Monthly Archives: Лютий 2019

У Переяслав-Хмельницькому університеті імені Григорія Сковороди вшанували    Героїв Небесної Сотні     

Герої не ідуть у небуття
Сини величної країни
І в пам’яті на все життя
Натхненник, друг, син України…

Щорічно 20 лютого відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Він встановлений указом Президента України Петром Порошенко № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» з метою увічнення великої людської, громадянської та національної відваги і самовідданості, сили духу і стійкості людей, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. Вже 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквієм.

20 лютого в холі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбулося вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Віддати шану Героям зібралися представник ректорату, декани факультетів, викладачі та студенти вишу. Ось уже 5-ий рік поспіль у цей день ми  згадуємо тих, хто віддав своє життя за незалежну, Соборну Україну, за її світле, а головне – вільне майбутнє.

 

До присутніх заходу звернувся проректор з наукової роботи Сергій Рик зазначивши, що цей день став незаперечним доказом відродження Української нації, нашої держави, а також підтвердженням того, що події, які відбулися на Майдані змінили та зміцнили український  народ, об’єднавши в єдиній, соборній й незалежній Україні.

Доктор філологічних наук, директор центру Сковородинознавства Микола Корпанюк у своєму виступі нагадав учасникам зібрання, що п’ять  роки тому на столичному Майдані Незалежності відбулися події, які сколихнули не тільки Україну, а й весь світ. Микола Павлович наголосив, що надзвичайно вагому роль у Революції Гідності зіграло саме студентство та відзначив наскільки сильно від молоді залежить наше спільне майбутнє.

Кожен із присутніх схилив голову перед світлою пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дали шанс збудувати нову демократичну правову державу. Головне, щоб життя були не марно віддані.

Обідньої пори в актовій залі університету відбувся показ фільму «Бійня на Майдані», який могли переглянути всі бажаючі. Документальна стрічка-розслідування американського режисера Джона Бек-Хоффмана показує трагічні події Революції Гідності.

Це був надзвичайно важкий іспит для України.  Але ми вистояли і  продемонстрували усьому світові свою європейськість та неймовірне прагнення до свободи.  Сьогодні найголовніше наше завдання –  пам’ятати своїх героїв та їхній подвиг, залишатись відданими цінностям та ідеалам Майдану. Адже Небесна Сотня довела усьому світові, що Україна – це територія Гідності й Свободи.

За інформацією прес-служби університету

ХПІ запрошує на День відкритих дверей!

 

У неділю, 24 лютого, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» запрошує абітурієнтів, їхніх батьків та всіх бажаючих відвідати День відкритих дверей ХПІ і Фестиваль науки «Science is FUN!». Гостей чекає різноманітна програма від вчених і студентів Політеху: лабораторно-експериментальні досліди, майстер-класи та музичне шоу від рок-гуртів, а головне — зустріч з провідними роботодавцями та молодими випускниками з різних факультетів НТУ «ХПІ».

Гості однієї з головних подій Політеху зможуть поспілкуватися з ректором ХПІ професором Євгеном Соколом, викладачами, аспірантами, студентами п’яти інститутів і чотирьох факультетів, до яких входять 89 кафедр вишу, а це 42 спеціальності, 170 освітніх програм.

Представники приймальної комісії університету розкажуть абітурієнтам про особливості вступної кампанії і правила прийому 2019 року, про те, як уникнути помилок при вступі до вишу.

Програма Дня відкритих дверей і фестивалю «Science is FUN!»:

— майданчик робототехніки та інжинірингу;

— лабораторно-експериментальна зона;

— територія майстер-класів;

— мотиваційні та науково-пізнавальні лекції;

— презентації освітніх проектів;

— експрес-тестування ЗНО;

— дискусійна панель «Професії майбутнього»;

— виступи рок-гуртів: Rebel Yell (Cover-band), ВЛ8 (Rock-band).

Дата — 24 лютого, початок — 10:00, місце — спортивний комплекс НТУ «ХПІ» (вул. Алчевських, 50а).

Більш детально на сайті, телефон +38(057)707-66-34, e-mail: admissions.khpi@gmail.com

Участь безкоштовна — знання безцінні!

 

Українські фандрейзери зібрали рекордну суму на підтримку участі українських школярів та студентів у міжнародних олімпіадах

Благодійний фонд Alumni Fund Ukraine/Фонд Випускників України зібрав 8 600 доларів на підтримку участі українських школярів та студентів у міжнародних олімпіадах. Організація проводила двомісячну фандрейзингову кампанію через міжнародну мережу Benevity, яка дозволяє подвоювати донорські кошти.

Зібрати 8 600 доларів Alumni Fund Ukraine вдалося завдяки підтримці працівників швейцарського, американського, українського офісів Google, дублінського офісу Apple та механізму платформи, через яку проводили збір коштів. Особливістю Benevity є те, що компанії, які долучилися до мережі, подвоюють донорські внески своїх працівників.

Організатори синхронізували дату початку збору коштів з міжнародним тижнем доброчинності, який тривав з 28 листопада по 5 грудня. У ці дні деякі компанії, які користуються Benevity, зокрема американська Apple, потроювали доброчинні вкладення своїх співробітників.

Поширити інформацію серед працівників закордонних офісів Google допомогли українські співробітники цюріхського офісу Google, які вже давно підтримують Фонд і самі колись були учасниками міжнародних олімпіад. Загалом, у рамках цієї кампанії, компанія Google переказала Alumni Fund Ukraine більше 4 000 доларів, подвоюючи внески своїх співробітників.

