Daily Archives: Січень 25, 2019

Лілія Гриневич закликала спрямувати гранти Нацфонду досліджень насамперед на ті наукові напрями, де немає фінансування з інших джерел

«Розподілення грантів на проекти українських вчених новоствореним Нацфондом досліджень має продемонструвати абсолютно нові підходи, прозорість процедури та критерії, яким довірятимуть науковці України». На цьому наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час першого засідання Наукової ради Національного фонду досліджень (НФД), що відбулася сьогодні, 25 січня 2019 року, в Києві.

Вона відзначила, що для формування Фонду були закладені абсолютно інноваційні та відкриті процедури, всі з яких були дотримані МОН. Тож тепер НФД може почати нормальну роботу і, важливо, щоб вона теж була максимально прозорою, логічною та зрозумілою.

«Хочу нагадати, що в Україні є різні джерела фінансування науки. І насамперед я прошу вас, коли ви будете розглядати пріоритети для надання коштів, подивитися на ті напрями, де немає фінансування з інших джерел. Тому що у нас, наприклад, є базове фінансування в академіях наук, з цього року ми запроваджуємо базове фінансування на науку в університетах – на пріоритетні напрями за результатами атестації. Тобто варто подивитися на спектр того фінансування, що є зараз на науку в Україні, і відповідно до цього визначити, що Фонд має підтримати передусім», – звернулася до членів Наукової ради НФД Міністр Лілія Гриневич.
Вона окремо підкреслила, що варто приділити більше уваги українській гуманітаристиці.

«Треба пам’ятати, що Україна все-таки живе в час гібридної війни, і нам дуже потрібно розвивати свої школи. Зараз, наприклад, ми маємо великі проблеми з нашими публікаціями з гуманітаристики в реферованих журналах.  А це зв’язано ще й з тим, що ці дослідження погано фінансуються», – сказала Міністр.
Під час засідання Наукова рада НФД провела вибори голови Фонду. На цю посаду обрали Леоніда Яценка, завідувача відділу когерентної та квантової оптики Інституту фізики НАН. Остаточно його кандидатуру має затвердити Уряд.

Лілія Гриневич висловила готовність до співпраці та до проведення вже найближчим часом спільної зустрічі за участі також керівництва НАН та Нацради з розвитку науки і технологій.

«Нам потрібно скоординувати багато дій, щоб ми не дублювали роботу одне одного, не створювали суперечностей, а акумулювали зусилля для підтримки наукової сфери України і узгодили відповідний план дій», – підкреслила Міністр.

Вона також відповіла на запитання членів Наукового комітету, зокрема, щодо ліквідації Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД), правонаступником якого має стати Нацфонд досліджень. Зараз цей процес уже запущено, створюється відповідна ліквідаційна комісія. Усі активи та «конкурсну» спадщину ДФФД буде передано до Нацфонду. Так само, щойно буде закінчено необхідні реєстраційні процедури, НФД отримає закладені на його роботу в держбюджет 2019 року понад 260 млн грн як головний розпорядник бюджетних коштів. Варто відзначити, що це фінансування є в 10 разів більшим, ніж мав Державний фонд фундаментальних досліджень.
Нагадуємо, що наприкінці грудня Уряд затвердив склад Наукової ради Національного фонду досліджень України – до неї увійшли 30 українських вчених з наукових установ та вишів. https://mon.gov.ua/ua/news/ zatverdzheno-sklad-naukovoyi- radi-nacionalnogo-fondu- doslidzhen-yakij-z-2019-roku- nadavatime-granti-ukrayinskim- vchenim-rishennya-kmu
Зараз Наукова рада має сформувати дирекцію Фонду, а відтак виконуватиме функції з формування умов конкурсів, визначення тематичних напрямів, координації та контролю проведення експертизи й відбору проектів.

Довідково: Національний фонд досліджень – один з головних елементів реформування системи фінансування науки в Україні. Він був створений 4 липня 2018 року. Фонд надаватиме грантову підтримку на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, а також на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами. Кошти розподілятимуть шляхом надання індивідуальних, колективних та інституційних грантів.

