Daily Archives: Листопад 19, 2018

Студентський театр «Broadway» презентував нову виставу

13 листопада всім відомий та улюблений студентський театр «Broadway» презентував нову прем’єру вистави «Рододендрон» за п’єсою сучасної  письменниці Анни Багряної. Театр аматорів «Broadway» представив емоційну мелодраму з класичним «любовним трикутником» та яскравими цікавими персонажами.

– Це історія про недолюблених дітей, які виросли, створили сім’ї, але так і не навчилися любити. Через це вони не додають уваги і тепла вже своїм дітям, продовжуючи цей ланцюжок недолюбленості на покоління вперед. Це історія про те, як страждають люди від дефіциту любові – наголосила перед початком вистави керівник театральної студії  Broadway – Каріна Вавілова.

У центрі п’єси – непрості любовні стосунки власника весільного салону «Рододендрон» Богдана (головну роль якого зіграв Роман Білоусов). З одного боку у нього є дружина Галя (Юлія Крутяк), з якою вони вже кілька років живуть мов чужі, з іншого – коханка Алла (Наталія Сотник), яка потай мріє стати на весільний рушничок. Пікантності ситуації додає те, що дівчина, хоч і вдає, що шлюб її зовсім не цікавить, але щодня приміряє весільні сукні, адже працює у салоні моделлю. В один не дуже прекрасний день Богдан усвідомлює, що його салон «Рододендрон» на межі банкрутства, Галина усвідомлює, що у його чоловіка є коханка, а їхня донька-тинейджерка Поліна (Віолета Русецька) – що батькам на неї якось байдуже, тому вона буде втікати туди, де її начебто люблять – до свого коханого.

Під час бесіди у п’єсі не один раз звучать смішні висновки, але правдиві: «Краще б я відкрив салон ритуальних послуг. Молодь неохоча до одружень, створення сімей».

Герої п’єси  не лише з’ясовують стосунки одне з одним, а й намагаються розібратися у важливих життєвих питаннях. Чому банкрутує весільний салон? – бо люди зневірилися у сімейних цінностях, чи тому, що  рододендрон – квітка отруйна, чи тому, що керують ним нещасливий у шлюбі Богдан, тричі розлучений пристаркуватий ловелас Віктор? Молодші ж дівчата тим часом розмірковують – чи варто чекати на принца, чи брати те, що є?

 

Глядачі подивилися виставу на одному диханні. Сприяли цьому цікавий сучасний сюжет, талановита гра акторів, вдалий антураж на сцені… Завдяки добре продуманим декораціям глядачі переносилися то в міську квартиру, то до весільного салону, переконлива гра акторів викликала то зворушення, то усмішку, то справжній захват. А проблеми, озвучені у п’єсі, спонукали задуматися про головні у житті речі.

І хоча «Рододендрон» – це драма, але протягом вистави частенько лунали сміх і оплески. Актори зі своїми ролями справилися на «відмінно», демонструючи впевнену і професійну гру, даруючи глядачам позитивний настрій, а водночас підняли чимало житейських проблем – кохання, стосунків батьків і дітей, ставлення до сімейного життя, зради, ведення приватного бізнесу, жіночої і чоловічої дружби та ін.

Ольга Науменко

 

 

Викладачі ЖНАЕУ навчали дітей створювати осінній колаж у «Арсеналі Ідей»

Співробітники кафедри біоресурсів, аквакультури та природничих наук Житомирського національного агроекологічного університету Микола Світельський та Світлана Матковська, провели заняття для дітей з вадами зору – вихованців  КНЗ “Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів №1” Житомирської обласної ради.

Захід відбувався у освітньому просторі “Арсенал Ідей Україна”, що відкрили кілька тижнів тому у приміщенні театру ляльок на Михайлівській.

Діти залюбки створювали осінній колаж із рослинних матеріалів, уважно слухали розповідь про деревні рослини рідного міста.

Свої творчі доробки вихованці школи-інтернату помістять у класних кімнатах.

Нагадаємо, що   “Арсенал Ідей”- це інтерактивний освітній простір, який поєднує в єдиній програмі мистецтво, науку та інновації. Заклад відкритий для усіх бажаючих.

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

 

Тиждень фінансової грамотності в Уманському НУС

З 5 по 12 листопада в Уманському національному університеті садівництва кафедрою фінансів, банківської справи та страхування, було проведено низку цікавих і пізнавальних заходів в рамках тижня фінансової грамотності.