Зібрані кошти підуть на підтримку участі українських школярів та студентів у міжнародних математичних олімпіадах у співпраці з Богданом Рубльовим — відомим українським математиком, професором Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка, який вже багато років супроводжує українських студентів до перемог на цих змаганнях. Фонд планує допомагати учасникам, які пройшли відбір на національному рівні та мають необхідність у фінансуванні витрат на дорогу, проживання тощо. Організатори планують підтримати не тільки юних математиків, а й направити частину коштів на допомогу українській молоді на інших міжнародних змаганнях.

«Ми бажаємо всіма силами підтримувати талановиту українську молодь у виступах на міжнародній арені та розвитку їх талантів, незважаючи на можливі фінансові труднощі. З іншого боку, для багатьох українців, які працюють у міжнародних компаніях, участь у таких фандрейзингових кампаніях — це теж чудова нагода підтримувати українську молодь та зв’язок з Україною. Тому, я вважаю, що ця кампанія — справжній win-win”, — Надія Варгола, співзасновниця Alumni Fund Ukraine.

Це вже не вперше Alumni Fund Ukraine збирає кошти за допомогою міжнародної мережі Benevity. У 2017 році вони проводили схожу кампанію для підтримки операційної діяльності Фонду Випускників України. Тоді організація зібрала 5 000 доларів.

Довідково про «Фонд Випускників України»

Благодійний фонд «Фонд Випускників України» – дочірня організація Alumni Fund Ukraine в Україні. Alumni Fund Ukraine – це неприбуткова організація, заснована українськими випускниками у Швейцарії з метою сприяння розвитку освіти в Україні.

Місія організації – створити фінансову, ресурсну та ідейну платформу, яка дозволить кожному долучитися до розвитку української освіти, просто, прозоро та надійно. Серед цілей Фонду – розвивати традицію доброчинної підтримки українських навчальних закладів та освіти загалом. А також підтримувати освітян і громадських активістів задля розвитку їхніх навчальних закладів, через доступ до ідейних і фінансових ресурсів та налагодження зв’язків із випускниками в Україні та за кордоном.

 

Інформує прес-служба БФ «Фонд Випускників України»

 

Що робити, якщо дитини не було у школі менше 10 днів через хворобу, а керівництво вимагає довідку від лікаря?

Якщо учень був відсутній на заняттях, то пояснювальна записка від батьків у навчальних закладах прирівнюється до довідки лікаря. Про це зазначив директор департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради та медичних послуг Олег Стадник.

Так, за словами спеціаліста, письмова заява від батьків може свідчити про поважну причину пропусків занять учнем.

Хочу нагадати всім, що Кабінет міністрів України ще в 2017 році прийняв Постанову за № 684, в якій поважною причиною відсутності дитини в школі є два документальних свідчення. Які мають рівну юридичну силу і прописані через “або”: або довідка від лікаря про хворобу дитини, або письмове пояснення батьків про причину відсутності дитини”, − зазначив Олег Стадник.

Він зауважив, що, коли дитина має пeрeлом, їй наклали гіпс і вона має рекомендації на подальший період від трaвмaтолога − це довідка від лікаря.

Однак, якщо дитині потрібно було пропустити заняття через незначне нездужання, наприклад, застуда, нежить тощо, тут достатньо і записки від батьків/опікунів.

Я вважаю, що одужуючу дитину вести на прийом до лікаря, сидіти в чергах на прийом серед хворих заради папірця звичайно можна, але якщо більше не має чим розважитись”, − повідомив головний медик.

 

Вам оберігати й примножувати нашу мову – те найцінніше, що заповідав Тарас Шевченко, –  Марина Порошенко у Чернігові

21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, дружина Президента України Марина Порошенко відвідала Чернігів, де привітала зі святом переможців Всеукраїнських і Міжнародних інтелектуальних змагань з української мови та літератури. Також Перша леді поспілкувалася з учителями та науковцями області в Чернігівському обласному педагогічному ліцеї для обдарованої сільської молоді. Про це інформує president.gov.ua.

 

Марина Порошенко наголосила, що українська мова є символом України як незалежної держави: «Тому це свято для нас є дуже важливим, бо, як говорила Ліна Костенко, «нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Ми маємо пам’ятати, що створення самостійної України починалося саме з боротьби за нашу мову, адже українською мовою промовляє дух нашої Свободи», – підкреслила дружина Президента.

Учні провели дискусію на тему «Що у вашому житті значить рідна мова?», а також провели інтерактивні ігри з культури українського мовлення.

Дружина Президента подякувала дітям за те, що вони вивчають і пишаються українською мовою: «Вам зберігати й примножувати нашу мову – те найцінніше, що заповідав Тарас Шевченко». На згадку про зустріч Марина Порошенко подарувала «Кобзар» кожному переможцю Всеукраїнських і Міжнародних змагань з української мови та літератури.

 

У Вінницькому національному технічному університеті відкрили інноваційний тренінговий центр

20 лютого тут одразу стартував третій сезон стартап школи «Sikorsky Challenge» Вінниці. Під опікою бізнес-тренера з Ізраїлю Ігоря Пеєра новий набір юних інноваторів почав вчитися як ідеї трансформувати в успішний бізнес.

