Daily Archives: Листопад 16, 2018

Самоушкодження і суїцидальна поведінка у підлітків: що робити батькам

Чому підлітки вчиняють порізи на шкірі, і що повинні робити  дорослі, щоб вчасно надати їм допомогу повідомляє Еtcetera

Психологи пояснюють: слід розрізняти поняття самоушкодження і суїцидальної поведінки. Коли людина  калічить себе не маючи на меті  покінчити життя самогубством, то йдеться про селфхарму (від англійського «self-harm» – заподіяння шкоди самому собі).

ЧОМУ ЦЕ РОБЛЯТЬ?

Перша причина: полегшення емоційного болю і страждань. При пошкодженні свого тіла в мозку виділяються ендогенні опіоїди. Їх дія з точки зору біохімії аналогічна до героїну і морфіну. Коли людина відчуває сильний стрес, то вона може не помітити серйозних ушкоджень – біль приходить потім. Такі випадки часто бувають при аваріях – у перші години потерпілі не відчувають болю та інших небезпечних симптомів, а через деякий час може виявитися, що здоров’я людини знаходиться в небезпеці.

Парадоксально: після того як людина вчиняє собі фізичний біль, вона відчуває емоційне полегшення.

Друга причина: спроба відволіктися. Для того щоб не зациклюватися на проблемі, люди можуть навмисно завдавати собі біль, щоб переключити увагу і тимчасово позбутися нав’язливих думок

Третя причина: спроба себе покарати. Випадки калічення членів зустрічаються в сім’ях з суворими порядками і жорстким вихованням. У дітей формується уявлення, що вони заслуговують на покарання за будь-який свій вчинок.

Четверта причина: самомотивація. Причину також потрібно шукати в сім’ї. Зазвичай в таких сім’ях замість прохань віддають накази, а розмови ведуть на підвищених тонах. Дитина «звикає» до того, що для виконання тієї чи іншої дії потрібні загрози, крики і жорсткі заходи.

Коли факт калічення членів помічають батьки, вони «хапаються за голову» і відразу знаходять час для дитини, починають приділяти їй підвищену увагу. Мозок підлітка «запам’ятовує» цей механізм, і в майбутньому подібні дії можуть повторюватися, перетворюючись у маніпуляцію.

МІСЦЯ УШКОДЖЕНЬ

Якщо людина ранить себе в місцях, які не видно оточуючим,це означає, що вона хоче впоратися зі своїми емоціями наодинці.

Якщо рани знаходяться на виду і їх можуть помітити інші, то це сигнал про те, що людина хоче «кричати про це на весь світ», показати всім, що вона страждає.

ЧИ МОЖУТЬ ТАКІ ЛЮДИ ДОПОМОГТИ СОБІ САМОСТІЙНО?

Якщо людина усвідомлює, що у неї проблема, то вона почне шукати шляхи її вирішення. Психологи радять вдаватися в таких випадках до одного з двох методів:

  •  У разі сильного стресу або емоційної кризи краще впливати на організм «гуманним» способом: наприклад, стиснути в руці шматок льоду або з’їсти лимон.
  • Звернутися до близьких, які зрозуміють, не будуть засуджувати і постараються допомогти.

ЯК РЕАГУВАТИ БАТЬКАМ І БЛИЗЬКИМ?

Перше, що рекомендують психологи, – заспокоїтися. Коли ви побачили, що дитина поранила себе, не потрібно здіймати істерику, «ойкати» і хапатися за серце. Так ви тільки погіршите ситуацію. Не бійтеся здаватися черствими і відстороненими в цей момент – важливо допомогти дитині фізично (якщо потрібно – викликайте «швидку») і тільки потім – обговорити з нею те, що сталося.

Також не варто дозволяти собою маніпулювати, якщо дитина після нанесення собі ран чогось вимагає. В іншому випадку – такі дії з боку дитини будуть повторюватися.

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

Не ставайте більш чуйними і уважними тільки після того, як помітили, що дитина нанесла собі поріз або інші пошкодження. Перегляньте й поміняйте своє ставлення загалом, щоб дитині не довелося знову домагатися вашої прихильності, використовуючи вже відомий спосіб.

Але найголовніше полягає в тому, що між дітьми і батьками потрібно встановити довірчі стосунки. Щоб зрозуміти причину, чому підліток поводиться таким чином, він не повинен боятися ділитися з батьками своїми переживаннями та емоціями (навіть у тих випадках, коли зробив поганий вчинок). Без розуміння причин вчинків дуже складно вирішити, як діяти далі. Адже в одних випадках, ранячи себе, діти кричать батькам «Зверніть на мене увагу», а в інших – «Дайте мені спокій!».

