Daily Archives: Лютий 21, 2019

На «АгроВесна-2019» розповідали про досягнення ЖНАЕУ в сфері космічної діяльності

 В рамках виставкової події “АгроВесна-2019”, що проходить у Києві протягом 19-21  лютого,   заплановано провести понад 30 бізнес-заходів,  які присвячені актуальним питанням агропромислового сектору України.

Зокрема, 20 лютого  відбувся круглий стіл “Digital_АГРО: від початківця до професіонала”, організаторами якого стали Київський міжнародний контрактовий ярмарок, Українська аграрна конфедерація та DroneUA.

Участь у цьому заході взяли представники Житомирського національного агроекологічного університету.

Керівник Центр інформаційних технологій ЖНАЕУ Катерина Молодецька   розповіла присутнім про результати активної роботи  навчального закладу в сфері космічної діяльності, створення регіонального космічного центру “Полісся” і його роль у підвищенні якості підготовки студентів, досвід функціонування лабораторії «Noosphere Engineering School», подальші плани й перспективи впровадження #digital-технологій в освітній процес.

Учасники круглого столу обговорили низку актуальних питань:

– чи накриє хвиля цифризації агробізнес?

– кому по кишені впровадження digital-технологій?

– digital – самоціль чи реальний інструмент дохідності агробізнесу?

– cучасні технології і точне землеробство: виклики і можливості для агробізнесу;

– цифрове рослинництво та тваринництво: хто успішніший?

– cистемне впроваждення інноваційних агротехнологій на підприємстві; – комплексне впровадження digital на підприємстві;

– штучний інтелект в агро: обробка даних та їх ефективне використання в бізнесі;

– цифрові інструменти визначення цін на внутрішньому та зовнішніх ринках; -підготовка фахівців у сфері digital-агро.

Також  під час  круглого столу   провели майстер-клас «Впровадження digital-практик на різних технологічних стадіях».

Відзначимо, що Житомирський національний агроекологічний університет активно нарощує темпи розвитку співпраці у сфері космічної діяльності. Протягом кількох останніх тижнів було досягнуто низку домовленостей  щодо  співробітництва:

–               у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем з різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь»;

–               у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури, пристроїв для інформаційно-комунікаційних технологій, засобів моніторингу наземних об’єктів і контролю навколишнього середовища, деталей і вузлів механічного та каркасно-штампувального виробництва, застосування безпілотного авіаційного комплексу “SPECTATOR” для аграрного сектора з ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова;

–               у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності з Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

Крім цього, на базі ЖНАЕУ  нещодавно запустили Регіональний космічний центр «Полісся»,  25 січня  в навчальному закладі  вперше  відбувся  форум  «Космічні технології для агробізнесу», а незабаром відкриють інжинірингову школу

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

Суміщення посад проректора та доцента

Відповідно до абзацу а) підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» доплати за суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд з своєю основною роботою, додаткової роботи за іншою професією (посадою), не встановлюються керівникам навчальних закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти, їх заступникам.

Згідно з пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого  наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визначено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати в свій робочий час роботи, які не є сумісництвом, зокрема педагогічну  роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, що передбачено Переліком робіт, які не є сумісництвом.

Відтак, проректор закладу вищої освіти може працювати за сумісництвом на 0,5 штатної посади доцента та (або) вести викладацькі години в основний  робочий час обсягом не більше 240 годин на рік.

 Команда «Noosphere Engineering School» у ЖНАЕУ працює над новим проектом

Ректор Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан  наприкінці січня цього року  підписав угоду про співпрацю із    Асоціацією «Ноосфера». Зокрема, на зустрічі були присутні міський голова Житомира Сергій Сухомлин та голова асоціації  Михайло Рябоконь.

Документом передбачено відкриття у ЖНАЕУ  інжинірингової школи. Такі вже діють у шести закладах вищої освіти країни.   У Житомирі  при підтримці міського голови  вона стане свого роду центром, що    розширюватиметься з часом та приєднуватиме  навчальні заклади регіону.

Діяльність школи  буде пов’язана з розвитком інтернет-технологій, створенням проектів за такими пріоритетними напрямами, як Internet of Things, обробка даних дистанційного зондування Землі, космічні дослідження і Cyber ​​Security.

Наразі вже є перші результати тестової роботи Школи  на новій локації. Зокрема, у листопаді команда «Noosphere Engineering School Zhytomyr» взяла участь в онлайн-хакатоні, де   презентувала свої рішення по створенню метеорологічного комплексу для системи управління вогнем артилерійських підрозділів ArtOs.

Нині студенти Школи в Житомирі вже  працюють над новим проектом – унікальна інтерактивна пісочниця GalaSAND, яка буде представлена ​​в оновленому планетарії   Дніпра. Пісочниця призначена для вивчення і демонстрації дітям Сонячної системи, споруди з планет, формування їх ландшафтів з урахуванням особливостей поверхні. Крім того, розробка буде оснащена інтерактивної консоллю для ігор, а також передавати тактильні відчуття за допомогою температури піску.