Набувати нових інновативних бізнесових умінь нині взялися не лише студенти ВНТУ, а й інших вишів обласного центру. Долучилися й учні Вінницької фізико-математичної гімназії №17.

«Бажаю, аби в цьому центрі з розвитку ідей ви проклали свій шлях до успіху. А з такими тренерами аж ніяк не може бути по-іншому! Наша вдячність Вінницькій міській раді, провідним технологічним компаніям регіону, котрі всіляко сприяли у створенні цього інноваційного тренінгового центру», — наголосив ректор ВНТУ Володимир Грабко.

Натхненник і автор ідеї створення Стартап Школи у Вінниці, головний виконавчий директор компанії Transfotech LTD Давид Аріє:

«ВНТУ — моя альма-матер. Тут сильні наукові кадри. Я працював у різних країнах. Останні 20 років – в Ізраїлі. Весь цей час працюю з українськими програмістами і можу сказати, що вони найперспективніші в світі. У Стартап Школі «Sikorsky Challenge» інноваційний спосіб навчання — із звичайних студентів робимо стартапістів і вчимо їх продукувати ідеї. Ми живемо в світі, де ідеї перетворюються на продукти щоразу швидше».

Заняття у стартап-школі триватимуть до червня. Потому «школярі» братимуть участь у конкурсі проектів, переможців якого чекає фінансування їхніх розробок — призовий фонд 100 000 гривень.

За інформацією прес-центру ВНТУ  

На «АгроВесна-2019» розповідали про досягнення ЖНАЕУ в сфері космічної діяльності

 В рамках виставкової події “АгроВесна-2019”, що проходить у Києві протягом 19-21  лютого,   заплановано провести понад 30 бізнес-заходів,  які присвячені актуальним питанням агропромислового сектору України.

Зокрема, 20 лютого  відбувся круглий стіл “Digital_АГРО: від початківця до професіонала”, організаторами якого стали Київський міжнародний контрактовий ярмарок, Українська аграрна конфедерація та DroneUA.

Участь у цьому заході взяли представники Житомирського національного агроекологічного університету.

Керівник Центр інформаційних технологій ЖНАЕУ Катерина Молодецька   розповіла присутнім про результати активної роботи  навчального закладу в сфері космічної діяльності, створення регіонального космічного центру “Полісся” і його роль у підвищенні якості підготовки студентів, досвід функціонування лабораторії «Noosphere Engineering School», подальші плани й перспективи впровадження #digital-технологій в освітній процес.

Учасники круглого столу обговорили низку актуальних питань:

– чи накриє хвиля цифризації агробізнес?

– кому по кишені впровадження digital-технологій?

– digital – самоціль чи реальний інструмент дохідності агробізнесу?

– cучасні технології і точне землеробство: виклики і можливості для агробізнесу;

– цифрове рослинництво та тваринництво: хто успішніший?

– cистемне впроваждення інноваційних агротехнологій на підприємстві; – комплексне впровадження digital на підприємстві;

– штучний інтелект в агро: обробка даних та їх ефективне використання в бізнесі;

– цифрові інструменти визначення цін на внутрішньому та зовнішніх ринках; -підготовка фахівців у сфері digital-агро.

Також  під час  круглого столу   провели майстер-клас «Впровадження digital-практик на різних технологічних стадіях».

Відзначимо, що Житомирський національний агроекологічний університет активно нарощує темпи розвитку співпраці у сфері космічної діяльності. Протягом кількох останніх тижнів було досягнуто низку домовленостей  щодо  співробітництва:

–               у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем з різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь»;

–               у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури, пристроїв для інформаційно-комунікаційних технологій, засобів моніторингу наземних об’єктів і контролю навколишнього середовища, деталей і вузлів механічного та каркасно-штампувального виробництва, застосування безпілотного авіаційного комплексу “SPECTATOR” для аграрного сектора з ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова;

–               у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності з Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

Крім цього, на базі ЖНАЕУ  нещодавно запустили Регіональний космічний центр «Полісся»,  25 січня  в навчальному закладі  вперше  відбувся  форум  «Космічні технології для агробізнесу», а незабаром відкриють інжинірингову школу

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

Суміщення посад проректора та доцента

Відповідно до абзацу а) підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» доплати за суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд з своєю основною роботою, додаткової роботи за іншою професією (посадою), не встановлюються керівникам навчальних закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти, їх заступникам.

Згідно з пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого  наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визначено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати в свій робочий час роботи, які не є сумісництвом, зокрема педагогічну  роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, що передбачено Переліком робіт, які не є сумісництвом.

Відтак, проректор закладу вищої освіти може працювати за сумісництвом на 0,5 штатної посади доцента та (або) вести викладацькі години в основний  робочий час обсягом не більше 240 годин на рік.

 Команда «Noosphere Engineering School» у ЖНАЕУ працює над новим проектом

Ректор Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан  наприкінці січня цього року  підписав угоду про співпрацю із    Асоціацією «Ноосфера». Зокрема, на зустрічі були присутні міський голова Житомира Сергій Сухомлин та голова асоціації  Михайло Рябоконь.

Документом передбачено відкриття у ЖНАЕУ  інжинірингової школи. Такі вже діють у шести закладах вищої освіти країни.   У Житомирі  при підтримці міського голови  вона стане свого роду центром, що    розширюватиметься з часом та приєднуватиме  навчальні заклади регіону.

