Daily Archives: Січень 29, 2019

Україна добре інтегрована в «Horizon-2020» і вже визначено потрібні кроки для приєднання до наступної програми «Horizon-Europe» 

За 2 роки Україна змогла імплементувати значну частину рекомендацій європейського незалежного аудиту української науково-інноваційної системи, але великий обсяг роботи також попереду. На цьому наголосили представники Європейської Комісії під час засідання Спільного комітету Україна-ЄС з досліджень та інновацій, що відбувся сьогодні, 29 січня 2019 року, в приміщенні МОН.

Зокрема, заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха представив європейським колегам ті результати, які вже має Україна за кожною з 30 рекомендацій аудиту. Він підкреслив, що найбільш важливими та масштабними наразі є:

  • створення та старт активної роботи Національної ради України з питань розвитку науки і технологій
  • створення Національного фонду досліджень, який вже з 2019 року почне давати гранти під дослідницькі проекти українських науковців
  • нові правила державної атестації наукових установ: оцінювання проводитимуть незалежні експерти на основі єдиних, прозорих критеріїв, з урахуванням специфіки кожного закладу
  • запровадження державної атестації наукових напрямів у вишах: найкращі зможуть отримати базове фінансування на науку

«Я хочу окремо звернути увагу на рекомендацію щодо Нацфонду досліджень. Європейські експерти радили нам направити на його фінансування кошти, отримані за рахунок урізання частини видатків на підтримку університетської та академічної науки. Але ми категорично відмовилися від цього й змогли передбачити в держбюджеті 2019 року саме додаткові кошти, не зменшуючи інше фінансування на науку. Це понад 260 млн гривень. З одного боку, це не надто великі кошти, але з іншого – їх цілком достатньо для першого року роботи, щоб запустити всі процеси та надати перші гранти. Для порівняння Нацфонд досліджень буде правонаступником Державного фонду фундаментальних досліджень, фінансування якого було в 10 разів меншим», – зазначив Максим Стріха. Він також представив комітету новообраного голову Нацфонду Леоніда Яценка.

Представники Єврокомісії відзначили, що Україна виконала непросту роботу і змогла імплементувати досить багато з 30 рекомендацій аудиту. Найсуттєвішими вони назвали запуск Нацради розвитку науки і технологій та Нацфонду досліджень, підкресливши, що це значний поштовх до подальшої роботи з реформування сфери, але цієї роботи попереду ще чимало.

Зокрема, йшлося про те, що велика частина невиконаних рекомендацій стосується реформування НАН та галузевих академій, і саме на цьому Україна має зосередитися в найближчі роки. При цьому учасники комітету погодилися, що підхід до цього реформування має бути обережний та виважений, а не за схемою «зруйнувати все старе і будувати нове». Насамперед, мають бути враховані інтереси всіх сторін та збережені провідні наукові школи.

«Реформування НАН – очевидна вимога часу, однак потрібно розуміти, що це самоврядна організація, яка має окремий рядок у бюджеті. Тож без її готовності до змін реальні трансформації неможливі. Членами НАН є безліч блискучих науковців, які добре розуміють, як функціонує наука в Україні та світі. Я переконаний, що НАН має достатній потенціал, аби змінитися. Зі свого боку МОН відкрите та готове надати усю необхідну підтримку, залишаючись виразником інтересів науковців як публічно, так і у високих кабінетах», – пояснив Максим Стріха.

Заступник Міністра повідомив, що торік було затверджено Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA), де об’єднані кроки, необхідні і для інтеграції, і для реформування української науки. Тому більшість необхідних заходів по Дорожній карті були внесені в план щодо реформування наукової сфери, затверджений Урядом в жовтні минулого року. Зараз вже почалася розробка численних нормативних документів для його виконання.

Сторони також обговорили співпрацю в межах Рамкової програми ЄС «Horizon 2020». Зокрема, йшлося про результати українських науковців, участь наших представників та експертів у програмних комітетах програми, створення широкої мережі національних контактних пунктів та інших інструментів для підтримки Україною своїх учасників. За підсумками зустрічі були визначені необхідні кроки для приєднання до наступної програми «Horizon -Europe».

 

ДПА з іноземної мови в 9-му класі включатиме аудіювання

 Щоб учні шкіл могли заздалегідь підготуватися до аудіювання під час ЗНО з іноземної мови в 11-му класі, з цього року впроваджується аудіювання як частина ДПА з іноземної мови в 9-му класі. Про це йдеться в методичних рекомендаціях до проведення державної підсумкової атестації з іноземних мов у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 н. р., розісланих МОН на всі місцеві підрозділи освіти.

Так, цього року в 9-му класі ДПА проводитиметься з 3-х предметів: української мови, математики та третій – на вибір. Це може бути ДПА з іноземної мови: англійської, німецької, французької або іспанської. Атестація проводиться в письмовій формі та складатиметься з 3-х частин:

  • аудіювання
  • читання
  • використання мови

«Торік ми вперше зробили аудіювання частиною тесту ЗНО з іноземних мов. Насамперед, щоб перевірити, наскільки учень не просто завчив матеріал, а й може ним користуватися, щоб вільно орієнтуватися в іншомовному середовищі. Звісно, ми почули багато критики щодо цього рішення, зокрема, що діти були не готові до такого формату тесту. Тож щоб ця підготовка була поетапною, з цього року частину аудіювання матимуть і завдання ДПА з іноземної мови в 9-му класі. І я хочу нагадати, що за чинними освітніми програмами аудіювання є  частиною семестрового контролю з іноземних мов. Розуміння мови на слух – це частина стандарту міжнародних мовних тестів, і воно не має бути сюрпризом для наших учнів», – пояснив заступник Міністра освіти і науки Вадим Карандій.

