Daily Archives: Січень 28, 2019

Змінено порядок виплати соціальних стипендій студентам

Під час останнього засідання Уряду, 23 січня 2019 року, було ухвалено рішення про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України щодо виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів.

Цими змінами зокрема:

  • розширено категорії отримувачів соціальних стипендій, надано право на отримання соціальних стипендій усім учасникам бойових дій, у тому числі особам, визнаним постраждалими учасниками Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та їхнім дітям, які є студентами вищих закладів освіти;
  • скасовано вікове обмеження (23 роки) учасникам бойових дій при наданні соціальної стипендії;
  • встановлено строки надання підтверджувальних документів на продовження виплати соціальних стипендій студентами з числа дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю І–ІІІ групи, та студентів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям»;
  • затверджено право на виплату соціальної стипендії за минулий період, якщо несвоєчасне включення студента (курсанта) до списків студентів (курсантів), яким призначено соціальну стипендію, відбулося не з його вини тощо.
За матеріалами Урядового порталу 

Визначено переможців регіонального фестивалю з робототехніки

 Вже втретє область стає майданчиком для інноваційних змагань серед учнівства. 27 січня на базі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 понад 500 учасників у складі 128 команд з Черкащини, Миколаївщини та Києва змагалися за першість на регіональному фестивалі з робототехніки FIRST LEGO League.

До міжнародної програми-конкурсу FIRST LEGO League (FLL) область долучилася ще у 2016 року. А вже за рік відбувся перший регіональний фестиваль. І з року в рік він залучає усе більше учасників. Цьогоріч у ньому вперше взяли участь діти з особливими потребами.

Нині ж на Черкащині більше 30 шкіл мають навчальні набори LEGO. Деякі з тутешніх команд уже не вперше беруть участь у фестивалі. Втім кожного разу конкурсна програма змінюється відповідно до девізу. Гаслом цьогорічного фестивалю стало «Вперед на орбіту!».

  • Участь у таких змаганнях – визначальний крок для молоді у майбутнє. Цей фестиваль дає нашим дітям можливість сміливо крокувати у інноваційне майбутнє, відчути себе командним гравцем, розвиватись як творча талановита натура, – зазначив заступник голови облдержадміністрації Костянтин Омаргалієв під час відкриття фестивалю. – Такі інноваційні змагання допомагають молоді визначитись ким бути в найближчому майбутньому. Це – можливість для нашої молоді відчути себе не тільки робототехніками, а винахідниками, науковцями, інженерами. Наша область першою долучилася до FIRST LEGO League. Відтоді наші команди показують визначні результати не лише на регіональному рівні, а на всеукраїнському та європейському. Вони підкорювали арени Естонії, Данії, Угорщині. Певен, що й надалі наші робототехніки будуть гідними суперниками для сильних LEGO-команд.

Також у  відкритті змагань взяли участь начальник управління освіти і науки ОДА Валерій Данилевський, заступник начальника Оксана Сімушіна, заступники міського голови Черкас Ігор Волошин та Ігор Коломоєць, ректор КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» Наталія Чепурна, ректор Черкаського державного технологічного університету Олег Григор.

На фестивалі учасники змагалися у чотирьох програмних номінаціях:

– «Гра роботів» – представлення запрограмованого автономного робота на базі LEGO®MINDSTORMS®, який заробляє бали, виконуючи певні місії;

– «Проект» – презентація командою проекту з нової теми, оголошеної FIRST Lego League;

– «Сумо» – автономні роботи та роботи, керовані дистанційно;

– «Слалом» – подолання роботами

На завершення змагань з робототехніки відбулося оголошення результатів та нагородження переможців у номінаціями.

Переможцями Черкаського відбіркового фестивалю з робототехніки стали:

Найвищий бал у «Грі роботів»  – «Вrains ON» (Черкаська санаторна школа-інтернат Черкаської обласної ради);

Номінація «Дизайн робота» ІІ нагорода – «BRAIN BOOST (Катеринопільський ліцей Катеринопільської районної ради Черкаської області);

Номінація «Дизайн робота» І нагорода  – «SPIN» (Чигиринський заклад загальної середньої освіти №1 ім. Б.Хмельницького Чигиринської районної ради);

Номінація «Проект» ІІ нагорода – «SmartCrazyGirl» (Гельмязівська загальноосвітня школа Золотоніської районної ради Черкаської області);

Номінація «Проект» І нагорода – «I Will» (Громадська організація «I Will» Миколаївської області);

Номінація «Основні цінності» ІІ нагорода – «Side by side» (Сигнаївський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів” Шполянської районної ради Черкаської області);

Номінація «Основні цінності» І нагорода – «Zolowizards» (Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка Золотоніської міської ради Черкаської області);

Номінація «Суддівська відзнака» – «Gym9» (Черкаська гімназія № 9 ім. О.М. Луценка Черкаської міської ради);

Чемпіон – «Kiborgs.UA» (Черкаська гімназія № 9 ім.О.М.Луценка Черкаської міської ради).