Діяльність школи  буде пов’язана з розвитком інтернет-технологій, створенням проектів за такими пріоритетними напрямами, як Internet of Things, обробка даних дистанційного зондування Землі, космічні дослідження і Cyber ​​Security.

Наразі вже є перші результати тестової роботи Школи  на новій локації. Зокрема, у листопаді команда «Noosphere Engineering School Zhytomyr» взяла участь в онлайн-хакатоні, де   презентувала свої рішення по створенню метеорологічного комплексу для системи управління вогнем артилерійських підрозділів ArtOs.

Нині студенти Школи в Житомирі вже  працюють над новим проектом – унікальна інтерактивна пісочниця GalaSAND, яка буде представлена ​​в оновленому планетарії   Дніпра. Пісочниця призначена для вивчення і демонстрації дітям Сонячної системи, споруди з планет, формування їх ландшафтів з урахуванням особливостей поверхні. Крім того, розробка буде оснащена інтерактивної консоллю для ігор, а також передавати тактильні відчуття за допомогою температури піску.

Команда нової лабораторії активно формується, тож усі бажаючі студенти ЖНАЕУ можуть долучитися до співпраці:

«Створюйте свій власний проект або запропонуйте ідею hardware / software стартапу, яка підкорить сучасну tech індустрію. Ми пропонуємо: сучасне обладнання, кваліфікованих менторів, юридичну підтримку, маркетингову експертизу, – відзначає Михайло Рябоконь. –  Станьте частиною поточних проектів,  для яких шукають ентузіастів і молодих дослідників, які володіють інженерними, технічними і математичними навичками. Беручи участь в проекті в якості спеціаліста, ви отримаєте безцінний досвід, навички роботи в команді, спілкування з провідними експертами з різних галузей, пройдете необхідне навчання, оволодіє новими знаннями і зможете претендувати на стипендію».

Серед найближчих планів школи у Житомирі – співпраця   з регіональним космічним центром «Полісся» на базі агроуніверситету.

«Noosphere Engineering School» – це спільний проект компанії «Noosphere» і провідних університетів України, пов’язаний із розвитком IT-сфери та інноваційних технологій. У рамках проекту топ-менеджери «Ноосфери» діляться зі студентами  знаннями і практичним досвідом, а  викладачі та  професори університетів – науковими, емпіричними, теоретичними рішеннями. Такий синтез теорії і практики дозволяє створити і реалізувати інноваційні ідеї. Це центр досліджень і проектів, синергія   експертів, студентів  та ентузіастів, каталізатор  провідних інновацій на  стику науки і бізнесу.

 

Відзначимо, що Житомирський національний агроекологічний університет активно нарощує темпи розвитку співпраці у сфері космічної діяльності. Протягом кількох останніх тижнів було досягнуто низку домовленостей  щодо  співробітництва:

  • у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем з різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь»;
  • у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури, пристроїв для інформаційно-комунікаційних технологій, засобів моніторингу наземних об’єктів і контролю навколишнього середовища, деталей і вузлів механічного та каркасно-штампувального виробництва, застосування безпілотного авіаційного комплексу “SPECTATOR” для аграрного сектора з ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова;
  • у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності з Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

Крім цього, на базі ЖНАЕУ  нещодавно запустили Регіональний космічний центр «Полісся»,  25 січня  в навчальному закладі  вперше  відбувся  форум  «Космічні технології для агробізнесу», а незабаром відкриють інжинірингову школу

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

 

 

 

 

 

В УНУС проходять заходи з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

Щороку в Уманському національному університеті садівництва проходять заходи з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні – відважних українців, які загинули під час подій Революції Гідності у 2014 році, віддавши своє життя за волю і свободу кожного з нас. Адже трагічні події на Майдані Незалежності 20 лютого 2014 року увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої влади.

У ці дні університетська спільнота згадує та вшановує світлу пам’ять всіх полеглих Янголів-охоронців України, а особливо – випускника університету Віталія Васільцова, який виявив мужність і зі словами: «Хто ж, як не я?» опинився в пеклі тих тяжких для України історичних подій. Віталій Васільцов понад усе любив рідну землю і свою родину – дружину Наталю і двох донечок Іванку і Даринку. Але куля на вулиці Великій Житомирській відрядила його до Небесної Сотні. І дівчата лишилися самі…

Сиротами з моменту тих жахливих подій відчули себе всі українці, розуміючи, що люди, які віддали за нас власні життя, не зникнуть безслідно на сторінках нашої історії, вони житимуть вічно у наших серцях, у нашій пам’яті. Та й ми не просто житимемо і пам’ятатимемо, а вірно продовжуватимемо їх справу, впевнено крокуватимемо до заповітної української мрії, мрії всіх Героїв Небесної Сотні – про сильну українську державу, країну, якою можна пишатися.

Болить… Вічна і світла пам’ять…

 

Прес-центр Уманського НУС

Cитуація з обладнанням у закладах профосвіти змінюється – вже відкрито понад 180 НПЦ із сучасною технікою та матеріалами

В українських закладах профосвіти вже відкрито 185 навчально-практичних центрів, де учні працюють з сучасною технікою та матеріалами.  З них 100 обладнані коштом державного бюджету, а 85 – за кошти бізнесу та соціальних партнерів. Таку інформацію подає Міністерство освіти і науки 20 лютого 2019 року.