«Розподілення грантів на проекти українських вчених новоствореним Нацфондом досліджень має продемонструвати абсолютно нові підходи, прозорість процедури та критерії, яким довірятимуть науковці України». На цьому наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час першого засідання Наукової ради Національного фонду досліджень (НФД), що відбулася сьогодні, 25 січня 2019 року, в Києві.

Вона відзначила, що для формування Фонду були закладені абсолютно інноваційні та відкриті процедури, всі з яких були дотримані МОН. Тож тепер НФД може почати нормальну роботу і, важливо, щоб вона теж була максимально прозорою, логічною та зрозумілою.

«Хочу нагадати, що в Україні є різні джерела фінансування науки. І насамперед я прошу вас, коли ви будете розглядати пріоритети для надання коштів, подивитися на ті напрями, де немає фінансування з інших джерел. Тому що у нас, наприклад, є базове фінансування в академіях наук, з цього року ми запроваджуємо базове фінансування на науку в університетах – на пріоритетні напрями за результатами атестації. Тобто варто подивитися на спектр того фінансування, що є зараз на науку в Україні, і відповідно до цього визначити, що Фонд має підтримати передусім», – звернулася до членів Наукової ради НФД Міністр Лілія Гриневич.
Вона окремо підкреслила, що варто приділити більше уваги українській гуманітаристиці.

«Треба пам’ятати, що Україна все-таки живе в час гібридної війни, і нам дуже потрібно розвивати свої школи. Зараз, наприклад, ми маємо великі проблеми з нашими публікаціями з гуманітаристики в реферованих журналах.  А це зв’язано ще й з тим, що ці дослідження погано фінансуються», – сказала Міністр.
Під час засідання Наукова рада НФД провела вибори голови Фонду. На цю посаду обрали Леоніда Яценка, завідувача відділу когерентної та квантової оптики Інституту фізики НАН. Остаточно його кандидатуру має затвердити Уряд.

Лілія Гриневич висловила готовність до співпраці та до проведення вже найближчим часом спільної зустрічі за участі також керівництва НАН та Нацради з розвитку науки і технологій.

«Нам потрібно скоординувати багато дій, щоб ми не дублювали роботу одне одного, не створювали суперечностей, а акумулювали зусилля для підтримки наукової сфери України і узгодили відповідний план дій», – підкреслила Міністр.

Вона також відповіла на запитання членів Наукового комітету, зокрема, щодо ліквідації Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД), правонаступником якого має стати Нацфонд досліджень. Зараз цей процес уже запущено, створюється відповідна ліквідаційна комісія. Усі активи та «конкурсну» спадщину ДФФД буде передано до Нацфонду. Так само, щойно буде закінчено необхідні реєстраційні процедури, НФД отримає закладені на його роботу в держбюджет 2019 року понад 260 млн грн як головний розпорядник бюджетних коштів. Варто відзначити, що це фінансування є в 10 разів більшим, ніж мав Державний фонд фундаментальних досліджень.
Нагадуємо, що наприкінці грудня Уряд затвердив склад Наукової ради Національного фонду досліджень України – до неї увійшли 30 українських вчених з наукових установ та вишів. https://mon.gov.ua/ua/news/ zatverdzheno-sklad-naukovoyi- radi-nacionalnogo-fondu- doslidzhen-yakij-z-2019-roku- nadavatime-granti-ukrayinskim- vchenim-rishennya-kmu
Зараз Наукова рада має сформувати дирекцію Фонду, а відтак виконуватиме функції з формування умов конкурсів, визначення тематичних напрямів, координації та контролю проведення експертизи й відбору проектів.

Довідково: Національний фонд досліджень – один з головних елементів реформування системи фінансування науки в Україні. Він був створений 4 липня 2018 року. Фонд надаватиме грантову підтримку на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, а також на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами. Кошти розподілятимуть шляхом надання індивідуальних, колективних та інституційних грантів.

Пробне ЗНО-2019. До закінчення реєстрації залишилося менше тижня

Усі охочі скласти пробне ЗНО можуть подати заявку на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти – до завершення реєстрації учасників залишився майже тиждень. Про це нагадує Український центр оцінювання якості освіти сьогодні, 25 січня 2019 року.