Під час тижневика студенти позмагалися у фінансовому квесті, дізналися про особливості фінансової системи США під час вебінару, зустрілися й обговорили рецепти успіху з успішними бізнесменами Уманщини, подискутували з актуальних питань під час фінансових дебатів, покрокували «Сходинками бізнесу» під час інтелект-гри та позмагалися між собою у бізнес грі-тренінгу «Cash-flow».


Завершили тижневик урочистим нагородженням переможців. Сподіваємося, що втілена цього року кафедрою фінансів, банківської справи та страхування Уманського НУС ідея набуде традиційного характеру та стане поштовхом до проведення більшої кількості подібних заходів.

За матеріалами Прес-центру Уманського НУС

Чілдрен Кінофест: як зняти фільм, якщо тобі від 7 до 14 років

Він – один з тих, хто передивляється та відбирає авторські фільми дітей в межах фестивалю.

Ілля каже, що свого часу дистриб’юторська компанія “Артхаус Трафік” зрозуміла, що у їхніх глядачів уже з’явились діти. Тож, треба робити кіно для них.

“З дитячим контентом в Україні проблематично. Ми вирішили, що настав час і дітям показати кіно, аби вони знали, що існують не лише Голлівуд та “Walt Disney Production”, – говорить Ілля.

Відтак, 2014 року виник “Чілдрен Кінофест”. Це – щорічний кінофестиваль, орієнтований на молоду українську аудиторію. На фестивалі можна подивитись як найновіші європейські стрічки, так і світову кінокласику.

Він відбувається щорічно наприкінці травня, у перший тиждень шкільних канікул. У 22-х містах є кінотеатри, куди можна потрапити на безкоштовний кінопоказ. А вчителі можуть безоплатно отримати фільми для уроків та позакласних занять.

Також з 2017 року в межах Міжнародної конкурсної програми започаткували Національний конкурс короткометражних фільмів, створених дітьми.

Окрім цього, Фестиваль має власного покровителя – Совеня Чарлі. Його створили на основі малюнку 7-річного Артема Рассаднікова з Донецька. Чарлі названо на честь Чарлі Чапліна.

За Чарлі можна слідкувати на Facebook-сторінці. Там розповідають про кіно, проводять конкурси та дарують подарунки переможцям, також є новини про фестиваль.

“Нова українська школа” поговорила з Іллею Дядиком про те, як можна зняти фільм, хто і як може подати заявку на Конкурс, як до проекту можуть долучитись школи та чому діти не соромляться знімати кіно.

Хто і як може подати заявку на корусть

У Конкурсі можуть брати участь діти й підлітки, які постійно проживають в Україні.

Конкурс проводять у двох категоріях:

  • фільми, створені дітьми віком 7-10 років;
  • фільми, створені підлітками віком 11-14 років.

У кожній віковій категорії 5 фільмів потрапляють до фіналу. Цього року журі отримало близько 200 стрічок з усієї України. До складу журі входять українські діячі мистецтва, культури, кінокритики, режисери, актори, продюсери та інші представники кіноіндустрії.

Один з 10-ти фіналістів за рішенням журі отримує головний приз – грошову винагороду 20 000 гривень.

Фільм має тривати не більше 8 хвилин. Жанрових і тематичних обмежень немає. Втім, кіно має бути створене після 1 січня 2016 року. Один учасник може подати не більше 5 фільмів.

Програмний директор Фестивалю каже, що вибір теми часто залежить від регіону, в якому живуть діти.

“У нас багато робіт з прифронтової зони, і діти з цих регіонів зазвичай знімають фільми, пов’язані з війною чи з тим досвідом, який вони пережили під час бойових дій. У фільмі вони можуть якось перебудувати події, осмислити їх. Часто також діти екранізують книжки, які прочитали. Трохи старші знімають про перше кохання. Є й фантастичні оповідання про подорожі в майбутнє, у минуле, до прибульців”, – розповідає Ілля Дядик.

Авторський фільм треба завантажити на один із безкоштовних онлайн відеосервісів: YouTube, Google Drive або Vimeo. Як завантажити фiльм на онлайн-вiдеосервiс, можна прочитати тут.

Детальніше про умови конкурсу читайте за посиланням. Цьогоріч прийом заявок триває з 22 жовтня 2018 до 21 квiтня 2019 року включно. Заявку можна заповнити тут.

