології роботи з метафоричними  асоціативними зображеннями на допомогу психологу, логопеду, спеціальному педагогу», «Палітра сучасних ігрових засобів з подолання порушень усного та писемного мовлення у дітей», «Розвивально-підтримувальна музикотерапія у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами» та інші. Учасники мали змогу взяти участь у таких тренінгах: «Вчитель та асистент: професійна співпраця», «ТИФЛОграй, або безбар’єрне середовище для дитини з порушеннями зору» та інші.

Під час роботи Конгресу Марина Анатоліївна Порошенко  відвідала навчально-методичний практикум: «Інклюзивно-ресурсний центр – перша ланка в інклюзивній освітній системі» та майстер-класи: «Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами в закладі загальної середньої освіти. Батьки як рівноправні члени команди» і «Проектування адаптивного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами».  В ході зустрічей було дано відповіді на актуальні питання учасників щодо розбудови інклюзивного освітнього середовища.

Всі бажаючі могли придбати спеціальну літературу по інклюзії  від видавництва «Дивогра», яке спеціалізується винятково на книжках і товарах для дітей з особливими потребами.

Щиро дякуємо всім, хто взяв участь у Конгресі, долучився до його організації та проведення!

 

Ольга Науменко, Максим Левченко

 

У школах Дніпропетровщини через відсутність опалення оголосили канікули

З додатковими канікулами пощастило учням шкіл правобережної частини Кам’янського. Інформує ТСН

У двох десятках шкіл Кам’янського через відсутність опалення запровадили додаткові канікули. Про це повідомили у прес-службі департаменту з гуманітарних питань Кам’янської міської ради.

“Від 12 до 18 листопада у Кам’янському запроваджують додаткові канікули для учнів шкіл правобережної частини міста. Таке рішення ухвалили члени міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні. Канікули запроваджують у школах, які забезпечуються теплом від АТ “Дніпровська ТЕЦ”, а саме: №№4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 18, 22, 23, 26, 31, 32, 35 та технічному ліцеї”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, якщо Дніпровську теплоелектроцентраль запустять, канікули будуть скасовані, і діти повернуться до занять.

 

Єразмус+ в дії: 5 мільйонів євро надано для українських проектів та мобільності у вищій освіті

Україна отримала окреме вікно для фінансування конкурсів Програми «Еразмус+» у 2019-2020 рр. Додаткове фінансування виділено за напрямом Кey Аction (KA)1 «Міжнародна кредитна мобільність» у розмірі 2,5 млн євро, напрямом Кey Аction (KA)2  «Розвиток потенціалу вищої освіти» у розмірі 2 млн євро, а також півмільйона євро – за напрямом Жан Моне. Таке рішення було прийнято ЄС за результатами розгляду відповідного звернення України.

«Ми дуже раді, що Євросоюз пішов нам назустріч і виділив окреме вікно в «Еразмус +». Це зробили на прохання України. Міністр Лілія Гриневич особисто в Брюсселі зустрічалася з Комісаром ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ханом і запропонувала запровадити цей механізм для нашої держави. Вікно дозволяє мати окремий кошик грошей у межах програми, які йдуть лише для нас. Тобто це дає можливості для фінансування національних проектів у вищій освіті, за які конкуренція буде лише серед ЗВО України, а не серед вишів усієї Європи», – розповів заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Він також додав, що Україна є однією з найуспішніших країн у сенсі вибраних проектів «Erasmus+» – «Розвиток потенціалу вищої освіти», «Міжнародна кредитна мобільність» та Жан Моне.

«Наприклад, у кредитній мобільності за три роки ми маємо результат – понад 5тис студентів та співробітників університетів взяли в ній участь. Окрім цього, Україна є однією з найпопулярніших країн для кредитної мобільності та посідає друге місце серед 131 країни-партнера. Якщо ми повернемося до результатів конкурсу 2018 року, то за програмою «Еразмус+» за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» ми вибороли 6 проектів, у середньому 1 млн доларів кожен. Тобто ми говоримо про надзвичайно великі інвестиції, які робить Європейський Союз у розвиток нашого простору вищої освіти як частини європейського простору», – повідомив Юрій Рашкевич.

Потрібно відзначити, що з відкриттям окремого вікна Україна отримала можливість виставити низку пріоритетів до проектів, що фінансуватимуться в межах напряму Кey Аction (KA)2  «Розвиток потенціалу вищої освіти» на 2 млн євро. Основна ціль МОН – визначити ці пріоритети таким чином, щоб вони відповідали потребам тих реформ, які сьогодні тривають у нашій державі. З огляду на це Міністерство обрало такі 2 ключові пріоритети (з числа затверджених Європейською Комісією національних пріоритетів для України на 2018-2020 рр.):

Пріоритет 1. Освіта дорослих (Lifelong learning)

«Відповідно до Закону «Про освіту» ми маємо розробити альтернативні траєкторії освіти впродовж життя, як-то її неформальні та інформальні види. У зв’язку з цим постає питання організації, забезпечення та реалізації відповідного освітнього процесу, а також можливостей визнання його результатів. У межах цього пріоритету заохочуватимуться проекти, які матимуть додану цінність для законодавчих процесів у сфері освіти дорослих, а також сталий вплив на розбудову системи забезпечення неформальної та інформальної освіти на національному рівні», – пояснив заступник Міністра.

Пріоритет 2. Навчання та викладання (Teaching & Learning)

«З огляду на низку освітніх реформ – впровадження інклюзії, підвищення якості вищої освіти, поступову діджиталізацію освіти – нам потрібні фахівці, які зможуть ці зміни втілити. За цим пріоритетом заохочуватимуться саме проекти, які пропонуватимуть оптимальні рішення для розвитку вчительського та викладацького потенціалу», – відзначив Юрій Рашкевич.

Запрошуємо заклади вищої освіти до участі у новій Програмі Європейського Союзу Еразмус+ на 2019 рік. Докладну інформацію щодо оновленого Керівництва до Програми та інших документів конкурсу можна отримати на сайті Європейської комісії та на сайті Національного Еразмус+ офісу в Україні.

 

9 листопада – День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

09Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

«Рідна країна»