Переможцями у категорії «СЛАЛОМ» стали:

1 місце – «Gym9» Бондаренко НІкіта, Черкаська гімназія №9 ім. О.М.Луценка Черкаської міської ради.

2 місце – «Kiborgs.UA» Середенко Богдан, Черкаська гімназія №9 ім. О.М.Луценка Черкаської міської ради.

3 місце – «Механікус» Квітко Михайло, Польчин Павло, м.Київ.

Переможцями у категорії «СУМО. Автономні роботи» стали:

1 місце – «Вrains ON» Криницький Юрій, Черкаська санаторна школа-інтернат Черкаської обласної ради.

2 місце – «Kiborgs.UA» Цимбал Денис, Черкаська гімназія №9 ім. О.М.Луценка Черкаської міської ради.

3 місце – «Gym9» Жуков Антон, Черкаська гімназія №9 ім. О.М.Луценка Черкаської міської ради.

Для участі у Всеукраїнському фестивалі з робототехніки визначено
13 шкіл області, а саме:

  1. Сигнаївський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Шполянської районної ради Черкаської області.
  2. Опорний заклад загальної середньої освіти «Монастирищенська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5» Монастирищенської районної ради Черкаської області.
  3. Чорнобаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Чорнобаївської районної ради Черкаської області.
  4. Коробівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа
    І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Золотоніської районної ради Черкаської області.
  5. Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Смілянської міської ради Черкаської області.
  6. Комунальний заклад «Степанецький ліцей-опорний заклад загальної середньої освіти» Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області.
  7. Черкаська санаторна школа-інтернат Черкаської обласної ради.
  8. Катеринопільський ліцей Катеринопільської районної ради Черкаської області.
  9. Чигиринський заклад загальної середньої освіти №1 ім.Б.Хмельницького Чигиринської районної ради Черкаської області.
  10. Гельмязівська загальноосвітня школа Золотоніської районної ради Черкаської області.
  11. Громадська організація «I Will» Миколаївської області.
  12. Золотоніська гімназія ім. С.Д.Скляренка Золотоніської міської ради Черкаської області.
  13. Черкаська гімназія №9 ім. О.М.Луценка Черкаської міської ради.

 

Вітаємо переможців, бажаємо успіхів на наступних етапах змагань з робототехніки!

 

 

МОН оприлюднює перелік міжнародних мовних іспитів, результати яких можуть зарахувати як оцінку ДПА з іноземної мови

МОН оприлюднює перелік міжнародних мовних іспитів, результати яких учні 9-х та 11-х класів можуть цього року зарахувати як оцінку ДПА з іноземної мови. Зокрема, з англійської мови зараховуватимуть екзамени IELTS, TOEFL тощо, переглянути повний список можна тут. (У додатку)

У ньому, зокрема, вказані назви та розробники тестів з англійської, німецької та французької мов за трьома рівнями. Важливо, що цього року вперше визначено кількість балів (оцінку), яку має набрати учень для зарахування сертифікату як оцінки ДПА. Якщо рівень відповідає необхідному, то в документ про освіту виставляється 12 балів за атестацію з іноземної мови. Водночас необхідно підкреслити, що міжнародні сертифікати мовних іспитів не зараховуються як оцінка за ЗНО.

 

Учні 9-х класів, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту, можуть зарахувати міжнародний іспит рівня А2 і вище, а для класів із поглибленим вивченням – В1 і вище. Сертифікат або диплом має бути 2018 або 2019 року (до дня проведення атестації).

 

Для зарахування учень повинен звернутися з відповідною заявою до свого закладу освіти та надати копію сертифікату. Якщо випускник, що має сертифікат, не напише таку заяву, то оцінка виставлятиметься за результатами письмової атестації.