Як зняти фільм

На сайті Фестивалю є кілька умов та порад, за яких треба знімати фільм:

  • дитині знадобиться відеокамера або пристрій з відеокамерою – смартфон, планшет тощо;
  • знімати відео треба в горизонтальному форматі для комфортного перегляду фільму в кінотеатрі;
  • якщо потрібно додаткове світло в кадрі, можна використати такі підручні освітлювальні прилади як настільна лампа, ліхтар тощо;
  • треба слідкувати за тим, аби зображення не було різко контрастним. Виняток – творчий задум автора;
  • організатори радять використовувати у фільмі власну музику, аби не порушити авторських прав інших творців.

Змонтувати відео можна за допомогою таких програм:

Для персональних комп’ютерів

Adobe Premiere Pro (платна)

Movavi

Для Android

VivaVideo

Reverse Movie FX

Video Maker Pro

Magistro

Splice – Video Editor

Adobe Premiere Clip

Для iOS

iMovie (платна)

Splice – Video Editor

Adobe Premiere Clip

Magistro

Як долучитись школам

Найпростіше, як можуть долучитись до проекту школи, – організувати похід зі школярами на фестиваль у своєму місті.

У всіх містах програма показу фільмів однакова, покази відбуваються одночасно. На великому екрані показують 10 фільмів-фіналістів дітей та повнометражні фільми Міжнародної програми.

На кінопостерах організатори вказують, для якого віку підходить той чи інший фільм.

“У показах для найменших, де зала на 1000 місць заповнена вщент, ми любимо запитувати, хто потрапив у кіно вперше. Зазвичай третина підіймає руки. Це дуже приємно, що з нами діти вперше бачать фільм на великому екрані”, – розповідає Ілля.

Для участі у Міжнародній конкурсній програмі відбирають 7 повнометражних фільмів. Це кіно оцінюють глядачі. Усі діти, які приходять дивитись фільми, отримують бюлетені і можуть голосувати. Представникам фільму-переможця Міжнародної конкурсної програми на церемонії Закриття фестивалю вручають пам’ятний знак та диплом.

До того ж, протягом року школи можуть проводити кіноклуби й показувати фільми з фестивалю. Таких шкіл в Україні уже понад 100. Ці фільми можна показувати і під час уроків та в позашкільний час.

“Усе залежить від фільму та його контексту. Багато фільмів торкаються пізнавальних та виховних моментів. Тому вчителям вони стануть у пригоді. Тим паче, їх робили самі діти. Найкраще тему можна зрозуміти тоді, коли побачив у поясненні когось схожого на тебе. Принаймні того самого віку”, – каже програмний директор фестивалю.

Аби отримати фільми, треба заповнити заявку. Фільми надають безкоштовно. Отримати їх можуть і батьки, і вчителі, і організатори кіноклубів.

Ілля каже, що останнім часом з’явилось багато кіногуртків по всій Україні. І поки організатори не почали проводити конкурс, то не знали, що вони існують. Нині багато гуртків функціонує на прифронтових територіях. У більшості, їх відкрили волонтери, які допомагають дітям на місці трансформувати та пережити їхній досвід.

“Фільм – це прямий терапевтичний ефект. Минулоріч був фільм “Школа №3″. Це – про Миколаївку, місто в Донецькій області. Це документальний фільм про дітей, які пережили війну. Це – спільний проект України та Німеччини. Головні герої – це реальні діти, які пережили події війни і вони розповідають це на камеру. Спочатку це був театральний проект, потім зняли фільм”, – говорить Ілля.

До кожного фільму розроблені дидактичні матеріали, які допоможуть в організації дискусій, спростять пояснення основних ідей фільму.

Організатори просять надавати фотозвіт після перегляду фільмів. З детальними умовами співпраці можна ознайомитись тут.

Окрім цього, Фестиваль співпрацює із соціально незахищеними верствами населення. Організатори залучають громадські організації, які працюють з дітьми з інвалідністю. Наступного року планують зробити покази з тифлокоментарями (закадровий опис того, що відбувається на екрані) для дітей, в яких є порушення зору.

Діти не соромляться знімати

Програмний директор “Чілдрен Кінофесту” каже, що дітям зараз дуже легко знімати фільми. Припускає, це пов’язано з розвитком технологій.

