Daily Archives: Грудень 18, 2018

Святий Миколай іде – подарунки несе!

Завтра зранку уся дітвора шукатиме під подушками подаруночки, бо впевнені, що були чемними і слухалися батьків, тому до них завітає святий Миколай.

19 грудня – День святого Миколая. Це найбажаніший день для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно.

У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов’язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

 

Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів. У народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді.

Народні прикмети: 

  • Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
  • У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
  • Як впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
  • Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
  • Морозяний день – на уроду хліба й городини.
  • З цього дня підходять другі морози – Миколині: “На Студеного Миколу снігу навалить гору”.
  • Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
  • “Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого”

За інформацією traditions.in.ua

Телефонні дзвінки, месенджери, соцмережі: що зробити вчителю аби батьки не “діставали”

Перша година ночі, я сплю, як раптом починає вібрувати телефон. Я підхоплююсь, в голові лише одна думка: «Мама! Вона старенька, їй стало погано … ». Хапаю телефон і бачу повідомлення: «Паша не поїде на екскурсію». Переполохана та зла, мовчки бреду на кухню, сон як рукою зняло. Через годину я все ж засинаю, але о 6 ранку  нове повідомлення з іншого чату: «Напишіть завдання з алгебри». Спочатку хочеться відповісти грубо, потім розмірковую про виховання цієї мами-сплюхи, виникає бажання написати її батькам, шкода, що немає їх телефонних номерів. Під кінець в голові промайнуло: «А як вижити вчителю в наш час – час мобільного зв’язку, соціальних мереж і месенджерів?».

Робочий день учителя початкової школи починається не о 8:30 ранку, як думають багато хто. Він починається, коли кому-небудь з батьків прийде в голову написати в месенджер повідомлення: «Макар (Ваня, Ліза) сьогодні в школу не прийде». Хтось напише о 7:30 ранку, а хтось о 6:00. Далі стандартно протягом дня: «Чи дійшов Андрій до школи?», «Нагадайте Олені про шахи», «Відпустіть Женю об 11:45». І щоразу  учитель зобов’язаний відповісти.

Кожному вчителю знайома ситуація, коли батьки телефонують йому або пишуть повідомлення у вечірній або навіть нічний час, щоб дізнатися про завдання, оцінки та розклад.  За часів стаціонарних телефонів було не прийнято телефонувати пізніше 21:00. Звідки зараз взялася ця безцеремонність? Може, варто ввести в школах етику спілкування в соціумі, зокрема в соціальних мережах і месенджерах?

Отже, що стосується спілкування вчителів та батьків в месенджерах, важливо встановлювати жорсткі правила, які не можна порушувати обом сторонам. Повинні бути обумовлені часові межі, коли можна писати вчителю. Головне, щоб сам учитель їх дотримувався. Варто один раз відповісти в позаурочний час, як відразу буде реакція батьків у вигляді нескінченних повідомлень.Тому, на перших же батьківських зборах, коли ви знайомитеся з родичами своїх учнів, ознайомте їх із правилами комунікації з вами у разі виникнення питань. Наприклад: не турбувати після 20:00, у вихідні дні та свята (виключення можуть скласти випадки, коли життю або безпеці дитини щось загрожує); не турбувати, якщо відповідь на питання можна отримати від інших батьків, учнів або в інтернеті тощо.

Нині сучасний учитель, який не вміє вимикати повідомлення або звук на своєму смартфоні –  дивна людина. Батьки, які пишуть в месенджер в нічний час, абсолютно впевнені, що ніяких проблем не створюють і що їх повідомлення будуть прочитані вранці, коли вчитель прокинеться в належний час.

Далі, бажано створити сховище даних. Це може здатися трудомістким процесом, але насправді складно буде тільки на початковому етапі. Створіть наприклад, Гугл-диск або закрите співтовариство в соцмережі, куди ви будете щодня викладати оголошення для батьків, розклад, домашні завдання, повідомлення про майбутні заходи, контрольні та поїздки, а також публікувати корисні посилання в мережі Інтернет. Там же можна зберігати тематичні плани, електронні підручники, журнал оцінок тощо. Через пару тижнів поповнення сховища буде займати у вас кілька хвилин на день. Зате користі принесе чимало – уже ніхто не зможе сказати, що не знав завдання або не чув, що змінився розклад. Головне – надати доступ до сховища всім батькам, а якщо це старшокласники, то й учням. До того ж ,  з шостого-сьомого класів залучати до поповнення сховища можна самих школярів. Наприклад, вони можуть впоратися з оновленням розкладу і внесенням інформації про домашні завдання.