 

Нагадуємо, що цього року випускники 9-х класів вперше отримали можливість зараховувати результати міжнародних мовних іспитів як оцінку ДПА.
Учні 11-х класів, які вивчають іноземну мову за рівнем стандарт або академічним рівнем, можуть зарахувати міжнародний іспит рівня B-1 і вище, а для класів із поглибленим вивченням іноземних мов – В-2 і вище. Сертифікат або диплом має бути отриманий 2018 або 2019 року (до 28 травня 2019р. з англійської мови, до 27 травня 2019р. – з німецької, французької мов, тобто до днів проведення ЗНО з цих предметів).

Для зарахування учень повинен звернутися з відповідною заявою до свого закладу освіти та надати копію сертифікату. Якщо випускник не напише таку заяву, то оцінка ДПА виставлятиметься за результатами ЗНО.

 

Якщо випускник 11-го класу хоче, щоб його сертифікат був зарахований як ДПА, але він отримає його після того, як зареєструвався на ДПА в формі ЗНО, у нього є можливість до 25 березня внести зміни у реєстраційні дані шляхом здійснення перереєстрації. Якщо її не буде здійснено, то оцінка за ДПА виставлятиметься за результатами ЗНО.
Якщо учень планує отримати сертифікат після 25 березня (тобто вже не матиме змоги здійснити перереєстрацію) і до дня проведення ЗНО (28 травня для англійської мови, 27 травня для французької, німецької мов), то він теж може написати заяву про зарахування сертифікату як оцінки за ДПА. В заяві треба вказати, що він очікує отримання сертифікату, а потім випускникові потрібно надати його паперову копію.

Мати заплатить штраф за дочку, яка побила ровесницю

Відзначається, що про факт булінгу в школі в поліцію повідомив директор навчального закладу, передає АСН.

Співробітники поліції в населеному пункті Вишеньки в передмісті Києва притягнули до адміністративної відповідальності маму учениці дев’ятого класу, яка жорстоко побила в школі ровесницю. Про це повідомили в прес-службі Нацполіціі України.

Відзначається, що про факт булінгу в школі в поліцію повідомив директор навчального закладу. Було встановлено, що конфлікт між дівчатками стався в школі. Одна дев’ятикласниця в коридорі побила свою ровесницю за те, що та нібито поширює про неї чутки.

Вчителі розняли школярок, однак після уроків цей конфлікт продовжився на вулиці. Компанія школярів під проводом призвідниці бійки напала на дівчинку, знімаючи бійку на телефон. За фактом побиття дитини було відкрито кримінальне провадження. Матір агресивної школярки притягнуто до адміністративної відповідальності за булінг, вона сплатить штраф.

ЖНАЕУ повертає місту космічну славу

 На батьківщині Сергія Корольова космічні технології застосовуватимуть в агробізнесі й екології.

Як пов’язані між собою космос та аграрна сфера? Адже усі ті планети і супутники літають так високо над нами, що неозброєним оком і не побачити. А людей цікавлять питання практичніші. Наприклад, добре б уже взимку знати, чи достатньо буде в землі вологи від снігу, аби весною засіяти поле, а восени зібрати урожай і заробити на ньому. А тепер уявіть: спрогнозувати врожайність пшениці та зорієнтуватися, скільки вона коштуватиме на ринку, можна за допомогою космічних технологій!

Зробити “крок від космосу до землі” планують Житомирський національний агроекологічний університет (ЖНАЕУ) і Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). Нещодавно вони підписали угоду про співпрацю у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності, і планують створити Регіональний космічний центр «Полісся».

«Сьогодні основним користувачем можливостей, які дають космічні технології, є агробізнес. Співпрацюючи із Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова та фахівцями у цій сфері, ми побачили тут великий потенціал. Тому й почали спілкуватися з колегами, познайомилися з керівництвом НЦУВКЗ та Державного космічного агентства, провели низку зустрічей. Так і виникла ідея, аби разом із НЦУВКЗ створити регіональний філіал», – розповів ректор ЖНАЕУ, професор Олег Скидан.
За його словами, в університеті мали намір створити Центр дистанційного зондування землі, але фахівці запропонували інший план – Регіональний космічний центр, із набагато ширшим колом завдань. Там не тільки проводитимуть дослідження, а й готуватимуть фахівців у галузях продовольчої та екологічної безпеки, які зможуть працювати з супутниковими знімками для аграрного сектора та екології.
“Основна проблема в тому, що в Україні зараз дуже мало таких спеціалістів. Ми також розраховуємо, що Центр буде позиціонувати Житомир як батьківщину Сергія Корольова і сприятиме туристичній привабливості міста”, – підкреслив ректор.
Зараз в університеті готують фахівців понад десяти спеціальностей, які можуть долучитися до реалізації спільних завдань у сфері космічної діяльності. Більше того, проект підтримують Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство екології та природних ресурсів, адже потребують підготовлених кадрів та нових ідей.