“Сьогодні обладнання закладів зношене на 60%, а у деяких регіонах – на усі 100%. Ми розуміємо, що професійна освіта більше пов’язана із практикою, аніж з теорією. Навіть найталановитіший майстер не зможе навчити учня правильно працювати з матеріалом, якщо не матиме відповідних інструментів під рукою. Однак динаміка останніх років показує, що ситуація із обладнанням у закладах поступово змінюється. Свідченням цього є 185 навчально-практичних центрів, які були відкриті з 2016-го коштом держбюджету та бізнес-партнерів по всій Україні. За державні кошти кожен 7-ий заклад був оснащений сучасною технікою. Крім того, ми працюємо над великим інфраструктурним проектом з європейськими партнерами, які вкладуть 58 млн євро, зокрема, в оновлення навчального середовища закладів”, – розповіла генеральний директор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Перші 50 НПЦ за кошти бюджету було створено протягом 2016-2017 років за такими професіями: швачка, монтажних сантехнічного обладнання, тракторист.

Торік у модернізацію закладів профосвіти було інвестовано вдвічі більше – 100 млн гривень. Це дозволило відкрити протягом року ще 50 НПЦ за такими напрямами:

  • механічна обробка металу (професії: Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник) – 9 НПЦ;
  • зварювальні технології (професії: Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних зварювальних машинах. Зварник) – 25 НПЦ;
  • електротехнічні технології (професії: Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування) – 15 НПЦ;
  • з професії: Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва – 1 НПЦ.

На цей рік в бюджеті також передбачено кошти для створення центрів – 50 млн грн. Наразі фахівці МОН працюють над документом, який визначатиме їх розподіл за напрямами та регіонами. Ці кошти направлять на створення ще близько 45 НПЦ для найбільш затребуваних серед роботодавців професій.

“Зараз ми вже вийшли на фінальну стадію обробки даних, отриманих від моніторингу затребуваних на ринку праці професій. У робочій групі, куди також були залучені роботодавці, ми виокремлюємо ті професії та напрями, за якими буде створено навчально-практичні центри 2019 року”, – додала Ірина Шумік.

10 порад, як покращити у ВНЗ викладання англійської для спеціальних цілей (ESP) 

Оприлюднено 10 рекомендацій, як в університетах можна покращити викладання англійської для спеціальних цілей (English for Special Purposes (ESP). Вони були представлені в межах звіту за результатами вивчення спільного проекту МОН та Британських рад «Англійська для університетів».

Дослідження здійснювалось професором Саймоном Боргом, спеціально запрошеним для цього консультантом з Великої Британії.

«Проект «Англійська для університетів» мав значний вплив на викладання англійської мови в наших вишах. Насамперед, очевидно, що проект створив сильну спільноту ESP, яка готова до змін. Завдяки проекту заняття в університетах стали більш практичними і орієнтованими на студента, методи – інтерактивнішими. Студенти повідомляють, що вони більш мотивовані вивчати англійську мову та краще розуміють її цінність для майбутнього. Що стосується визначених професором Боргом порад для поліпшення викладання, я розцінюю їх як орієнтир для подальшого вдосконалення нашої роботи. Однак це командна робота, багато рішень залежать від самих університетів, деякі проблеми мають вирішуватися на національному рівні, Міністерством. І ми готові діяти разом з вами», – запевнила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Зокрема, сформульовано такі рекомендації викладачам для подальшого вдосконалення спеціальних програм з англійської у вишах:
  1. Планування занять. Важливо, щоб студентам були доступні плани занять, де визначено інформацію, яку вони мають отримати під час навчання.
  2. Перевірка розуміння. Викладачі повинні отримувати зворотній зв’язок від студентів, перевіряти, як глибоко вони зрозуміли матеріал.
  3. Демонстрація. Даючи завдання або пояснюючи правило, викладач має наводити приклад його виконання чи використання, щоб вичерпно пояснити студенту, що саме від нього очікується.
  4. Візуальний супровід. Результати моніторингу засвідчують, що викладачі часто не використовують ні фліп-чарт, ні дошку, ні проектор, щоб візуалізувати інформацію студентам. Водночас така підтримка може якісно покращити сприйняття матеріалу.
  5. Наближення до реального життя. Важливо, щоб завдання, які даються студентам, були максимально наближені до реального життя та потреб, а не потребували виконання дій, які навряд знадобляться у повсякденні. Наприклад, можна дати завдання написати резюме.
  6. Більше уваги до мовних правил. Експерт зазначає, що попри важливість розвитку комунікації та мовних навичок, важливо не забувати про вивчення мовних правил – закріплення граматики, правильної вимови тощо.
  7. Ефективна робота над помилками. Викладачі мають більше уваги приділяти виправленню помилок, які роблять студенти під час навчання, а також поясненню матеріалу, що стосується допущеної помилки.
  8. Підвищення залученості студентів під час перевірки завдань. В українських вишах, за спостереженням експерта, викладачі використовують перевірку завдань викликаючи до відповіді когось зі студентів окремо. Тоді як кращий результат дають методики, які сприяють більшій залученості, наприклад, перевірка робіт сусідом, а вже потім розбір матеріалу.
  9. Ефективність. Під час застосування інтерактивних методик надзвичайно важливо дотримуватися таймінгу і не забувати про ефективне використання часу на занятті.
  10. Комунікаційні моделі. У багатьох аудиторіях для навчання переважно використовується комунікаційна модель студент-учень, однак варто частіше використовувати роботу в парах та групах між студентами.