У Переяслав-Хмельницькому ДПУ відбулася презентація книги Василя Балуха та Виктора Коцура

14 листопада в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди відбулася довгоочікувана  презентація нової книги «Руська Унійна (Греко-Католицька) церква кінця XVI – початку ХІХ століття у постатях: Словник». Авторами книги  є відомий тандем науковців: декан філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук  Василь Балух та ректор Переяслав-Хмельницького педагогічного університету, доктор історичних наук, академік  Віктор Коцур.  

У запропонованому словнику проаналізовано життєвий та творчий шлях 100 творців, захисників і прихильників Руської Унійної (Греко-Католицької) церкви від Берестейської унії 1596 року до утворення Галицької митрополії на Правобережній Україні (1807 року) та ліквідації Церкви Полоцьким собором 1839 року на Лівобережжі. У книзі представлено основну літературу про видатних унійних інтелектуалів та ілюстрації, що увиразнюють їхню діяльність.

Передмову до книги написав доктор філософських наук, доктор богослов’я, професор кафедри філософії, соціології та релігієзнавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Святослав Кияк.

На презентацію книги, яка в першу чергу презентується саме в нашому університеті, до конференц-залу імені Василя Сухомлинського зібралися активні студенти, науковці, викладачі університету, бібліотекарі університету та небайдужі жителі міста.  Презентуючи видання ректор нашого університету, доктор історичних наук, академік Віктор Коцур зазначив:

– В умовах соціально-політичних, міжнародних глобалістичних викликів ХХІ ст. для України актуалізується проблематика релігійного життя минулих епох, яка пояснює сутнісні аспекти сучасних  вимірів нашого повсякдення. Як відзначали першоієрархи Української Католицької церкви –  Андрій Шептицький і Любомир Гузар, унія (Берестейська унія 1596 року) стала невід’ємною частиною національного і культурного життя, що було лише на користь українському народу. Окрім того, через греко-католицьку церкву українці отримали вільний доступ до джерел гуманістичної культури незалежно від Польщі, що певною мірою зупиняло полонізацію українського народу, надавало йому духовного порятунку.

Духовне життя на теренах України кінця XVI – поч. ХІХ ст. ми розглядаємо через життєписи видатних і маловідомих діячів греко-католицької церкви. Уся історія розвитку греко-католицької церкви указує на відсутність у ній самоізоляції та збереження київських традицій в українському християнстві. Особливо це було важливо в умовах посилення експанційного впливу московського православ’я.

Можна сказати, що Берестейська унія була своєрідним способом порятунку української нації та зіграла велику націєтворчу місію, сформувавши українську національну церкву. Саме через призму таких церковно-історичних реалій слід аналізувати, оцінювати або по-новому вивчати історію Руської Унійної (Греко-Католицької церкви) кінця XVI-початку  ХІХ ст..

Ми перебуваємо на порозі об’єднання православних церков України, утворення єдиної  помісної Православної церкви в Україні. Досвід релігійного життя минулих епох надзвичайно важливий сьогодні.

У свою чергу декан філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук Василь Балух більш детально ознайомив гостей зібрання із історією становлення Руської Унійної (Греко-Католицької) церкви  через аналіз життєписів  видатних і маловідомих діячів Церкви, які представлені у словнику, провівши низку історичних паралелей між історичними подіями та персоналіями, вичерпну інформацію про яких можна знайти у презентованому словнику. Василь Олексійович відзначив, що, напевно, в жодному університеті не буває стільки презентацій книг, як у нашому сковородинівському університеті. Лише Віктор Петрович з Віктором Олексійовичем у 2018 році презентують в альма-матер вже друге своє видання. Зважаючи на те, що в цей день відзначається день філософії, гість університету привітав присутніх з цим святом, адже не залежно від того, чи є кожен із присутніх філософом за освітою, кожен з нас є філософом у житті, активно розмірковуючи про своє буття і продукуючи цікаві думки.

