Daily Archives: Травень 3, 2019

Школярі мріють про зручну та яскраву шкільну форму

Батьки школярів збирають петицію, аби відмінити обов’язковість шкільної форми
про скасування обов’язковості шкільної форми у школах, яку досі регулює ще указ президента Кучми 1996 року, йдеться в сюжеті ТСН.19.30.

Сам указ та і норму обов’язковості уже вважають застарілими не лише батьки та учні, а й часто самі освітяни, проте поки що це ніхто не оскаржував. Чимало учні навіть початкової школи одноголосно запевняють – часто шкільна форма незручна. Тож батьки взялися до рішучих дій.

В Україні обов’язковість шкільної форми регулюють указ президента та постанова уряду,  яким уже 22 роки і які застарілі, вважають батьки школярів, що почали на сайті президента збирати підписи за скасування форми. «Часто адміністрації, посилаючись на цей указ, зобов’язують дітей ходити в шкільній формі, проводячи ганебні рейди, вивішуючи списки дітей, які не дотримують, щоб носити шкільну форму», –  розповідають батьки.

Застарілими чинні зобов’язання  щодо шкільної форми вважають навіть у Міністерстві освіти, тут кажуть – нині настав час дати кожній школі право самій вибирати  дизайн одягу учнів.


Обов’язковість шкільної форми у школах досі регулює Указ Президента Кучми 1996 року. Сам указ, та і норму обов’язковості уже вважають застарілою не лише батьки та учні, а й часто самі освітяни, проте поки це ніхто не оскаржував.

«Указ не виконує тих функцій, які передбачались тоді. Це повинно бути вибором колективу школи і школа повинна у своїх правилах прийняти рішення про форму і дрес-код, і узгоджено з батьками, за цим стоїть питання видатків в родині», – пояснюють у Міністерстві.

Старшокласники у цій школі, які раніше відходили у шкільній формі і нині мають право довільного одягу, запевняють – має бути дрес-код, але вони за самовираження в одязі. Проблема, кажуть школярі, в одноманітності форми, для прикладу, наводять форму лондонських школярів, адже там гардероб школяра має кілька елементів, з якими можна експериментувати.

Один з учнів лондонської школи розповідає, що вимоги до форми у його закладі дуже суворі. Шкільна форма є обов’язковою, і прописана в правилах школи до деталей. Приміром, до форми входить навіть дощовик і кепка, а дівчатам, хоч і забороняють макіяж та лаковані нігті, та дозволені шкільні штани. «Якщо ти прийдеш в домашньому одязі, тебе можуть одразу відправити додому», – додає учень.

Батьки в Англії  купують форму за свій кошт. Брендований з емблемами одяг не обов’язковий, головне таких же кольорів і крою. Усе це пояснюють, аби діти вирізнялись від інших учнів, пишались саме своєю школою і відчували приналежність до однієї спільноти. Загалом і в Україні, і  в Лондоні шкільну форму вважають однією з перевірених педагогічних методик, яка дозволяє учням зосередитись на навчанні і не відволікатись на зайве.

Склад наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій буде оновлено

 Обрано 12 членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Відповідне рішення було прийнято під час засідання Ідентифікаційного комітету з питань науки, що відбулося 29-30 квітня 2019 року.

 

Термін повноважень новообраних членів становитиме 4 роки. Вони замінять тих членів Наукового комітету, які були обрані 2017-го із строком повноважень два роки.

Під час засідання Ідентифікаційного комітету також було оновлено склад резерву – 10 осіб. Між проведенням конкурсів вони зможуть заміщувати членів Наукового комітету, які достроково припинять свої повноваження.

Міністерство освіти і науки підготує відповідний проект урядового розпорядження для затвердження новообраного складу Наукового комітету Кабінетом Міністрів України.

Нагадуємо, що для обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій було оголошено відповідний конкурс. Податися на нього можна було до 14 березня 2019 року. Обирав членів Наукового комітету спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки, в який увійшли провідні іноземні та українські вчені.

Довідково: Національна рада України з питань розвитку науки і технологій була створена 5 квітня 2017 року.  Це – основний стратегічний орган з формування політики в сфері науки та інновацій в Україні. Нацраду очолює Прем’єр-міністр за посадою. Вона складається з 2 комітетів – Наукового та Адміністративного, кожен включає 24 члени.

Склад Наукового комітету формується на конкурсних засадах. До нього обирають провідних представників наукової спільноти України. Перший склад комітету було обрано 30 травня 2017 року.

Адміністративний комітет складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його формують на підставі пропозицій відповідних органів. Комітет за посадою очолює Міністр освіти і науки.