Підписаний із житомирським університетом меморандум принципово відрізняється від усіх інших укладених НЦУВКЗ угод тим, що ним передбачені конкретні практичні рішення.

За словами начальника інформаційно-аналітичного відділу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Сергія Янчевського, вже зараз вимальовуються доволі амбітні плани такої співпраці.

«У Східній Європі немає жодної станції повного наземного сегмента, крім Національного центру в Україні, який забезпечує планування роботи напряму з супутником, управління апаратами, прийом, тематичну обробку, архівування, формування кінцевих продуктів і видачу їх споживачам. Якщо ми створимо у Житомирі регіональну філію, яка фахово відповідатиме за 26% території держави, це буде серйозний технологічний прецедент не тільки в Україні, а й у всій Східній Європі. Плюс ще й у тому, що тут готуватимуть фахівців. Тому університет має шанси залучити колосальні фінансові ресурси іноземних країн, венчурних фондів і зрілих стартапів», – каже Сергій Янчевський.

Олег Скидан додав, що регіональний центр у Житомирі зосереджуватиме увагу на природно-кліматичних особливостях Полісся, що охоплює чверть території України. У перспективі за зразком Житомирщини аналогічні структури можуть бути створені у центральній, південній, східній та західній частинах держави, адже агросектор є перспективною галуззю, яка забезпечує основні валютні надходження у державу.

Сучасні космічні технології дозволяють визначати агробізнесу пріоритети, заощаджувати кошти, оперативно отримувати необхідну інформацію, приймати своєчасні рішення та прогнозувати можливі загрози.
«Провідні країни світу уже багато років використовують супутникові дані для прогнозування стану ринку зерна та формування ціни, – пояснює Сергій Янчевський. – На території України зосереджена п’ята частина всіх чорноземів світу. Аграрний сектор – це опора української економіки, саме він формує близько 14% ВВП. Близько 20-24% українського експорту становлять продукти агропромислового комплексу. Ми постачаємо свою продукцію у понад 190 країн світу, а наша держава посідає провідні позиції на світовому ринку, зокрема з експорту зернових та олійних культур. Україна потужна аграрна країна, і для нас дуже важливо мати повну чітку інформацію про стан агросектора. Одна справа, коли на поле виїжджає агроном і оцінює ситуацію, а інша – коли у масштабах держави як мінімум 6 разів за період вегетації сільськогосподарських культур є можливість отримати повний зріз інформації».

За оцінками експертів, український аграрій витрачає до 500 доларів на гектар землі, аби виростити та зібрати урожай. Натомість витрати на супутникову підтримку, яка передбачає отримання даних про стан посівів, коливаються в межах 3 доларів. Тобто, використання космічних технологій – це менше 1% від звичної суми, яку інвестує власник землі, а прибуток від цієї інформації оцінюється на рівні 15-30%.

У європейських країнах доволі поширена практика використання космічних технологій не лише аграріями, а й тими, хто їх підтримує. Наприклад, якщо підприємець отримує субсидію від держави, його посіви будуть відслідковувати з космосу, аби з’ясувати, чи використовує він гроші за призначенням. Так само працюють банки, перевіряючи цільове використання кредитів, та страхові компанії, які покривають збитки.

Сергій Янчевський пояснює переваги космічних технологій за допомогою такого прикладу: «У 2017 році у двох районах Черкаської та одному районі Полтавської областей пройшов буревій, який знищив колосальні об’єми посівів. На місцях не знали, що з цим робити і вже почалися інсинуації з приводу того, що все пропало, держава має терміново допомогти, а страхові компанії зобов’язані компенсувати втрати. Наші фахівці на основі космічних знімків за один день провели аналіз, оцифрувавши дані з 500 полів (а це більше 30 тисяч гектарів) і чітко визначили, які площі постраждали, і хто там власник. Кожен місцевий керівник отримав готову карту та мав розуміння, що й кому компенсувати. Коли ми ці дані надали в Мінагрополітики та в Черкаську ОДА, у людей був шок, бо вони традиційно поїхали транспортом на поля міряти масштаби шкоди».