Презентація книги завершилась її обговоренням. Свої думки про словник висловили перші її читачі, яким судилося стати її рецензентами: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури України Валентина Молоткіна, доктор історичних наук, доцент, завідуюча кафедри документознавства Інна Демуз; кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України Оксана  Тарапон. Всі вони на високому рівні відгукнулись про видання, відзначивши як його змістове так і поліграфічне оформлення та важливість для українського наукового світу, враховуючи гостру актуальність навколо релігійних питань в нашій країні.

Презентація книги, як і саме видання, надзвичайно цікаве для студентів та викладачів університету, представників державних і релігійних організацій та установ і всіх тих, хто цікавиться історичним минулим України та Української Греко-Католицької церкви. Особливої уваги і позитивної оцінки заслуговує надзвичайно глибока бібліографічна база видання, яка аргументовано підтверджує об’єктивність дослідження і розширює наукову основу дослідження історії  українського греко-католицизму, значна частина якої є маловідома.

Відмітимо, що книгу надруковано у видавництві Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича накладом 300 примірників.

Дане видання є глибоким, фаховим, багатогранним джерелом численних нових, досі невідомих тем і фактів, що набувають сьогодні особливої значущості для об’єктивно-історичного пізнання природи та ідентичності українського греко-католицизму.

У своїх виступах автори презентованої книги відмітили, що, попри те, що робота над запланованим тритомником вже завершено, співпраця творчого тандему продовжується. Вже в скорому часі на нас чекають нові спільні видання від Віктора Петровича та Василя Олексійовича, що відкриють нові сторінки історичних знань для кожного, хто є до них спраглим.

Ольга Науменко

 

16 ідей для уроків про медіаграмотність та права людини: для учителів підготували нові навчальні модулі 

Вчителі шкіл можуть вільно скористатися низкою цікавих навчальних метеріалів з формування громадянської компетентності в учнів. 16 відповідних модулів розробили разом студія онлайн освіти EdEra та Інститут лідерства, інновацій та розвитку.

Переглянути їх можна тут:  https://www.ed-era.com/modules/

Модулі базуються на навчальних програмах для 5-9 класів, які передбачають 4 наскрізні змістові лінії: «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток». Вони проходять через всі предмети та дозволяють формувати у дитини ключові компетентності та інтегрувати знання про світ.

Тож основна ідея навчальних модулів полягає в тому, щоб формувати громадянську компетентність не лише через вивчення шкільних предметів суспільно-гуманітарного циклу, а й через біологію, географію, математику та фізику, тобто через всі без виключення шкільні предмети або через їх інтеграцію.

 Учитель може обрати тему модуля залежно від предмету та класу, в якому викладає, та адаптувати навчальні матеріали на власний розсуд. Кожен навчальний модуль (це може бути один урок, декілька або навіть проектний день) містить сценарій уроку, презентації та рекомендації вчителю з акцентом на тих складових громадянської компетентості, які найкраще можуть бути сформовані з допомогою обраної теми.

 

Модулі можна відсортувати за 6 категоріями:

  • соціальний активізм
  • кричне мислення
  • права людини
  • фінансова грамотність
  • громадянська відповідальність
  • медіаграмотність

Наприклад, у категорії «Права людини» вчитель може запропонувати учням побудувати «Ідеальну державу». У цьому занятті діти дізнаються, чим держава відрізняється від країни, розглянуть характеристики та критерії успішності держав світу. А насамкінець – стануть консультантами для України, застосувавши отримані знання на практиці.

 

Нова українська школа: досягнення і провали за два місяці

З 1 вересня в усіх школах запровадили нову програму навчання. Амбітна мета: виховати “інакше” покоління українців. Ми поспілкувалися з учителями та батьками цьогорічних першачків і з’ясували, які питання найбільше хвилюють їх після перших двох місяців роботи. Повідомляє Канал 24

А радниця міністра освіти Оксана Макаренко розставила всі крапки над “і” та розповіла про перші кроки реформи.

Особливості НУШ

Для учнів. Школярі мають багато групових завдань, а також практикують ранкові обговорення у колах. Тож діти зближуються і не бояться один одного – у таких умовах знання засвоюються легко і, зокрема, учні вчаться спілкуватися та мислити критично. Діти будуть навчатися 12 років, останні три – за профілем.

Для вчителів. Учителі отримали більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі. Так, якщо діти не до кінця засвоїли матеріал, можна виділити більше годин для занять. Є і можливість щось пройти швидше, якщо учні все засвоїли.

