Daily Archives: Квітень 26, 2019

Що покласти у великодній кошик?

Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа є найбільшим празником у році. «Свято над святами, торжество всіх торжеств». До цього свята християни мають особливе приготування – Великий Піст. Під час Посту ми відмовляємось не лише від гріха та звичок, а й від деяких страв.

На завершенні посту після святкового Богослужіння у церквах освячують великодні кошики з пасками та різними стравами.

Прикрашання кошика зеленими гілочками символізує вічне життя та безсмертя. Вишитий рушник це символ життя, вічності, бо нитки сплітаються з любов’ю і розумом. Довга нитка символ життя, її можна продовжувати плести безкінечно. Під час освячення у кошик ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який є світлом для людей.

Часто маємо сумніви, що ж потрібно покласти у великодній кошик?

Для кожної сім’ї спорядження кошика є своєрідним обрядом, який потрібно відповідально виконати. До цього готуються заздалегідь. Якщо в сім’ї є дитина, можна підготувати і для неї невеликий кошик, адже всі діти хочуть бути подібними до дорослих.

Найбільш правильним буде покласти в кошик великодні символи – писанки, паску і сіль (вважається, що потім така сіль буде освячувати всю їжу), а також свічку (яку краще брати в церкві, там же і запалити від свічника). Такий набір схвалюють священнослужителі: яйця символізують перемогу життя над смертю, паска – тіло Христа і повноту життя, сіль – зв’язок Бога з народом, достаток і сенс життя.

За давньою традицією, доречно взяти також домашню ковбасу, шинку, сало, сир, вершкове масло і хрін – те, чим будете розговлятися. Все це освячується для того, щоб люди відчули не тільки духовну, але і фізичну радість свята. І у кожного продукту з цього набору є стародавнє символічне значення. Сир і масло – символи достатку, ситого життя, удачі в справах; сало і ковбаси – символ щасливого сімейного життя і поповнення сім’ї. Це максимально доречний склад пасхального кошика. Що стосується фруктів і овочів, то для їх освячення існують інші, сезонні свята. Гріха не буде, якщо покласти їх у кошик.

Багато хто помилково вважає, що на великодньому столі повинні бути тільки освячені страви. Це абсолютно не так – достатньо крашанок та паски.

 

А ще важливо запам’ятати, що нічого освяченого не можна викидати. Треба поділитися з рідними, пригостити друзів, роздати нужденним. Шкаралупу від яєць треба викинути у воду або закопати під фруктовими деревами, для доброго врожаю.

 

 

Триває реєстрація на (не)конференцію EdCamp Ukraine

Подати заявку на участь у (не)конференції можна до 30 квітня 2019 року.

Цього року магістральна тема (не)конференції – “Хороша людина. Зрощуємо в Україні”. Особливістю (не)конференцій у форматі EdCamp є те, що частина програми формується не заздалегідь, а у перший день – залежно від запитів та зацікавленості учасників. Тому під час сесій педагоги зможуть поділитися досвідом з актуальних питань чи самостійно запропонувати тему для обговорення.

Потрапити на національну (не)конференцію можна у кілька способів:

1. подати заявку, пройти конкурс та отримати запрошення із забезпеченням поселення;

2. подати заявку, потрапити до списку очікування, серед перших самостійно купити та надіслати нам квитки, забронювати житло і також отримати запрошення;

3. стати частиною волонтерського корпусу (це можливо, навіть якщо Ви не з Харкова, якщо Ви готові потурбуватися про свій приїзд і проживання);

4. стати спікером чи спікеркою, обраними за конкурсом;

5. долучитися до партнерського кола.

Виховання хорошої людини в Новій українській школі та в усьому світі стануть фокусом уваги експертних і учительських сесій. Організатори, традиційно, презентують низку нових програм, зокрема понад 200 опцій професійного зростання, нові серії мультфільму про білих ворон, рекорд у парку тощо.

Докладніше про подію можна дізнатися на офіційній сторінці національної (не)конференції EdCamp Ukraine 2019: https://www.edcamp.org.ua/edcampukraine2019

Національна (не)конференція ініційована ГО «ЕдКемп Україна» (www.edcamp.org.ua) за менторської підтримки The EdCamp Foundation (www.edcamp.org). Серед партнерських організацій – Посольство США в Україні, Посольство Швеції в Україні, проект Підтримки організацій лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія”, Громадянська служба миру GIZ в Україні, Представництво Фонду народонаселення ООН в Україні, Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Coca-Cola Hellenic Ukraine, Microsoft в Україні та інші.