Пробне ЗНО відбудеться з таких предметів:

16 березня – з української мови і літератури;
23 березня – з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької мов.

Зараз, за інформацією УЦОЯО, на участь у пробному тестуванні подано майже 280 тис заявок. Найчастіше учасники обирають пробне оцінювання з української мови і літератури – 146,8 тис заявок, математики – 44,6 тис, історії України – 35,5 тис, англійської мови – 33,1 тис заявок.

Найбільше охочих скласти пробне ЗНО виявилось на Харківщині (9,2 тис), Дніпропетровщині (8,4 тис), Львівщині (7,7 тис), Одещині (7,4 тис) та у Києві (6,5 тис).

Більшість майбутніх учасників (66,2 тис) виявили бажання складати тестування з двох предметів.

Важливо, що пробне ЗНО не є обов’язковим. Воно проводиться для того, щоб усі охочі могли ознайомитися з процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця. Результати пробного ЗНО жодним чином не впливають на підсумки основної сесії. Крім того, реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії.

Стартує реєстрація на онлайн-курс з протидії булінгу в закладах освіти

Сьогодні, 25 січня 2019 року, починається реєстрація на безкоштовний відкритий онлайн-курс для освітян з протидії булінгу (цькування) у закладах освіти. Курс стане також у нагоді всім, хто хоче дізнатися про причини цькування, про те, як запобігати йому та як правильно вирішувати конфліктні ситуації.

Зареєструватися можна за посиланням. 

Планується, що сам курс стартує за декілька тижнів, про що буде повідомлено окремо. Він складатиметься з 5 модулів:

  • Булінг (цькування) як явище, його форми та учасники
  • Організація протидії та попередження булінгу (цькуванню) в закладі освіти
  • Діагностика булінгу (цькування) в закладі освіти
  • Протидія булінгу (цькуванню)
  • Профілактика попередження булінгу (цькування) в закладах освіти

Наприклад, лектори розкажуть про те, як розпізнавати ситуації булінгу та вчасно і правильно реагувати на його прояви в освітньому середовищі.

Пройти курс можна буде в будь-який зручний час. Усі лекції, завдання та форум будуть доступні завжди.

Після успішного завершення курсу кожен отримає відповідний сертифікат.

Докладніше прочитати  про курс, його старт, укладачів тощо можна тут. 

Онлайн-курс створено у межах співпраці Міністерства освіти і науки України, громадського проекту масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» та Міжнародного фонду «Відродження».

 

Додатково:

Булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема, із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

За даними дослідження, проведеного UNICEF у 2017 р., 67%  дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу упродовж останніх трьох місяців, а 24%  дітей стали жертвами цього явища.

Нагадаємо, що 16 січня 2019 року Президент України підписав закон, який окреслює поняття «булінг» та вводить адміністративну відповідальність за нього.

У КМДА розроблять програму щодо посилення безпеки на дорогах біля шкіл

Київська міська державна адміністрація має намір до кінця року розробити програму, яка буде спрямована на посилення безпеки на дорогах біля столичних навчальних закладів. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Задля напрацювання заходів програми Валентин Мондриївський надав доручення головам районних державних адміністрацій невідкладно проаналізувати потребу організації безпеки дорожнього руху поруч із закладами освіти щодо встановлення  знаків, світлофорів, засобів примусового зниження швидкості та надати відповідні пропозиції.

Розробка програми буде здійснюватися у тому числі в рамках роботи Координаційної ради з питань підвищення рівня безпеки руху на вулицях і дорогах м. Києва.

У складі Координаційної ради – депутати Київради, профільні заступники голови КМДА, керівники профільних структурних підрозділів КМДА та представники Національної поліції.

«У нас є два ключові моменти, які ми маємо опрацювати і врахувати при розробці цієї програми. Перше – робота із ділянками підвищеної небезпеки. Необхідно створити офіційний список вулиць, перехресть Києва, де відбувається найбільше ДТП, і проаналізувати причини та запропонувати низку контрзаходів. Від облаштування «лежачих поліцейських» до зміни транспортної розв’язки. Друге, але надважливе, – безпека біля дитячих садків і шкіл. Ми маємо розробити паспорти безпеки руху поблизу навчальних закладів. У паспорт може увійти пункт щодо зниження швидкості транспорту біля садочків і шкіл до 30 км/год», – повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Він додав, що для контролю за дотриманням другого пункту необхідно встановлювати камери з фіксацією швидкості руху та ідентифікацією номерного знаку автомобіля.