Команда нової лабораторії активно формується, тож усі бажаючі студенти ЖНАЕУ можуть долучитися до співпраці:

«Створюйте свій власний проект або запропонуйте ідею hardware / software стартапу, яка підкорить сучасну tech індустрію. Ми пропонуємо: сучасне обладнання, кваліфікованих менторів, юридичну підтримку, маркетингову експертизу, – відзначає Михайло Рябоконь. –  Станьте частиною поточних проектів,  для яких шукають ентузіастів і молодих дослідників, які володіють інженерними, технічними і математичними навичками. Беручи участь в проекті в якості спеціаліста, ви отримаєте безцінний досвід, навички роботи в команді, спілкування з провідними експертами з різних галузей, пройдете необхідне навчання, оволодіє новими знаннями і зможете претендувати на стипендію».

Серед найближчих планів школи у Житомирі – співпраця   з регіональним космічним центром «Полісся» на базі агроуніверситету.

«Noosphere Engineering School» – це спільний проект компанії «Noosphere» і провідних університетів України, пов’язаний із розвитком IT-сфери та інноваційних технологій. У рамках проекту топ-менеджери «Ноосфери» діляться зі студентами  знаннями і практичним досвідом, а  викладачі та  професори університетів – науковими, емпіричними, теоретичними рішеннями. Такий синтез теорії і практики дозволяє створити і реалізувати інноваційні ідеї. Це центр досліджень і проектів, синергія   експертів, студентів  та ентузіастів, каталізатор  провідних інновацій на  стику науки і бізнесу.

 

Відзначимо, що Житомирський національний агроекологічний університет активно нарощує темпи розвитку співпраці у сфері космічної діяльності. Протягом кількох останніх тижнів було досягнуто низку домовленостей  щодо  співробітництва:

  • у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем з різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь»;
  • у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури, пристроїв для інформаційно-комунікаційних технологій, засобів моніторингу наземних об’єктів і контролю навколишнього середовища, деталей і вузлів механічного та каркасно-штампувального виробництва, застосування безпілотного авіаційного комплексу “SPECTATOR” для аграрного сектора з ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова;
  • у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності з Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

Крім цього, на базі ЖНАЕУ  нещодавно запустили Регіональний космічний центр «Полісся»,  25 січня  в навчальному закладі  вперше  відбувся  форум  «Космічні технології для агробізнесу», а незабаром відкриють інжинірингову школу

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

 

 

 

 

 

В УНУС проходять заходи з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

Щороку в Уманському національному університеті садівництва проходять заходи з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні – відважних українців, які загинули під час подій Революції Гідності у 2014 році, віддавши своє життя за волю і свободу кожного з нас. Адже трагічні події на Майдані Незалежності 20 лютого 2014 року увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої влади.

У ці дні університетська спільнота згадує та вшановує світлу пам’ять всіх полеглих Янголів-охоронців України, а особливо – випускника університету Віталія Васільцова, який виявив мужність і зі словами: «Хто ж, як не я?» опинився в пеклі тих тяжких для України історичних подій. Віталій Васільцов понад усе любив рідну землю і свою родину – дружину Наталю і двох донечок Іванку і Даринку. Але куля на вулиці Великій Житомирській відрядила його до Небесної Сотні. І дівчата лишилися самі…

Сиротами з моменту тих жахливих подій відчули себе всі українці, розуміючи, що люди, які віддали за нас власні життя, не зникнуть безслідно на сторінках нашої історії, вони житимуть вічно у наших серцях, у нашій пам’яті. Та й ми не просто житимемо і пам’ятатимемо, а вірно продовжуватимемо їх справу, впевнено крокуватимемо до заповітної української мрії, мрії всіх Героїв Небесної Сотні – про сильну українську державу, країну, якою можна пишатися.

Болить… Вічна і світла пам’ять…

 

Прес-центр Уманського НУС

Cитуація з обладнанням у закладах профосвіти змінюється – вже відкрито понад 180 НПЦ із сучасною технікою та матеріалами

В українських закладах профосвіти вже відкрито 185 навчально-практичних центрів, де учні працюють з сучасною технікою та матеріалами.  З них 100 обладнані коштом державного бюджету, а 85 – за кошти бізнесу та соціальних партнерів. Таку інформацію подає Міністерство освіти і науки 20 лютого 2019 року.

“Сьогодні обладнання закладів зношене на 60%, а у деяких регіонах – на усі 100%. Ми розуміємо, що професійна освіта більше пов’язана із практикою, аніж з теорією. Навіть найталановитіший майстер не зможе навчити учня правильно працювати з матеріалом, якщо не матиме відповідних інструментів під рукою. Однак динаміка останніх років показує, що ситуація із обладнанням у закладах поступово змінюється. Свідченням цього є 185 навчально-практичних центрів, які були відкриті з 2016-го коштом держбюджету та бізнес-партнерів по всій Україні. За державні кошти кожен 7-ий заклад був оснащений сучасною технікою. Крім того, ми працюємо над великим інфраструктурним проектом з європейськими партнерами, які вкладуть 58 млн євро, зокрема, в оновлення навчального середовища закладів”, – розповіла генеральний директор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Перші 50 НПЦ за кошти бюджету було створено протягом 2016-2017 років за такими професіями: швачка, монтажних сантехнічного обладнання, тракторист.