І спіть спокіно, але не забудьте вимкнути звук на телефоні, бо раптом для когось правила неписані;)

 

 

 

Європейський Інвестиційний Банк виділив кошти для підвищення енергоефективності  7 українських вишів

Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ) надасть грант на 10 млн євро для реалізації проекту «Вища освіта України», у якому наразі беруть участь 7 українських вишів. У цих закладах планується підвищити енергоефективність у майже 150 будівлях. Таку грантову Угоду з ЄІБ підписала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сьогодні, 17 грудня 2018 року, в межах засідання Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі.

Водночас самі кошти були виділені Банку для відповідної програми Фондом Е5Р.

«Не секрет, що значна частина українських вишів потерпають від того, що їхні будівлі є вкрай енерго-НЕ-ефективними, а тому «з’їдають» значну кількість коштів розвитку, які можна було б спрямувати на закупівлю обладнання та покращення якості освіти і умов для навчання студентів. Для того, щоб хоча б частково вирішити цю проблему, разом з Європейським інвестиційним банком ми розробили та впроваджуємо проект для покращення енергоефективності в наших університетах. Його загальна вартість – 160 млн євро. В межах першої черги робіт фінансуються зміни у 7 вишах, які погодилися взяти у ньому участь, а також провели енергетичний аудит, за підсумками якого було визначено обсяг робіт», — розповіла Лілія Гриневич.

 Наразі планують здійснити роботи у таких вишах:
  • Національний технічний університет «Львівська політехніка»;
  • Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка;
  • Чернігівський національний технологічний університет;
  • Сумський державний університет;
  • Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова;
  • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
  • Вінницький національний технічний університет.

Також триває відбір закладів вищої освіти для 2 етапу проекту «Вища освіта України». В його межах покращити енергоефективність зможуть ще від 13 до 15 університетів залежно від обсягу робіт.

Загалом проект впроваджуватиметься за рахунок позики ЄІБ, коштів позики Північної екологічної фінансової корпорації та гранту від фонду Е5Р.

Європа надає 58 мільйонів євро на модернізацію професійної освіти в Україні

Європа надає Україні 58 млн євро на розвиток професійної освіти  – модернізацію інфраструктури, закупівлю обладнання, створення центрів досконалості, а також зміну змісту, навчання майстрів та вчителів, розробку нових освітніх стандартів. Відповідну Угоду між Україною та Європейською Комісією про фінансування проекту «EU4Skills» було підписано 17 грудня 2018 року, у Брюсселі в межах засідання Ради асоціації України-ЄС.
«Ми вже давно анонсували переговори з нашими європейськими партнерами про великий інфраструктурний проект для модернізації професійної освіти. Нарешті підписано Угоду, і ми можемо більш детально говорити про умови цього проекту. Зокрема, він передбачає інвестиції у розмірі 58 млн євро. З них 35 млн євро буде спрямовано безпосередньо на модернізацію інфраструктури, тобто будівництво, ремонти та обладнання. Решту спрямують на модернізацію змісту освіти, навчання педагогів та майстрів тощо», — розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Окрім цієї інвестиції також планується, що Європейський Інвестиційний Банк надасть українському Уряду позику під низькі відсотки для збільшення інвестицій у модернізацію закладів професійної освіти. Аби зафіксувати ці наміри, Міністр в Брюсселі також підписала відповідний Меморандум між МОН та Європейським Інвестиційним Банком.
«Меморандум фіксує наші взаємні наміри, однак, поки не містить конкретних цифр. Попередньо ми ведемо мову про позику у розмірі майже 50 млн. Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання закладів професійної освіти зношене на 60%, а подекуди навіть на 100%. Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать на власному місці роботи», — пояснила Лілія Гриневич.
Український Уряд також систематично інвестує у модернізацію закладів професійної освіти. Так, з 2016 до 2018 року було виділено 200 млн грн на створення навчально-практичних центрів – закладів з найкращим обладнанням для навчання фахівців з найбільш дефіцитних професій. Отже, за три роки вже створено 100 НПЦ.
Для продовження програми в 2019-у Уряд передбачив ще 50 млн інвестицій. Завдяки цьому протягом наступного року планується створити ще приблизно 25 НПЦ.