«Найбільш дієвим буде встановлення електронних табло, які будуть показувати швидкість, із якою рухається автомобіль, кількома кольорами. Це бачитиме і водій, і інші люди на вулиці, і це викликатиме відповідну реакцію та привертатиме увагу», – сказав заступник голови КМДА.

Також передбачається системна кампанія за безпеку на дорогах і навчання ПДР у школах і дитячих садочках спільно з Національною поліцією України.

Додатково КМДА перейматиме досвід галузевих департаментів країн, які вже успішно провадять програму нульової смертності на дорогах.

«Вже найближчим часом пройде засідання Координаційної ради, про що окремо буде повідомлено. Засідання будуть відкритими, і ми закликаємо до дискусії, її критики та надання пропозицій з боку експертного співтовариства, активних містян», – додав Валентин Мондриївський.

Він наголосив на надзвичайній необхідності впровадження Програми, оскільки дані щодо загибелі чи травмування у ДТП напрочуд сумні: у 2018 році в Україні на дорогах у ДТП загинуло понад 3 тисячі людей і понад 28 тисяч отримали травми. При цьому ДТП є першою за поширеністю причиною смерті серед молоді у віці від 15 до 24 років і другою – серед дітей у віці від 5 до 14 років.

Профспілка звернулася до Президента щодо забезпечення безпечних умов праці та навчання

Профспілка працівників освіти і науки України спрямувала звернення до Президента України Петра Порошенка щодо забезпечення безпечних умов праці та навчання всіх учасників освітнього процесу.

У зверненні зокрема вказується, що робота освітянина мирна і не передбачає прямої загрози життю та здоров’ю, і є неприпустимим, що в закладах освіти столиці європейської держави людина не може почуватися у безпеці.

Профспілка звернулася з пропозицією щодо надання відповідних доручень для розроблення та впровадження національної програми «Безпечний заклад освіти».

Як провести захопливий урок для сучасних дітей

Нині зацікавити та мотивувати до отримання знань сучасного школяра досить складно. Ці поради допоможуть учителю утримувати увагу учня протягом усього уроку.

Для сучасних дітей важко уявити урок без використання інтерактивної дошки. Світ надає дуже велику кількість можливостей та шалений потік інформації. Освоїти все це можна тільки з інтерактивним обладнанням, бо воно є частиною звичайного дня будь-якого школяра. Утримати дитячу увагу іншими методами вже дуже складно та не ефективно.

Беручи за основу дослідження психологів та відгуки школярів спеціалісти INTBOARD™ підготували низку порад для учителів. Вони допоможуть зробити ваш урок цікавим і більш адаптивним під сучасних школярів.

Створіть настрій свого уроку. Учні з більшим захопленням слухають учителя, який розповідає про те, що не можна прочитати в підручнику. Суха лекція сприймається набагато гірше ніж промова з емоційним забарвленням та цікавими фактами. Можливо, учні знали цю інформацію й раніше, але від того як ви її будете подавати, залежить рівень дитячої зацікавленості. Якщо лекція буде подаватися з деякою долею гумору – це збільшить рівень засвоєння матеріалу. На уроці з використанням інтерактивної дошки можна відтворювати смішні завдання. Цікавіше дивитися, коли приклад з математики написаний у формі смайлика чи хмарки, аніж звичайним рядочком. Інтерактивні сервіси дозволяють зробити це за кілька натискань. Уявіть собі, домашнє завдання в якому потрібно вивчити вірш, а назва вірша зашифрована в ребусі. Якщо без посмішки на обличчі китайці не радять навіть відчиняти магазин, то відкривати дітям нові знання без позитиву категорично заборонено.