Результати пілотних шкіл. В Україні 100 шкіл запровадили НУШ ще у 2017 році. Опитування вчителів і батьків першокласників показали, що діти, які закінчили перший клас за новою програмою, не лише опанували всі потрібні знання, але і мали кращий психологічний стан та більш дружні стосунки з однокласниками.

Ефективність навчання через гру

Для шестирічних дітей природно навчатися через гру. Матеріал сприймається, коли дитина активно бере участь у навчальному процесі, коли їй цікаво. У початковій школі особливо важко добитися дисципліни: дітям неприродньо сидіти 35 хвилин, не рухаючись та не розмовляючи. Тому зараз школярі переходять від однієї активності до іншої під час уроку: послухали вчителя, а потім розбилися на групи і почали працювати з проектами.

У сучасному світі самі знання, які передає вчитель, не такі вже й важливі. Основне – як їх застосувати на практиці. Не можна цього навчитися, лише дивлячись у потилицю сусіда і в очі вчителю. Для цього потрібно більше: десь помилитися, десь посперечатися, десь зробити спільний проект і презентувати його.

Що робити, якщо досі немає необхідного обладнання?

Цього року виділили мільярд гривень на закупівлю обладнання для перших класів. Територіальні громади також мали додати частку своїх грошей до бюджетних, від 5 до 20% (від їх частки залежить якість закупленого обладнання). Батькам не потрібно нічого купувати взагалі. Якщо у школі вимагають здати гроші на умовні “штори” – потрібно писати скаргу у районне управління освіти і можна додатково у правоохоронні органи. Будь-яка допомога з боку батьків має бути добровільною.

Якщо ви не отримали нових парт чи дидактичних матеріалів, а у вчителя перших класів немає комп’ютера, принтера чи проектора, потрібно подати запит до районного управління освіти і запитати, коли буде обладнання.

За інформацією МОН, до кінця листопада усі школи мають бути оснащені повністю. Наразі ж понад 20% виділених державою грошей не використані.

Домашні завдання

Оксана Макаренко зазначає, що в принципі батькам готувати дитину до школи потрібно, але навчити писати та читати – робота вчителя. Вдома можна разом малювати, щоб діти вміли правильно тримати руку. Також важливо читати казки, таким чином спонукаючи дитину вивчати букви та читати самостійно.

У першому класі точно не можна задавати домашніх завдань, з другого – уже визначені нормативи, скільки часу має займати виконання роботи вдома. Якщо вчитель, незважаючи на це, продовжує задавати завдання додому, варто спочатку поговорити з ним особисто та директором. Якщо це ситуацію не вирішило – надсилайте звернення у районне управління освіти. Система реагує саме на письмові скарги батьків.

Школярів не можна “карати” оцінками

Оцінювання є і зараз – вербальне. Раніше вчитель мав владу покарати – оцінкою чи червоною ручкою. Однак дітей не можна лякати помилками. Помилки – це досвід, який вчить їх ставати кращими, працювати над собою. Якби Едісон боявся помилятися, ми б ніколи не мали електричної лампочки. А він зробив тисячу помилок, поки працював над її розробкою.

Зараз запроваджено свідоцтво досягнень учня, що містить не лише цифри (оцінки), а й близько 50 параметрів, наприклад, як дитина вміє задавати питання чи вирішувати конфлікти. Це – вичерпна характеристика того, як людина зростає над собою, а не просто дані для порівняння її з іншими.

“Коло”: що це таке

Ідея кола полягає у тому, щоб кожна дитина могла висловитися. Коли у класі мало учнів – це не проблема. Але коли школярів багато – це справді може тривати занадто довго. Можна обмежити час спілкування та кількість дітей, які висловлюються у певний день. Наприклад, діти можуть кидати один одному м’ячик і, хто зловив, той висловлюється. Або застосувати інший ігровий метод.

Однак, якщо вчитель відчуває, що у певний день потрібно виділити цілий урок на “коло” – це допустимо. Наприклад, діти їздили на екскурсію і у всіх багато вражень – про це треба поговорити. Під час цієї гри діти навчаються спілкуванню, що теж важливо.

Облаштуванням “осередків” займається вчитель

В Україні близько половини з усіх шкіл мають менше 15 учнів у класах. Інформація про те, що таким школам прийнято рішення не виділяти обладнання – неправдива абсолютно. Необхідне забезпечення (меблі, дидактичні матеріали, принтери тощо) було розраховане на кожного першокласника, а не окремо на школи. Якщо щось не закуплено – це виключно провина місцевої влади.