Згідно зі звітом освітні управлінці також мають звернути увагу на недостатню кількість годин, що виділена для ESP, та низький або ж дуже різний рівень англійської у студентів, які вступають у виші і змушені навчатись у змішаних групах.

Нова українська школа без інтернету, водопостачання і з туалетом на вулиці

Сергій Бабак, директор освітніх програм Український інститут майбутнього, спеціально для УП.Життя

Головна мета  створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ  це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами.

Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння“.

Ні, це не цитата з книжки всесвітньо відомого спеціаліста зі шкільної освіти Кена Робінсона.

Це цитата з сайту Міністерства освіти і науки України щодо реформи середньої освіти, яка розпочалась у вигляді експерименту в 2017 році, а в 2018 була запущена повномасштабно по всій країні.

Давайте на хвилинку замислимось:

ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДІТИ УСПІШНО НАВЧАЛИСЬ В ШКОЛАХ?

По-перше, вчителі.

Жодна школа не може бути кращою за вчителів, які в ній навчають. Погано підготовлені, немотивовані, незабезпечені, соціально незахищені, а відтак нещасливі вчителі просто не можуть ефективно навчати дітей і створювати сприятливу для цього атмосферу.

По-друге, інфраструктура.

Мається на увазі не лише фізична інфраструктура, а й технічне, методичне забезпечення, заробітна плата вчителів і обслуговуючого персоналу, доступ до нових технологій, підручників, засобів зв’язку тощо.

Це спрощено можна візуалізувати наступним чином:

В контексті необхідної шкільної інфрастуруктури особливо зачіпає фраза з цитати, що “НУШ  це школа, до якої приємно ходити учням“.

Давайте спробуємо розібратися:

ЧИ НАСПРАВДІ УЧНЯМ ПРИЄМНО ХОДИТИ ДО НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ?

Експерти Українського інституту майбутнього проаналізували статистичний збірник Державної служби статистики України “Загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади України” в контексті фізичної інфраструктури українських шкіл і знайшли вражаючі, як для кінця двадцятих років 21 століття, дані:

  1. Ситеми опалення є в 15726 школах. А в 454 (2,9%) школах України немає системи опалення! Це означає, що вони закриті кожного року з листопада до травня включно? Чи діти продовжують до них “приємно ходити”?

  2. Водогін і, відповідно, їдальні або буфети з гарячим харчуванням, є в 14849 школах з 16180. Тобто, в 1331 школі (8,2%) немає води! Взагалі! Уявіть собі провести 5-6 уроків щодня в приміщенні без харчування і води…

  3. Якщо в школі немає води – очевидно, що в ній немає й санвузлів всередині будівлі. Як мінімум, в 1331 школі туалет знаходиться на вулиці!

  4. В 7821 школі (48,3%) немає гарячої води!

Навіть не хочеться обговорювати кожен з цих пунктів окремо, бо це просто дико для 21 століття, але є декілька питань, які не можуть не турбувати.

Чи не можна було за 28 або хоча б за 5 останніх років провести повний аудит наявних шкіл, їх елементарної інфраструктури, визначити першочергові потреби і виділити фінансування для реконструкції та оновлення?

Зробити систему опалення, пробурити свердловину для водогону, поставити системи нагрівання води – це не фантастичні за обсягами кошти.

Якщо вже зрозуміло, а так може бути, що витрати на подібні оновлення перевищують розумні межі – може варто закрити такі заклади взагалі і забезпечити та контролювати перевезення дітей до найближчих шкіл, а фінансові ресурси, що вивільняються направити туди ж?

Якщо держава взагалі не готова виділяти додаткові кошти на реконструкцію і оновлення шкіл, то може потрібно повністю відкрити ринок освітніх послуг для приватних ініціатив?

Давайте проаналізуємо, якою є

СТРУКТУРА ГАЛУЗІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, ОБСЯГИ ФІНАНСУВАННЯ І КІЛЬКІСТЬ ЗАДІЯНИХ В ЦІЙ ГАЛУЗІ ОСІБ

На початок 2018 року в Україні діяли 16180 (з них приватних – 199 або 1,22%) закладів середньої освіти, протягом останніх трьох років їх кількість зменшилась на 1157 (6,6%). 

Видатки зведеного бюджету на шкільну освіту протягом 2015-2017 років коливаються в межах 2,4-2,8% ВВП (в 2017 році 2,8% ВВП – 84,3 млрд грн).

Заклади середньої освіти відвідують 3,921 млн дітей , в них працює 439,7 тис. вчителів.

Незважаючи на збільшення фінансування середньої освіти в Україні в 2017 році до 2.8% ВПП, галузь залишається суттєво недофінансованою.

84,3 млрд грн це – 21500 грн на одного учня на рік або 191,7 тис. грн на одного вчителя на рік.

Це порівняно більше, ніж фінансування закладів дошкільної освіти, але й матеріально-технічна база закладів середньої освіти потребує значно більших вкладень та й вартість її утримання значно більша.

” />

ADVERTISEMENT

Скорочення кількості шкіл викликає серйозне занепокоєння.

Концепція опорних шкіл та механізми транспортування учнів за програмою “шкільний автобус” не всюди і не завжди працюють.