 

Не зловживайте датами. Особисто мені в школі було найскладніше запам’ятати дати. Особливо коли їх багато та ще й з різних предметів. Інтерактивна панель дозволяє  працювати з датами багатьма цікавими способами. Можна створювати хмари з дат або просто робити завдання на відповідність. Потрібно тільки влучно підібрати сервіс для роботи на уроці і діти навіть не помітять як вивчили все, що вимагає освітня програма.

Обрати потрібний сервіс легко в комплекті програмного забезпеченні “Intboard Простір”. Мені здається, що коли діти мають конкретні асоціації з кожною потрібною датою, то згадають її навіть через кілька років.  Та й учителю так простіше контролювати рівень вивчення інформації. На інтерактивній дошці відразу ж видно правильну чи хибну відповідь дала дитина. Після такого опитування можна виявити слабкі місця та приділити їм більше уваги. Вчитель може навіть домашню роботу відкорегувати для кожного учня. НУШ пропагує цінувати індивідуальність кожної дитини. Тож і навчальний процес потрібно підлаштовувати під індивідуальний підхід.

Задіюйте як можна більше каналів сприйняття. Старше покоління пам’ятає німе кіно та Чарлі Чапліна. Щоб ми зрозуміли, якщо б не було субтитрів? Так і діти, коли просто бачать матеріал для вивчення, кожен трактує як зрозумів. Подібна ситуація, коли лише чуєш потрібну інформацію, навіть навігатор показує стрілки, коли повідомляє, що потрібно повернути. Так і діти, коли чують напрям руху, але не бачать вектора – губляться і починають шукати відповіді у власній голові, не завжди вірні. Саме тому, інформацію потрібно доносити комплексно. Чудово, коли до об’єкта вивчення можна доторкнутися. Ми прекрасно розуміємо, що така можливість обмежена. Та інтерактивна дошка надає можливість взаємодії з віртуальними об’єктами, що не маловажливо у навчальному процесі.

Влаштовуйте вікторини та квести. Контрольною роботою у традиційному вигляді уже нікого не здивуєш. Нова школа дає массу можливостей для креативу учителя у цьому напрямку. Безліч інтерактивних сервісів дають можливість створити дуже цікаві та різноманітні варіанти для перевірки знань. Можна сховати підказки в різних місцях класу, щоб діти самостійно знайшли. Або  провести квест взагалі  територією школи. Спочатку потрібно знайти завдання, а потім вже в класі його виконати. Така форма роботи на уроці в будь-якому випадку зацікавить школярів. А ще краще –  на інтерактивній панелі відтворити маршрути для проходження квесту та вигадати приз. Контрольні роботи в такому форматі будуть більш актуальними для сучасних школярів.

Сучасний інтерактивний урок дає багато можливостей для втілення творчих задумів не тільки вчителя, а й учнів. Не втрачайте їх та проводьте свої активно-інтерактивні уроки, а команда INTBOARD™  буде вам в цьому допомагати. Частіше заглядайте на наш сайт intboard.com.ua та офіційну сторінку в Facebook щоб бути в курсі всіх новин.

Команда INTBOARD™

Зміни у ДПА: набув чинності новий порядок проведення 

На 2019 рік МОН розширило можливості учнів під час проходження державної підсумкової атестації. Це, насамперед, стосується зарахування сертифікатів міжнародних мовних іспитів, проходження атестації тими, хто перебуває в СІЗО, та перескладання ДПА учнями коледжів і технікумів. Новий Порядок проведення державної підсумкової атестації був затверджений наказом МОН та набув чинності сьогодні, 25 січня 2019 року.

Серед основних змін – відтепер зараховувати як оцінку за ДПА сертифікати або дипломи міжнародного мовного іспиту з іноземної мови зможуть не тільки учні 11-х класів, а й 9-х. Зокрема, 12 балів мають змогу отримати:

  • учні 9-х класів у разі наявності сертифіката або диплома, що підтверджує рівень володіння мовою А2 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В1 і вище;
  • учні 11(12)-х класів у разі наявності сертифіката або диплома, що підтверджує рівень володіння мовою В1 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В2 і вище.

Право проходити ДПА отримали учні, які перебувають у слідчих ізоляторах під час досудового слідства. У цьому випадку проведення атестації забезпечуватиме закріплений за СІЗО заклад освіти.

