Daily Archives: Грудень 11, 2018

Прощатися з Дідом Морозом варто до 9 років

Учені вважають, що прощання з Дідом Морозом відбувається у 5 – 7 років. Та якщо дитина і в 9 років вірить у доброго діда, над цим варто замислитися.

Щороку батьки замислюються над тим, чи не настав час розповісти дітям правду і відправити на горище фантазій образ власника оленів, саней і лабораторії з виробництва подарунків? Ця дилема вивчається в серйозних, поглиблених психологічних дослідженнях.

Найчастіше, кажуть експерти, дитина сама починає розуміти, що легендарний Санта-Клаус – фантастична ілюзія, що немає ніякого діда з Лапландії, здатного в рекордний час доставити за одну ніч подарунки мільярдам дітей на планеті.

Прощання з Дідом Морозом відбувається у віці 5-7 років, одностайні вчені. Вони рекомендують не квапитися і продовжувати ритуал із чарівною появою подарунків під ялинкою. Але батькам варто насторожитись, якщо дитина, яка досягла віку, коли вже важко вірити в дива, навіть, попри усмішки і критику з боку друзів, продовжує ігнорувати реальність. За цією наполегливістю в захисті міфу про Діда Мороза може ховатися небезпечне бажання залишатися в світі фантазій.

За словами італійського психолога Джанантоніо, після 9 років віра в чарівництво Діда Мороза стає ознакою інфантильності, незрілості та прогалин у вихованні.

За матеріалами ЗМІ

У 2019 році початкова школа знову отримає 1 мільярд гривень на обладнання

Як правильно використати інвестиції держави в НУШ, чи не зупиниться реформа на початковій школі, чи підтримають вчителів, які далі втілюватимуть зміни, – питання, які найбільше турбують вчителів початкової школи. Про це розповіли тренери, що проводять підвищення кваліфікації в межах реформи НУШ у Львівській області 10 грудня 2018 року, під час зустрічі з Міністром освіти і науки Лілією Гриневич у межах її робочої поїздки у Львівську область.

«На наступний рік ми знову заклали ту ж інвестицію в 1 млрд гривень на новий освітній простір. Очевидно, що ми не залишимо вчителів напризволяще, також поводитиметься підвищення кваліфікації. Зараз для нас надзвичайно важливо отримати зворотній зв‘язок від педагогів і дещо переглянути перелік рекомендованого для закупівлі обладнання», – зазначила Лілія Гриневич.

Тренери НУШ також розповіли, що цьогоріч було багато невизначеності щодо закупівель.

«Школи у Львові самі вирішували, що закуповувати. Було очевидно, що трохи не звикли до такої кількості грошей та можливостей. Просто розгубилися. Окрім цього на школи гроші прийшли тільки в липні (Уряд виділив кошти на місця у квітні – Ред.) і було мало часу, щоб все зробити. Думаємо, що наступний рік піде краще», – розповіла Анна Байовська, директор львівської школи «Дивосвіт», тренер НУШ.

Міністр зауважила, що 2019-го МОН спробує ще раніше віддати гроші на місця, але все залежить від управлінської спроможності місцевої влади.

Блейблейд-хвиля захопила українських школярів: турнір юних блейдерів у столичній гімназії

Блейблейд-хвиля захопила українських школярів і грати у цю гру прагне кожен, хто відчуває командний дух, розвиває стратегічне мислення і спортивний інтерес. Визначити найсильнішого блейдера – задача не з простих під час спортивного змагання, яке тривало в столичній гімназії «Прем’єр».

Гравці від шести до чотирнадцяти років змагались за допомогою вовчків-блейдів на ігровій арені у вигляді круглого поля.

Завдання – розбити або виштовхнути супротивника, використовуючи швидкість та масу блейду. Тому кожен учасник намагався якнайсильніше запустити свій вовчок, аби надати максимальної швидкості своєму блейду.

До гри у Блейблейд гімназія «Прем’єр» долучилась вперше. Серед учнів 1-6 класів було проведено відбіркові змагання серед учнів кожного класу, згодом переможці змагалися по паралелям. У фінал вийшли              8 учасників, кожен з яких був найспритніший у своїй паралелі. Серед півфіналістів за олімпійською системою жеребкуванням були визначені пари для змагань. І запекла боротьба почалась! Всі глядачі, затамувавши подих, стежили за блейдерами, вболівали і підтримували улюблених гравців.

Переможцем гри став учень 5 класу Дмитро Донченко! Друге місце виборов учень 6 класу Данило Тарангул, а третє призове місце дісталося учню 5 класу Олексію Адаменко.

Вітаємо переможців!

Всі вони були нагороджені наборами Блейблейд та почесними грамотами від генерального директора гімназії Андрія Олексійовича Соловова, а решта учасників отримали заохочувальні призи – флеш-накопичувачі. Дякуємо всім, хто долучився до найпопулярніших змагань!