Так, в Україні налічується 325,5 тис. учнів, що проживають на відстані 3 км і більше від школи, з них підвезення організовано для 304,5 тис., а 21 тисяча дітей дістаються до школи пішки.

З огляду на подальші плани скорочення закладів середньої освіти ситуація виглядає ще гірше.

В Україні налічується лише 199 приватних закладів середньої освіти, що складає 1,22% від загальної кількості.

Це свідчить про високі бар’єри для входження приватного капіталу на ринок освітніх послуг, цьому також не сприяють недосконалі морально застарілі будівельні, протипожежні та санітарні норми, що не враховують технології 21 століття.

У випадку, коли державі важко виділяти більше фінансування середній освіті, варто розглядати можливість надання більшого доступу та сприяння на державному рівні приватним ініціативам для створення нових сучасних закладів середньої освіти, що допомогло б вивільнити додаткові бюджетні кошти для фінансування державного сектору.

Вкрай важливим питанням є низький соціальний статус вчителів, що працюють в закладах середньої освіти.

Вони досі, незважаючи на підвищення оплати їх праці, соціально незахищені та низькооплачувані.

При цьому, Україна не забезпечує підготовку належної кількості педагогічних працівників, котрі повинні оновлювати педагогічний склад в закладах середньої освіти.

Державне замовлення на підготовку педагогічних кадрів для середньої освіти (шифр галузі 01 – Освіта/педагогіка) вищими навчальними закладами в 2018 році передбачає замовлення близько 18000 осіб.

Навіть якщо всі вони підуть працювати в школи і ми не будемо враховувати трудову міграцію, для повного оновлення педагогів в закладах середньої освіти знадобиться щонайменше 25 років, що є дуже ризикованим і країна може зіткнутися з ситуацією, коли вчителів буде фізично не вистачати.

Перепідготовка вчителів досі здебільшого виконується формально на папері, тому питання падіння якості освіти стоїть дуже гостро, що підтверджують результати ЗНО.

Окремо варто зупинитись на питанні інформаційного і комп’ютерного забезпечення закладів середньої освіти.

Інформаційні технології, які зараз рухають світ вперед, також дуже слабко представлені в закладах середньої освіти.

95% всієї інформації світу знаходиться у вільному доступі в мережі інтернет, для отримання її достатньо мати комп’ютери, підключені до мережі.

Але, близько 700 закладів середньої освіти (4,3%) взагалі не мають комп’ютерів, близько 1700 не підключені до інтернету (10,5%). Серед 313 тис. комп’ютерів в школах: 108 тис. (34,5%) не підключені до інтернету, 37 тис. (12%) – технічно несправні, а 191 тис. (61%) – більше 5 років.

Можна скільки завгодно коштів і часу витрачати на створення електронних підручників, спеціальних веб-сайтів для їх розміщення – все це буде марно, якщо у шкіл не буде фізичної можливості до них дістатися через відсутність комп’ютерів та інтернету.

ЯК МОЖНА ВИРІШИТИ ЗГАДАНІ ВИЩЕ ІНФРАСТРУКТУРНІ ПРОБЛЕМИ?

1. Провести врешті решт тотальний аудит всіх закладів середньої освіти.

При цьому визначити першочергові потреби і виділити необхідне фінансування для оновлення або реконструкції шкіл.

В разі недоцільності подальшого функціонування деяких з них – забезпечити механізми довезення учнів та вчителів до інших місць навчання.

2. Забезпечити абсолютно всім школам базові інфраструктурні потреби у вигляді опалення, водопостачання, гарячої води та санвузлів в приміщеннях школи.

Просто дико не бути спроможнім забезпечити такі життєво-необхідні умови своїм дітям в 21 столітті.

3. Професія вчителя має стати найшанованішою і найпрестижнішою.

Потрібно збільшити фінансування вчителів за будь-яку ціну, забезпечити механізми фінансування підвищення кваліфікації вчителів і дозволити їм це робити в тих центрах перепідготовки, де вони вважатимуть за потрібне (до цього вже зроблено перші кроки МОНом).

4. Забезпечити і контролювати виконання програми “Шкільний автобус”.

Її фінансування відбувається щорічно, але виконання програми покладено на місцеві органи самоврядування, які підконтрольні громадам і яких громада повинна контролювати.

Насправді ж, шкільні автобуси часто використовуються безконтрольно і не за призначенням.

В результаті 21 000 дітей дістаються школи пішки, долаючи відстань більше 3 км щоденно.

З огляду на щорічне скорочення шкіл і впровадження механізму опорних шкіл, питання довезення дітей і вчителів.

Довезення вчителів, до речі, прямо не передбачено Законом “Про освіту”.

5. Прибрати бар’єри для входження приватних ініціатив на ринок загальної середньої освіти.

Більше того, їх потрібно стимулювати і створювати для цього максимально сприятливі умови, зокрема осучаснити будівельні і санітарні норми відповідно до технологій 21 століття, зменшити непотрібний методичний і статистичний контроль управлінь освіти і МОН.

В Україні на 1 січня 2018 року лише 199 шкіл були приватними (1,22%), тоді я к в США – 15%, в Великобританії – 20%.

Попит на приватні школи в Україні високий, тому варто дати можливість приватним освітнім ініціативам його задовольнити, тим самим вивільнивши додаткові кошти для збільшення фінансування державного сектору загальної середньої освіти.

6. Провести тотальну комп’ютеризацію шкіл та їх підключення до мережі інтернет.