У Національному центрі управління та випробувань космічних засобів провели класифікацію завдань, які можуть вирішуватися за допомогою супутникових даних, і з’ясували, що у цивільній сфері їх значно більше, ніж у військовій.

Зараз без космічних технологій немислимо уявити розвиток точного землеробства. Аграрії віддають перевагу цій сфері і через брак кваліфікованих фахівців. Відтак, інвестують у високоточне супутникове обладнання, яке встановлюють на техніку, що працює в полі, і чітко виконує всі програмні завдання. Такий підхід дає можливість економити на добривах і хімікатах, адже обробляються лише ті ділянки, які цього потребують, а у навколишніх селах не гинуть бджоли від розпилених з літака засобів захисту. До того ж, це гарантує якість і безпечність продукції.

Космічні знімки дозволяють оцінювати масштаби та прогнозувати наслідки екологічних катастроф. Зокрема, на замовлення Мінагрополітики фахівці НЦУВКЗ досліджували карстове провалля у Солотвиному на Закарпатті. Там із точністю до 4-6 міліметрів виміряли зони просідання земної поверхні та з’ясували, з якою швидкістю це відбувається. Відтак, ситуацію можна було оцінити на прикладі кожної вулиці та окремого будинку. Подібні звіти готували і щодо Калуша Івано-Франківської області та Стебника на Львівщині.

На Житомирщині супутникові дані можуть допомогти чітко визначити ділянки соснових лісів, уражених верхівковим короїдом. Нині основний метод боротьби зі шкідником – вирубка пошкоджених ним ділянок. Фізично обійти гектари насаджень і оцінити рівень ураження дерев неможливо. А от оглянути їх із космосу, а тоді вчасно вирубати пошкоджені сосни – значно швидше й ефективніше. Так само можна отримувати інформацію про пожежі в лісі та на торфовищах.

Глобальні супутникові навігаційні системи спрощують і роботу землевпорядників. Сергій Янчевський зауважує, що на Публічній кадастровій карті є багато неточностей. Саме тому доволі часто перекриваються поля, і чи не в кожному селі виникають суперечки через паї та земельні ділянки. Проблему нескладно вирішити, якщо залучити фахівців, які за допомогою навігаційних приладів вимірюють земельну ділянку із точністю до 2 міліметрів. Це особливо актуально для об’єднаних територіальних громад, що отримали право самостійно розпоряджатися своєю землею і наповнювати місцеву казну завдяки її використанню.

Завідувач кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем ЖНАЕУ Юрій Бродський і старший викладач цієї кафедри Олександр Франжі розповіли про перший крок до освоєння космічних технологій. Найближчим часом на базі університету готуються запустити антену, яка працюватиме у частоті 137 МГц, та приймальну апаратуру, котра дозволить отримувати інформацію з різних космічних супутників.

Така станція прийматиме метеодані в режимі реального часу і сигналізуватиме про пересування атмосферних фронтів, зміну температури, великі пожежі. Результати спостережень передаватимуть до профільних місцевих служб і відомств, зокрема й у ДСНС. За умови додаткового залучення інформації від НЦУВКЗ очікують, що в Житомирській області підвищиться оперативність прийняття управлінських рішень у сфері агропромислового комплексу, екології та надзвичайних ситуацій.

Тим часом ЖНАЕУ підписав угоду про співпрацю з ВАТ «Меридіан» імені С.П. Корольова у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури та про перспективи застосування безпілотного авіаційного комплексу «SPECTATOR» в аграрному секторі. Аналогічний договір ректор університету уклав із Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь». Документ передбачає співпрацю у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем із різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій.

Тож Житомир, у центрі якого встановлений пам’ятник Сергію Корольову, де його іменем названий військовий інститут, музей космонавтики, центральний майдан, вулиця, а ще – чимало спортивних змагань, наполегливо прагне зберегти своє реноме космічного міста і, цілком імовірно, ще подарує світові нові імена та відкриття.
Ірина Чириця,  Укрінформ

За повідомленням прес-служби ЖНАЕУ

 

Інтелектуальний марафон у Київській Малій академії наук

24 січня стартував інтелектуальний марафон у Київській МАН – проведено контрольну роботу з математики на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Роботу написали 375 учнів 9-11 класів м. Києва.