ДПА-2019. Порядок проведення

Зазначеними документами визначені строки, місце проведення, предмети атестації, зміст та інші особливості проведення шкільних іспитів для учнів 4-х, 9-х та 11-х класів.

ДПА у початковій школі

Атестація учнів 4-х класів здійснюється виключно з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

ДПА буде проведена у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови і літературного читання) і математики.

Підсумкові контрольні роботи укладають учителі початкових класів за єдиними завданнями для усіх класів паралелі відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань.

Контрольні роботи проводяться на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п’ятниці, а також днів перед і після святкових.

На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. – на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. – на її виконання.

Результати атестації не враховуються під час виставлення річних оцінок із навчальних предметів.

ДПА в основній школі

Підсумкова атестація учнів 9-х класів передбачає проведення письмових шкільних іспитів з трьох предметів: української мови, математики та навчального предмета за вибором педагогічної ради школи.

Проведення державної підсумкової атестації з української мови відбуватиметься у формі диктанту, текст якого укладатимуть учителі. За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів. На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година.

Для проведення державної підсумкової атестації з математики буде підготовано не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня).

Робота з математики буде поділена на 3 частини.

  • Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання.
  • Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю.
  • Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважатимуться виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв’язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель.

Для класів з поглибленим вивченням математики може бути додана четверта частина роботи.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хвилин для учнів загальноосвітніх класів.

Учні класів з поглибленим вивченням математики виконуватимуть атестаційну роботу протягом 180 хвилин.

Особливості проведення ДПА з третього навчального предмета визначені відповідними методичними рекомендаціями Міністерства освіти.

ДПА в старшій школі

Державна підсумкова атестація випускників шкіл відбуватиметься із трьох навчальних предметів: української мови; математики або історії України (період XX – початок XXI століття) (за вибором учня), а також з одного із навчальних предметів за вибором учня.

Тестування учнів 11- класів відбуватиметься у формі ЗНО і буде проведено у пунктах тестування.

Учні та студенти, закладів професійної або вищої освіти, які цього року здобувають повну загальну середню освіту, складатимуть ДПА з трьох предметів: української мови та математики або історії України, що будуть проведені у формі ЗНО, а також з третього навчального предмета, іспит з якого буде проведений письмово в закладі освіти.

Державна підсумкова атестація, що проводиться у пунктах тестування відбудеться за графіком проведення ЗНО з 21 травня до 13 червня.

Дати проведення іспитів, що будуть у закладах освіти, визначатимуться адміністраціями закладів професійної і вищої освіти.

З 2021 року обов’язкове ЗНО з математики матиме два рівні 

З 2021 року суттєво зміниться система складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для випускників шкіл – стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть 2 рівні складності. Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич 26 квітня 2019 року, під час години запитань до Уряду в Верховній Раді України.

 

«Ми запроваджуємо з 2021 року дворівневий іспит з української мови: це буде базовий рівень – українська мова як державна – і поглиблене вивчення – українська мова і література. Також з 2021-го ми плануємо запровадити обов’язкове ЗНО з математики. Воно також буде дворівневе, тобто буде легший і складніший рівень, залежно від потреб вступника», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона додала, що математика відіграє особливе значення у когнітивному розвитку дітей, тому її вивчення є надзвичайно важливим.

«Базові навички з математики необхідні кожній людині – вона розвиває логічне та абстрактне мислення. А це навички, які потрібні усім людям, і дедалі більше країн роблять зовнішній іспит з математики обов’язковим для всіх дітей після завершення школи», – відзначила Міністр.

Третім обов’язковим предметом буде історія України або англійська мова на вибір.

«Тобто ми зараз серйозно готуємося до посилення з 2021 року як вивчення математики, так і англійської мови. Ці предмети є надзвичайно важливими для людини, яка хоче бути конкурентною в сучасному світі», – зауважила Лілія Гриневич.

Таким чином, 2021 року випускники шкіл обов‘язково складатимуть ЗНО з:

  1. Української  мови – 1 рівень, або з Української мови і літератури – 2 рівень.
  2. Математики – 1 або 2 рівень на вибір.
  3. Історію України або англійську на вибір.

Також вони зможуть за бажання складати додаткові предмети за вибором.

 

Сьогодні День пам’яті Чорнобильської трагедії

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

До 33-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України