“Потужностей будь-якого смартфону достатньо, аби зняти хоча б якусь історію. Водночас, діти нині користуються різноманітними соціальними мережами і не соромляться викладати туди власні історії, зняті на камеру”, – каже Ілля.

Одна з цілей Конкурсу – ознайомити дітей з кінематографічною складовою знімання. Той таки блог – це тільки камера в руці, де немає монтажу та переходу в сюжеті. У фільмі ж треба розуміти, як правильно поставити камеру, подумати, як краще підсвітити та змонтувати.

“Нам здається, що людина, яка знає, як працює кінематограф, розумітиме, як працює медіа. А отже – розумітиме, що можна маніпулювати людьми за допомогою склейки кадрів. Бо ж від цього може змінитися контекст відео. Тому в час, коли фейкових новин дуже багато, – це хороші навички, аби принаймні впізнавати такі новини. Дитина бачитиме, де її намагаються обманути”, – припускає Ілля.

Ілля каже, що кіно – це, насамперед, розвага. Втім, розвага, яка вимагає людської фантазії та внутрішнього світу.

“Діти й дорослі повинні торкатись фантастичного світу, бо це допомагає пізнавати свій і світ інших”, – впевнений Ілля.

Окрім цього, фестиваль дарує можливість дітям побачити свій фільм на великому екрані. Це – додаткова мотивація. Діти одразу знають, для чого вони знімають.

“Переможець цьогорічного Фестивалю – це анімація з пластеліну “Качка на ім’я Бабіліна”. Його зняла 12-річна дівчинка з села на Вінниччині. Це доказ того, що навіть у маленькому селі дівчинка без жодних гуртків та кіноклубів може зробити мультик”, – говорить програмний директор.

До того ж, щороку фестиваль обирає посла. Це – відома людина, яка контактує з аудиторією, пресою, дітьми. Серед минулорічних послів – Джамала, Дмитро Шуров, Ахтем Сеїтаблаєв, Катерина Бабкіна. Цьогоріч це – Лариса Денисенко.

“Зазвичай ми намагаємось обирати постать, яка якось пов’язана з дітьми: в якої вони є, або яку дуже люблять діти, або яка щось робить для дітей. Наприклад, репертуар Джамали дуже люблять діти, а у Дмитра Шурова є син”, – розповідає Ілля.

Ще одна виховна функція Фестивалю – співпраця дорослих та дітей. Наприклад, батьки або вчителі можуть допомогти відзняти фільм дітям.

“Більшість фільмів, які нам надсилають, досить високої якості. З того, що я бачив, деякі фільми приблизно на тому самому рівні, що і в студентів кінорежисури Карпенка-Карого. У дітей є потенціал. І я сподіваюсь, що в майбутніх студентів, які з дитинства цим займаються, фільми будуть значно якісніші”, – припускає Ілля.

З часом організатори планують зробити відеоуроки-пояснення для дітей про технічні навички для знімання фільмів.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото надано Чілдрен кінофестом

МОН затвердило положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти

Міністерство освіти і науки затвердило положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.

Положення затверджене наказом №620 від 8 червня та опубліковане в “Офіційному віснику України” 2 листопада. Документ доступний на сайті МОН.

Зокрема, Держслужба якості освіти вноситиме у цю базу результати інституційних аудитів шкіл. Також база покликана забезпечувати:

  • електронне ліцензування освітньої діяльності (оформлення, подання документів до органу ліцензування та отримання відповідного рішення у електронному вигляді);
  • акредитацію освітніх програм, спеціальностей, напрямів підготовки;
  • формування, реєстрації та облік інформації для видачі суб’єктами освітньої діяльності документів;
  • перевірки достовірності документів про освіту;
  • інформування громадськості про видані, анульовані суб’єктам освітньої діяльності ліцензії на провадження освітньої діяльності, розширення, звуження їхньої освітньої діяльності, сертифікати про акредитацію спеціальностей (освітніх програм, напрямів підготовки) тощо.

Неформальне навчання та платформа для лекцій: у ПНУ презентували студентський простір Paragraph

На базі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відкрили сучасний студентський простір Paragraph, де кожен охочий зможе отримати комфортні умови для навчання. Авторами проекту стали студент вишу Віктор Лесик та фахівець відділу управління проектами ПНУ Андрій Шпак. Презентація простору відбулась 14 листопада 2018 року з нагоди Міжнародного дня студента.

