
На думку деяких вчених, термін «дислексія» (порушення навичок читання) придумали батьки, щоб виправдати дитяче небажання і невміння читати.
Як повідомляє Daily Mail, професор Джуліан Елліот з університету Дарема (Англія) заявив про те, що дислексія – абсолютно безглуздий термін. За його словами, симптоми та ознаки цього нібито захворювання настільки широкі й розмиті, що поставити за ними точний діагноз просто неможливо. Професор вважає, що, використовуючи модне слово «дислексія», батьки виправдовують своїх ледачих дітей, замість того, щоб вирішувати проблеми з читанням.
«Деякі симптоми просто сміховинні, – говорить професор. – Наприклад, “роздратування при читанні вголос” . Будь-яка дитина злитиметься, коли вчиться читати. Але батьки можуть побачити список симптомів і сказати: “О, а ми й не знали, що у нашого сина дислексія!” Це працює як гороскоп. Ви читаєте пророцтво, і раптом виявляється, що саме так і відбувається у вашому житті».
У професора Еліота є і опоненти. Наприклад, доктор Джон Рек з благодійної організації, пов’язаної з проблемами дислексії, стверджує, що таке захворювання справді існує. І його треба вивчати як із погляду медицини, так і з погляду педагогіки.
Попри розбіжності, вчені сходяться в одному: всі діти з різною швидкістю й успіхом оволодівають навичками читання. Вчителі та батьки повинні звертати більшу увагу на школярів, яким читання дається не так легко, як їхнім одноліткам.