Daily Archives: Грудень 20, 2018

Новий Закон, направлений на протидію булінгу, передбачає чіткі алгоритми дій у випадку цькувань, — Лілія Гриневич

Новий Закон, направлений на протидію булінгу, що був прийнятий ВРУ 17 грудня 2018 року, передбачає чіткі алгоритми дій у випадку цькувань. Про це йшлося під час обговорення за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич в ефірі «Сніданку з 1+1» сьогодні, 20 грудня 2018 року, в м. Києві.

«Цього року ми розпочали говорити про цю проблему  відкрито, стартувала кампанія проти булінгу, проти цькування. І як ви бачите, це синхронно відобразилося на нормативній діяльності Верховної Ради України, і був прийнятий цей Закон. Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання», —  зазначила Лілія Гриневич.

 

 

Вона також розповіла про те, як працюватимуть у закладах освіти з випадками цькування, після того, як Закон набуде чинності. Так, алгоритм є наступним.

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші заінтересовані особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Новоприйнятий Закон також передбачає низку штрафів за цькування.

Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

У 193 закладах освіти температура приміщень нижча за норму

У 193 закладах освіти температура приміщень нижча за норму. Це виявили під час перевірки понад 5 тисяч закладів дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної освіти та закладів інтернатного типу для дітей, повідомили на сайті Держпродспоживслужби.

Дані обстеження проводилися з метою забезпечення заходів щодо профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій в епідемічний сезон ГРВІ та грипу у 2018-2019 у закладах дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної освіти та закладів інтернатного типу для дітей.

З початку опалювального сезону під наглядом Держпродспоживслужби знаходилось 12,1 тис. закладів дошкільної освіти; 15,9 тис. загальної середньої освіти, 628 закладів інтернатного типу для дітей, 728 професійно-технічних, 575 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

Основними причинами недотримання температурного режиму стало порушення термінів початку опалювального сезону (Черкаська, Дніпропетровська, Херсонська області), несвоєчасна підготовка систем опалення (Житомирська, Закарпатська, Херсонська області), несправність автономних котельнь (Київська, Вінницька, Миколаївська області), відсутність через вину власника умов збереження тепла під час навчального процесу (Одеська, Полтавська, Харківська області), безвідповідальність органів виконавчої влади через встановлення лімітів опалення (Миколаївська, Рівненська області), пошкодження зовнішніх мереж або неякісна робота централізованих мереж теплопостачання (Івано-Франківська, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська, Харківська області).

За фактами виявлених порушень керівникам закладів освіти надано 120 приписів та направлено 469 інформаційних повідомлень органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Довідково інформуємо:

Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника закладу освіти. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника закладу.

Відповідно до нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів у групових осередках регламентовано температуру приміщень +19 – 23° C; у приміщеннях басейну +29 – 30° C; у залах для занять музикою та фізичною культурою +18 – 19° C; у теплих переходах не менше +15° C; у приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будівлі дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути не менше +21° C та відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти  повинна бути в межах 40 – 60 %.

У приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів відносна вологість повітря повинна складати 40-60%, температура повітря в класах і кабінетах має бути 17-18°С, майстерень з обробки металу і дерева 16-18°С, спортивних залах – 15-17°С,  роздягальнях при них – 19- 23°С, актовій залі – 17-20°С,  бібліотеці – 16-180°С,   медичних кабінетах – 21-23°С,  рекреаціях – 16-18°С, спальних приміщеннях – 18-20°С, умивальних – 20-23°С, вестибюлі,гардеробі –16-19°С, в туалетах – 17-21°С, в душових – не нижче 25°С (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Якщо керівники освітнього закладу не повідомлятимуть у поліцію про факти булінгу – будуть покарані штрафом або виправними роботами

Верховна Рада України підтримала проект закону щодо протидії булінгу, який передбачає штрафи за цькування до 3400 гривень або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин.

Зокрема, статтю 173 КУпАП доповнили статтею 173-4 із визначенням поняття “булінг”.

“Булінг, тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого”, – йдеться в тексті закону.

 

Цькування неповнолітнього буде каратися штрафом від 50 (850 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення буде каратися штрафом від 1700 грн до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, будуть відповідати батьки кривдника.

У тексті законопроекту запропонуваному до другого читання повідомляється, що рідні булера повинні будуть сплатити штраф від 850 до 1700 грн.

Також передбачається стягнення штрафу з особи, яка не повідомила правоохоронців про булінг, у розмірі 850-1700 грн.

У разі якщо керівник освітнього закладу (школи, гімназії тощо) не повідомить у поліцію про факти булінгу – це так само каратиметься штрафом або виправними роботами з відрахуванням до 20% заробітку.

З 2019 року кожна дитина, яка тривалий час перебуває на лікуванні, зможе навчатися при лікарні

МОН та МОЗ спільним наказом затвердили положення, де є чіткий механізм забезпечення навчання при лікарні для кожної дитини, яка цього потребуватиме. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич  під час прес-конференції сьогодні, 19 грудня 2018 року, у м. Києві.