В сучасному світі, де 95% інформації є безкоштовною та у вільному доступі – це стає вже є базовою потребою.

Вчителям буде простіше шукати нову актуальну інформацію, методики та інструменти навчання, дітям – простіше навчатись та опановувати нові сучасні знання.

Це лише перші необхідні кроки, які потрібно зробити для забезпечення шкільної інфраструктури, але вони дозволять вчителям і дітям принаймні почувати себе людьми під час шкільних занять.

Бо школа – це місце, де формуються в тому числі й базові цінності особистості та майбутнього громадянина, тому школа повинна показувати своїм прикладом те, як повинно бути, а не те, що є.

А в тих умовах, в яких зараз навчаються діти, не дуже зрозуміло, яким чином можна опанувати навички інформаційної гігієни, медіа-грамотності, емоційного інтелекту, принципів гендерної рівності і поваги, культури, цінностей, толерантності та десятків інших, так необхідних випускнику школи в сучасному світі.

Хіба що, після прослуховування схвальних виступів керівництва держави про вражаючі реформи в середній школі, в холодну пору року на шляху до шкільного туалету, який знаходиться на відстані 50 метрів від будівлі, можна отримати певні навички критичного мислення…

Через декілька місяців вийде новий статистичний збірник станом на початок 2019 року, який експерти Українського інституту майбутнього також неодмінно проаналізують і ми разом подивимось на динаміку змін.

 

11-річний школяр встановив рекорд: 37 перемог на олімпіадах за 65 днів

 Київський школяр здобув 37 перемог на шкільних олімпіадах впродовж осіннього сезону і потрапить до Національного реєстру рекордів України. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила керівник Нацреєстру Лана Вєтрова, передає УНН.

 

“20 лютого 2019 р. до Національного Реєстру Рекордів буде внесено досягнення шестикласника київської гімназії Андрія Куделі, який здобув 37 призових місць на шкільних олімпіадах за осінній сезон впродовж 65 днів”, – пише Вєтрова.

Серед перемог 11-річного вундеркінда олімпіади Всеукраїнського та міжнародного рівнів з таких дисциплін як українська мова, українська та світова літератури, історія, іноземні мови, інформатика, математика та інші. Як пояснив свої досягнення сам школяр, йому просто цікаво навчатися.

У Києві, Одесі та Харкові планують створити пілотні центри трансферу технологій

МОН запускає пілотний проект зі створення центрів трансферу технологій, за допомогою яких дослідники зможуть впроваджувати в життя свої розробки, а бізнес знаходити нові ідеї. Планується, що Міжрегіональний офіс трансферу технологій буде в Києві, а регіональні мережі – в Одесі та Харкові.
Про це повідомила генеральний директор директорату інновацій та трансферу технологій МОН Дар’я Чайка сьогодні, 19 лютого 2019 року.Вона пояснила, що однією з головних проблем розвитку інновацій в Україні є низький рівень трансферу технологій.

«Часто науковець, що має певні результати досліджень, нові розробки, не може далі їх впровадити в життя, виникає прогалина між лабораторією вченого та бізнесом, реальним сектором економіки. Так само виникає питання про ефективність використання тих коштів, які держава спрямовує на науку. Зараз ми активно працюємо над тим, щоб налагодити цей зв’язок, зробити його взаємовигідним для обох сторін. Це відбувається за кількома напрямами – актуалізація відповідного законодавства, розвиток мережі трансферу технологій, проведення комунікаційних заходів тощо», – розказала Дар’я Чайка.

Одним з таких заходів є щорічний Всеукраїнський фестиваль інновацій, що пройде 14-16 травня. У його межах, зокрема, проведуть 2 конкурси – стартапів та інноваційних проектів. Подати свій проект можуть представники закладів освіти та наукових установ, а склад журі буде сформовано з представників інноваційних структур, венчурного бізнесу, міжнародних організацій та фондів тощо. Фіналісти конкурсів отримають підтримку для реалізації своїх проектів. Дедлайн подачі заявок – до 28 лютого включно. Докладну інформацію можна переглянути тут: https://mon.gov.ua/ua/2019-rik-festival-innovacij 

«Цього року ми проведемо фестиваль вже вчетверте. І, як засвідчив досвід минулих років, для багатьох учасників – це гарна стартова площадка, щоб показати себе, знайти інвесторів, розвиватися далі. Приміром, два проекти-фіналісти минулорічного фестивалю потім перемогли в міжнародному конкурсі University Startup World Cup у Копенгагені, а стартап «FoodBIOPack» отримав грант у розмірі півмільйона гривень від фонду підтримки науки в Україні «Elephant Fund»», – відзначила гендиректор.

Вона також додала, що для глобальних змін у сфері інновацій МОН разом зі стейкхолдерами розробили відповідну Стратегію, що наразі очікує на затвердження Урядом. Під неї уже почалося обговорення змін, які потребує законодавство України. У цьому процесі МОН прагне врахувати думки якомога ширшого кола зацікавлених сторін, тому зараз директорат інновацій та трансферу технологій проводить низку фокус-груп. До них залучаються експерти як від громадськості та бізнесу, так і державної влади, наукової спільноти.

У лютому вже відбулось 3 засідання фокус-груп, де учасники висловили свої зауваження та пропозиції до законопроектів, розроблених директоратом, а саме: проекту ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій», проекту ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про наукові парки».