Облаштування простору – частина нової української школи. Справді, організувати простір у класі – завдання вчителя та директора: постелити килимок, розставити мобільні парти тощо.

У класах має бути вісім осередків (орієнтовний перелік того, як їх облаштовувати, є у рекомендаціях ІМЗО). Однак не варто робити з цього проблему. Наприклад, якщо це зона пізнання – не обов’язково влаштовувати там цілу бібліотеку, можна просто покласти невеликі книжки для читання, щоб дитина могла погортати їх на перерві. А в куточку усамітнення може стояти лише крісло чи стільчик.

У кожному інклюзивному класі має бути помічник учителя

У кожному інклюзивному класі має бути помічник вчителя. Це – право, гарантоване законом. Для того, щоб відкрили такий клас, потрібно подати відомості до директора про дитину з особливими освітніми потребами. Її батьки можуть звернутися в інклюзивно-ресурсний центр щодо розробки індивідуальної програми навчання. Тоді дитина навчається разом з іншими, а вчителеві виділяють помічника.

Наразі відомо, що в НУШ відкрито 5033 інклюзивних класи, з них – у 3732 працюють асистенти вчителів.

НУШ – це довготермінова реформа, яка буде запроваджуватися поетапно. Тож з упевненістю стверджувати, наскільки успішною чи провальною вона є, зможемо аж у 2030 – коли сьогоднішні першокласники стануть випускниками. Поки що – усім учасникам освітнього процесу варто прийняти ці зміни і не боятися задавати питання, які хвилюють.

 

У Львівській політехніці запрацював перший в Україні інноваційний StartUp Market

Незвичайна виставка винаходів  відкрилася нещодавно в Tech StartUp School Львівської політехніки — постійно діючий виставковий магазин.  На його майданчику зустрінуться автори перспективних ідей та проектів з представниками великого інвестиційного бізнесу, котрий зацікавиться цими розробками і впровадить їх у життя.

Виступаючи на відкритті виставки, проректор з наукової роботи Львівської політехніки професор Наталія Чухрай наголосила, що метою цього інноваційного проекту є об’єднання і презентація найактуальніших проектів та їх прототипів, а також сприяння винахідникам комерціалізувати свій винахід. Йдеться також про створення успішних стартап-компаній та виведення інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки. Це буде ефективною платформою для комунікації стартапів і корпоративного бізнесу, а учасниками такого зацікавленого діалогу можуть стати всі новатори, які бажають показати свої розробки.

Цього дня презентували свої винаходи 25  команд та індивідуальних розробників стартап-проектів. «Долучитися може будь-хто, хто має вже готовий прототип або близький до готового прототипу. Тобто, щоб воно було готове й на постійній виставковій основі в нас лежало. Ми це робимо безкоштовно», – пояснив директор Tech StartUp School професор Назар Подольчак.А координатор Tech StartUp Market Дмитро Донченко висловив сподівання, що пошук перспективних стартаперів  і залучення їх до співпраці відбуватиметься не лише у Львові , а й в усій Україні.

Так, львівський інженер Юрій Петрило презентував на виставці  прототип роборуки, котра за задумом автора може брати участь навіть у розмінуванні територій на Сході країни, а стартап Lingart — платформу  для аудіокниг.

Корисний  екотехнологічний проект подали на суд інвесторів розробники KOLO, які запропонували збирати і утилізувати старі електронні прилади: частину з них відновлюють, іншу перетворюють на різноманітні побутові вироби: прикраси, блокноти, магніти тощо. Зацікавив відвідувачі виставки і проект шолома Helmfon, призначеного для переговорів у людних місцях, який вже отримав замовлення з-за кордону.

Прес-служба  Національного університету “Львівська політехніка”

Норвегія підтримує реформу освіти в Україні, оскільки ми поділяємо мету – формування вільних та інформованих громадян, – Прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг

Команди 6 шкіл з України приїхали до Норвегії  представити здобутки в розвитку демократичного врядування у своїх закладах. Вони робили презентації у межах конференції, присвяченій 10-ій річниці діяльності європейського центру імені Вергеланда за участі Прем’єр-міністра Норвегії Ерни Солберг  та міністра освіти і науки україни Лілії Гриневич, яка перебуває з робочим візитом у місті Осло впродовж 14-16 листопада 2018 року.