Як і повідомлялося раніше, з метою досягнення максимально об’єктивних результатів контрольна була проведена у форматі ЗНО. Усі бланки з контрольними роботами були зашифровані. Наразі титульні листи з анкетними даними учасників конкурсу перебувають в Київській МАН, а самі роботи перевіряються в КНП “Освітня агенція м. Києва”. Отже, на кількість балів за контрольну роботу кожного учасника вплине виключно його рівень знань з математики.

Київська Мала академія наук щиру дякує Городньому Михайлу Федоровичу, декану механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професору, доктору фізико-математичних наук, та його заступнику з навчальної роботи – доценту, кандидату фізико-математичних наук Безущак Оксані Омелянівні за надані приміщення для проведення контрольної роботи та допомогу в її організації.

Особливу роль в організації та проведенні контрольної роботи з математики відіграв Назаренко Володимир Іванович, доцент механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат фізико-математичних наук.

Проведення контрольної роботи у такому форматі було б неможливим без методичного та організаційного супроводу заходу Корольова Юрія Володимировича, заступника директора КНП «Освітня агенція м. Києва» та Душної Аліни Володимирівни, заступника начальника управління моніторингу та статистики, начальника відділу змісту та розробки тестових матеріалів КНП “Освітня агенція міста Києва”.

Також, окрема подяка від нас – студентам КНУ імені Тараса Шевченка та НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», котрі люб’язно погодились допомогти у проведенні контрольної роботи.

Сподіваємося, що бали, які учасники конкурсу отримають за свої роботи, допоможуть їм успішно фінішувати у цьому інтелектуальному марафоні – ІІ (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України!

Інклюзія в дії: понад 12 тисяч школярів та майже 2,2 тисячі дошкільнят з особливими освітніми потребами навчаються разом з однолітками

Лише за останній рік кількість школярів з особливими освітніми потребами, що навчаються у звичайних школах поруч з однолітками, зросла на 61%. Загалом зараз у закладах загальної середньої освіти навчається понад 12 тис, а в дошкільних закладах майже 2,2 тис, дітей з особливими освітніми потребами. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час Всеукраїнської звітної конференції з інклюзивної освіти 25 січня 2019 року, що проходила у Києві за участі Президента Петра Порошенка та Першої леді Марини Порошенко.

«Ні для кого не секрет, що освіта визначає ступінь розвитку держави. Інклюзивна ж освіта визначає ступінь розвитку суспільства, в якому ми живемо, а значить – рівень підтримки один одного, рівень гуманності і толерантності у ставленні до не таких, як ти сам», – зазначила Перша леді.

За оперативними даними з областей майже кожна четверта школа в Україні безпосередньо впроваджує інклюзивний принцип навчання.

«2018 року завдяки фінансуванню з державного бюджету майже 14 тис дітей скористались корекційними послугами, було створено та обладнано сучасною технікою 500 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). На сьогодні по всій країні вже створено 516 таких центрів. 2019-го ця цифра буде збільшена до 700, що повинно повністю забезпечити потреби. На обладнання нових центрів в бюджеті цього року передбачено 39 млн грн. Також закладено інвестицію в 504 млн грн на підтримку осіб з особливими освітніми потребами. Кошти субвенції у розмірі 353,3 млн уже направлені у школи», – повідомила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

При цьому вона додала, що наразі залишається проблема доступності дітей з особливими освітніми потребами до шкіл та інших закладів освіти.

«Ще мало закладів з архітектурною доступністю вище першого поверху. Також недостатньо уваги приділяється доступності пришкільних територій: наявність під’їздів, паркувальних місць для осіб з інвалідністю, зокрема, для підвезення дітей на візках, обладнаних спортивних майданчиків для дітей з інвалідністю тощо. Дуже мало закладів освіти обладнано спеціальними туалетними кімнатами. Однак, слід наголосити, що ситуація поступово змінюється на краще. За оперативною інформацією наприкінці 2018-го безперешкодний доступ для осіб з особливими потребами до 1-го поверху забезпечений у 11 560 закладах освіти, що становить 74% від загальної кількості. Також минулого року МОН підвищило вимоги до доступності. Так, доступність закладів стала частиною ліцензійних вимог до провадження освітньої діяльності», – підкреслила Лілія Гриневич.