Перескласти цього року ДПА в формі ЗНО зможуть студенти ОКР «Молодший спеціаліст», що 2018-го отримали незадовільну оцінку за результатами атестації (1-3 бали). Мова про тих, хто після 9-го класу отримує фах у закладі професійної або вищої освіти і одночасно закінчує здобуття повної загальної середньої освіти. Торік такі студенти вперше складали ДПА в формі ЗНО з української мови.

У Порядок також закладені зміни, що почнуть діяти з 1 січня 2021 року. Це обов’язкове проходження ДПА у формі ЗНО з математики для тих, хто отримує повну загальну середню освіту. Тобто випускників 11-х класів, а також учнів закладів профосвіти та студентів закладів вищої освіти, що вступали на базі 9-ти класів.

Загалом же державну підсумкову атестацію цього року складатимуть:

  1. учні 4-х класів. ДПА проводиться виключно для моніторингу якості освіти і жодним чином не впливає на оцінювання результатів навчання учня. Проходить в письмові формі в закладі освіти. Терміни затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Обов’язковою є атестація з української мови та математики;
  2. учні 9-х класів. ДПА проводиться в письмовій формі в закладі освіти. Терміни затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Обов’язковою є атестація з української мови та математики. Третій предмет – за вибором учня з переліку, який щороку затверджується МОН;
  3. учні 11(12)-х класів. ДПА проводиться в формі зовнішнього незалежного оцінювання з 3 предметів: перший – українська мова, другий – математика або історія України, третій – на вибір учня. Проходить в пункті тестування. Терміни затверджує МОН
  4. учні та студенти, що здобувають ОКР «молодший спеціаліст» або професійну освіту одночасно з отриманням повної загальної середньої освіти (вступ на базі 9-ти класів). Складають ДПА з 3 предметів: 2 у формі ЗНО (українська мова та математика або історія України) у пункті тестування, третій письмово в закладі освіти. Терміни ЗНО затверджує МОН, третього предмета – заклад освіти.

У Порядку також передбачено, що учні, які проживають на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу чи лінії зіткнення і не здобувають загальну середню освіту в школах на підконтрольній Україні території, можуть пройти атестацію екстерном у закладах освіти, рекомендованих органами управління у сфері освіти. Окрім цього такі учні можуть пройти атестацію в межах спрощеного вступу через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна».

Нагадуємо, що цього року державна підсумкова атестація для учнів 9-х класів не проходитиме за технологією ЗНО, її планують впровадити не раніше 2027 року.

Учителям та викладачам англійської пропонують розказати про свій досвід та отримати призи від National Geographic Learning

До 15 березня 2019 року триватиме прийом заявок на конкурс TEACHERtalks, долучитися до якого запрошують учителів та викладачів англійської мови з усієї України. Вони мають висловити думки на запропоновані теми, розказати про успішні практики викладання предмету та поділитися досвідом з колегами.

Для участі у конкурсі спочатку потрібно подати заявку за цим посиланням.

Після цього претендент має зняти короткий відеовиступ на одну з таких тем:

– англійська мова як інструмент для пізнання світу та розширення горизонтів;

– освіта майбутнього, учні ХХІ сторіччя та англійська мова;

– розуміння глобальних цінностей та розвиток життєвих навичок через англійську мову.

Відтак необхідно зробити короткий текст щодо змісту виступу та завантажити його разом з відео на гугл диск. Важливо, що мовою конкурсних матеріалів є англійська. Однак підписи матеріалів, ПІБ учасника та назва обраної тематики виконуються українською. За наявності конкурсанти можуть подати на розгляд журі тематичну презентацію, додавши її до основних матеріалів.

Посилання на гугл диск необхідно надіслати на електронну адресу

Троє переможців зможуть безкоштовно взяти участь у фінальній конференції National Geographic Learning TEACHERtalks та отримають навчальні комплекти від видавництва. Організатори покривають переможцям витрати на проїзд, перебування у Києві під час конференції та вечерю з автором підручників.

Подані матеріали також розміщуватимуться на сторінці National Geographic Learning Ukraine та візьмуть участь у конкурсі глядацьких симпатій.

Телефон для довідок +38 067 469 51 23 (Катерина Шляміна).