Навчання на виробництві: учень, роботодавець та заклад профосвіти зможуть підписати договір

Міністерство освіти і науки розмістило на громадське обговорення типовий договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання не лише в закладі, а й на виробництві. При цьому роботодавець у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання на його виробництві. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич 10 грудня 2018 року, під час круглого столу «Розвиток професійної освіти» в межах робочої поїздки до Львівської області.

 

Головна мета проекту договору – глибше залучити роботодавців до співпраці з закладами професійної освіти, більше зацікавити їх у розвитку дуальної освіти.

«Дуальна освіта – це коли учень близько 30% часу отримує теоретичні знання з професії у закладі освіти. Решту часу він проводить на реальному виробництві, де отримує можливість працювати на сучасному обладнанні, навчитись корпоративній етиці тощо. Зараз наші роботодавці не дуже глибоко зацікавлені в розвитку дуальної освіти. Аби це виправити, ми й підготували цей договір. Підписавши його, учень отримає вищий рівень освіти, але також зобов’яжеться відпрацювати певний час після випуску на виробництві, де здійснювалось навчання», – зазначила Лілія Гриневич.

На її думку, робота в межах такого договору – формат, що виграшний усім. Учень отримує якіснішу освіту, роботодавець – працівника, а заклад професійної освіти – більші можливості для навчання учнів.

«Я дуже прошу роботодавців, представників закладів професійної освіти, управлінців переглянути проект цього договору і протягом орієнтовно тижня подати нам свої пропозиції. Ми довго працювали над цим документом, залучали і роботодавців, і наших юристів, щоб застерегти права учнів. Однак я не виключаю, що щось могло бути втрачено. Це ваш інтерес, будь ласка, уважно ознайомтеся з проектом», – закликала Міністр.

Проект договору можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/2QEDgbl

 

У бюджеті на 2019 рік передбачено 50 млн на модернізацію професійної освіти

У бюджеті на 2019 рік передбачено 50 млн на модернізацію професійної освіти – створення навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням за професіями, яких найбільше потребує ринок праці. Про це повідомила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

«Зараз ми проводимо моніторинг затребуваних на ринку праці професій. Вже зрозуміло, що у переліку напрямів відбудуться зміни, зокрема, надзвичайно затребуваною за попередніми даними є професія монтажника з утеплення будівель. Ми сподіваємось, що вдасться за ці гроші створити ще 25 НПЦ, але це також залежатиме від того переліку професій, який ми отримаємо після моніторингу», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона додала, що у 2016 та 2017 роках держава виділяла гроші – по 50 млн щорічно – на створення модернізованих навчально-практичних центрів за найбільш гостродефіцитними на ринку праці професіями. Так, протягом 2-х років було створено 50 НПЦ за професіями: Швачка, Монтажних сантехнічного обладнання, Тракторист.

«Цього, 2018 року, держава збільшила інвестиції в модернізацію закладів профосвіти вдвічі, виділивши на це 100 млн грн, що дозволило створити вдвічі більше центрів – одразу 50 НПЦ протягом року. Зараз, під кінець року, ці центри виростають як гриби після дощу», – розповіла Лілія Гриневич.

2018-го центри створювалися під оновлений перелік професій, після чергового моніторингу потреби на ринку праці. Зокрема, цьогоріч НПЦ відкриваються за такими напрямами:

  • механічна обробка металу (професії: Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник).
  • зварювальні технології (професії: Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних зварювальних машинах. Зварник).
  • електротехнічні технології (професії: Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування).
  • з професії: Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Безпечні дитсадки: в мерії пропонують встановити відеокамери в дитячих групах

Депутати постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами сьогодні підтримали проект рішення «Про питання безпечного перебування дітей в закладах дошкільної освіти комунальної форми власності міста Києва шляхом встановлення камер відеоспостереження в дитячих групах та на територіях цих закладів».

Зазначений документ забезпечує в першу чергу інтереси дітей, їхніх батьків та працівників дитячих садочків.

«Важливо відмітити, що саме батьки будуть вирішувати де ставити камери відеоспостереження, скільки одиниць повинно бути і чи взагалі вони потрібні у даному дитячому садочку. Департамент освіти КМДА проведе відповідне опитування і лише після письмової згоди батьків, місто забезпечить заклади відеокамерами, які працюватимуть в режимі реального часу», – пояснив голова постійної комісії Київради з питань транспорту Олексій Окопний.

Встановлення відеоспостереження вирішує проблеми безпеки дітей та стимулювання працівників у надані якісних освітніх послуг.

«На сьогоднішній день життя дітей під час їхнього перебування в дитячих садочках повністю залежить від працівників цих закладів. Враховуючи, що на одного вихователя припадає в середньому 13 вихованців, уваги вихователя за активними діями кожної дитини не достатньо. Встановлення камер надасть можливість батькам віддалено спостерігати в режимі реального часу за життям своєї дитини, що підвищить безпеку присутності дитини в даному садочку», – підкреслив автор даного проекту рішення, депутат Київради Олександр Бродський.

Згідно з проектом рішення, у шестимісячний термін з моменту надання батьківської згоди на розміщення камер, дитячий садочок мають облаштувати відповідною технікою.

Проект рішення мають винести на одне із засідань Київради.