«Був час, коли навчання при лікарнях було нормою в Україні, але за останні роки ми поступово втрачали цю практику. Залишилися окремі проактивні місцеві органи управління та лікарні, які практику зберегли. При цьому вони змушені були викручувати і додумувати окремі документи чи керуватися застарілою нормативкою 80-х років минулого століття. Зараз це змінилося – якраз сьогодні, у День святого Миколая, світ побачило положення, що захищає право кожної дитини, яка потребує тривалого стаціонарного лікування, на освіту», –  зазначила Лілія Гриневич.

Міністр представила відповіді на 8 ключових запитань, які роз’яснюють, як саме буде організовано навчання при лікарнях та що потрібно зробити, щоб дитина отримувала таку підтримку.

 1 Запитання: Що потрібно, щоб дитину навчали при лікарні?
  • Заява батьків про бажання, щоб їхня дитина навчалася
  • Згода лікаря, що стан дитини дозволяє навчатися

«Ми розуміємо, що в батьків, які лікують свою дитину стаціонарно, може бути багато інших турбот. Саме тому було прописано, що ця заява може бути передана лікарні будь-якими каналами зв’язку», –  пояснює Міністр.

2 Запитання: Як може бути організовано навчання при лікарні?

Передбачено 3 основні форми:

  • Створення класів та класів-комплектів (не менше 5 і не більше 12 учнів)
  • Біля ліжка (індивідуальна форма)
  • Дистанційно (шляхом використання сучасних телекомунікаційних технологій)

«Остання форма актуальна, якщо дитина за станом здоров’я не може безпосередньо спілкуватись з учителем. Такі випадки особливо характерні для онкологічних захворювань, лікування яких призводить до зниження імунітету. В результаті дитина тривалий час мусить бути ізольована від навколишнього світу. Психологічно в таких випадках навчання буває навіть важливішим, ніж у інших, адже воно допомагає зберегти зв’язок з реальним світом», – відзначила Лілія Гриневич.

3 Запитання: Хто навчатиме дітей у лікарні?

За кожною лікарнею, де може бути потреба для організації навчання, закріплюється школа.

Це роблять місцеві органи самоврядування, які є засновниками закладів освіти. Також між закладом охорони здоров’я та закладом освіти укладається письмовий договір про співпрацю, де визначаються деталі, які важко прописати положенням.

4 Запитання: Хто забезпечує навчання при лікарні?

«Звісно, це керівники, – відповідає Міністр. – Керівник лікарні, часто це головний лікар, та директор школи, що закріплена за закладом. Кожен із них має визначити відповідальних працівників, які займатимуться всіма організаційними деталями, але відповідальність все одно покладена саме на керівників».

5 Запитання: Що робить ШКОЛА, відповідальна за навчання в лікарні?

  • забезпечує вчителями
  • взаємодіє з адміністрацією закладу охорони здоров’я
  • організовує тимчасове користування підручниками або доступ до  їх електронних версій
  • робить розклад навчальних занять
  • контролює ведення необхідної документації (журналів, видача довідки про успішність)

6 Запитання: Що робить ЛІКАРНЯ, де має отримати навчання дитина?

  • координує питання навчання дітей у закладі, їхній супровід на заняття
  • надає потрібні для навчання приміщення
  • забезпечує необхідними меблями та організовує проведення необхідних ремонтних робіт і прибирання
  • не менше, ніж за 3 дні, інформує заклад освіти про вибуття учня для підготовки довідки про успішність
  • лікар дає дозвіл на навчання

7 Запитання: Чи зможе дитина перезарахувати собі навчання в лікарні, чи у звичайній школі доведеться все проходити знову?

«Після закінчення  лікування дитина отримує довідку про успішність, яка дозволить зарахувати пройдене у лікарні навчання у тій школі, де дитина безпосередньо навчається», – роз’яснює Лілія Гриневич.

Зокрема, довідка міститиме інформацію про:

  • результати навчання, тобто оцінки з кожного предмета
  • опис матеріалу, який пройдено дитиною, щоб школа на місці зорієнтувалась, як краще підтримати дитину, що повернулась у звичайну школу.

Ідейною натхненницею проекту «Школи при лікарнях» стала телеведуча, куратор соціальної ініціативи «Право на освіту» Наталія Мосейчук. Саме вона першою почала бити на сполох щодо того, що діти в лікарнях не отримують належної підтримки та освіти.

«Таке відчуття, що сьогодні день народження не у людини, а день народження проекту «Право на освіту», і дуже символічно, що в День святого Миколая сталося диво, коли оголосили, що школи при лікарнях підтримали на державному рівні. Сьогодні день легалізації шкіл в лікарнях. Погоджена оплата праці педагогічних працівників, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти учнями в лікарні. Але це перші правила і зміни, які розпочалися по всій країні! Це не означає, що робота зроблена і на цьому поставлена крапка, це означає, що після нового року наш освітній десант буде відвідувати всі області України. Рухайте зміни, втілюйте їх. Дякуємо тим всім, хто сьогодні, і тим, хто буде завтра з нами в цій великій справі», – повідомила Наталія Мосейчук.