Торік у модернізацію закладів профосвіти було інвестовано вдвічі більше – 100 млн гривень. Це дозволило відкрити протягом року ще 50 НПЦ за такими напрямами:

  • механічна обробка металу (професії: Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник) – 9 НПЦ;
  • зварювальні технології (професії: Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних зварювальних машинах. Зварник) – 25 НПЦ;
  • електротехнічні технології (професії: Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування) – 15 НПЦ;
  • з професії: Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва – 1 НПЦ.

На цей рік в бюджеті також передбачено кошти для створення центрів – 50 млн грн. Наразі фахівці МОН працюють над документом, який визначатиме їх розподіл за напрямами та регіонами. Ці кошти направлять на створення ще близько 45 НПЦ для найбільш затребуваних серед роботодавців професій.

“Зараз ми вже вийшли на фінальну стадію обробки даних, отриманих від моніторингу затребуваних на ринку праці професій. У робочій групі, куди також були залучені роботодавці, ми виокремлюємо ті професії та напрями, за якими буде створено навчально-практичні центри 2019 року”, – додала Ірина Шумік.

10 порад, як покращити у ВНЗ викладання англійської для спеціальних цілей (ESP) 

Оприлюднено 10 рекомендацій, як в університетах можна покращити викладання англійської для спеціальних цілей (English for Special Purposes (ESP). Вони були представлені в межах звіту за результатами вивчення спільного проекту МОН та Британських рад «Англійська для університетів».

Дослідження здійснювалось професором Саймоном Боргом, спеціально запрошеним для цього консультантом з Великої Британії.

«Проект «Англійська для університетів» мав значний вплив на викладання англійської мови в наших вишах. Насамперед, очевидно, що проект створив сильну спільноту ESP, яка готова до змін. Завдяки проекту заняття в університетах стали більш практичними і орієнтованими на студента, методи – інтерактивнішими. Студенти повідомляють, що вони більш мотивовані вивчати англійську мову та краще розуміють її цінність для майбутнього. Що стосується визначених професором Боргом порад для поліпшення викладання, я розцінюю їх як орієнтир для подальшого вдосконалення нашої роботи. Однак це командна робота, багато рішень залежать від самих університетів, деякі проблеми мають вирішуватися на національному рівні, Міністерством. І ми готові діяти разом з вами», – запевнила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Зокрема, сформульовано такі рекомендації викладачам для подальшого вдосконалення спеціальних програм з англійської у вишах:
  1. Планування занять. Важливо, щоб студентам були доступні плани занять, де визначено інформацію, яку вони мають отримати під час навчання.
  2. Перевірка розуміння. Викладачі повинні отримувати зворотній зв’язок від студентів, перевіряти, як глибоко вони зрозуміли матеріал.
  3. Демонстрація. Даючи завдання або пояснюючи правило, викладач має наводити приклад його виконання чи використання, щоб вичерпно пояснити студенту, що саме від нього очікується.
  4. Візуальний супровід. Результати моніторингу засвідчують, що викладачі часто не використовують ні фліп-чарт, ні дошку, ні проектор, щоб візуалізувати інформацію студентам. Водночас така підтримка може якісно покращити сприйняття матеріалу.
  5. Наближення до реального життя. Важливо, щоб завдання, які даються студентам, були максимально наближені до реального життя та потреб, а не потребували виконання дій, які навряд знадобляться у повсякденні. Наприклад, можна дати завдання написати резюме.
  6. Більше уваги до мовних правил. Експерт зазначає, що попри важливість розвитку комунікації та мовних навичок, важливо не забувати про вивчення мовних правил – закріплення граматики, правильної вимови тощо.
  7. Ефективна робота над помилками. Викладачі мають більше уваги приділяти виправленню помилок, які роблять студенти під час навчання, а також поясненню матеріалу, що стосується допущеної помилки.
  8. Підвищення залученості студентів під час перевірки завдань. В українських вишах, за спостереженням експерта, викладачі використовують перевірку завдань викликаючи до відповіді когось зі студентів окремо. Тоді як кращий результат дають методики, які сприяють більшій залученості, наприклад, перевірка робіт сусідом, а вже потім розбір матеріалу.
  9. Ефективність. Під час застосування інтерактивних методик надзвичайно важливо дотримуватися таймінгу і не забувати про ефективне використання часу на занятті.
  10. Комунікаційні моделі. У багатьох аудиторіях для навчання переважно використовується комунікаційна модель студент-учень, однак варто частіше використовувати роботу в парах та групах між студентами.

Згідно зі звітом освітні управлінці також мають звернути увагу на недостатню кількість годин, що виділена для ESP, та низький або ж дуже різний рівень англійської у студентів, які вступають у виші і змушені навчатись у змішаних групах.