Для реалізації ідеї студенти залучили ресурси керівництва вишу, громадських платформ, а також місцевих управлінців. На базі Paragraph планують проводити зустрічі з відомими дослідниками та фахівцями-практиками, воркшопи, лекції. За бажанням молодь зможе використовувати простір і для самостійного навчання.

“Створення таких платформ є доброю традицією європейських університетів. Тож ми підтримуємо ініціативну молодь, яка прагне до відкритої дискусії та пропонує нові сучасні майданчики для обговорення цікавих ідей. Саме під час спілкування у подібних форматах й народжуються нові креативні проекти”, – зазначив ректор університету Ігор Цепенда.

Інформує прес-сужба ПНУ ім. В. Стефаника

2020 року в Норвегії стартує реформа шкільної освіти: Україна поділиться своїм досвідом

Норвегія та Україна обмінюватимуться досвідом та підтримуватимуть контакт у межах впровадження національних реформ освіти. Відповідної домовленості вдалося досягти на зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Міністром освіти і інтеграції Норвегії Яном Торе Саннером в місті Осло. 

У той час як реформа Нова українська школа впроваджуватиметься порічно впродовж 2018-2029 років, реформа шкільної освіти Норвегії здійснюватиметься в межах 2020-2032 років.

«Наша реформа шкільної освіти стартувала цього року – вона є пріоритетом Уряду та держави загалом. Хочу підкреслити, що, говорячи про середню освіту в Україні, ми маємо на увазі близько 3,9 млн школярів, 441 тис. вчителів, понад 16 тис. шкіл. Це величезна система, і для нас це також виклик. Для розуміння, кількість дітей в нашій системі шкільної освіти еквівалентна 74% усього населення Норвегії. Робити такі трансформації Міністерство наодинці не може, і ми, зокрема, вдячні Вергеланд Центру, який заснований Радою Європи та Норвегією, за підтримку змін, адже він став дійсним партнером для нас для впровадження демократичного врядування у наші заклади освіти, розвитку громадянської компетентності», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона також запропонувала укласти двосторонню угоду чи меморандум про співпрацю у сфері освіти і науки між Україною та Норвегією, оскільки сьогодні уся співпраця відбувається без такого документу і визначених пріоритетів.

«Побудова партнерства з Україною – важливий напрям роботи для нас. Ми підтримуємо низку реформ, які здійснює сьогодні ваша держава. І ми хочемо й надалі бути для вас хорошим партнером, тому ми можемо розглядати різні формати для покращення нашої взаємодії. Ми також хочемо, щоб між Норвегією та Україною було більше горизонтальних зв’язків – між окремими інституціям, університетами тощо. Я підтримую важливість розвитку демократичних цінностей у школі – розвитку критичного мислення, здатності культурної дискусії, медіаграмотності, яка вкрай важлива для життя в сучасному демократичному суспільстві. В Норвегії ми намагаємось розвивати ці речі з дитячого садка. Ми також зараз затверджуємо нові стандарти загальної середньої освіти, реформа розпочнеться у 2020 році з першого класу, і порічно впроваджуватиметься до 2032-го», – повідомив Міністр освіти і інтеграції Норвегії.

Він наголосив, що їхній попередній стандарт був занадто перевантажений вимогами, і зараз вони хочуть визначити та сконцентрувати увагу дітей на основних напрямах навчання.

«Реформування та зміни Держстандарту – вкрай складний процес, оскільки потребує залучення великого кола людей та пошуку консенсусу. Ви, певно, розумієте це. Йдеться про визначення ядра знань, а у різних людей різні уявлення про дійсно важливу інформацію, яку мають знати всі діти. Особливо це стосується, наприклад, вивчення історії», – зазначив Ян Торе Саннер.

Обмін досвідом допоможе обом країнам знаходити діючі механізми та ділитися освітніми практиками, які справді показали свою ефективність під час впровадження.

Лілія Гриневич також в Осло виступила на панельній дискусії в межах конференції, присвяченій 10-ій річниці діяльності Європейського центру імені Вергеланда. Зокрема, Міністр розповіла про підтримку реформ в Україні, а також підкреслила високу ціну, яку мусила заплатити Україна за європейський вибір.

В Осло Лілія Гриневич окремо зустрілась з державним секретарем Міністерства закордонних справ Норвегії Адуном Халворсеном.