Всього на конференції свої практики представляли 30 шкіл з різних країн світу. Їх запросила Рада Європи за підсумками проведеного опитування під час підготовки кампанії «Вільно говорити, безпечно навчатися: Демократичні школи для всіх». Акція має на меті залучати школи, активізувати їх, щоб вони працювали над покращенням освітнього середовища та атмосфери в школі.

Зокрема, Лілія Гриневич та Ерна Солберг мали нагоду поспілкуватися з учителькою та ученицею Чернівецької загальноосвітньої школи № 38.

“Програма Schools for Democracy дозволила нам взяти участь у побудові абсолютно нової школи. Школи, в якій учням надається свобода думки та слова, де пропагується міцна співпраця учня та вчителя, заснована на довірі. Де всі учасники навчально-виховного процесу знають про свої права, але не забувають про обов’язки, і кожен з них може долучитися до врядування школи через планування роботи, адже тільки разом можна зробити багато”, – зазначає вчителька Чернівецької ЗОШ 38 Юлія Мінтянська.

Презентувати свої напрацювання, а також поспілкуватися з Міністром Лілією Гриневич мали можливість колективи з Мелітопольської школи № 23, Ірпінської СЗОШ №2 з поглибленим вивченням економіки та права, Краматорської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16, Миргородського НВК “Гелікон” та Конотопської гімназії.

«Норвегія підтримує освітню реформу в Україні за допомогою Європейського центру “Вергреленд” з 2014 року, що здійснював новаторську роботу в Україні ще до “Майдану”. Уряд України має амбітні плани щодо реформування усієї системи освіти. І ми підтримуємо її, оскільки метою є формування вільних та інформованих громадян. Важливість захисту права людей на те, щоб жити у правді та зробити свій вибір, є беззаперечною. Якщо я не помиляюся, це також суголосно цінностям “Революції Гідності” 2014 року в Україні», – повідомила Ерна Солберг.

У короткій розмові між Лілією Гриневич та Прем’єр-міністром Норвегії український Міністр освіти і науки подякувала норвежцям за послідовну підтримку української демократії та сильну позицію щодо нелегального анексії Криму та війни на Донбасі.

Довідково: 

Європейський центр імені Вергеланда – це європейський експертний центр у сфері освіти для демократичного громадянства, прав людини та міжкультурного порозуміння, заснований Радою Європи та Норвегією у 2008 році з метою надання підтримки державам-членам Ради Європи у реалізації політики у згаданій сфері.

Програма Демократична школа (2018-2021) є продовженням попередньої програми та має охопити до 180 шкіл до 2021 року. Програма полягає у демократизації освітнього процесу в школах-учасниках, заохоченні співпраці між школами, розробці та пілотуванні матеріалів для формування громадянських компетентностей у 5-9 класах. Також планується розробка масових відкритих онлайн-курсів для учителів.

Наразі у проекті беруть участь майже 120 шкіл, 30 шкіл уже завершили свою участь, проте, 10 все ще активно залучаються до роботи.

Понад 5 тисяч  учнів закладів професійної освіти  пройшли анкетування, яке визначатиме реформування профосвіти

Більшість учнів самостійно обрали заклад, у якому зараз навчаються, а під час вибору професії найбільший вплив на них мало власне уявлення про роботу за фахом, думка батьків чи родичів. Таку інформацію подає директорат професійної освіти МОН України станом на 15 листопада 2018 року, в межах попереднього аналізу онлайн-анкетування. Наразі його пройшли понад 5 тис учнів з різних регіонів країни.

Фахівці Міністерства виокремили кілька тенденцій опитування. Наприклад, більшість учнів зазначили, що після завершення навчання планують працювати за фахом, – таких майже 65% респондентів. Відповідаючи на запитання, що саме приваблює в обраній професії, приблизно половина опитаних вказали, що їм подобається конкретний фах (49,9%), інших привабив високий заробіток (28%) або цікаве коло спілкування (20,7%).

Найактивнішими в опитуванні виявилися учні, які здобувають професію кухаря-кондитера, перукаря, слюсаря, кравця, деревообробника та зварника.
Після завершення опитування фахівці директорату проведуть докладний аналіз анкет. Він міститиме прогнози для фінансового, змістового та управлінського реформування напряму. Крім того, аналітичні результати будуть адресно розіслані адміністраціям закладів, учні яких виявили бажання пройти анкетування. Це допоможе змінити формат навчальних активностей на місцях вже зараз, а також оновити зміст профорієнтаційних заходів.

Анкетування триватиме до 30 листопада 2018 року.