Матеріали для ДПА з іноземної мови в 9-му класі готуватиме вчитель. Завдання мають відповідати рівню А2+ для тих класів, що вивчають мову на рівні стандарту, та рівню В1 для класів з поглибленим вивченням іноземних мов. На їх виконання учень матиме 60 хвилин.

Матеріали для аудіювання мають містити аудіозапис тексту та одне післятекстове завдання. Теми повинні стосуватися щоденних ситуацій спілкування і відповідати віковим особливостям та інтересам учнів 9-их класів. Це, наприклад, може бути фрагмент радіо-програми, прогноз погоди, опис чогось, телефонні перемовини тощо.

Для рівня стандарту аудіотекст має бути тривалістю 1-2 хвилини, для поглибленого вивчення – 3-4 хвилини. Учні прослуховують запис двічі, після чого виконують завдання до нього.

МОН радить добирати матеріали для ДПА з відкритих джерел, зокрема, з використанням низки ресурсів, зазначених у методичних рекомендаціях. У цьому ж документі є докладні вимоги до інших частин атестації з іноземної мови.

Для учнів 11-х класів, як і торік, ДПА з іноземної мови буде предметом на вибір та відбуватиметься в формі ЗНО. Сертифікаційна робота з англійської (французької, німецької, іспанської) мови налічує 59 завдань різних форм та складається з чотирьох частин:

  • «Розуміння мови на слух (аудіювання)» (16 завдань)
  • «Читання» (22 завдання)
  • «Використання мови» (20 завдань)
  • «Письмо» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).

У тесті будуть завдання двох рівнів складності: стандарту та профільного. Учні, що вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, мають під час реєстрації на ЗНО зазначити рівень «стандарту» (вони отримують оцінку за ДПА за виконання частини тесту, яка відповідає рівню стандарту або академічному). Ті ж, хто вивчав мову на профільному рівні, мають зазначати рівень складності завдань «профільний» (такі учні отримують оцінку за ДПА за результатами виконання завдань усього тесту).

Докладніше про ЗНО 2019 можна прочитати тут: http://testportal.gov.ua/zno-2019/

 

Більшість педагогів вірять у прозорість та ефективність зовнішньої незалежної сертифікації вчителів

Реформи чинної системи підвищення кваліфікації потребують 78,7% педагогів. При цьому вчителі готові інвестувати в це більше свого часу, особливо для опанування іноземною мовою (цього потребує 44,9% респондентів), вивчення методик профілактики професійного вигорання (42,6% респондентів) та оволодіння компетенціями для конструювання нового освітнього простору (38,8% опитаних). Цю інформацію було отримано за результатами спільного соціологічного дослідження ГО «Едкемп Україна» і Міністерства освіти і науки «Навчати й навчатися: як і куди зростати українському вчительству», що здійснювалося на початку літа 2018 року.

Загалом участь у дослідженні взяли 8427 педагогів, які представляють усі області України та заклади освіти всіх можливих типів та форм власності.

Опитування також продемонструвало широку довіру та сподівання педагогів на майбутню зовнішню незалежну сертифікацію вчителів – 72,2% вірять у прозорість та ефективність цього механізму. Попри те, що сьогодні основною метою сертифікації є пошук кращих педагогів, а добровільність процедури закріплена як у положенні, так і в Законі «Про освіту», 62% опитаних виступають за обов’язкове запровадження сертифікації на заміну теперішній атестації. Водночас лише 29% повністю погоджуються з тим, що більшість педагогів в їхньому закладі освіти відкриті до змін.

«Переконана, що такі результати багато в чому пояснюються недовірою до чинної процедури атестації педагогічних працівників, зараз вона занадто узалежнює професійне зростання вчителя від позиції директора. На сьогодні сертифікаціє не може стати обов’язковою для всіх педагогів, але ми сподіваємось, що саме сертифікація дасть можливість пропілотувати низку механізмів, які допоможуть докорінно змінити процедуру атестації, зробити її об’єктивнішою», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Результати цього дослідження МОН використовуватиме для подальшого конструювання механізму «гроші ходять за вчителем для підвищення кваліфікації». Він дасть можливість педагогу самостійно обирати, де навчатися, а держава за це платитиме.

Також ГО «Едкемп Україна» запропонував проект «Декларації щодо ефективного підвищення кваліфікації», у якій, зокрема, окреслені вектори зростання шкільного вчительства, сформульовані критерії оцінювання діяльності надавачів послуг підвищення кваліфікації, виписані індикатори їхньої ефективної роботи.

Ознайомитись з декларацією та підписати її можна на онлайн-сторінці ініціативи за посиланням: https://www.edcamp.org.ua/teachandlearn